1. Створюють неврахований резерв, шляхом обману постачальника (його обрахунок, обмірювання, обважування).

2. Занижують в прибуткових документах, кількісні та якісні показники товарно – матеріальних цінностей при одержані їх від постачальника.

У зв'язку з цим Вони складають підроблені прийомні акти, в яких відображають надходження товару, в значно меншій кількості і більш низької якості , у порівнянні з даними, що вказані в бухгалтерських документах.

Створюються залишки шляхом списування частини продукції, одержаної від постачальника, на витрати, яких фактично не було в природі.

Приклад №1. Від постачальника м'ясопереробного комбінату в магазин поставляється м'ясо у кількості 500 кг. II-ї категорії, хоча в накладних 300 кг. м'яса ІІІ-ї категорії.

Одержувач складає підроблений акт про те, що частина продукції, у кількості. 50 кг., зіпсувалась.

М'ясо, яке залишилося та ІІ-га категорія - це резерв постачальника (який Вже заздалегідь обдурив когось із одержувачів).

Таким чином, одержувач і постачальник складають приймальний акт, в якому вказують, що від постачальника надійшло в магазин 250 кг. м'яса ІІІ-ї категорії.

Ризниця в кількості м'яса (250 кг.) з різницею в категорії (замість ІІ-ї категорії - ІІІ-тя, а це різниця в ціні), створюються залишки і реалізується м'ясо по ІІ-й категорії виручені гроші діляться порівну.

Приклад №2. Торгові точки (магазини, кіоски, кафе, столові, деякі ресторани) закуповують м'ясо за готівку на м'ясокомбінатах, радгоспах і т.п.

В прибуткових документах замість закупленого м'яса І-ї категорії, вказується ІІІ-тя категорія, різниця в грошах привласнюється обома сторонами.

Аналогічним чином розкрадачі поводяться і при централізованих постачаннях, але не лише м'ясних продуктів, а й інших цінностей.

3. Складаються підроблені комерційні акти про нестачу і зіпсування вантажу, який одержує покупець:

• залізницею;

• водним транспортом;

• повітряними шляхами;

• автомобільним транспортом.

Такі акти складаються, як одержувачем продукції, так і спільно з постачальником.

Після того, як такі акти складені, а постачальник відсутній, акт направляється йому по пошті, а коли постачальник знаходиться разом з товаром, акт підписують обидва і якщо акт фіктивний, залишками діляться між собою.

Бувають випадки, коли одержувач, складаючи акт, диктує постачальнику свої умови, явно нереальні і останній з ними погоджуються, хоча змови в них на створення залишків немає.

Це в тому випадку, коли постачається продукт, який швидко псується.

Наприклад: З Криму у м. Київ було поставлено два вагони черешні.

Одержувач склав акт про псування половини вагону черешні (фактично зіпсовано вдвічі менше).

Постачальник був змушений підписати цей фіктивний акт, тому що через день-два зіпсованої черешні було б цілий вагон, а може й більше.

Можна собі уявити, яку кількість залишків продукції собі створив одержувач продукції, хоча в конкретному випадку має місце певний відсоток природних втрат.

Таким чином, попередньо накопичені вищевказаним способом залишки цінностей, створених як на складах так і в процесі їхньої переробки у готові вироби створюють умови для викрадення.

На складах невраховані залишки цінностей можуть створюватись за рахунок таких обставин:

1. Недача цінностей одержувачу товару:

Наприклад: Завідуюча складом видає сировину (хутра соболя) на пошиття шуб, начальнику пошивного цеху, вона недодає три шкірки, чим створює на складі залишки, а потім їх привласнює.

2. Списання майна на зіпсування і наднормативні втрати, хоча зіпсування, як такого, не було.

Наприклад: Завідуюча складом складає акт про зіпсування шляхом приведення у непридатність 2000кг помідорів.

Другий акт складається на звичайну (природну) втрату шляхом псування.

Ця зіпсованість вдвічі перевищує фактичну.

Залишки відправляють іншому одержувачу за готівку, але за ціною, нижче відпускної.

Так операція вигідна не тільки постачальнику, але и одержувачу, так як він купує товар за ціною, яка значно нижче відпускної.

3. Заниження кількісних і якісних показників сировини при її одержанні.

4. Придбання неврахованої сировини.

5 Підробка в документах.

Диспозиція ст.191 КК України передбачає привласнення шляхом присвоєння, привласнення шляхом розтрат, або заволодіння посадовою особою шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Вивчаючи кримінальне право, гадаю, ви пам'ятаєте що таке присвоєння, розтрата та зловживання службовим становищем?

Давайте поновимо у пам'яті ці три поняття:

Присвоєння –

це навмисне, протиправне відчуження довіреного державного або колективного майна і привласнення його на свою користь, хоча це майно знаходиться у правомірному володінні особи, яка отримала його для певного призначення, або ж коли особа одержує в підзвіт певну суму грошей, частину з яких привласнює.

Наприклад: Комірник зі складу привласнив п'ять кожухів, після чого в нього утворилася нестача.

Експедитор отримав в підзвіт 1000 грн. на закупівлю червоної ікри та риби із яких 500 грн. присвоїв і не вніс в касу.

Розтрата –

це незаконне привласнення довіреного майна у своїх корисливих інтересах і по корисливим мотивам на користь третіх осіб (дарування, обмін, продаж і т.д.).

Наприклад: На склад зайшов до своєї коханки друг і комірник йому подарувала кожушок зі свого підзвіту, не сплативши за нього гроші.

Зловживання своїм становищем –

це привласнення посадовою особою майна на свою користь чи з корисливих мотивів на користь іншої особи, шляхом використання свого службового становища.