Організація взаємодії слідчих і органу дізнання.

Дуже важливе значення для здійснення правильної взаємодії являється те що ще, до ухвалення рішення про порушення кримінальної справи за оперативними матеріалами необхідно проводити загальний аналіз цих даних керівниками оперативних і слідчих підрозділів і визначати узгоджені дії по виявленню і закріпленню доказів.

Взаємодія — це заснована на законі і підзаконних актах, узгоджена по меті, місцю і часу діяльність незалежних один від одного в службовому відношенні органів попереднього слідства і оперативних служб міліції, направлена на запобігання, розкриття і розслідування злочинів, слідчими органами внутрішніх справ, і здійснювана шляхом найдоцільнішого поєднання засобів і методів боротьби із злочинністю, властивим цим органам, при організуючій ролі слідчого і суворому дотриманні його процесуальної самостійності.

Таким чином, складовими елементами і ознаками поняття взаємодії, характеризуючими її зміст є:

1. правовий характер взаємодії, що виражається в тому що вона основана на законі і різних підзаконних, зокрема відомчих, нормативних актах, що встановлюють найдоцільніший, перевірений практикою порядок діяльності і визначаючий повноваження слідчих і оперативних співробітників міліції, що спільно беруть участь у провадженні кримінальних справ.

Сказане не означає, що діяльність по справі, що знаходиться у провадженні слідчого, може здійснюватися в порядку, єдиному як для слідчого, так і для органу дізнання.

Слідчий в процесі розслідування застосовує лише ті засоби і методи, які передбачені кримінально-процесуальним законом, вони носять суворо процесуальний характер.

Оперативні ж співробітники міліції, що беруть участь у провадженні по справі, нерідко застосовують не процесуальні засоби і методи, передбачені відомчими нормативними актами, виданими на основі кримінально-процесуального закону;

2. узгодженість дій слідчого і оперативних працівників міліції по меті, місцю і часу;

3. взаємна службова незалежність суб’єктів взаємодії: слідчого і працівників міліції, при організуючій ролі слідчого і суворому дотриманні його процесуальної самостійності;

4. підпорядкування дій слідчого і працівників міліції, здійснюваних у взаємодії по конкретній справі, задачі повного розкриття злочину, всебічного і об’єктивного дослідження обставин справи;

5. найправильніше і найдоцільніше поєднання слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, що забезпечують рішення задач розслідування.

Мета взаємодії – одержати оптимальний результат за допомогою найбільш ефективного використання різних засобів і методів, що є в розпорядженні слідчого апарату і оперативних служб міліції.

Слідчі дії, виконані слідчим, а оперативно-розшукові заходи оперативними працівниками, взаємно доповнюють один одного.

Оперативно-розшукові заходи нерідко дозволяють виявити осіб, підозрюваних в скоєні злочину, одержати інформацію про джерела доказової інформації.

Слідчі ж дії – знайти, перевірити і дослідити осіб, які мають відношення до справи і встановити фактичні дані з метою встановлення істини.

Практика підтверджує, що результати роботи органів досудового слідства по розслідуванню і розкриттю злочинів, значною мірою залежать від правильної і своєчасної організації взаємодії в роботі слідчого і оперативних працівників при розслідуванні кожного злочину.