4.3.3. Державна реєстрація підприємства

Дерлсавна реєстрація підприємства є обов'язковою. Вона передбачена ст. 6 Закону "Про підприємства в Україні" та ст. 8 Закону "Про підприємництво". Детальніше вони визначені Положенням про порядок державної реєстрації підприємств, затверджений Кабінетом Міністрів України. Реєстрацією підприємства включаються до державного реєстру підприємств України. Це підтверджує юридичний факт виникнення підприємства - як суб'єкта з правами юридичної особи.

Реєстрація здійснюється державними органами за місцем знаходження підприємств: виконкомами міських, районних у містах рад народних депутатів, районних державних адміністраціях міст Києва і Севастополя.

Окремі види підприємств реєструються Національним банком – товариства, що займаються банківською діяльністю. Фондова біржа підлягає реєстрації у Кабінеті Міністрів України.

Реєстрація здійснюється у десятиденний строк. Заявнику видається свідоцтво, яке дає право відкриття рахунків у банках. Рахунок відкривається у триденний строк. Орган, що здійснив реєстрацію, зобов'язаний у десятиденний строк подати відомості до податкової інспекції та органів державної статистики. Вони встановлюють коди підприємств.

Не допускається відмова у державній реєстрації підприємств, яка мотивується недоцільністю їх існування.

Скасування державної реєстрації може бути добровільним або примусовим. Скасування припиняє підприємницьку діяль­ність і є підставою для ліквідації підприємства як господа­рюючого суб'єкта.

4.4. Припинення діяльності підприємства

Загальний порядок і форми припинення діяльності підпри­ємства регулюють закони "Про підприємства в УкраїнГст, 34 - 36, "Про банкрутство". Обставинами можуть бути:

• закінчення строку, на який створювалось підприємство;

• досягнення мети, поставленої засновниками;

• на підставі рішень суду за поданням органів, що контролюють, його діяльність у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства;

• у разі несвоєчасного повідомлення про зміну свого місцезнаходження;

• у разі ліквідації і реорганізації. Законодавство передба­чає п'ять основних (правових) способів реорганізації підприємст­ва: злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення.

Злиття. Злиття двох і більше підприємств в одне означає перехід прав і обов'язків кожного з них до підприємства, що виникло внаслідок правового акта злиття. У такому разі виникає нове підприємство.

Приєднання одного підприємства до іншого означає, що до нього переходять права і обов'язки приєднаного. Нове підприємство внаслідок такої реорганізації не виникає.

Поділ підприємства - це створення на базі одного, що існувало, двох і більше підприємств як суб'єктів права. Це поділ усього майна підприємства. Згідно з актом частина майна та відповідні права і обов'язки реорганізованого підприємства переходять до підприємства, створеного внаслідок поділу.

Виділення передбачає, що з діючого підприємства виділяють один або більше структурних підрозділів, які ство­рюються як самостійні підприємства. Поділ усього майна не передбачається. До виділених підприємств згідно з розподільним актом (балансом) переходить частина майна та відповідні права та обов'язки реорганізованого підприємства.

Перетворення підприємства означає спосіб реорганізації – перетворення однієї форми власності в іншу (державної в колективну) і, відповідно, зміну організаційно-правової форми підприємства. Цей спосіб переважно застосовується в процесах корпоратизації та приватизації майна державних підприємств. Після перетворення до нових підприємств переходять права і обов'язки колишнього підприємства.

Ліквідація і реорганізація підприємства спричиняє виключення його з державного реєстру (ст. 38, п. 7, ст. 59).