2. Типи передач і основні робочі деталі та механізми швейних машин.

Кожна швейна машина, незалежно від її призначення, має приводне устаткування. Побутові машини мають ручний або ніжний привід. Конструктивно ці приводи прості за будовою і не потребують особливих навиків для управління машиною. Деякі побутові машини оснащені електро­двигунами. Кожна промислова швейна машина має індивідуальний фрикційний електропривід, який призначений для вмикання і вимикання машини та регулювання швидкості обертання головного вала. Індивідуальний привід складається з електродвигуна і фрикційної муфти, змонтованих у корпусі.

Вітчизняна промисловість випускає фрикційні електроприводи з електродвигунами потужністю 0,25; 0,27; 0,37; 0,4 кВт і частотою обертання вала електродвигуна 1400, 2800, 2900. Електродвигун за допомогою спецпідвіски прикріплений внизу промислового столу і приєднаний до мережі трифазного змінного струму через контакти коробки виводів.

Управління роботою машини здійснюється натисканням на педаль, приводячи в роботу фрикційну муфту. Фрикційна муфта за допомогою клинового паса з'єднується з маховим колесом швейної машини, частота обертання головного вала регулюється змінами зусиль натисканням на педаль, яка визначає ступінь ковзання фрикційних прокладок у муфті.

З метою техніки безпеки електродвигун через клему заземлюється.

Основні робочі органи швейних машин. Для виконання машинного стібка в кожній швейній машині є основні робочі органи:

• голка - використовується для проколу тканини, проведення через них верхніх ниток і утворення петлі із цієї нитки. Механізм голки розміщений в рукаві машини, здійснює поступальні рухи (вверх, вниз);

• човник - захоплює петлю голки, розширює її, обводить навколо шпульки, здійснює переплетення верхньої і нижньої ниток. Механізм човника розміщений під платформою і здійснює обертальні рухи;

• ниткопритягувач - подає нитку голці, човник забирає нитку з човникового механізму, затягує стібок і змотує нитку з котушки для отримання наступного стібка. Механізм ниткопритягувача здійснює обертаючі коливаючі рухи, знаходиться в рукаві машини;

• зубчаста рейка - використовується для переміщення тканини на довжину стібка і визначає, яка відстань між двома суміжними проколами голки. Механізм зубчастої рейки розміщений під платформою;

• лапка - притискає тканину до голкової пластини і рейки, допомагає переміщенню тканини на довжину стібка. Механізм лапки розміщений в рукаві машини і не здійснює ніяких рухів.

3. Будова, властивості, призначення човникових стібків. Класифікація машинних голок.

Човниковий стібок, процес його утворення. Човниковий стібок утворюється в результаті переплетення двох ниток, одна з яких подається з котушки, заправляється у вушко голки і проходить зверху тканини, а друга намотується на шпульку, яка вставляється зі шпульним ковпачком в човниковий механізм і проходить з нижньої сторони тканини. Всередині шарів тканини ці нитки переплітаються і при їх натягу притискають тканину одну до одної, з'єднуючи їх по лінії строчки.

Човниковий стібок широко використовується для виготовлення різних видів одягу і білизни.

Переваги човникового стібка: стібок мало розтягується та тяжко розпускається; строчка достатньо міцна, як в повздовжньому, так і в поперечному напрямку; човниковий стібок потребує менших витрат ниток.

Машини човникового стібка мають більш складну конструкцію, ніж машини стібка інших типів. Наявність шпульки в човниковому механізмі понижує коефіцієнт використання машини. Залежно від довжини шва шпулька може мінятися від 60 до 80 разів за зміну.

Принцип утворення човникового стібка. Переплетення ниток при утворенні човникового стібка відбувається за допомогою коливального або обертового човника. Найбільшого поширення набули машини з обертовими човниками.

Кваліфікація машинних голок. Голка є ведучим робочим органом в утворенні стібків кожної швейної машини, вони виготовляються відповідно до стандартів. В залежності від форми перерізу стержня, форми загострення вістря і особливостей виготовлення колби присвоюється спеціальне цифрове позначення голок. При цьому враховується діаметр колби, її довжина, довжина всієї голки, довжина від верхнього краю вушка до кінця колби, положення жолобків на стержні. Крім спеціальних цифрових позначень, всі машинні голки мають номери. Всі типи голок позначають чотиризначним номером: 0052, 0077, 0873. Цифрове позначення номера голки - 75, 130, 200 і т.д. В швейній промисловості застосовуються номери від 60 до 210. Номер голки показує діаметр стержня, виражений в сотих долях мм. Маркування, номер голки і товарний знгк заводу нанесені на колбі голки. Довжина і форма голки залежить від виду виконаної роботи. Голки бувають довгі і короткі, товсті і тонкі, прямі і зігнуті.

Від правильного підбору голок і ниток залежить нормальна робота машини і якість швів, які виконуються. Так, для тонких тканин необхідно підбирати тонкі нитки і голки. Для операцій, де товщина зшивання тканин збільшується, номер голки повинен бути більший, а номер нитки залишається такий самий.

Для тканин шовкового типу сорочкової, віскозної використовуються голки №75-90, торговий номер ниток, бавовняних - 60, шовкових - 65;

• тканини шовкові з лавсаном - голки №75-90, нитки бавовняні - 80, шовкові - 65;

• тканини синтетичного типу капрону - голки №75-90, нитки бавовняні - 80, шовкові - 65;

• тканини чистошерстяні легкі, шерстяні з лавсаном, штапельні і бавовняні з лавсаном - голки №85-110, нитки бавовняні - 50-80, шовкові - 65;

• тканини шерстяні камвольні, тонкосуконні - голки №85-130, нитки бавовняні - 40-80, шовкові -33, 65;

• тканини шерстяні типу бобрика, драпу, ворсові - голки №90-130, нитки бавовняні - 30-40, шовкові -18, 33;

• тканини грубосуконні, шовкові ланцеві і прогумовані односторонні, хутро штучне — голки №90-130, нитки бавовняні - 50-60, шовкові - 65;

• тканини шинельні, багатошарові і важкі - голки №2130-210, нитки бавовняні - 10-30, шовкові -5-10.

При підборі ниток потрібно звертати увагу на направлення крутіння нитки, яка буває лівою (S) і правою (Z).