- •Самостійна робота № 6
- •Самостійна робота № 8
- •Самостійна робота № 9
- •Самостійна робота № 10
- •Самостійна робота № 6
- •Пізнавальна діяльність учнів на уроках історії України
- •Шляхи підвищення пізнавальної діяльності учнів .
- •Особливості використання методів, прийомів для підвищення пізнавальної діяльності учнів в основній школі.
- •Варіанти узагальнення історичних знань.
- •Роль таблиць та схем в узагальненні знань учнів з історії.
- •Методика формування учнівських висновків як спосіб узагальнення історичних знань.
- •Роль хронології у навчанні історії.
- •Синхронізація знань школярів на уроці історії.
- •Самостійна робота № 7
- •1.Друковані засоби навчання та їх роль у формуванні історичного мислення, класифікація друкованих засобів навчання.
- •2. Методи та прийоми роботи з документами на уроці.
- •3. Методика організації проведення лабораторно-практичних занять з історії України.
- •4. Диференціація учнів в процесі засвоєння ними історичних знань.
- •5. Прийоми використання біографічних завдань на уроці історії.
- •6. Формулювання хрестоматійно-літературних завдань на уроці історії.
- •7. Формування понятійного апарату у учнів на уроці історії.
- •8. Використання міжкурсових та міжпредметних зв’язків при формуванні історичних понять.
- •9. Підготовка учнів до діалогічної лекції.
- •Самостійна робота № 8
- •Методика формування історичних уявлень про державотворення в Україні.
- •2. Методика формування історичного уявлення про соціально-економічний розвиток України.
- •3. Методика проведення семінару-дослідження.
- •4. Підготовка та проведення „круглого столу” на уроці історії.
- •5. Організація самостійної підготовки учнів до „мозкового штурму” на уроці історії.
- •6. Метод послідовно-текстуального вивчення історичних джерел.
- •7. Логічні завдання в роботі учнів на уроці історії.
- •8. Виконання узагальнюючих та практичних завдань в процесі аналізу історичного джерела.
- •Самостійна робота № 9
- •Історичні факти, їх види. Історичні процеси.
- •Методи, прийоми роботи з історичними фактами на уроці.
- •Розвиток творчих здібностей учнів на уроках історії України засобами гри.
- •Формування в учнів історичного мислення засобами фольклору.
- •Підготовка та проведення екзаменів з історії в школі.
- •Творчі роботи учнів у системі контролю за рівнем знань та умінь школярів з історії.
- •Методика реалізації на уроках історії ретроспективних та перспективних міжпредметних зв’язків.
- •Організація шкільного історичного гуртка.
- •Самостійна робота № 10
- •Методика формування уявлення про закономірності історичного розвитку.
- •Методика формування навиків співставлення і порівняння процесів історичного розвитку в Україні, в контексті світової історії.
- •Створення історичних портретів як засіб поглибленого вивчення історії України в школі.
- •4. Підготовка та проведення факультативних занять з історії.
- •5. Учнівська Мала Академія Наук: принципи і форми її діяльності.
- •6. Посадові обов’язки вчителя історії.
- •7. Інформаційна культура вчителя історії.
- •8.Специфіка роботи з обдарованими дітьми на уроці історії.
- •9. Методика використання комп’ютерів на уроці історії.
Самостійна робота № 7
1.Друковані засоби навчання та їх роль у формуванні історичного мислення, класифікація друкованих засобів навчання.
Засоби навчання — допоміжні матеріально-технічні засоби з їх специфічними дидактичними функціями. Друковані засоби. До них належать таблиці, картки для складання таблиць, картини, роздавальний образотворчий матеріал.
Таблиці — найпоширеніший, традиційний вид друкованих засобів, що належать до зорової наочності. Вони забезпечують довготривале, не обмежене у часі експонування мовного матеріалу, дуже прості у використанні.
Таблиця передбачає не просто показ матеріалу, але й його групування, систематизацію. Дидактична функція демонстраційних таблиць полягає в тому, що вони дають учням орієнтири для застосування правил. Їх найчастіше використовують при вивченні складних тем.
Демонстраційні картки подають матеріал частинами, відображають одне й те саме явище багаторазово, полегшуючи запам'ятовування конкретного матеріалу.
Картини використовують як засіб розвитку мовлення учнів. Вони стимулюють їх уяву, використовуються для подальшого розвитку сюжету чи відновлення того, що відбувалось раніше.
Роздавальний образотворчий матеріал призначений для самостійної індивідуальної роботи і використовується на етапі формування навичок. Специфічна його особливість — лексичний коментар на основі малюнка. Яскравість, якісне поліграфічне виконання малюнків — найважливіша вимога до роздавального образотворчого матеріалу.
2. Методи та прийоми роботи з документами на уроці.
Робота учнів з історичними документами
Важливого значення для розкриття історичного минулого набуває використання на уроках архівних матеріалів та документальних джерел, які викладені в підручниках, посібниках чи об'єднані та систематизовані в хрестоматійних збірниках. Це дає можливість конкретизувати виклад матеріалу та наблизити школярів до історичної епохи. Як правило, до аналізу документів залучаються учні, перед якими ставляться логічні завдання:
1. Коли був написаний історичний документ?
2. Хто автор цього документу?
3. Якими історичними обставинами було зумовлено появу цього документу?
4. Які історичні події відображено в документі?
5. Яке враження цей документ справляє на сучасників?
3. Методика організації проведення лабораторно-практичних занять з історії України.
Практичні роботи — застосування знань учнями у ситуаціях, наближених до життєвих.
Вони передбачають безпосереднє використання знань учнів у суспільно корисній праці (заміряння, зіставляння, визначення ознаки та властивостей предметів, формулювання висновків). За своєю метою й завданнями аналогічні лабораторним роботам. Під час вивчення деяких навчальних предметів застосовують термін «лабораторно-практичні роботи» (в геометрії, хімії, трудовому навчанні). Сприяють розвитку пізнавальних сил, самостійності учнів, формуванню умінь і навичок, необхідних для майбутнього життя й самоосвіти, розвитку спостержливості й аналізу явища. Зміст і прийоми виконання практичних робіт зумовлюються специфікою навчального предмета. До них учитель вдається перед поясненням нового матеріалу (для актуалізації опорних знань та умінь), у процесі розповіді (для ілюстрування теоретичних положень) або після вивчення матеріалу (з метою узагальнення і систематизації комплексного застосування знань).
Етапи проведення практичних робіт: пояснення вчителя (теоретичне осмислення матеріалу), показ (інструктаж), проба (2—3 учні виконують роботу, решта спостерігає), виконання роботи (кожен учень самостійно виконує роботу), контроль (приймання та оцінювання роботи). Якщо лабораторні роботи повністю співвідносяться з темою, що вивчається, то практикуми і практичні заняття проводять наприкінці чверті, півріччя або навчального року після вивчення великих тем курсу.