Який я , яким я хочу бути

Година спілкування

Дата:

Тема: Який я? Яким я хочу бути?

Мета: формувати в учнів навички культурної поведінки в повсякденному житті і досвід моральних взаємин у колективі; сприяти засвоєнню одного з моральних принципів, яким повинні керуватися всі люди; підвищити рівень культури, прищеплювати мовленнєвий етикет, уміння правильно оцінювати себе та інших; учити використовувати багатство української мови.

Хід години спілкування

Притча про доброту і ввічливість

Одного разу до вчителя бойових мистецтв прийшов юнак і попросив дозволу навчатися в нього.

— Навіщо тобі це? — запитав майстер.

— Хочу стати сильним і непереможним.

— Тоді стань ним! Будь добрий з усіма, ввічливий і уважний. Доброта і ввічливість принесуть тобі повагу інших. Твій дух стане чистим і добрим, а значить, сильним. Уважність допоможе тобі помічати щонайтонші зміни, це дасть можливість уникати зіткнень, а значить, виграти поєдинок, не вступаючи в нього. Якщо ж ти навчишся запобігати зіткненням, то станеш непереможним.

— Чому?

— Тому що тобі ні з ким буде битися. Юнак пішов, але через декілька років повернувся до Учителя.

— Що тобі потрібно? — запитав старий майстер.

— Я прийшов поцікавитися вашим здоров'ям і дізнатися, чи не потрібна вам допомога. І тоді Учитель узяв його за учня.

— Що -ж таке ввічливість? (Це моральність, прояв поваги, готовність зробити послугу.)

Ввічливість — моральна якість людини, для якої повага до людей є повсякденною нормою поведінки і звичним способом поводження з оточуючими. Сьогодні ми з вами з'ясуємо, якою має бути кожна людина і як треба діяти в різних ситуаціях.

Ми часто чуємо: «Будь завжди ввічливим! Як це неввічливо! Він — ввічлива людина».

Яку людину називають ввічливою? Які слова обов'язково мають бути присутніми в мовленні ввічливої людини?

Робота в групах

Давайте складемо власну азбуку ввічливості. На кожну букву алфавіту придумаємо ввічливі слова. Робота з цією азбукою допоможе нам стати культурнішими і вихованішими. Удома ви виконували завдання, яке зараз допоможе швидко впоратися з роботою.

По скільки ж слів у вашій азбуці? (Похвалити тих, у кого вийшла найдовша азбука?)

Учитель. Культура мовлення, культура поведінки, безкультурність. Що все це означає? Визначень слова «культура» більше за 200. Культура виробництва, культура вірусів, культура мовлення, шахова культура, музична культура, зернова культура. Спробуйте продовжити цей перелік.

Культура поведінки — сукупність форм повсякденної поведінки людини із зовнішнім вираженням моральних і етичних норм.

ГРУБІСТЬ шкодить завжди і скрізь. Ніколи і ні за яких обставин не можна грубити.

ДОБРЕ слово може робити чудеса не лише з людиною.

Культура спілкування — частина культурної поведінки, що проявляється в мовленні.

Культура мовлення — правильна, грамотна мова. А також мовна вправність, виразність, ясність викладення думок.

Над мімікою, жестами, мовленням, поведінкою треба працювати.

Тест « Чи виховані ви»

1.   Хто першим вітається при вході в приміщення?

•    Жінка;

той, хто заходить, незалежно від статі і віку;

молодший за віком;

старший;

чоловік.

2.   Закінчіть фразу: «При знайомстві в гостях хазяйка (хазяїн) представляє спочатку...» Членів сім'ї;

•    нових знайомих.

3.   Хто повинен першим вітатися на вулиці?

•    Той, хто стоїть; той, хто проходить.

4.   Чоловік і жінка входять до приміщення. Хто має зайти першим?

•    Жінка; чоловік; хто йшов попереду, той і заходить.

5.   У який проміжок часу можна телефонувати в буденні дні?

•    3 5.00 до 23.00;

•    з 8.00 до 22.00;

•    з 7.00 до 21.00.

6.   Що іменинник має робити з подарунком? Покласти подалі від чужих очей; обов'язково розгорнути упаковку і подивитися, що в ній;

піти в іншу кімнату і розгорнути упаковку; віддати назад.

7.   Як їдять торт?

•    Тримаючи його в руках;

•    відламуючи маленькі порції чайною ложечкою;

розламуючи його руками.

8.   По вулиці йшла жінка з покупками. Один згорток у неї впав, а вона й не помітила. Зате помітив хлопчик, який ішов позаду. Що він мав зробити?

•    Підняти згорток і віддати жінці;

окликнути жінку і сказати, що в неї впав згорток; пройти мимо.

9.   Якщо ти подзвонив другу, але потрапив не туди, треба: мовчки покласти трубку;         

•    вибачитися й уточнити номер;

сказати: «Що ти трубку береш, якщо подзвонили не тобі? Поклади зараз же!»

10. Ти сидиш удома й із задоволенням п'єш чай з м'ятними пряниками. Несподівано приходить твій однокласник. Що треба зробити?

•    Зайняти гостя чим-небудь цікавим, а самому швиденько допити чай на кухні;

перервати чаювання і закінчити його, коли гість піде;

•    запропонувати йому випити чаю разом із тобою.

Обговорення ситуацій

У ході обговорення необхідно продемонструвати такі риси,  як співпереживання,  ввічливість,  неприйняття хамства, пліток, а також доброту, терпимість. Ситуації узяті з життя. Отже...

•    Ви запросили гостей. Той, від кого чекали дорогого подарунка, прийшов із коробкою цукерок.

•    Ваші гості проходять у кімнату, не знімаючи брудного взуття.

На вулиці вам у спину влучає снігова грудка. Малознайома людина дарує дуже дорогий подарунок.

•    У багатолюдному місці побачили заплакану дитину. У транспорт, де є вільні місця, входить літня людина.

Ви спізнюєтеся на зустріч, а старенька бабуся просить допомогти їй перейти дорогу.

Взимку ви стоїте в черзі за полуницею. Позаду вас пхикає дитина. Полуниця закінчується саме на вас.

•    Ви прийшли в клас першим, а там безлад.

На уроці вчитель припустився помилки, яку помітили тільки ви.

•    Ви призначили зустріч тому, хто вам подобається, а він (вона) приходить не один (одна). Ви прийшли в компанію, де на відміну від вас усі палять.

По дорозі в магазин ви знаходите гаманець із великою сумою грошей, а в магазині зустрічаєте заплакану жінку, що загубила саме цей гаманець. Дівчино, дівчино! Як вас звуть?..

Це приклади ситуацій, що найчастіше зустрічаються. Запропонувати приклади своїх ситуацій можуть і учні.

Робота з прислів'ями

Людина — істота соціальна і не живе ізольовано від інших людей. Вона зустрічається з родичами, відзначає свята з близькими людьми, запрошує в гості друзів і наносить

візити сама. І тут діють певні правила етикету — правила поведінки, які віками складалася в побуті і знаходили своє віддзеркалення в прислів'ях.

•    У чужому домі не будь примітний, а будь привітний.

Пригощати пригощай, а неволити не неволь.

Де раді,  там не бувай частіше, а де не раді, вік не бувай.

У гості ходити — потрібно і до себе водити.

Умій у гості звати, умій і зустрічати.

Приїхав — не вітався, поїхав — не попрощався»,—

говорили про неввічливого гостя.

Підсумок заняття

Одного разу у древнього східного мудреця запитали: «У кого ти вчився вихованості?» «У невихованих,— відповів він,— я уникав робити те, що роблять вони». Так, на жаль, ми досить часто бачимо людей, які не знімають головний убір при вході до бібліотеки або школи, на вулиці кидають обгортки від цукерок абр морозива, ходять у пом'ятому одязі, брудному взутті, допускають грубість, неввічливо відповідають на запитання, штовхають і не вважають за потрібне вибачитися.

Я дуже сподіваюся, що кожен із вас буде ввічливим і вихованим.

Година спілкування

Дата:

Тема: Книга скаржиться! Книга дякує!

Мета: Мета. Познайомити дітей з правилами користування книгами, та виробляти практичні навики. Виховувати бережливе ставлення до книг.

Хід заняття

І. Вчитель. Значення книги в наші дні надзвичайно велике. Книги розповідають нам про історію нашої держави, про життя народів різних країн, про видатних вчених і мандрівників, досягнення науки і техніки, далекі планети, рослини і тварин, які оточують нас і яких ми не бачили.

Книга вчить нас розуміти, цінувати працю дорослих, допомагає обрати шлях y житті. Великий вчений К. Ціолковський згадував, що бажання до космічних польотів у нього викликала книга Жюля Верна "З гармати на Місяць”. У багатьох відомих людей у житті були книги, які вони любили понад усе. Герої цих книг надавали їм сили, натхнення, допомагали виховувати волю, формували характер справжньої людини.

Любі діти, товаришуйте з бібліотекою, а, отже, і книгою, виробляйте в собі звичку читати щодня. Попереду у вас ще багато зустрічей з героями цікавих книг відомих українських та зарубіжних авторів.

Але завжди потрібно пам’ятати правила поводження з книгою, щоб вона довго жила і радувала багатьох читачів.

ІІ. Інсценізація

Звірятка лікують книгу

Сценарій лялькової вистави

Заєць (співає пісеньку "Книга - наш найкращий друг”).

Дорога нам книга кожна,

Нам без книг ніяк не можна,

Нам без книг ніяк не можна!

Голоси дзвенять навкруг.

А як часом книга хвора,

Значить в тім моя вина.

Ми її підклеїм скоро -

Враз одужає вона!

(На його шляху з’являється щось страшне, брудне, волохате. Це пошарпана книга).

Заєць. Ой, що це? Краще сховаюся, а то у мене зубки цокотять від переляку і хвостик тремтить. (Ховається за кущем).

Книга. Не бійся, Зайчику. Я книжка, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам. І корінець поламаний, вже зовсім сил немає. Навіть ходити сама не можу. (Плаче). Допоможи мені, Зайчику!

Заєць (вибігає з-за куща, підтримує хвору книжку).

Бідненька ж ти моя! Хто тебе так покалічив? Може ти з лисицею зустрілася, чи в лапи до вовка потрапила? Чи може лютий Бармалей над тобою знущався? Я навіть не впізнав тебе. Ми ж раніше з тобою зустрічалися. Ти була така гарна, чепурна! Усі діти тебе з радістю читали.

Книга. Так, тепер я зовсім не схожа на себе. Хлопчисько-поганисько мене так порвав. Ох і мучив він мене. Поливав гарячим супом, гнув кінчики моїх сторінок і чорнилом бруднив. Я ледве втекла від нього, і зовсім немає сили йти далі, та й куди ж я піду, нещасна?

Заєць. Не журися, Книжечко! Ми зараз що-небудь придумаємо. А ось і Ведмедик чапає. Може він нам щось порадить? (Кличе Ведмедика). Ведмедику! Ось Книга в біду потрапила, від хлопчиська-поганиська втекла, їй допомогти треба, а як - я не знаю.

Ведмедик. Бідолашечко ти наша! Потрібно негайно відвезти тебе у "Книжкову лікарню” до лікаря. Він тебе послухає, огляне, підклеїть, підпише і одягне у красиву обкладинку.

Заєць. Правильно! І як я одразу не здогадався? Адже в кожній школі, в кожній бібліотеці працює така лікарня. Там завжди прийдуть на допомогу юні друзі книги. Пішли, дорогенька Книжечко, спирайся на мене.

Добридень, шановний лікарю Айболить! З бідою прийшли ми до вас. Вилікуйте, будь ласка, бідолашну Книжечку!

Лікар. Обов’язково! Шановна Книго, присядьте-но сюди. Що з вами трапилося? Де ж болить?

Книга. Ой, дорогий лікарю, в мене болить все тіло.

Лікар. Як же ви дійшли до такого стану?

Книга.

Лікарю, мені соромно перед класом,

Хазяїн мій обкладинки вирвав з м’ясом!

Та що обкладинки...

Вирвав сторінки, поробив з них кораблики,

Плоти та голубки.

Лікар. Який жах! Так поводитися з Книгою! Та це ж злочин! Я вас вилікую, шановна Книго! Підніміть свої сторінки. Ох, а що це за брудні плями на них?

Книга. Хлопчисько-поганисько, в якого я жила, брав мене брудними руками, одного разу вилив на мене борщ, кидав мене на підлогу, слинив пальці, коли листав сторінки. Тому я хочу звернутися до всіх діток, до кожної дівчинки і до кожного хлопчика:

Я - Книга! Я товариш твій!

Школярику, завжди мене жалій.

Чистенькою тобі приємна я,

Без бруду - подруга твоя.

Погану звичку ти покинь

І пальців більше ти не слинь.

Завжди я твій найкращий друг,

Та тільки не для брудних рук.

Лікар. Ой, у вас дуже багато хвороб! Зараз я покличу Лисичку – медичну сестричку допомогти нам. (Кличе Лиси­цю).

Лисиця. Добрий день, Книго! Зараз ми з Айболитом тебе вилікуємо. Подивимося ось на цю сторіночку. Ой-ой-ой! Тут намальований страшенний пес, а я їх так боюся.

Книга. А в собаки ніг немає.

Лисиця. Який жах!

Книга. Лікарю, сестричко! Вилікуйте мене, будь ласка!

Лікар. Прошу вас пройти в операційну. Будемо робити операцію.

(З’являється Хлопчисько-поганисько).

Хлопчик. Привіт! Ви тут не бачили Книги? Вона втекла від мене, а чому - я й сам не знаю. Я тільки вдарив нею по голові свого сусіда по парті та ще декілька разів забув її в саду. Ось і цього разу забув. Вночі пішов дощ. Наступного дня я пішов її шукати, та не знайшов. Втекла. Ви її не бачили?

Діти. Їй роблять операцію в "Книжковій лікарні”!

(З’являються Книга і Лікар).

Лікар. Ну ось. Ви тепер маєте набагато кращий вигляд.

Книга. Так, я себе дуже добре почуваю. Ой, знову той бридкий хлопчисько! Він, напевно, шукає мене.

Хлопчик. А, ось де ти! Але чому ти так змінилася? А те­пер пішли додому. Мені без тебе так сумно.

Лікар. Я не дозволю їй жити в тебе. Вона знову може захворіти.

Книга. Я ніколи не повернуся до тебе. Ти мене ображав, зовсім не беріг. Ти й до цього часу не знаєш правил охайного поводження з книгою.

Хлопчик. Але мені дуже погано без тебе. Я обіцяю тобі і лікарю, і всім дітям, які є в залі, що буду добре поводитися з книгами. І взагалі перестану бути поганиськом.

Книга. Мені шкода його. Мабуть, я повернуся до нього. Але ти повинен запам’ятати правила.

1.           Мене не можна брати брудними руками, тому що мені буде соромно, якщо мене візьмуть інші читачі.

2.           Не став на мене лікті, коли читаєш і не клади розгорнутою сторінками донизу: адже тобі не сподобалося б, якби з тобою так поводилися.

3.           Не розмальовуй мене ручкою та олівцем - це так негарно.

4.           Якщо не закінчив читати, але не хочеш загубити сторінку, на якій зупинився, то вклади в мене закладку, щоб я змогла спокійно відпочити.

5.           У сиру погоду загортай мене в папір, тому що така погода для мене шкідлива.

6.           Допоможи мені залишитися чистою і свіжою, а я тобі допоможу стати щасливим.

Хлопчик. Так, я все зрозумів і даю чесне слово, що виправлюся.

Книга. Діти, запам'ятайте і ви правила охайного поводження з книгою. Тоді ми завжди з вами будемо друзями.

ІІІ. Акція "Лікар книг”

Підклеювання, ремонт, поновлення книг класної бібліотеки.

VI. Підсумок

Здоров’я і щастя бажаєм вам, діти!