2. Пропускна здатність каналу
Пропускна здатність (throughput) - обсяг даних, які можуть бути передані через лінію.
Для цифрових ліній передачі даних пропускна здатність встановлює максимально допустиму інтенсивність цифрового сигналу, який може бути надійно переданий через лінію передачі даних.
Пропускна здатність лінії обмежується її смугою пропускання. Якщо значущі гармоніки спектру сигналу знаходяться в межах смуги пропускання лінії, то він буде проходити без суттєвих ушкоджень.
Пропускна здатність вимірюється в бітах за секунду (біт/с), а також у похідних одиницях.
Пропускна здатність може бути миттєва, максимальна й середня.
Середня пропускна здатність обчислюється шляхом розподілу загального обсягу переданих даних на час їхньої передачі, причому вибирається досить тривалий проміжок часу – година, день або тиждень.
Миттєва пропускна здатність відрізняється від середньої тем, що для усереднення вибирається дуже маленький проміжок часу – наприклад, 10 мс або 1 с.
Максимальна пропускна здатність – це найбільша миттєва пропускна здатність, зафіксована протягом періоду спостереження.
3. Поняття порту
Формально, у протоколах TCP і UDP (сімейства TCP/IP) порт — це ідентифікований номером системний ресурс, що виділяється з застосуванням, що виконується на деякому мережевому хості, для зв'язку з застосуванням, що виконуються на інших мережевих хостах (в тому числі c іншими застосунками на цьому ж хості).
Для кожного з протоколів TCP і UDP стандарт визначає можливість одночасного виділення на хості до 65536 унікальних портів, що ідентифікують номерами від 0 до 65535. При передачі по мережі номер порту в заголовку пакета використовується (разом з IP-адресою хоста) для адресації конкретного застосунку (і конкретного, що належить йому, мережевого з'єднання).
У звичайній клієнт-серверній моделі прикладний процес або чекає вхідних даних (або запиту на з'єднання; «слухає порт»; роль сервера), або посилає дані (або запит на з'єднання) на відомий порт, відкритий процесом-сервером (роль клієнта).
За замовчуванням застосункам видається порт з довільним (наприклад, найближчим вільним, більшим 1024) номером. При необхідності програма може запросити конкретний (зумовлений) номер порту. Так, веб-сервери зазвичай відкривають для очікування з'єднання зумовлений порт 80 протоколу TCP.
4.Одномодова та багатомодова передача даних
Одномодовий кабель
Для специфікації 1000Base-LX як джерело випромінювання завжди застосовується напівпровідниковий лазер-діод з довжиною хвилі 1300 нм.
Специфікація 1000Base-LX може працювати як з багатомодовим, так і з одномодовим кабелем. Граничні значення сегментів для кабелів різного типу приведені в табл. 8.6.
Таблиця 8.6. Діапазони значень довжини сегментів кабелю стандарту 1000Base-LX
Світловод одномодового волокна (single mode fiber, SMF) може поширювати лише світловий потік однієї довжини хвилі.
Багатомодовий кабель
Для передачі даних по традиційному для комп’ютерних мереж багатомодовому волоконно-оптичному кабелю стандарт визначає застосування ізлучателей, хвиль, що працюють на двох довжинах: 1300 і 850 нм.
Застосування світодіодов з довжиною хвилі 850 нм пояснюється тим, що вони набагато дешевші, ніж світодіоди, що працюють на хвилі 1300 нм, хоча при цьому максимальна довжина кабеля зменшується, оскільки загасання багатомодового оптоволокна на хвилі 850 нм більш ніж в два рази вище, ніж на хвилі 1300 нм.
Проте можливість зменшення ціни надзвичайно важлива для такої в цілому дорогої технології, як Gigabit Ethernet.
Для багатомодового оптоволокна стандарт 802.3z визначив специфікації 1000Base-SX і 1000Base-LX.
В першому випадку використовується довжина хвилі 850 нм (S означає Short Wavelength – коротка хвиля), а в другому – 1300 нм (L – від Long Wavelength, тобто довга хвиля).