2.5. Оцінка хімічної обстановки під час аварій на но та транспорті

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків, порядку дій в зоні можливого зараження. Воно здійснюється не більше ніж 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.

Для аварійного прогнозування використовуються наступні дані: загальна кількість НХР на момент аварії в ємності (трубопроводі), на яких утворилась аварія; характер розливу НХР на підстильній поверхні ("вільно” або “у піддон"); висота обвалування (піддону); реальні метеорологічні умови: швидкість, м/с, і напрямок вітру у приземному шарі, СВСП – інверсія, конвекція, ізотермія (табл. 13); середня щільність населення для місцевості над якою розповсюджується хмара НХР; площа ЗМХЗ; площа ПЗХЗ.

Визначення параметрів зон ХЗ під час аварійного прогнозування (НХР розливається вільно).

Площа S_p та радіус R_p розливу розраховуються за формулами:

, м² , м.

де d - густина НХР, т/м³ (визначається за [1, табл. 14] - d =1,553т/м³, Q - маса НХР, Q =35т.

м²;

м.

Розмір ЗМХЗ приймається як сектор кола, площа якого залежить від швидкості та напрямку вітру і розраховується за емпіричною формулою:

S_змхз=8,72 х 10^-3 х Г² х φ _, км²,

де φ- коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони [1, табл. 15], φ=45º.

S_змхз=8,72 х 10^-3 х 16,5² х 45º = 106,83 км².

Глибини розповсюдження для НХР, значення яких не визначено в [1, табл. 12], розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиць 14, 16, 17, 18 [1]. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюємо з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас за N години:

Г^’ = N W, км,

де N - час від початку аварії, N = 4 години;

W - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при існуючих швидкостях вітру і ступені вертикальної стійкості повітря, W = 24 км/год [1, табл. 11].

Г^’ = 4*24 = 96 км.

Для подальших розрахунків береться менше із двох значень глибини зони зараження та максимального значення глибини переносу повітряних мас.

Площа прогнозованої зони хімічного зараження:

S_ПЗХЗ. = К Г² N^0,2 , км²,

де К – коефіцієнт, що залежить від СВСП і дорівнює при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133, при конвекції – 0,235; N - час, на який розраховується глибина ПЗХЗ.

S_ПЗХЗ. = 0,133 х 16,5² х 4^0,2 = 47,78 км²

Час підходу забрудненого повітря до об’єкту залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:

t = X/W, год,

де X - відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта, км;

W - швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру, км/год [1, табл. 11].

t = 11 км / 24 км/год = 0,46 год.

Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (t_yp = t_вип), що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 19 або розраховано за формулою:

t_yp = t_вип = h * d/к₁ * к₂ * к₃, год,

де К₁ - коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей НХР, береться з табл.14 [1]; К₂ - коефіцієнт, що враховує температуру повітря [1, табл. 14]; К_З - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру v і розраховується К_З = (v+2)/3.

t_yp = t_вип = 0,05м *1,553/0,052 *1*2 = 2,98  3 години.

Оцінюємо можливі втрати робітників і службовців та населення від дії НХР в осередку хімічного ураження за допомогою [1, табл. 25].

Висновок: За отриманими розрахунками площі зони фактичного зараження (S_ф43 км²) та глибини зони зараження спостерігаємо можливість ураження виробничого персоналу підприємства від дії НХР. Для зниження її впливу на ОЕ потрібно застосувати заходи по зменшенню дії НХР. Це можуть бути тимчасова евакуація персоналу або перебування його в небезпечному місці на підприємстві, зменшення кількості речовини. Схематичне нанесення зон хімічного зараження наведено у додатку 1.