158. Правове регулювання охорони рослин

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 року охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охо­рону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Охорона рослинного світу забезпечується:

— встановленням правил і норм охорони, використанням та від­творенням об'єктів рослинного світу;

— забороною та обмеженням використання природних рослинних ресурсів;

— проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою

запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті гос­подарської діяльності;

— захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, солей, підтоплення, затоплення, заболочення, засолення, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами тощо;

— створенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

— організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рос­линного світу;

— розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу

та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них;

— створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу;

— занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України, та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення та типових природних рослинних угруповань — до Зеленої книги України;

— встановленням правової відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів тощо.

Ст. 27 Закону «Про рослинний світ» встановлює вимоги щодо збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу. Будівництво, введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів і застосу­вання технологій, що викликають порушення стану та умов місцезростання об'єктів рослинного світу, засмічення, а також забруднення хімічними та іншими токсичними речовинами територій, зайнятих ними, забороняється. Забороняється також випалювання сухої природної рослинності або її за­лишків без дозволу органів Державної екологічної інспекції Мінприроди.

Захист рослин від шкідників, хвороб та бур'янів регулюється Законом України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 року.

159. Правове регулювання ведення Зеленої книги України

Порядок ведення Зеленої книги України регулюється Положенням про Зелену книгу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1286.

Зелена книга є офіційним державним документом, в якому зве­дено відомості про сучасний стан рідкісних, таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають особливій охороні.

Ведення Зеленої книги покладається на Мінприроди України. Пропозиції щодо занесення до Зеленої книги можуть подаватися науково-дослідними установами, державними та громадськими організаціями, окремими вченими, фахівцями.

На відміну від Червоної книги, до Зеленої книги заносяться відомості не про окремі види рослин, а про природні рослинні угруповання, тобто місця зростання цінних об'єктів рослинного світу.

Умисне знищення або пошкодження природних рослинних угрупо­вань, занесених до Зеленої книги, є злочином, відповідальність за який передбачена ст. 252 Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року.