138. Фактичні критерії розмежування загального та спеціального використання кліматичного ресурсу

Позаяк клімат не може бути об'єктом права власності через свою неречовинну природу, він, здебільшого, використовується на праві за­гального використання відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року. Фізичні особи, що не є суб'єктами підприємництва, використовують кліматичний ресурс тільки на праві загального використання.

Законодавство передбачає лише одну форму спеціального викорис­тання кліматичного ресурсу, ст. 16 Закону України «Про охорону атмос­ферного повітря» в редакції від 21 червня 2001 року вимагає отримання дозволів на здійснення діяльності, що впливає на погоду і клімат. Діяль­ність, спрямована на штучні зміни погоди і клімату може провадитися юридичними особами та громадянами - суб'єктами підприємництва лише за дозволами Мінприроди або його територіальних органів за погодженням з МОЗ або його територіальними органами, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 301 затверджено Порядок погодження і видачі дозволів на провадження діяль­ності, пов'язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищу господарських цілях.

139. Порядок видачі дозволу на штучні зміни клімату

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21 червня 2001 року діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися юридичними особами та фізичними особами -підприємцями тільки за дозволами Мінприроди за погодженням з МОЗ, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого само­врядування. Фізичні особи, що не є підприємцями, можуть здійснювати такі види діяльності без отримання будь-яких дозволів.

Згідно з Порядком погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов'язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмос­ферних явищу господарських цілях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 301, дозвіл видається безоплатно терміном на 1 рік. Для отримання дозволу суб'єкт господарю­вання подає до Мінприроди, МОЗ, місцевої державної адміністрації та органу місцевого самоврядування:

— заяву;

— засвідчену копію довідки про включення суб'єкта господарювання до ЄДРПОУ;

— нотаріально засвідчений витяг зі статуту;

— засвідчені копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідний для провадження такої діяльності;

— обґрунтування діяльності, пов'язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищу господарських цілях, із зазначенням обсягу, виду, районів проведення робіт та його термінів;

— відомості про технічну оснащеність суб'єкта господарювання;

— засвідчену копію виданого Державною авіаційною адміністрацією Мінтрансзв'язку дозволу на використання повітряного простору;

— інформацію про хімічний склад та витрати реагентів, що використовуються під час провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, відомості щодо включення їх до державного реєстру небезпечних чинників, висновки МОЗ про можливість їх використання;

— опис технологій, що використовуються під час провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, висновки МОЗ на технологічне обладнання та технології щодо їх безпеки для здоров'я людини.

МОЗ, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядуван­ня надають свої висновки щодо можливості видачі дозволу у 30-денний термін. Мінприроди розглядає подані документи разом з вищезазначеними позитивними висновками і у 30-денний термін приймає рішення про видачу дозволу.