2. Технологія процесу ситуаційного управління

З огляду на ієрархічну природу виникнення і розвитку ситуацій, з метою адекватного відображення функціонування виробничої організації необхідне формування набору ієрархічно пов'язаних моделей управлінських ситуацій. При формуванні системи моделей можна використовувати три види стратегій. Стратегія «знизу нагору» допускає моделювання процесів виникнення ситуацій, починаючи з нижнього рівня виробничої технології, тобто розробку моделей найпростіших окремих технологічних процесів з наступним їхнім ув'язуванням і переходом до моделювання більш високих рівнів виробничої ієрархії. Стратегія «зверху вниз» вимагає, насамперед, формування моделей ситуацій вищого рівня керування, а лише потім їхнього розукрупнення і деталізації до рівня окремих технологічних процесів. Третя стратегія формування моделей допускає одночасне створення комплексу моделей як зверху, так і знизу. Вона вимагає особливої уваги до понятійної єдності і спільності моделей усіх рівнів ієрархії.

Можливість використання основних положень методології «дерева неполадок» для прогнозування управлінських ситуацій визначається тим, що прогнозована подія — відмовлення нормального функціонування системи — є небажаною для виробничої організації. Саме ця аналогія дозволяє застосувати методи розробки і дослідження моделі, розвинуті в теорії надійності, для дослідження управлінських ситуацій.

У той же час варто зазначити, що характер функціонування соціально-економічних систем докорінно відрізняється від функціонування технічних систем. Ця відмінність полягає, насамперед, у здатності соціально-економічних систем самостійно формувати мету. В силу цього причинно-наслідкові зв'язки виникнення і розвитку управлінських (включаючи технологічні й ін.) ситуацій тут істотно інші. І якщо побудова моделі виникнення і розвитку ситуацій, що базується на ідеях «дерева неполадок», виявляється можливою для виробничих організацій, то «архітектура» моделі, зумовлена взаємозв'язками її елементів, повинна бути заснована на логіці взаємодії і настання тих подій, що визначаються реалізацією у виробничій організації, її основних функцій — виробничо-технологічної, інтелектуального забезпечення і керування.

Методологія «дерева неполадок», як відзначалося раніше, являє собою своєрідний підхід до побудови кількісних моделей надійності складних технічних систем. Цей підхід містить у собі графічний і текстовий способи опису того, яким чином подія — відмовлення системи — може виникнути з комбінацій відмовлень підсистем і елементів системи. Ось короткий опис цих способів.

«Логічне дерево», яке будує дослідник, складається з текстових блоків, що описують події — відмовлення елементів і підсистем, а також логічних блоків — ув'язувань, що моделюють причинно-наслідкові відносини між відмовленнями різних рівнів ієрархії. Побудова «дерева» виробляється за допомогою методології, відомої за назвою «зверху вниз». Насамперед фіксують і описують небажану подію — відмовлення системи. Цю подію називають корінною. Потім визначають причини, що ініціюють корінну подію. Далі, розглядаючи окремо кожну з подій, що є причинами настання корінної, визначають причини їхнього настання. Цей процес повторюється до того моменту, поки подіями розглянутого рівня ієрархії не стануть елементарні події — відмовлення функціонування елементів системи.

Отримана в такий спосіб діаграмна модель неполадок проблемних ситуацій може бути подана у вигляді набору логічних рівнянь, що однозначно виводяться за висхідною графічною моделлю. Логічна модель може бути досліджена формальними засобами. Далі є можливість зібрати імовірні оцінки виникнення елементарних подій та обчислити імовірність появи корінної події. Знаючи імовірність появи корінної події, ризик її появи і збиток, нанесений її

настанням, можна визначити очікувані втрати внаслідок можливих неполадок, тобто недозволені під час ситуації.

Побудоване за допомогою символів подій і логічних символів «дерево» — це логічна модель виникнення і розвитку ситуацій. З його допомогою, як відзначає Ю.Ю. Єкатеринославський, можна досліджувати різні умови, що приводять до виникнення ситуацій, усвідомити взаємозв'язки елементів, що складають досліджувану систему, логіку розвитку ситуацій, і разом з тим їхнього переходу до більш складних видів.

«Дерево неполадок», як стверджує автор, можна побудувати для різного виду процесів і об'єктів у виробничій організації. Причому група змодельованих за допомогою цього методу ситуацій досить широка. Крім наведених основних складових гілок Т, З, П, У можна розкрити інші види технологічних процесів і повний цикл усього