
- •Поняття людини як біосоціальної істоти
- •Індивідуальність як феномен людини
- •Громадянин та громадянство
- •Способи набуття громадянства:
- •Соціалізація особистості
- •Види дискримінації
- •[Ред.] Позитивна дискримінація
- •[Ред.] в Україні
- •Прояви політики расизму
- •[Ред.] Причини расизму
- •[Ред.] Походження сучасного расизму
- •Конфлікт у суспільстві [ред.] Політичний конфлікт
- •[Ред.] Структура політичного конфлікту
- •[Ред.] Основні підходи в теорії політичного конфлікту
- •[Ред.] Функції політичного конфлікту
- •[Ред.] Юридичний конфлікт
- •Деякі позитивні функції конфліктів та їх класифікація
- •Суб'єкти конфліктних відносин
- •Причини конфліктів
- •Управління конфліктами
- •Підсумок
[Ред.] в Україні
У незалежній Україні найнижчий рівень ксенофобії був у перші роки після проголошення незалежності, зі середини 1990-х цей показник почав зростати і зараз рівень нетерпимості до іноземців та національних меншин є найвищий за останні 15 років. Найтолерантнішою групою в Україні є молодь — люди до 30 років[4].
Раси́зм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду як-от колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо, тобто на раси, і різному ставленні до людей та їх спільностей залежно від їх приналежності до цих груп (рас). Згідно з расистськими теоріями, люди різних рас розрізняються за соціально-біологічною поведінкою. Тобто до зовнішніх ознак «прив'язуються» важливі психологічні, розумові та фізичні особливості, або робляться грубі антинаукові, неправдиві узагальнення на зразок: «усі негри ліниві», «усі жиди жадібні» тощо Ця різниця, як стверджують послідовники расистських теорій, зумовлена механізмами спадковості і не зникає повністю у результаті виховання, соціалізації і інших культурних процесів.
Прояви політики расизму
Расизм як політика — це дискримінація особистостей, суспільних груп, частини населення або груп людей. У найгірших своїх проявах — це політика переслідувань, принижень, завдання ганьби, насильства, нагнітання ворожнечі та неприязні, поширення відомостей, що паплюжать людину або частину людей; завдання шкоди за ознакою раси чи етнічного походження (видимої різниці в зовнішності).
[Ред.] Причини расизму
Причиною расизму як явища є ксенофобія. Власне расизм значною мірою і є ксенофобією за ознакою видимої різниці у зовнішності. Як різновид ксенофобії расизм є ірраціональною реакцією людей на чуже та невідоме. Однак лише ксенофобією расизм аж ніяк не вичерпується. Іншою причиною расизму може бути, наприклад, релігія.
[Ред.] Походження сучасного расизму
Расизм (сучасний) як ідеологія виник у добу колоніалізму, коли європейські держави захопили значні території, населені людьми різко відмінних від європейців антропологічних типів. Виникла потреба, з одного боку, пояснити, чому всюди у світі європейці захоплюють чужі країни, а не навпаки, а, з другого боку, виправдати таку політику. Найпростіше пояснення полягало в проголошенні однієї раси «повноцінною», а інших — «неповноцінними», тобто по суті в позбавленні неєвропейців права називатися справжніми людьми, та пояснення переваги європейців як вродженої.
Слід зазначити, що саме сучасний расизм походить від европейського колоніального напряму або ж виник під його впливом. Однак саме явище не є ані недавнім винаходом, ані суто європейським. Як вид ксенофобії расизм притаманний людям здавна.
Толерантність (від лат. tolerantia – терпіння) – у загальному значенні здатність приймати щось, не схвалюючи це. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.
Термін виник як формула терпимості щодо релігійних меншин та сект унаслідок протестантської Реформації. В історичному плані він зіходить до підтримки практики, яка забороняє релігійну дискримінацію, до якої пізніше додалася заборонна на етнічну дискримінацію; у наш час цей термін все частіше використовується для позначення широкого кола терпимого ставлення до практики та соціальних груп чи політичних партій або ідей, які багато хто вважає неприйнятними[1].
Конфлі́кт (від лат. conflictus) — зіткнення або боротьба, ворожі стосунки. Конфліктні ситуації вивчає конфліктологія.
Конфлікт — ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Конфліктувати можуть громадські групи, групи тварин, окремі особистості і особини у тваринному світі, технічні системи.