4. Контроль за використанням та охороною земель.

Ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади із земельних ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель — спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів. Цією ж статтею передбачено, що порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель має бути встановлений спеціальним законом. «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р.

Основне завдання державного контролю полягає в забезпеченні додержання всіма суб'єктами земельних відносин — органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами — вимог земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів – Міністерство екології та природних ресурсів

Моніторинг родючості ґрунтів проводить спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань аграрної політики- Міністерство аграрної політики та продовольства України

Повноваження Мінприроди України щодо здійснення земельного контролю покладені на Державну екологічну інспекцію та її територіальні органи, а також Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель і її територіальний орган, що діє у складі Держкомзему України. Повноваження Мінагрополітики України щодо здійснення земельного контролю має здійснювати Державна служба охорони родючості ґрунтів та її територіальні органи .

Ст. 2 Закону самостійно.

5. Моніторинг земель: поняття, форми, порядок проведення та юридичне значення. – ЗК Глава 33, ПОЛОЖЕННЯ про моніторинг земель ЗАТВЕРДЖЕНЕ постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. N 661

Моніторинг земель як функція державного управління землями – це систему спостереження за станом земельного фонду з метою своєчасного виявлення його змін, їхньої оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Залежно від охоплених спостереженнями територій моніторинг земель поділяється на такі види:

глобальний (пов'язаний із міжнародними науково-технічними програмами);

національний (охоплює всю територію країни);

регіональний (на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов);

локальний (на територіях нижче регіонального рівня, зокрема окремих земельних ділянок та елементарних структур ландшафтно-екологічних комплексів).

Об'єктом моніторингу є весь земельний фонд країни незалежно від форм власності на землю та характеру використання земель.

Моніторинг земель передбачає:

ведення систематичних спостережень за станом усіх земель, виявлення змін в їхньому стані;

оцінки: стану використання угідь, полів, ділянок; процесів, пов'язаних зі змінами родючості ґрунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами; стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд; процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, зем­летрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами; стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

Залежно від строку та періодичності проведення спостережень вони поділяються на базові, періодичні та оперативні.

Базові спостереження здійснюються на початковій стадії спостереження з метою фіксації стану об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель.

До періодичних належать спостереження, що здійснюються з періодичністю у 12 чи більше місяців.

Оперативні спостереження ведуться у випадку виявлення змін у стані земель з метою їх фіксації. Оперативні спостереження здійснюються, як правило, з меншим, ніж періодичні, інтервалом часу.

Здійснення моніторингу земель покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук та Національного космічного агентства України.

За результатами оцінки стану земельного фонду складаються доповідні, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Держкомзему України для вжиття заходів щодо відвернення і ліквідації наслідків негативних процесів.

Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

• виконання спеціальних зйомок і обстежень земель;

• виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;

• оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

На локальному рівні моніторинг земель проводять районні, міські відділи, управління земельних ресурсів, на регіональному - Рескомзем Автономної Республіки Крим, обласні, Київське, Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, на національному - Держземагентство.

На відміну від контролю за використанням і охороною земель, що є управлінською діяльністю у сфері державного управління земельним фондом, моніторинг земель передбачає збирання, узагальнення, оцінку і передачу інформації про стан земель і пов'язані з ними зміни.

12