3. Механізм самоочищення атмосфери.
У тропосфері при високій турбулентності повітря тривалість перебування викинутих часток складає 6-14 діб. Завдяки цьому великі маси продуктів згоряння в тропосфері не накопичуються. Самоочищення атмосфери відбувається в наслідок протікання різних фізико-хімічних процесів як між компонентами забруднювачами, так і з повітрям. Частки пилу і сажі укрупнюються і осідають. Кислотостворені оксиди сірки, вуглецю й азоту – взаємодіють з водою, утворюючи краплі кислот, що випадають в осад, у вигляді кислотних дощів.
Однак механізм самоочищення верхніх шарів атмосфери малоефективний у наслідок великої розрідженості повітря. Оскільки польоти на звукових трансконтинентальних авіалайнерів здійснюються на висотах порядку 12000-15000 м, де містяться їхні відпрацьовані гази, які під дією сонячного випромінювання взаємодіють з озоном, тим самим руйнуючи озоновий прошарок.
4. Екологічні проблеми повітряного середовища. Охорона повітряного простору.
Проблеми природокористування розглядаються з географічних, біологічних, правових, економічних і інших аспектів. Особливо важливе значення має екологічне обґрунтування раціонального використання природних ресурсів і умов, яке повинне базуватись на уявленнях як традиційної, так і сучасної екології.
Усвідомлення екологічної небезпеки космічної діяльності вимагає необхідності його належного правового регулювання. Космічна діяльність в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про космічну діяльність» та Закону України «Про Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 2003-2007рр.». Важливу роль у регулюванні цих відносин належить міжнародним договорам та іншим нормативно-правовим актам, до яких приєдналась Україна (Декларація правових принципів діяльності держав щодо використання космічного простору (1963р.), Конвенція 1972р. про міжнародну відповідальність за збитки, заподіяні космічними об’єктами та Віденська конвенція про охорону озонового шару (1985р.). Але, на жаль, вказані нормативні акти, в першу чергу, регулюють використання космічного простору для науково-технічних та оборонних цілей без урахування екологічної складової. Тому виникла нагальна потреба належного правового регулювання екологічної безпеки космічної діяльності як складової частини національної і транснаціональної безпеки.
Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) розробила проект міжнародних норм на емісію із авіаційних двигунів та шум сучасного авіаційного транспорту (Додаток 16 «Охорона навколишнього середовища стандарту ІКАО»). Відповідно до завдання ООН проводяться дослідження впливу ракетно-космічної техніки на навколишнє середовище Комітетом з досліджень космічного простору (КОСПАР), Міжнародною радою наукових спілок (МРНС) та Міжнародною астронавтичною федерацією (МАФ).
В Російській Федерації була розроблена комплексна програма щодо зниження шкідливої дії ракетно-космічної техніки на навколишнє середовище (програма «ЕКОС» затверджена Державною Військово-промисловою комісією в 1990 році), яка постійно уточнюється і вдосконалюється з врахуванням останніх досягнень з проблем і розвитку загального екологічного законодавства Російській Федерації.
Конституція України, заклала принципи діяльності держави для стимулювання ефективного природокористування, охорони довкілля та утвердження екологічної безпеки. Кожному громадянину України гарантується право на безпечне життя і здоров’я довкілля та відшкодування збитків, завданих порушенням цього права. Крім цього, Конституція України передбачає право громадян на вільний доступ до екологічної інформації, в тому числі про якість харчових продуктів і предметів ужитку, та можливість її подальшого поширення.
Таким чином, сьогодні перед екологією як сферою діяльності людини сьогодні стоять не тільки традиційні для цієї науки завдання, пов'язані з описом стану та прогнозуванням розвитку природних біогеоценозів, а і суто практичні проблеми ефективного моніторингу стану довкілля і захисту навколишнього середовища від негативного антропогенного впливу.
Важливим природоохоронним заходом, спрямованим на забезпечення екологічної безпеки ракетно-космічної техніки, є екологічний контроль. На даному етапі починають діяти економічні механізми природокористування – плата за використання природних ресурсів, завданий екологічний збиток і, можливо, екологічне страхування.
Збереження людської цивілізації залежить від наших знань про природу і дій, спрямованих на збереження і поліпшення навколишнього природного середовища шляхом розумного втручання, а не руйнування його в процесі не раціонального використання!
В майбутньому людство шукатиме альтернативну енергію котра можливо навіть замінить або зробить більш ефективним застосування теперішніх матеріалів, які застосовуються як паливо. З розвитком науки ми часто зустрічаємося з витісненням одного з застарілих чинників, тому навіть сучасне ракетне пальне відійде на задній план, як економічно так і енергетично невигідне.