- •Конспект лекцій з дисципліни
- •План лекції
- •Основні поняття теми лекції
- •1.1. Інформатизація в системі управління підприємством
- •1.2. Поняття інформаційної системи
- •Приклади систем
- •Зміна підходу до використання інформаційних систем
- •1.3. Інформаційна стратегія як ключовий чинник успіху
- •1.4. Зовнішнє і внутрішнє інформаційне оточення підприємства
- •1.5. Інформаційний контур, інформаційне поле
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •Рекомендована література до лекції
- •Питання для самоперевірки
- •План лекції
- •Основні поняття теми лекції
- •2.1. Загальні властивості інформаційних систем
- •2.2. Роль структури управління у формуванні іс
- •2.3. Типи даних в організації
- •2.4. Категорії іс, що підтримують різні типи рішень
- •2.5. Поняття про технології olap
- •2.6. Поняття про Data Mining
- •2.7. Поняття про інтелектуальні системи
- •2.8. Інформаційні системи підтримки діяльності керівника
- •2.9. Інтеграція інформаційних систем підприємства
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •Рекомендована література до лекції
- •Питання для самоперевірки
- •План лекції
- •Основні поняття теми лекції
- •3.1. Принципи створення інформаційної системи
- •3.2. Структура середовища інформаційної системи
- •3.3. Модель створення інформаційної системи
- •3.4. Реінжинирінг процесів бізнесу
- •3.5. Відображення і моделювання процесів
- •3.6. Забезпечення процесу аналізу і проектування іс можливостями case-технологій
- •3.7. Впровадження інформаційних систем
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •Рекомендована література до лекції
- •Питання для самоперевірки
- •План лекції
- •Основні поняття теми лекції
- •4.1. Методологія планування матеріальних потреб підприємства mrp
- •4.2. Стандарт mrp II
- •4.3. Erp і управління можливостями бізнесу
- •4.4. Склад erp-системи, основні відмінності систем mrp і erp
- •4.5. Особливості вибору і впровадження erp-системи
- •Співвідношення вартісних оцінок впровадження
- •Приклад побудови матриці "Критерії вибору іс"
- •4.6. Особливості та основні проблеми впровадження і використання erp-системи
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •Рекомендована література до лекції
- •Питання для самоперевірки
- •План лекції
- •Основні поняття теми лекції
- •5.1. Необхідність забезпечення безпеки даних і інформаційного захисту
- •5.2. Засоби забезпечення безпеки даних і інформаційного захисту
- •5.3. Організація забезпечення безпеки даних і інформаційного захисту
- •5.4. Вибір засобів забезпечення безпеки даних і інформаційного захисту
- •Висновки
- •Критерії засвоєння
- •Рекомендована література до лекції
- •Питання для самоперевірки
- •Понятійний апарат навчальної дисципліни
- •Рекомендована література з навчальної дисципліни
3.6. Забезпечення процесу аналізу і проектування іс можливостями case-технологій
Термін "CASE" (Computer Aided Software/System Engineering) використовується в даний час у вельми широкому сенсі. Первинне значення терміну "CASE", обмежене питаннями автоматизації розробки тільки програмного забезпечення (ПЗ), в даний час придбало новий сенс, що охоплює процес розробки складних ІС в цілому.
Тепер під терміном "CASE-засобу" розуміються програмні засоби, що підтримують процеси створення і супроводу ІС, включаючи аналіз і формулювання вимог, проектування прикладного програмного забезпечення (додатків) і баз даних, генерацію коду, тестування, документування, забезпечення якості, конфігураційне управління і управління проектом, а також інші процеси.
Появі CASE-технології і CASE-засобів передували дослідження у області методології програмування. Програмування знайшло риси системного підходу з розробкою і впровадженням мов високого рівня, методів структурного і модульного програмування, засобів візуального моделювання і проектування на базі мови UML (Unified Modeling Language), засобів їх підтримки, формальних і неформальних мов описів системних вимог і специфікацій і т.д. Крім того, появі CASE-технології сприяли і такі чинники, як:
підготовка аналітиків і програмістів, сприйнятливих до концепцій модульного і структурного програмування;
широке впровадження і постійне зростання продуктивності комп'ютерів, що дозволили використовувати ефективні графічні засоби і автоматизувати більшість етапів проектування;
впровадження мережевої технології, яка надала можливість об'єднання зусиль окремих виконавців в єдиний процес проектування шляхом використання бази даних, що розділяється, містить необхідну інформацію про проект.
CASE-технологія є методологією проектування ІС, а також набір інструментальних засобів, що дозволяють в наочній формі моделювати наочну область, аналізувати цю модель на всіх етапах розробки і супроводу ІС і розробляти додатки відповідно до інформаційних потреб користувачів. Більшість існуючих CASE-засобів заснована на методологіях структурного (в основному) або об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування, що використовує специфікації у вигляді діаграм або текстів для опису зовнішніх вимог, зв'язків між моделями системи, динаміки поведінки системи і архітектури програмних засобів [Вендров А.М. <www.citforum.ru/database/case/index.shtml>].
CASE-засоби дозволяють створювати не тільки продукт, практично готовий до застосування, але і забезпечити "правильний" процес його розробки. Основна мета технології - відокремити проектування програмного забезпечення від його кодування, збірки, тестування і максимально "приховати" від майбутніх користувачів всі деталі розробки і функціонування ПЗ. При цьому значно підвищується ефективність роботи проектувальника: скорочується час розробки, зменшується число програмних помилок, програмні модулі можна використовувати при наступних розробках.
Більшість CASE-засобів заснована на парадигмі "методологія / метод / нотація / структура / засіб".
Методологія задає керівні вказівки для оцінки і вибору проекту розробки ПЗ, етапи і послідовність робіт, правила застосування тих або інших методів.
Метод - систематична процедура або технологія генерації описів компонент ПЗ (наприклад, опис потоків і структур даних).
Нотації призначені для опису системи в цілому, її елементів, таких як графи, діаграми, таблиця, блок-схеми, алгоритми, формальні мови і мови програмування.
Структури є засобом для реалізації структурного аналізу і побудови структури конкретної системи.
Засоби - технологічні і програмні інструменти для підтримки і посилення методів.
CASE-технології володіють наступними основними достоїнствами, які дозволяють широко використовувати їх при розробці інформаційних систем:
прискорюють процес колективного проектування і розробки;
дозволяють за короткий строк створити прототип замовленої системи із заданими властивостями;
звільняють розробника від рутинної роботи, залишаючи час для творчості;
забезпечують ефективність і якість того, що розробляється ПЗ за рахунок автоматизації контролю всього процесу розробки;
підтримують супровід і розвиток системи на високому рівні.
Слід зазначити, що, не дивлячись на всі потенційні можливості CASE-засобів, існує достатньо багато прикладів їх невдалого впровадження, в результаті яких CASE-засоби стають "поличними" ПЗ (Shelfware).
У зв'язку з цим необхідно враховувати наступне:
CASE-засоби не обов'язково дають негайний ефект, він може бути одержаний тільки через якийсь час;
реальні витрати на впровадження CASE-засобів звичайно набагато перевищують витрати на їх придбання;
CASE-засоби забезпечують можливості для отримання істотної вигоди тільки після успішного завершення процесу їх впровадження, ефективного навчання користувачів і регулярного застосування.
Можна також перерахувати наступні чинники, що ускладнюють визначення можливого ефекту від використання CASE-засобів:
широка різноманітність якості і можливостей CASE-засобів;
відносно невеликий час використання CASE-засобів в різних організаціях і недолік досвіду їх застосування;
широка різноманітність в практиці впровадження різних організацій;
відсутність детальних метрик і даних для вже виконаних і поточних проектів;
широкий діапазон наочних областей проектів;
різний ступінь інтеграції CASE-засобів в різних проектах.
Деякі аналітики вважають, що реальна вигода від використання деяких типів CASE-засобів може бути одержана тільки після одно- або дворічного досвіду. Інші вважають, що дія може реально виявитися у фазі експлуатації життєвого циклу ІС, коли технологічні поліпшення можуть привести до зниження експлуатаційних витрат.
Нижче перераховані основні види і послідовність робіт, що рекомендується при побудові логічних моделей наочної області в рамках CASE-технології аналізу системи управління підприємством.
1. Проведення функціонального і інформаційного обстеження системи управління (адміністративно-управлінської діяльності) підприємством (рис. 3.12):
визначення організаційно-штатної структури підприємства;
визначення функціональної структури підприємства;
визначення переліку цільових функцій структурних елементів (підрозділів і посадовців);
визначення круга і черговості обстеження структурних елементів системи управління згідно сформульованим цільовим функціям;
обстеження діяльності виділених структурних елементів;
побудова FD-діаграми системи управління з вказівкою структурних елементів і функцій, реалізація яких моделюватиметься на DFD-рівні.
2. Розробка моделей діяльності структурних елементів і системи управління в цілому:
виділення безлічі зовнішніх об'єктів, що роблять істотний вплив на діяльність структурного елементу;
специфікація вхідних і вихідних інформаційних потоків;
виявлення основних процесів, що визначають діяльність структурного елементу і що забезпечують реалізацію його цільових функцій;
специфікація інформаційних потоків між основними процесами діяльності, уточнення зв'язків між процесами і зовнішніми об'єктами;
оцінка об'ємів, інтенсивності і інших необхідних характеристик інформаційних потоків;
розробка ієрархії діаграм потоків даних, які створюють функціональну модель діяльності структурного елементу;
об'єднання DFD-моделей структурних елементів в єдину модель системи управління підприємством.
3. Розробка інформаційних моделей структурних елементів і моделі інформаційного простору системи управління:
визначення суті моделі і їх атрибутів;
проведення атрибутного аналізу і оптимізація суті;
ідентифікація відносин між суттю і визначення типів відносин;
аналіз і оптимізація інформаційної моделі;
об'єднання інформаційних моделей в єдину модель інформаційного простору.
4. Розробка пропозицій по автоматизації системи управління підприємством
визначення меж автоматизації - складання переліку структурних елементів, що автоматизуються, розбиття процесів основної діяльності на автоматичні, автоматизовані і ручні;
складання переліку підсистем і логічних АРМів (автоматизованих робочих місць), визначення способів їх взаємодії;
розробка пропозицій по черговості проектування і реалізації підсистем і окремих логічних АРМів, що входять в склад ІС;
розробка вимог до засобів базового технічного забезпечення ІС;
розробка вимог до засобів базового програмного забезпечення ІС.
Логічна модель, що відображає діяльність системи управління підприємством, і інформаційний простір, в якому ця діяльність протікає, є "знімком" положення справ (функціональна структура, ролі посадовців, взаємодія підрозділів, прийняті технології обробки управлінської інформації, автоматизовані і неавтоматизовані процеси і т. д.) на момент обстеження. Ця модель дозволяє зрозуміти, що робить і як функціонує підприємство з позицій системного аналізу, і потім сформулювати пропозиції по поліпшенню ситуації.
Розвиток логічної моделі наочної області, її послідовне перетворення в модель цільової ІС, дозволить інтегрувати перспективні пропозиції керівництва і що ведуть співробітників підприємства, експертів і системних аналітиків, сформувати бачення нової, реорганізованої і автоматизованої діяльності підприємства (рис. 3.12).
Побудована модель є закінченим результатом з наступних причин.
1. Вона включає модель існуючої неавтоматизованої технології, прийнятої на підприємстві. Формальний аналіз цієї моделі дозволяє виявити вузькі місця в управлінні підприємством і сформулювати рекомендації по його поліпшенню (незалежно від того, чи передбачається подальша розробка автоматизованої системи чи ні).
Рис. 3.12. Модель системи в технологічному CASE-рішенні
2. Вона незалежна і відокремлювана від конкретних розробників, не вимагає супроводу і може бути безболісно передана іншим особам. Більш того, якщо з яких-небудь причин підприємство не готове до реалізації проекту в даний момент часу, модель може бути "покладена на полку" до тих пір, поки в ній не виникне необхідність.
3. Вона дозволяє здійснювати ефективне навчання нових працівників конкретним напрямам діяльності підприємства, оскільки відповідні технології містяться в моделі.
4. З її допомогою можна здійснювати попереднє моделювання перспективних напрямів діяльності підприємства з метою виявлення нових потоків даних, взаємодіючих процесів і структурних елементів.
5. Вона забезпечує розповсюдження накопиченого досвіду на інших підприємствах, дає можливість уніфікувати адміністративно-управлінську і фінансову діяльність цих підприємств.
Модель є не просто реалізацією початкових етапів роботи і підставою для формування технічного завдання на її подальші етапи. Вона є самостійним результатом, що має велике практичне значення, оскільки він дозволяє подальше застосування CASE-технологій для реального проектування і розробки ІС.
Сучасні CASE-пакети мають широкі можливості інструментального розширення за рахунок використання стандартних програмних засобів, що робить їх надзвичайно зручними при розробці програмних і інформаційних систем (рис. 3.13 і 3.14).
Для успішного впровадження CASE-засобів організація повинна володіти нижченаведеними якостями.
Культура. Готовність до впровадження нових процесів і взаємостосунків між розробниками і користувачами, ІТ/ІС-УПРАВЛІНЦЯМИ і користувачами.
Управління. Чітке керівництво і організованість по відношенню до найбільш важливих етапів і процесів впровадження.
Технологія. Розуміння обмеженості існуючих можливостей і здатність прийняти нову технологію.
Рис. 3.13. Застосування CASE-технологій для реального проектування і розробки ІС
Рис. 3.14. Застосування CASE-технологій для реального проектування і розробки ІС
Якщо організація не володіє хоч би однією з перерахованих якостей, то впровадження CASE-засобів може закінчитися невдачею незалежно від ступеня ретельності проходження різним рекомендаціям по впровадженню.
Як приклади популярних CASE-засобів вкажемо програмні засоби компанії Computer Associates, IBM-Rational Software і Oracle:
BPwin - моделювання процесів бізнесу;
ERwin - моделювання баз даних і сховищ даних;
ERwin Examiner - перевірка структури СУБД і моделей, створених в Erwin;
ModelMart - середовище для командної роботи проектувальників;
Paradigm Plus - моделювання додатків і генерація об'єктного коду;
Rational Rose - моделювання процесів бізнесу і компонентів додатків;
Rational Suite AnalystStudio - пакет для аналітиків даних;
Oracle Designer (входить в Oracle9i Developer Suite) - високо функціональний засіб проектування програмних систем і баз даних, що реалізовує технологію CASE і власну методологію Oracle - CDM. Дозволяє команді розробників повністю провести проект, починаючи від аналізу процесів бізнесу через моделювання до генерації коду і отримання прототипу, а згодом і остаточного продукту. Складний CASE-засіб, його має сенс використовувати при орієнтації на лінійку продуктів Oracle.
Наймогутнішим з вказаних програмних пакетів є пакет Rational Rose (RR) компанії IBM-Rational, за допомогою якого можна спроектувати і супроводжувати весь життєвий цикл розробки програмного продукту (рис. 3.15). Пакет включає набір засобів моделювання об'єктно-орієнтованих інформаційних систем, що базуються на мові моделювання UML.
Рис. 3.15. Інструменти пакету PR
Пакет RR здатний вирішувати практично будь-які задачі в проектуванні інформаційних систем: від аналізу процесів бізнесу до кодогенерації на певній мові програмування, дозволяє розробляти як високорівневі, так і низькорівневі моделі, здійснюючи тим самим абстрактне або логічне проектування (рис. 3.16).
Рис. 3.16. Задачі, що вирішує пакет PR
Таким чином, сучасні CASE-засоби разом з системним програмним забезпеченням і технічними засобами підтримки утворюють повне середовище розробки інформаційних систем.