2.Відомості про район подорожі.

2.1.Загальна географічна характеристика району, опис його природних особливостей, дані про населені пункти та транспортне сполучення між ними. Відомості про місцеві визначні пам’ятки.

Чорногора – це тридцятикілометровий хребет висотою біля 2000 м, що займає панівне становище на величезному просторі Українських Карпат. Як обєкт таризму Чорногора представляє значний інтерес.

Чорногора — найвища гірська група в Українських Карпатах, на східних частинах Полонинського Бескиду; головний хребет простягається на довжину близько 40 км між Чорною Тисою (на заході) і Чорним Черемошем (на сході). Чорногора збудована з твердого пісковика з вкладками маловідпірних лупаків (сланців).

Значна частина Чорногори становить вододіл між Прутом і Тисою (багато віків це був одночасно кордон держав, до яких належали Галичина і Закарпаття). Західна частина з верхом Петрос (2020 м) лежить на Закарпатті — в сточищі Тиси, східна частина тягнеться на південний схід і південь. Обидві частини Чорногори відокремлені глибокою міжгірною сідловиною — Полониною Скопеською (до 1550 м). Західна частина порізьблена (відносна висота — 300 м); східна — монотонний і масивний хребет, верхи високі, понад 1900, а то й 2000 м (Говерла — 2061, за іншими даними — 2058), Менчул — 1998, Гутин Томнатик — 2016, Піп Іван Чорногірський — 2028), сідловини не сходять нижче 1750 м.

Від головного хребта відходять короткі бічні. Контраст з майже рівними хребтами (рештки колишніх пенепленів) являють собою узбіччя Чорногори, розчленовані вузькими долинами до 1000 м або й більше. На краєвид Чорногори більше, ніж в інших частинах Карпат, вплинуло зледеніння. У далекому минулому межа вічного снігу лежала на висоті 1300 — 1400 м і в приджерельних частинах потоків утворилися короткі льодовики (в долині Прута льодовик сягав до висоти 1000 м і був завдовжки на 6,5 км). Слідами колишнього зледеніння є польодовикові котли (кари) зі стрімкими, часто скельними узбіччями і широкими днами, іноді виповненими озерами (найбільше під Гутин Томнатиком — озеро Бребенескул) або торфовищами, нерівномірний спад долин (іноді водоспади, напр., Прута), бічні й кінцеві морени тощо.

Узбіччя Чорногори вкриті лісами. На північних узбіччях в придолинній смузі виступає часто (до 1300 м) бук, вище — смерека (винятково до 1600 м); на південних узбіччях сильно поширений бук, який переважно творить верхню межу лісу. Вище — до 1800 м — простягається смуга полонин, жерепу (зарості сосни гірської та ялівцю і лелеча (вільха зелена), вище 1800 м — чисті полонини, які сягають до найвищих висот, інколи з полями каміння. Серед рослин чимало ендемічних.

Місцеве населення переважно становить субетнос гуцулів. Заселені найнижчі частини Чорногори — на Закарпатті в долинах Чорної (Ясіня) і Білої Тиси (Богдан), на півночі найближчі до хребта села Бистрець і Дземброня. Рілля займає ледве 0.5% всієї площі, ліси бл. 70%, сіножаті 5%, полонини і пасовища 22%. Для охорони природи створено по Першій світовій війні невеликі резервати; у 1964 р. — комплексний заповідник (7702 га), який входить до складу великого Карпатського заповідника. Згодом створено також Карпатський національний природний парк.

"Чорногірський заповідний масив" — природоохоронна територія в Українських Карпатах. Розташований у Рахівському районі Закарпатської області. Чорногірський заповідний масив є частиною Карпатського біосферного заповідника.

В 1968 роцi уряд України для збереження унiкальних гiрських ландшафтів прийняв Постанову про органiзацiю Карпатського заповідника, до якого ввійшов і Чорногірський заповідний масив.

Масив розташований на південних і західних схилах Чорногірського хребта, в межах висот від 700 до 2061 м над р. м. На території масиву, площа якого складає 16375 га, розташована найвища вершина Українських Карпат — Говерла (2061 м). Рельєф високогірної частини масиву носить сліди давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами — льодовиковий каркарами; у деяких з них утворились озера, наприклад Брескул (озеро)Брескул, Верхнє озеро (Карпати)Верхнє озеро, Бребенескул (озеро)Бребенескул.

Клімат Чорногірського масиву помірно континентальний кліматпомірно континентальний. Зі збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря понижується, а кількість опадів зростає. Велика кількість опадів обумовлює наявність добре розвинутої гідромережі — на території масиву розташовані витоки численних приток річки Біла Тиса.

Типовими для лісових формацій є світло-бурі та темно-бурі гірсько-лісові ґрунти. У високогір'ї переважають торфянисто-гірсько-підзолисті і гірсько-лучно-буроземні ґрунти.

Чорногірський заповідний масив характеризується великою різноманітністю флори і фауни. Панівним типом рослинності є ліси. В прохолодному кліматі Чорногори чисті бучини мають обмежене поширення і приурочені до південних схилів. В більш широкому висотному діапазоні трапляються мішані листяно-хвойні ліси, що сягають висоти 1200 м. Вище поширені зональні смеречники, що утворюють верхню лісу, яка тут проходить на висоті 1500 — 1600 м. У субальпійському поясі поширені криволісся. Значні площі займають трав'янисті формації — альпійські луки. У складі флори Чорногірського масиву нараховується ряд рідкісних видів.

Центральним ядром фауни хребетних Чорногірського масиву є види тайгового та альпійського комплексів. У високогір'ї, на висоті біля 1800 м, трапляються снігова полівка та альпійська тинівка, занесені до Червона книга УкраїниЧервоної книги України. Характерними мешканцями хвойних та мішаних лісів Чорногори є дятел трипалийтрипалий дятел, жовтоголовий корольок, гірський дрізд, глухар, рись, ведмідь тощо. Загалом, у фауні Чорногірського масиву добре представлені види, характерні для всього лісового поясу Карпат. Чимало видів безхребетних — карпатських та східнокарпатських ендеміків — зареєстровано в Українських Карпатах тільки в Чорногорі.

На Чорногорі буйно розвинене пастуше життя (сезон 5 місяців). Тут чи не найбільше в Українських Карпатах поширений туризм (бази: Рахів, Ясіня, Ворохта, Бистрець, Жаб'є — тепер Верховина, та інші).

2.2.Туристська характеристика району: освоєність; спортивність; можливість автономного проведення походу; поповнення продуктами харчування; пункти медичної допомоги; контрольно-рятувальні служби; розклад руху транспортних засобів.

Туристичний сезон для Чорногори, з уваги на особливості високогіря, триває, звичайно, від половини травня до половини жовтня. Хоча вічного снігу на Чорногорі немає, проте нерідко в деякі роки бувало, що сніг в окремих місцях і літом не зникав. Але мандрувати по Чорногорі навіть в гарну погоду вимагає доброї фізичної підготовки, наявності відповідного спорядження.

Схили вершин на головному хребті покриті, здебільшого, травою, камяних розсипів мало, верхня межа лісу знаходиться досить низько ( біля 1400 м ). Жерепу ( карликова гірська сосна) теж мало, терен відкритий, є непогані стежки, але в погану погоду, в туман, дощ і сніг краще в похід не вирушати, ніякого сховища від негоди тут, по суті, немає.

Вихідним пунктом для походів по Чорногорі з її північного боку є Завоєля ( входить до Ворохти ) – невеликий присілок над Прутом, або побудована ще 7 км вище спортивно-туристична база «Заросляк». Для східної частини Чорногори може бути зручним вихід з верхньої частини сіл Бирестець і Берестечко (Дземброня). З закарпатського боку вихідним для походів на західну частину Чорногори будуть населені пункти Лазещина, Ясіня і Кваси, а на східну – села Богдан і Луги.

Нам необхідно враховувати, що значна частина Чорногори включена в склад державного заповідника, в якому діють особливі правила для відвідувачів.

Зокрема, на території заповідника заборонено:

• ставити намети і ночувати в них;

• розпалювати вогнища;

• збирати трави, квіти, ягоди, гриби;

• ловити рибу та ін..

Саме тому, в звязку з цим, нам потрібно завчасно одержати відповідну перепустку в дирекції заповідника або на контрольно пропускному пункті заповідника, з зазначенням в ній траси походу.

Основні пункти медичної допомоги є в таких населених пунктах:

• с.Шибени

• с.Лазещина

• м.Верховина

• с.Берестечко

• с.Бистрець

• с.Ворохта

Основними аварійно-рятувальними підрозділами в даному регіоні є:

Івано-Франківське регіональне відділення

Адреса: 78000 м. Ів-Франківськвул.Франка 6

Командир: Ковтун Олег Ярославович

Телефон: +3 803422 22165 / +3 80342 779463 (домашній)

Чернівецьке регіональне відділення

Адреса: 58000 м.Чернівці, вул.Турецька 14

Командир: ШулімаІванГеоргієвич

Телефон: +3 80372 223849 / +3 803722 76757 (домашній)

Ужгородське регіональне відділення

Адреса: 88000 м. Ужгород, вул. Робоча 6

Командир: ПавловськийВолодимирВолодимирович

Телефон: +3 803122 34122; +3 803122 23639 /

+3 803122 23639 (домашній)

Верховинський рятувальний підрозділ

Адреса: 78700 смт.Верховина, вул. Жаб’євська 94/7

Командир: Кобилюк Василь Олексійович

Телефон: +3 803432 21941 / +3 8096 3724400 (мобільний) / +3 803432 21971 (домашній)

e-mail: skala2002@ukr.net

Ворохтянський рятувальний підрозділ

Адреса: 78595 смт. Ворохта, вул. Д.Галицького 41

Командир: Савчук Михайло Васильович

Телефон: +3 803434 41149 / +3 803434 41397 (домашній)

Говерлянський рятувальний підрозділ

Адреса: 90630 с. Лазіщина, урочище Депо

Командир: КлимпушДмитроВасильович

Телефон: +3 803132 44052 / +3 8067 9471492

Косівський рятувальний підрозділ

Адреса: 78600 м. Косів, вул. Над Гуком 15а

Командир: Задорожнюк Петро Іванович

Телефон: +3 803478 21677 / +3 803433 93276 (домашній)

Рахівський рятувальний підрозділ

Адреса: 90600 м. Рахів, вул. Шевченка 126

Командир: ВербищукЮрійІванович

Телефон: +3 803132 21013 / +3 8067 9161641

Яремчанський рятувальний підрозділ

Адреса: 78500 м. Яремче, вул. Дачна 6

Командир: Ліхацький Василь Григорович

Телефон: +3 803434 22208 / +3 803475 44165 (домашній)

Ясінівськийр ятувальний підрозділ

Адреса: 90630 смт. Ясіня, Рахівського району, вул. Набережна 4а

Командир: Ропчук Степан Степанович

Телефон: +3 803132 42323 / +3 8067 7957444;

+3 803132 42099 (домашній)

Пізнавальною цінністю нашого маршруту є такі місцевості:

• г.Говерла - найвища вершина Карпат Українських і всієї України, знаходиться на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Має конусоподібну форму. На схилах - форми плейстоценового зледеніння, каменепади. Бувають снігові лавини. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди - кам`яні осипища. Біля підніжжя - один з витоків Пруту, водоспад. Об`єкт туризму. Знаходиться у межах охоронної зони Карпатського заповідника.

• г. Бребенескул - одна з найвищих вершин Карпат Українських, знаходиться на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей на масиві Чорногора. Поверхня куполоподібна. На схилах поширені давньольодовикові форми рельєфу, сліди морозного вивітрювання. Вкрита альпійською і субальпійською рослинністю, характерні кам'яні розсипища та осипища.

• г.Піп-Іван - одна з найвищих вершин хр.Чорногора, знаходиться на пд.-сх. кінці хребта на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Має пірамідальну форму, у привершинній частині - кам'яні розсипища. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1500-1600 м). Свою назву дістав від скелі на вершині, яка нагадувала попа в рясі. У даний час від скелі залишилася безформна купа каміння. На вершині - розвалини польської обсерваторії початку століття. Об'єкт туризму.

• г.Петрос - одна з найвищих вершин хр.Чорногора, знаходиться на пн.-зх. кінці хребта між г.Шешул і г.Говерла у Закарпатській області. Зх. і пд.-зх. схили круті з численними кам'яними розсипищами, пн. та пн.-сх. - урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкритий переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (яловець сибірський, рододендрон) і ялинові ліси (до висоти 1530-1600 м). Взимку досить часто бувать снігові лавини. Є туристський притулок на пд. схилах нижче полонини Рогнеска. Об'єкт туризму.

• г. Ребра - одна з найвищих вершин Українських Карпат, у центральній частині хребта Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Південні схили Р. - пологі ділянки (вкриті переважно травостоєм з щучника дернистого і біловуса), та крутосхили, вкриті криволіссям. Північні схили спалаєть крутими скелястими урвищами. Тут зростає ряд рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України: сосна кедрова, жовтозілля карпатське, наскельниця лежача, ломикамінь моховидний та ін.

• Полонина Пожижевська - безліса гребенева повержня пн.-сх. відрогу г.Пожижевська (1822 м) на хребті Чорногора, у межах Закарпатської області. Розташована на висототах 1382-1822 м. Площа близько 15 га. Субальпійська рослинність (чорниця, костриця червона, мітлиця тонка). Верхня межа лісу на висоті 1200-1325 м. На висоті 1429 м діє метереостанція (з 1899). Тут також функціонує сніголавинна станція і стаціонар Інституту ботаніки АН України ім. М.Г.Холодного. Полонина Пожижевська у межах Карпатського природного національного парку.