2.5. Структура ландшафтознавства

У якості головних структурних частин ландшафтознавства М.А.Солнцев ще в 1964 році виділів наступні: 1) морфологія ландшаф- ту - розділ, що займається вивченням внутрішньої будови, морфологі- чної структури географічного ландшафту; 2) динаміка ландшафту — розділ, що вивчає процеси, які протікають в ландшафті і безперервно змінюють його; 3) систематика ландшафтів - розділ, що займається питаннями типології, класифікації і систематики географічних ланд- шафтів; 4) прикладні дослідження ландшафтів - розділ, що займається питаннями застосування ландшафтних методів дослідження території при вирішенні наукових і практичних проблем господарства; 5) мето- дика ландшафтних досліджень і ландшафтного картографування.

Зберегли свою актуальність морфологія, динаміка і систематика ландшафтів. Про розвиток морфології ландшафту свідчить розробка поняття про "ландшафтне різноманіття". Дуже динамічно розвивається і розділ "динаміка ландшафтів", свідоцтвом чого є систематична поява нових повідомлень про розробки з цієї тематики. Широкого розвитку набуло прикладне ландшафтознавство, яке почало навіть розгалужува- тись відповідно до об'єктів природокористування на агроландшафтоз- навство, меліоративне ландшафтознавство, рекреаційне ландшафто- знавство і т. д. Агроландшафтознавство вивчає ступінь сприятливості ландшафтних умов для ведення сільського господарства. Меліоративне ландшафтознавство оцінює ландшафтні комплекси з точки зору необ- хідності і можливості їх меліорації. Рекреаційне ландшафтознавство вивчає ступінь сприятливості ландшафтних умов для організації відпо- чинку. Більш докладно суть різних галузей прикладного ландшафто- знавства висвітлена в темі № 8 "Прикладні дослідження ландшафтів".

Методика ландшафтних досліджень і ландшафтного картографу- вання зникла як самостійний відділ, оскільки стала невід'ємною части- ною всіх інших напрямків ландшафтознавства. Проте з'явились нові відділи, які сформувались відповідно до предмету, а головне методів досліджень: геофізика ландшафтів, геохімія ландшафтів, антропогенне ландшафтознавство, урбаністичне ландшафтознавство, палеоландшаф- тознавство, історичне ландшафтознавство, аквальне ландшафтознавст- во, космічне ландшафтознавство, ландшафтна екологія.

Геофізика ландшафтів вивчає фізичні процеси в ПТК. Геохімія ландшафтів вивчає хімічні процеси функціонування ПТК, а саме мігра- цію, розсіювання та акумуляцію хімічних елементів всередині ПТК і між різними ПТК. Антропогенне ландшафтознавство вивчає зміни при- родних ландшафтів, викликані впливом господарської діяльності лю-

28

дини. Урбаністичне ландшафтознавство, яке можна розглядати як час- тину антропогенного ландшафтознавства, досліджує особливості фор- мування і розвитку урбанізованих ландшафтів - ландшафтів міського середовища. Палеоландшафтознавство вивчає палеоландшафти - ландшафтні комплекси, які існували в далекому, доісторичному мину- лому. Історичне ландшафтознавство вивчає зміни ландшафтних ком- плексів, які відбулися за історичний час, тобто за останній після появи людини етап в розвитку природи. Аквальне ландшафтознавство дослі- джує водні або аквальні ландшафтні комплекси. Космічне ландшафто- знавство досліджує земні ландшафти за допомогою космічних леталь- них апаратів. Ландшафтна екологія вивчає негативні зміни умов існу- вання рослин, тварин і людини внаслідок господарської діяльності лю- дини. Більш докладно суть цих галузей ландшафтознавства висвітлена в темі № 7 "Галузеві напрями ландшафтознавства".

Головними структурними частинами ландшафтознавства

є: 1) морфологія ландшафту; 2) систематика ландшафтів; 3) динаміка ландшафтів; 4) геофізика ландшафтів; 5) геохімія ландшафтів; 6) ландшафтна екологія; 7) антропогенне ландша- фтознавство; 8) Палеоландшафтознавство; 9) історичне ланд- шафтознавство; 10) аквальне ландшафтознавство; 11) космічне ландшафтознавство; 12) прикладне ландшафтознавство.