- •Основи ландшафтознавства
- •1. Історія виникнення, сучасний стан і перспективи роз-
- •2. Ландшафтознавство як наука 21-32
- •3. Поняття про ландшафт. Класифікація ландшафтів 33-48
- •4. Просторова структура ландшафтів 49-58
- •6. Методи дослідження і картографування ландшафтів 71-92
- •7. Галузеві напрями ландшафтознавства 93-118
- •8. Прикладні дослідження ландшафтів 119-138
- •9. Ландшафти України та їх вивчення в шкільному кур- сі "Фізична географія України" 139-157
- •Тема 1.
- •1.1. Історія виникнення і становлення ландшафтознавства
- •1.2. Сучасний стан ландшафтознавства
- •1.3. Перспективи розвитку ландшафтознавства
- •Тема 2. Ландшафтознавство як наука
- •2.1. Об'єкт ландшафтознавства. Поняття про природні територіальні комплекси
- •2.2. Предмет ландшафтознавства
- •2.3. Місце ландшафтознавства у системі географічних наук
- •2.4. Мета і головні завдання ландшафтознавства
- •2.5. Структура ландшафтознавства
- •2.6. Роль і місце ландшафтознавства в системі підготовки вчителя географії
- •3.1. Поняття про ландшафт
- •3.2. Три трактування терміну "ландшафт"
- •3.3. Класифікація ландшафтів
- •4. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •4.1. Основні поняття та положення
- •4.2. Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •4.3. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Тема 5.
- •5.1. Функціонування ландшафтів
- •5.3. Розвиток ландшафтів
- •Тема 6.
- •6.1. Польові дослідження і картографування ландшафтів
- •6.2. Стаціонарні та напівстаціонарні дослідження ландшафтів
- •1 6.3. Дистанційні дослідження ландшафтів
- •Тема 7. Галузеві напрями ландшафтознавства
- •7.1. Ландшафтознавство гірських країн
- •7.6. Урбаністичне ландшафтознавство
- •7.7. Екологічне ландшафтознавство
- •7.9. Геофізика ландшафтів
- •7.10. Геохімія ландшафтів
- •Тема 8. Прикладні дослідження ландшафтів
- •8.1. Агроландшафтознавчі дослідження
- •8.2. Меліоративно-ландшафтознавчі дослідження
- •8.3. Рекреаційно-ландшафтознавчі дослідження
- •8.4. Природоохоронно-ландшафтознавчі дослідження
- •8.5. Медико-ландшафтознавчі дослідження
- •8.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань
- •8.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків ава- рії на чаес
- •8.8. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
- •Ландшафти україни та їх вивчення в шкільному курсі "фізична географія україни"
- •9.1. Ландшафти України: класифікація, чинники формування, характерні риси
- •9.2. Вивчення ландшафтів в шкільному курсі "Фізична географія України"
- •Основи ландшафтознавства
3.2. Три трактування терміну "ландшафт"
Проте єдиний погляд на визначення терміну "ландшафт" поки що не склався. На думку С.В.Калесника [145] і Ф.М.Мількова [201], існує три його трактування: загальне, типологічне і індивідуальне.
Згідно загальному трактуванню термін "ландшафт " є сино- німом природного територіального комплексу будь-якого таксоно- мічного рангу.
Такої точки зору додержувались Ф.М.Мільков [199] і Д.Л.Арманд [10]. Ландшафт, на їх думку, таке ж загальне поняття, як клімат, грунт, рельєф. Загальні визначення клімату, грунту, рельєфу не мають на увазі якусь конкретну територію; передбачається, що вони з однаковим успі- хом можуть бути застосовані і до великих територій, і до порівняно не- великих ділянок, "от болотной кочки до оболочки", як образно висло- вився росіянин А.Г.Ісаченко.
Згідно з поглядами Ф.М.Мількова і Д.Л.Арманда, можна говорити про ландшафт Руської рівнини, ландшафт Кавказу, болотний ланд- шафт, лісовий ландшафт і т. д. У такому розумінні термін "ландшафт" широко використовується і в науково-популярній географічній літера- турі. Мабуть тому, що це не потребує спеціального знання предмету і доступне розумінню будь-якого читача.
Загальне трактування терміну "ландшафт" не відповідає сучасному рівню ландшафтознавства, заважає його подальшому розвитку і поро- джує помилкові уявлення. Попри не досить вдале запозичення "німець- кого" терміну "ландшафт" для індивідуальних одиниць поділу терито- рії, розробленість індивідуальної і типологічної класифікації ПТК дає всі можливості для їх виявлення на місцевості і картографування.
За типологічним трактуванням ландшафт - це ПТК, які за рангом, тобто розмірами і складністю будови, дорівнюють ланд- шафту в його індивідуальному розумінні, але, на відміну від нього, не мають індивідуальних рис.
Близькі за властивостями ландшафти, відповідно з поглядами по- слідовників типологічного трактування (Б.Б.Полинов, М.А.Первухин, М.О.Гвоздецький, О.М.Маринич, П.Г.Шищенко), неодмінно повторю- ються в межах більшої або меншої території і можуть поєднуватись за типовими ознаками у певні групи - види, роди, типи та інші операційні
36
одиниці типологічної класифікації ландшафтів. Більш докладно про це буде сказано в параграфі "Класифікація ландшафтів".
Відповідно до індивідуального трактування ландшафт розу- міється як індивідуальна територіальна одиниця, тобто конкрет- ний неповторний ПТК, що є більшим за місцевості, урочища і фа- ції які його складають, але меншим за фізико-географічні райони та інші, більші від нього територіальні одиниці, складовою части- ною яких він є.
Згідно з Індивідуальним трактуванням, кожний ландшафт маг вла- сну географічну назву і точне положення на карті. Звичайно цю назву призначають за назвою населеного пункту, який є найбільшим в межах його території [82; 88]. Індивідуальне трактування ландшафту розроб- ляли відомі російські і українські фізико-географи і ландшафтознавці Л.С.Берг, Л.Г.Раменський, С.В.Калесник, М.А.Солнцев, К.І.Геренчук, А.Г.Ісаченко, В.О.Ніколаєв, К.В.Пашканг, а надалі ефективно викорис- тали їх численні учні в усіх куточках колишнього СРСР: В.С.Давидчук - в Україні, Г.І.Марцинкевич - у Білорусі, В.Є.Прока - в Молдові та ін.
Проте над розумінням терміну "ландшафт" як конкретної територі- альної одиниці тяжіє його первісне, "німецьке" розуміння як об'єкта, що не має визначених меж. Зараз вже невідомо, чому він був викорис- таний фундаторами ландшафтознавства для позначення певної терито- ріальної одиниці, але поки що всі спроби його заміни на інший термін не мали успіху. Ні один з запропонованих на його заміну термінів не набув загального вжитку.
Що стосується типологічного і індивидуального трактувань, то во- ни не суперечать один одному, а доповнюють один одного. І слід вва- жати доцільним використання обох трактувань. Кожний ландшафт во- лодіє своїми специфічними особливостями природи і в цьому відно- шенні він є індивідуальним, неповторним. В той же час близькі за по- ходженням і властивостями ландшафти можна поєднувати в певні ти- пологічні групи - види, роди, типи і т. д. Яскравим прикладом є карта ландшафтів Київської області, складена колективом ландшафтознавців Інституту географії НАН України під керівництвом В.С.Давидчука [138]. На ній одночасно відображена структура як індивідуальних, так і типологічних одиниць ландшафтного поділу території: 39 індивідуаль- них ландшафтів, що відносяться до двох типів - мішано-лісового і лісо- степового, поєднані у 8 родів.
37
До речі, ще у 1947 р. С.В.Калесник дав вичерпне трактування по- няття "ландшафт" як індивідуальної і типологічної таксономічної оди- ниці одночасно. У підручнику для студентів вузів "Основи загального землезнавства" він писав, що "географічний ландшафт - це ділянка гео- графічної оболонки, яка володіє відомою індивідуальною структурою, що типово виражена на значному просторі, нерозривно зв'язана з стру- ктурою географічної оболонки у цілому та нею обумовлена". Тобто, з одного боку ландшафт має власні структуру і індивідуальні риси, отже є індивідуальною або регіональною таксономічною одиницею, що бі- льше в такому вигляді не повторюється і може мати власне ім'я. З ін- шого боку, ландшафт є однією з частин географічної оболонки і може мати генетичне обумовлену схожість з іншими частинами, отже є та- кож і типологічною таксономічною одиницею.