1.2. Сучасний стан ландшафтознавства

В 1986 році, після сумнозвісної аварії на Чорнобильській АЕС, ландшафтознавство отримало нову сферу використання її концепції і методів. В Інституті географії Академії наук УРСР при відділі ландша- фтознавства створюється лабораторія ландшафтно-екологічних про- блем Чорнобиля під керівництвом В.С.Давидчука. Головна мета дослі- джень лабораторії полягала у вивченні ролі ландшафтних умов у фор- муванні полів первинного радіонуклідного забруднення та міграції

11

(розповсюдженні) радіонуклідів під дією природних і антропогенних факторів

Починаючи з перших тижнів після аварії, лабораторія розгорнула дослідження з аналізу, оцінки та картографування полів випадання радіонуклідів в 30-км зоні ЧАЕС з урахуванням ландшафтної неодно- рідності території для формування 'системи радіоекологічного моніто- рингу [86; 90]. Наступним етапом досліджень явилась оцінка ландша- фтів Чорнобильської зони за умо- вами міграції радіонуклідів під впливом природних та антропоген- них факторів [87] та участь в обгру- нтуванні і експертизі ряду проектів, спрямованих на стабілізацію радіо- екологічної обстановки в 30-км зоні Чорнобильської АЕС [84]. Чорно- бильська та інші екологічні катастрофи спонукали географів до розроб- ки нового напряму досліджень - ландшафтознавчо-екологічних, їх го- ловною метою явились аналіз, оцінка і картографування природоохо- ронних проблем [12: 107; 144] або гострих екологічних ситуацій [8; 13; 69; 70; 72; 161-162; 188-189; 212]. а також ландшафтно-екологічна екс- пертиза господарських проектів [198; 260]. Один із напрямів цих досліджень переріс у самостійну науку - ландшафтну екологію, її обірунтування, як Інтеграцію гео- графічного ландшафтознавчого і біологічного еколопчного підходів, зробив професор Київського націо- наїьного університету їм. Т.Г.Шев- ченка М.Д.Гродзинський. Він же написав і першій підручник з ланд- шафтної екології як навчальної ди- сципліни [76].

Розвитком цих досліджень і в методологічному, і в методичному, і в технічному аспектах явились

12

розробки ландшафтно-екологічного моніторингу [213; 225; 341; 342] і географічних інформаційних систем (ГІС) [32; 83; 90; 155; 172].

Сучасний стан розвитку ландшафтознавства характеризується ба- гатовекторністю інтересів при наявності головного - екологічного на- пряму досліджень. Свідоцтвом цього є навіть назва останньої, X ланд- шафтної конференції "Структура, функціонування, еволюція природ- них і антропогенних ландшафтів" (Москва, 16-19 вересня 1997 р.), в якій позначені практично всі основні властивості ландшафтів і, відпо- відно, всі головні напрями ландшафтознавчих досліджень.

Зацікавленість питаннями функціонування, динаміки і розвитку ландшафтів зберігається, про що свідчить наявність свіжих робіт, при- свячених цим питанням [23; 67; 71; 108; 247]. Але в останні роки набу- вають значної актуальності проблеми ландшафтного різноманіття [68; 182; 236; 290]. Це свідчить про повернення інтересу до дослідження просторової структури ландшафтів, дещо втраченого після масового захоплення стаціонарними дослідженнями процесів функціонування. Відродженню інтересу до дослідження просторової структури ландша- фтів сприяла Міжнародна конференція з навколишнього середовища 1995 р. в Софії, на який була прийнята "Загальноєвропейська стратегія в галузі біологічного і ландшафтного різноманіття".

Все більш широке запровадження в ландшафтних дослідженнях знаходить космічна інформація, яку сьогодні, завдяки комп'ютерним технологіям, можна отримати безпосередньо з монітора комп'ютера і в реальному часі [115-116]. Одним з найбільш яскравих прикладів є оцін- ка сучасного стану Аральського моря за космічними знімками за 1975-1999 роки, яка дозволила встановити зниження його рівня на 14 м, зменшення площі в два рази, а об'єму - в три рази [208]. Особлива цінність дослідження полягає ще і в тому, що в районі Аральського моря сьогодні відсу- тні будь-які пости спостереження і космічна інформація є єдиною доступною інформацією щодо його стану.

Нового подиху набули дослідження антропогенних ландшафтів завдяки зусиллям професора Він- ницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського

13

Г.І.Денисика. Він виділив в межах Правобережної України вісім класів антропогенних ландшафтів (селітебний, сільськогосподарський, лісо- вий, водний, промисловий, дорожний, рекреаційний, белігеративний) і п'ятнадцять їх підкласів, встановив часові зрізи зародження, станов- лення і функціонування в якості антропогенних всіх виділених класів [95].

Помітною ознакою сучасного етапу розвитку ландшафтознавства є значна активність українських ландшафтознавців. Свідоцтвом цього є велика кількість наукових конференцій, які були присвячені питанням ландшафтознавства і по суті були ландшафтознавчими нарадами, на зразок колишніх всесоюзних. У період з 1996 по 2000 pp. було прове- дено шість наукових конференцій з питань ландшафтознавства: в 1996 р. - конференція "Ландшафтогенез - 2000: філософія і географія. Про- блеми постнекласичних методологій"; в 1998 р. - конференція "Люди- на в ландшафті XXI століття: гуманізація географії. Проблеми постнек- ласичних методологій"; в 1999 р. - конференція "Ландшафт як інтег- руюча концепція XXI сторіччя" (Київ); в 2000 р. - конференція "Збере- ження та моніторинг біологічного і ландшафтного різноманіття в Укра- їні" (Київ), конференція "Різноманіття ландшафтних комплексів Украї- ни та шляхи їх раціонального використання і збереження: методологіч- ні і прикладні аспекти" (Київ) і конференція "Ландшафти і сучасність" (Вінниця). До цього переліку слід додати і X ландшафтну конференцію "Структура, функционування, еволюція природних і антропогенних ландшафтів", яка відбулася в 1997 р. в Москві і в якій українські ланд- шафтознавці взяли активну участь.

Таким чином, головними ознаками сучасного етапу роз- витку ландшафтознавства є: 1) велика увага до ландшаф- тознавчих досліджень екологічного спрямування; 2) багато- векторність інтересів при наявності головного - екологічного напряму досліджень; 3) широке застосування комп'ютерних технологій, особливо в розробці ГІС - географічних інформа- ційних систем; 4) з 'явився новий, цікавий напрям досліджень - дослідження ландшафтного різноманіття; 5) широке за- провадження в ландшафтних дослідженнях, космічної інфор- мації, яка отримується безпосередньо з монітора комп'юте- ра; 6) значна активність українських дослідників у розвитку ландшафтознавства.

14