
- •Основи ландшафтознавства
- •1. Історія виникнення, сучасний стан і перспективи роз-
- •2. Ландшафтознавство як наука 21-32
- •3. Поняття про ландшафт. Класифікація ландшафтів 33-48
- •4. Просторова структура ландшафтів 49-58
- •6. Методи дослідження і картографування ландшафтів 71-92
- •7. Галузеві напрями ландшафтознавства 93-118
- •8. Прикладні дослідження ландшафтів 119-138
- •9. Ландшафти України та їх вивчення в шкільному кур- сі "Фізична географія України" 139-157
- •Тема 1.
- •1.1. Історія виникнення і становлення ландшафтознавства
- •1.2. Сучасний стан ландшафтознавства
- •1.3. Перспективи розвитку ландшафтознавства
- •Тема 2. Ландшафтознавство як наука
- •2.1. Об'єкт ландшафтознавства. Поняття про природні територіальні комплекси
- •2.2. Предмет ландшафтознавства
- •2.3. Місце ландшафтознавства у системі географічних наук
- •2.4. Мета і головні завдання ландшафтознавства
- •2.5. Структура ландшафтознавства
- •2.6. Роль і місце ландшафтознавства в системі підготовки вчителя географії
- •3.1. Поняття про ландшафт
- •3.2. Три трактування терміну "ландшафт"
- •3.3. Класифікація ландшафтів
- •4. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •4.1. Основні поняття та положення
- •4.2. Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •4.3. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Тема 5.
- •5.1. Функціонування ландшафтів
- •5.3. Розвиток ландшафтів
- •Тема 6.
- •6.1. Польові дослідження і картографування ландшафтів
- •6.2. Стаціонарні та напівстаціонарні дослідження ландшафтів
- •1 6.3. Дистанційні дослідження ландшафтів
- •Тема 7. Галузеві напрями ландшафтознавства
- •7.1. Ландшафтознавство гірських країн
- •7.6. Урбаністичне ландшафтознавство
- •7.7. Екологічне ландшафтознавство
- •7.9. Геофізика ландшафтів
- •7.10. Геохімія ландшафтів
- •Тема 8. Прикладні дослідження ландшафтів
- •8.1. Агроландшафтознавчі дослідження
- •8.2. Меліоративно-ландшафтознавчі дослідження
- •8.3. Рекреаційно-ландшафтознавчі дослідження
- •8.4. Природоохоронно-ландшафтознавчі дослідження
- •8.5. Медико-ландшафтознавчі дослідження
- •8.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань
- •8.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків ава- рії на чаес
- •8.8. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
- •Ландшафти україни та їх вивчення в шкільному курсі "фізична географія україни"
- •9.1. Ландшафти України: класифікація, чинники формування, характерні риси
- •9.2. Вивчення ландшафтів в шкільному курсі "Фізична географія України"
- •Основи ландшафтознавства
1.2. Сучасний стан ландшафтознавства
В 1986 році, після сумнозвісної аварії на Чорнобильській АЕС, ландшафтознавство отримало нову сферу використання її концепції і методів. В Інституті географії Академії наук УРСР при відділі ландша- фтознавства створюється лабораторія ландшафтно-екологічних про- блем Чорнобиля під керівництвом В.С.Давидчука. Головна мета дослі- джень лабораторії полягала у вивченні ролі ландшафтних умов у фор- муванні полів первинного радіонуклідного забруднення та міграції
11
Починаючи з перших тижнів після аварії, лабораторія розгорнула дослідження з аналізу, оцінки та картографування полів випадання радіонуклідів в 30-км зоні ЧАЕС з урахуванням ландшафтної неодно- рідності території для формування 'системи радіоекологічного моніто- рингу [86; 90]. Наступним етапом досліджень явилась оцінка ландша- фтів Чорнобильської зони за умо- вами міграції радіонуклідів під впливом природних та антропоген- них факторів [87] та участь в обгру- нтуванні і експертизі ряду проектів, спрямованих на стабілізацію радіо- екологічної обстановки в 30-км зоні Чорнобильської АЕС [84]. Чорно- бильська та інші екологічні катастрофи спонукали географів до розроб- ки нового напряму досліджень - ландшафтознавчо-екологічних, їх го- ловною метою явились аналіз, оцінка і картографування природоохо- ронних проблем [12: 107; 144] або гострих екологічних ситуацій [8; 13; 69; 70; 72; 161-162; 188-189; 212]. а також ландшафтно-екологічна екс- пертиза господарських проектів [198; 260]. Один із напрямів цих досліджень переріс у самостійну науку - ландшафтну екологію, її обірунтування, як Інтеграцію гео- графічного ландшафтознавчого і біологічного еколопчного підходів, зробив професор Київського націо- наїьного університету їм. Т.Г.Шев- ченка М.Д.Гродзинський. Він же написав і першій підручник з ланд- шафтної екології як навчальної ди- сципліни [76].
Розвитком цих досліджень і в методологічному, і в методичному, і в технічному аспектах явились
12
розробки ландшафтно-екологічного моніторингу [213; 225; 341; 342] і географічних інформаційних систем (ГІС) [32; 83; 90; 155; 172].
Сучасний стан розвитку ландшафтознавства характеризується ба- гатовекторністю інтересів при наявності головного - екологічного на- пряму досліджень. Свідоцтвом цього є навіть назва останньої, X ланд- шафтної конференції "Структура, функціонування, еволюція природ- них і антропогенних ландшафтів" (Москва, 16-19 вересня 1997 р.), в якій позначені практично всі основні властивості ландшафтів і, відпо- відно, всі головні напрями ландшафтознавчих досліджень.
Зацікавленість питаннями функціонування, динаміки і розвитку ландшафтів зберігається, про що свідчить наявність свіжих робіт, при- свячених цим питанням [23; 67; 71; 108; 247]. Але в останні роки набу- вають значної актуальності проблеми ландшафтного різноманіття [68; 182; 236; 290]. Це свідчить про повернення інтересу до дослідження просторової структури ландшафтів, дещо втраченого після масового захоплення стаціонарними дослідженнями процесів функціонування. Відродженню інтересу до дослідження просторової структури ландша- фтів сприяла Міжнародна конференція з навколишнього середовища 1995 р. в Софії, на який була прийнята "Загальноєвропейська стратегія в галузі біологічного і ландшафтного різноманіття".
Нового
подиху набули дослідження
антропогенних ландшафтів завдяки
зусиллям професора Він-
ницького
державного педагогічного університету
ім. М.Коцюбинського
13
Г.І.Денисика. Він виділив в межах Правобережної України вісім класів антропогенних ландшафтів (селітебний, сільськогосподарський, лісо- вий, водний, промисловий, дорожний, рекреаційний, белігеративний) і п'ятнадцять їх підкласів, встановив часові зрізи зародження, станов- лення і функціонування в якості антропогенних всіх виділених класів [95].
Помітною ознакою сучасного етапу розвитку ландшафтознавства є значна активність українських ландшафтознавців. Свідоцтвом цього є велика кількість наукових конференцій, які були присвячені питанням ландшафтознавства і по суті були ландшафтознавчими нарадами, на зразок колишніх всесоюзних. У період з 1996 по 2000 pp. було прове- дено шість наукових конференцій з питань ландшафтознавства: в 1996 р. - конференція "Ландшафтогенез - 2000: філософія і географія. Про- блеми постнекласичних методологій"; в 1998 р. - конференція "Люди- на в ландшафті XXI століття: гуманізація географії. Проблеми постнек- ласичних методологій"; в 1999 р. - конференція "Ландшафт як інтег- руюча концепція XXI сторіччя" (Київ); в 2000 р. - конференція "Збере- ження та моніторинг біологічного і ландшафтного різноманіття в Укра- їні" (Київ), конференція "Різноманіття ландшафтних комплексів Украї- ни та шляхи їх раціонального використання і збереження: методологіч- ні і прикладні аспекти" (Київ) і конференція "Ландшафти і сучасність" (Вінниця). До цього переліку слід додати і X ландшафтну конференцію "Структура, функционування, еволюція природних і антропогенних ландшафтів", яка відбулася в 1997 р. в Москві і в якій українські ланд- шафтознавці взяли активну участь.
Таким чином, головними ознаками сучасного етапу роз- витку ландшафтознавства є: 1) велика увага до ландшаф- тознавчих досліджень екологічного спрямування; 2) багато- векторність інтересів при наявності головного - екологічного напряму досліджень; 3) широке застосування комп'ютерних технологій, особливо в розробці ГІС - географічних інформа- ційних систем; 4) з 'явився новий, цікавий напрям досліджень - дослідження ландшафтного різноманіття; 5) широке за- провадження в ландшафтних дослідженнях, космічної інфор- мації, яка отримується безпосередньо з монітора комп'юте- ра; 6) значна активність українських дослідників у розвитку ландшафтознавства.
14