
- •Основи ландшафтознавства
- •1. Історія виникнення, сучасний стан і перспективи роз-
- •2. Ландшафтознавство як наука 21-32
- •3. Поняття про ландшафт. Класифікація ландшафтів 33-48
- •4. Просторова структура ландшафтів 49-58
- •6. Методи дослідження і картографування ландшафтів 71-92
- •7. Галузеві напрями ландшафтознавства 93-118
- •8. Прикладні дослідження ландшафтів 119-138
- •9. Ландшафти України та їх вивчення в шкільному кур- сі "Фізична географія України" 139-157
- •Тема 1.
- •1.1. Історія виникнення і становлення ландшафтознавства
- •1.2. Сучасний стан ландшафтознавства
- •1.3. Перспективи розвитку ландшафтознавства
- •Тема 2. Ландшафтознавство як наука
- •2.1. Об'єкт ландшафтознавства. Поняття про природні територіальні комплекси
- •2.2. Предмет ландшафтознавства
- •2.3. Місце ландшафтознавства у системі географічних наук
- •2.4. Мета і головні завдання ландшафтознавства
- •2.5. Структура ландшафтознавства
- •2.6. Роль і місце ландшафтознавства в системі підготовки вчителя географії
- •3.1. Поняття про ландшафт
- •3.2. Три трактування терміну "ландшафт"
- •3.3. Класифікація ландшафтів
- •4. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк
- •4.1. Основні поняття та положення
- •4.2. Вертикальна або компонентна структура ландшафтів
- •4.3. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів
- •Тема 5.
- •5.1. Функціонування ландшафтів
- •5.3. Розвиток ландшафтів
- •Тема 6.
- •6.1. Польові дослідження і картографування ландшафтів
- •6.2. Стаціонарні та напівстаціонарні дослідження ландшафтів
- •1 6.3. Дистанційні дослідження ландшафтів
- •Тема 7. Галузеві напрями ландшафтознавства
- •7.1. Ландшафтознавство гірських країн
- •7.6. Урбаністичне ландшафтознавство
- •7.7. Екологічне ландшафтознавство
- •7.9. Геофізика ландшафтів
- •7.10. Геохімія ландшафтів
- •Тема 8. Прикладні дослідження ландшафтів
- •8.1. Агроландшафтознавчі дослідження
- •8.2. Меліоративно-ландшафтознавчі дослідження
- •8.3. Рекреаційно-ландшафтознавчі дослідження
- •8.4. Природоохоронно-ландшафтознавчі дослідження
- •8.5. Медико-ландшафтознавчі дослідження
- •8.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань
- •8.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків ава- рії на чаес
- •8.8. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
- •Ландшафти україни та їх вивчення в шкільному курсі "фізична географія україни"
- •9.1. Ландшафти України: класифікація, чинники формування, характерні риси
- •9.2. Вивчення ландшафтів в шкільному курсі "Фізична географія України"
- •Основи ландшафтознавства
8.8. Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
Географічна інформаційна система (ГІС) - це автоматизо- вана система збору, збереження, обробки і аналізу географічної інформації, яка побудована на базі електронної обчислювальної техніки.
Використання засобів і методів інформатики значно збільшує тра- диційні можливості аналізу природної інформації, дозволяючи вирішу- вати принципово нові за змістом завдання. Методологічною основою створення ГІС слугує системний підхід, якій розглядає отримання ін- формації, її обробку та інтерпретацію в системі ГІС як етапи єдиного процесу пізнання закономірностей побудови і функціонування природ- них комплексів за допомогою методів інформатики. Системність по відношенню до ГІС заключається також в розробці засобів і методів представлення географічної інформації як характеристики природних комплексів різного ієрархічного рівня організації.
Мета і призначення ГІС можуть бути різноманітними. Так, ГІС можна розглядати як інформаційну основу (базу даних) для досліджен- ня особливостей природного регіону і, разом з тим, як інструмент до- слідження природних закономірностей. В першому випадку ПС пра- цює як інформаційно-довідкова система, яка за певним запитом вико- нує пошук і вибірку даних, в другому - як засіб розробки математичних моделей або системи експертних оцінок для аналізу структури, функці- онування і динаміки природного регіону формальними засобами.
ГІС поділяють на глобальні, регіональні і локальні. Глобальні ГІС будуються для моделювання глобальних процесів: парникового ефекту, зведення тропічних лісів, наслідків ядерних випробувань і війн і т. д- Для даного кола проблем вивчення природних комплексів відбувається на рівні природних зон, а результати мають в значній мірі загальний характер.
136
Задачам територіального планування більше відповідають регіона- льні і локальні ГІС, на підставі яких можуть прийматися рішення по використанню природних умов і ресурсів ландшафтних комплексів ре- гіонального рівня і локального рівня. Вимоги до вхідної і вихідної ін- формації тут більш жорсткі: вони мають відповідати існуючим норма- тивам, що використовуються в практиці географічних експертиз і вима- гають використання картографічної інформації. Тому регіональні ГІС формуються переважно як картографічні.
Один із варіантів формування інформаційних масивів ГІС полягає у використанні серії карт окремих природних компонентів. Це вимагає значних зусиль по виконанню підготовчих робіт і вводу картографічної інформації в банк даних. Крім того, різко зростають обсяги пам'яті, які відводять під фактичні дані. З іншого боку, окремі карти компонентів природи не дають комплексної характеристики природи регіону. Спро- би побудови карт природних комплексів на підставі серії окремих карт неминуче стикаються з труднощами взаємоув'язування і взаємопого- джування контурної і змістовної частин окремих карт. Із цього випли- ває, що найоптимальнішою картографічною основою ГІС є ландшафтна карта. Такій підхід використаний при створенні ГІС радіоекологічного моніторингу 60-км зони Чорнобильської АЕС [89].
Картографічна інформація, яка вводиться в ГІС, поділяється на два типи даних-атрибутів: метричні і тематичні. Метричні атрибути харак- теризують контурну частину карти, тематичні - смисловий зміст. Тема- тичні атрибути передають змістовну частину - легенду карти. Легенда складається із текстової характеристики, яка і може бути введена в комп'ютер. Проте для роботи в ПС з легендою ландшафтної карти по- трібна її формалізація. З цією метою розробляється класифікатор - сис- тема кодів для основних характеристик ландшафтних комплексів. Ко- дування легенди виконується за допомогою цифр, символів або комбі- націй символів і цифр. Наприклад, для характеристики ґрунтового по- крову виписується увесь перелік типів грунтів і кожному з типів нада- ється певний код (цифровий, літерний або літерно-цифровий). Тоді ле- генда ландшафтної карти представляється у вигляді матриці, де на першому місці в закодованому вигляді стоїть тип ландшафтного ком- плексу, а на наступних позиціях - характеристики його окремих ком- понентів або властивостей. Кількість параметрів, що вводяться, ліміту- ється в більшій мірі вивченістю ландшафтних комплексів, ніж техніч- ними можливостями.
Метричні атрибути розподіляються на точкові, лінійні і площинні. Для їх оцифрування розроблені спеціальні прийоми. У даний час відомі
137
три методи формалізації метричних атрибутів: по ячейках регулярної сітки, векторний і растровий. Кожний з них характеризується певними можливостями і обмеженнями.
ГІС поділяють також по: територіальному охопленню (загальнона- ціональні і регіональні); цілях (багатоцільові, спеціалізовані, в тому числі інвентаризаційні, для потреб планування, керування); за тематич- ною орієнтацією (загальногеографічні, галузеві, в тому числі водних ресурсів, використання земель, лісовикористання, рекреації та ін.) [158].
Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади створення ГІС можна дізнатись з робіт [26; 32; 83-84; 89-91; 155; 158; 172].
Контрольні запитання:
1. Назвіть мету агроландшафтознавчих досліджень. Які показники впливають на ступень сприятливості ландшафтних умов для ведення сільського господарства?
2. Назвіть головне завдання рекреаційно-ландшафтознавчих дослі- джень. Які показники впливають на ступень сприятливості ландшафт- них умов для рекреації?
3. В чому полягає суть меліоративне-ландшафтознавчих дослі- джень?
4. В чому полягає суть ландшафтознавчих досліджень для район- них планувань?
5. В чому полягає суть ТерКСОПів - територіальних комплексних схем охорони природи?
6. Назвіть основні напрями природоохоронно-ландшафтознавчих досліджень.
7. Що називають "гострими природоохоронними проблемами"?
8. Дайте визначення поняття "екологічний ландшафтознавчий мо- ніторинг".
9. Дайте визначення поняття "екологічна ландшафтознавча експер- тиза".
10. Дайте визначення поняття "нормування антропогенних наван- тажень".
11. Що розуміють під медико-ландшафтознавчими дослідженнями?
12. В чому полягає принципова можливість ландшафтознавчого підходу до обгрунтування заходів по ліквідації наслідків аварії на Чор- нобильській АЕС?
13. Що таке географічна інформаційна система (ГІС)?
138
Т е м а 9.