8.7. Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків ава- рії на чаес

Принципова можливість ландшафтознавчого підходу до об- ґрунтування заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЛЕС визначається тим, що формування поля радіоактивного за- бруднення як на етапі первинного випадання радіонуклідів, так і в процесі 'їх вторинного перерозподілу відбувається безпосередньо в ландшафтах і під впливом ландшафтних факторів.

На етапі первинного випадання радіонуклідів, коли відразу після вибуху радіоактивні речовини були рознесені повітряними масами, ландшафтні особливості, насамперед, підстилаючої поверхні, здійсню- ють прямий вплив на характер поля забруднення. Так відмічено, що ліси зіграли роль накопичувачів радіонуклідів. Найвища щільність за- бруднення лісових масивів спостерігається на узліссях з навітряного боку. Більш значним є і забруднення навітряних схилів порівняно з під- вітряними. Проте накладення карти радіоактивного забруднення на ландшафтну карту не вказує на пряму залежність між конфігурацією полів випадання і ландшафтною структурою забрудненої території.

Але відразу після формування первинного поля забруднення радіо- нукліди залучаються до водних, повітряних і біогенних міграційних потоків, що призводить до їх вторинного перерозподілу. І всі ці проце- си мають яскраво виражену залежність від ландшафтних особливостей території. Це обумовлює необхідність дослідження міграційних проце- сів і розробки методів керування ними з позицій ландшафтного підхо- ду. Тому наступним етапом ландшафтознавчим досліджень після аналі- 134

зу і оцінки ландшафтної зумовленості полів випадання радіонуклідів в 30-км зоні ЧАЕС стала оцінка ландшафтів зони за умовами міграції ра- діонуклідів.

Оцінка ландшафтів за умовами водної міграції радіонуклідів побу- дована на аналізі систем водного переносу і врахуванні характеру при- родних і антропогенних факторів, що впливають на формування повер- хневого і підземного стоку. У якості найбільш важливих природних факторів водної міграції радіонуклідів досліджувались форми рельєфу, літологія грунтоутворюючих порід, глибина залягання ґрунтових вод і рослинність. Рельєф, а саме схили і лощинно-балкова сітка, формує конфігурацію і потужність водних потоків, з якими мігрують радіонук- ліди. Вплив літології грунтоутворюючих порід нерозривно зв'язаний з такими властивостями поверхневих відкладів, як механічний склад, по- тужність і характер підстилаючих порід. Так менше схильні до змиву радіонуклідів з твердим стоком відклади з високим вмістом піску. А найбільшу схильність до змиву радіонуклідів мають відклади, які ма- ють високий вміст пилуватих часток. Дуже важливий регулюючий вплив на стік здійснює рослинний покрив. Лісова і трохи меншою мі- рою лучна рослинність зменшують поверхневий стік і, відповідно, пе- ренос радіонуклідів, але збільшують їх інфільтрацію. При цьому дія всіх факторів однакова в межах однакових за властивостями ландшаф- тних комплексів, що дозволяє використовувати їх як територіальні одиниці оцінки.

Результатом цих досліджень стала карта "Оцінка ландшафтів за умовами водного виносу речовин", яка дозволила оцінити схильність радіонуклідів , які залягають на грунтах в 30-км зоні ЧАЕС, до виносу з поверхневим і підземним стоком [87].

Повітряна міграція радіонуклідів відбувається під час підйому час- ток пилу, що є носіями радіонуклідів, у повітря. Тому повітряна мігра- ція радіонуклідів обумовлена схильністю грунтів до дефляції (вітрової ерозії) і вмістом пилової фракції в їх гранулометричному складі. При оцінці схильності ландшафтних комплексів 30-км зони ЧАЕС до повіт- ряної міграції радіонуклідів послідовно аналізувалися і оцінювалися клімат (вітровий і гідротермічний режими), рельєф (макро-, мезо- і мік- роформи), грунти (механічний склад, вологість, потужність торф'яного Шару тощо), рослинність (характер рослинного покриву), господарське використання території. Кінцевим результатом стала карта "Оцінка Урочищ Чорнобильської зони за ступенем потенційної небезпеки пило- вого підйому радіонуклідів" [87, с. 61-74].

135

Були здійснені також оцінка передумов біогенної міграції радіону- клідів, дослідження ландшафтно-геохімічних умов міграції радіонуклі- дів сорбційних і глейових геохімічних бар'єрів, ландшафтознавче об- грунтування мережі радіоекологічного моніторингу і розробка геоінфо- рмаційних систем радіоекологічного призначення.

Більш докладно про ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС можна прочитати в роботах [85-87; 90].