8.5. Медико-ландшафтознавчі дослідження

Відомо, що багато які захворювання людини або свійських тварин обумовлені природними факторами. Безпосередніми факторами про- студних, серцево-судинних, шлунково-кишкових захворювань є не- сприятливий клімат (дуже високі або дуже низькі температури і висока вологість повітря, часта і швидка зміна тиску і т. д.), забруднена вода, забруднені грунти. Дуже сильним фактором впливу на стан здоров'я населення є промислове, автотранспортне, сільськогосподарське і по- бутове забруднення.

Захворювання може виникнути внаслідок нестачі або надлишку у воді і грунтах деяких хімічних елементів. Поширення ендемічного зоба, . наприклад, зв'язано з нестачею в ландшафті йоду. Частіше за все це має місце в гірських країнах. В степовій зоні з чорноземними грунтами, що багаті на йод, зобної ендемії не спостерігається. Вкрай рідким є ендемі- чний зоб і на берегах морів. За свідоцтвом Ф.М.Мількова [200], в За- байкаллі відома ендемічне захворювання, яке супроводжується дефор- мацією кісток. Вона викликана нестачею в ландшафті кальцію і зустрі- чається лише в місцях, складених гранітами. Захворювання цього типу зв'язані з геохімічними особливостями ландшафтів. Теоретичну базу для їх вивчення складає вчення А.П.Виноградова про біогеохімічні провінції, які відрізняються одна від одної рівнем концентрації одного чи декількох хімічних елементів, з чим зв'язана характерна біологічна реакція флори і фауни даної території [40].

Розповсюдженню захворювань сприяє і наявність деяких тварин - переносників інфекцій. Так, наприклад, кліщі є переносниками кліщо- вого енцефаліту, гризуни - туляремії, чуми і ряду інших жахливих за- хворювань. Велике значення у боротьбі з захворювання цього типу має розроблене Е.Н.Павловським вчення про природні вогнища трансміси- вних і паразитарних захворювань людини. Природними вогнищами, за Е.Н.Павловським, є ділянки відповідних географічних ландшафтів, що еволюційно склалися і існують незалежно від наявності людини, і де зустрічаються один з одним збудник захворювання, його носій і той, хто переносить. Вивчення природних вогнищ лейшманіоза шкіри, клі- щового енцефаліту, чуми, туляремії, висипнотифозної гарячки та ряду інших захворювань показало, що вони приурочені до певних географі- чних зон, а всередині зон - до певних типів місцевостей і, навіть, до певних типів урочищ і фацій. Ось чому головним завданням медичної географії Е.Н.Павловський вважає виявлення географічного поширення природних вогнищ трансмісивних і паразитарних захворювань в їх зв'язку з певними ландшафтами [229]. 130

Таким чином, під медико-ландшафтознавчими досліджен- нями розуміють дослідження ландшафтних передумов виникнення і поширення захворювань.

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади ме- дико-ландшафтознавчих досліджень можна прочитати в роботах [29; 317].

8.6. Ландшафтознавчі дослідження для районних планувань

Районне планування ~ це теорія і практика раціональної орга- нізації одиниць адміністративного поділу країни: областей, райо- нів, приміських зон і т. д. Основне завдання районного планування - розробка схеми або проекту найбільш раціонального територіаль- но-господарського устрою території з метою забезпечення опти- мальних умов для розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва, містобудівництва, збереження природного середо- вища і пам'ятників культури за умови ефективного і комплексного використання природних, економічних і трудових ресурсів.

Районне планування включає два етапи. Кінцевим результатом першого етапу робіт є карта комплексної оцінки природних і антропо- генних факторів, що впливають на можливості господарського викори- стання території. На другому етапі на її основі складається схема або проект районного планування, які і визначають особливості і умови господарського використання території.

Схеми районного планування розробляються для великих територі- альних одиниць - адміністративних областей - і містять принципові рішення щодо функціонального зонування території - взаємозв'язаного розміщення основних об'єктів господарства, населених пунктів, приро- доохоронних територій і т. ін. Проекти районного планування розроб- ляються на менші за величиною і складністю територіальні одиниці: адміністративні райони, приміські зони, зони масового відпочинку і т. д. Вони деталізують і конкретизують рішення схеми районного плану- вання і містять конкретні рішення по планувальній організації терито- рії. В них відображають пропоноване розміщення населених пунктів, промислових вузлів, курортів, зон відпочинку, розробок корисних ко- палин, санітарно-захисних, водоохоронних і заповідних зон, територій, Що підлягають рекультивації, осушенню, зрошенню і т. д.

131

Комплексна оцінка природних факторів в схемі районного плану- вання передбачає оцінку природних умов і ресурсів території для різ- них цілей господарського використання (промислового і житлового будівництва, сільського, лісового і рибного господарства, масового від- починку тощо) і охорони природи. І найбільш зручною і надійною ос- новою комплексної оцінки природних факторів є ландшафтна карта. Пояснюється це тим, що в роботі по районному плануванню, як ніде, виявляється настійна необхідність оцінки території не тільки за окре- мими природними компонентами природи, але і за цілісними природ- ними територіальними комплексами. Ландшафтна карта дозволяє поєд- нати обов'язкову оцінку окремих природних компонентів з необхідною комплексною оцінкою, оскільки територіальними об'єктами оцінки і окремих природних компонентів, і всього їх комплексу є ПТК.

Так, на карті комплексної оцінки природних умов Калузької облас- ті, яка складена на основі великомасштабної ландшафтної карти, кож- ний вид ПТК оцінюється у відповідності з основними напрямами роз- витку господарства області з точки зору доцільності використання під ріллю, ліси, кормові угіддя, для організації відпочинку [275]. Врахову- ючи вимоги до умов зростання різних сільськогосподарських рослин, в табличній легенді карти вказано придатність земель різних ПТК під посіви тих чи інших культур. Для ПТК, що зайняті природними кормо- вими угіддями, в легенді наведено форма їх використання як сіножатей або пасовищ. Всі ПТК оцінені також для рекреаційних цілей.

З 1973 року інструкція по складанню схем і проектів районного планування, на відміну від попередніх нормативних матеріалів, містить вимоги до проектних рішень, які передбачають заходи щодо зберігання і поліпшення природного середовища [125]. І від того часу вірна реалі- зація будь-якого завдання районного планування в тій чи іншій мірі передбачає проведення природоохоронних заходів. А 1980 року на до- помогу проектувальникам для вирішення питань охорони природи було видано спеціальний порадник, в якому детально розглянуто зміст від- повідного розділу схем і проектів районного планування [289]. Він по- клав початок складанню так званих ТерКСОПів - територіальних ком- плексних схем охорони природи, які містять комплексну оцінку еколо- гічного стану природного середовища з урахуванням антропогенної порушенності і потенціальної стійкості природних умов до антропо- генного впливу, а також комплексні заходи по забезпеченню ефектив- ного використання природних ресурсів і охороні природи.

Під антропогенною порушенностю ландшафтів розуміється зміна середовищноутворюючих і ресурсовідтворюючих функцій ландшафт-

132

них комплексів різного рівня організації, яка обумовлена господарсь- кою діяльністю і супроводжується негативними для його життєдіяльно- сті наслідками. Генетично обумовлена цілісність ландшафтних компле- ксів обумовлює однотипність змін їх природного середовища при од- ному і тому же характері антропогенного впливу, на відміну від адміні- стративно-територіальних одиниць, які часто використовуються в ра- йонному плануванні. Ієрархічний (організаційний) рівень ландшафтних комплексів визначає набір показників антропогенної порушенності. Просторова диференціація і якісна різнорідність ландшафтних компле- ксів обумовлює, з одного боку, видове різноманіття негативних змін природного середовища при однаковому характері антропогенного впливу; з іншого боку, різну стійкість до антропогенного впливу.

Показниками антропогенної порушенності ландшафтів є розора- ність, еродованість і засоленість земель (в % від площі ландшафту), ураженість земель зсувами (в % від площі ландшафту), порушенність земель автодорогами, гірничодобувною промисловістю і меліоратив- ними заходами (в % від площі ландшафту), заселеність земель (в чол/км ), забруднення атмосфери, грунтів, поверхневими і підземними водами шкідливими викидами стаціонарних джерел і автотранспорту (в тис. тон), пестицидами і мінеральними добривами (в кг/га), побутовими відходами і стоками тваринницьких ферм. За кожним з цих показників розроблялася окрема шкала оцінки в балах. Комплексний показник ан- тропогенної порушенності для кожного з ландшафтних комплексів роз- раховується за відповідною формулою. Для співставлення отриманих показників використовується шкала оцінка, наприклад, п'ятиступенева, яка і характеризує міру антропогенної порушенності: 1) дуже слабка (0,0-1,0 бала); 2) слабка (1,1-2,0); 3) помірна (2,1-3,0); 4) сильна (3,1- 4,0); 5) дуже сильна (4,1-5,0).

Потенціальна стійкість ландшафтних комплексів до антропогенно- го впливу розуміється як властивість зберігати значення власних якіс- них і кількісних параметрів у певних "порігових" межах при антропо- генному впливі. Зміна цих параметрів проявляється через різні негати- вні трансформації природних факторів, які складають ландшафтні ком- плекси: ерозію, дефляцію, забруднення і т. ін. Тому показниками стій- кості є показники схильності ландшафтних комплексів до прояву тих Чи інших негативних фізико-географічних процесів. В основу оцінки стійкості ландшафтних комплексів до антропогенного впливу може бу- ти покладена методика Б.І.Кочурова [159].

Спряжений аналіз антропогенної порушенності і потенційної стій- кості ландшафтних комплексів до антропогенного впливу дозволяє

133

•оцінити екологічний стан природного середовища і районувати терито-

рію за ступенем сприятливості екологічної ситуації.

Визначення антропогенної порушенності, потенційної стійкості і екологічного стану ландшафтних комплексів супроводжується укла- данням серії відповідних картосхем, аналіз яких і дозволяє розробку критеріїв диференційованого підходу до господарського використання природних умов і ресурсів з врахуванням необхідності їх збереження і відновлення.

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади роз- робки схем і проектів районного планування і ТерКСОПів можна про- читати в роботах [14; 102; 270; 275; 278; 285; 318; 334; 336, 337; 343].