7.7. Екологічне ландшафтознавство

Екологія спочатку формувалась як суто біологічна наука, що ви- вчає взаємовідношення організмів (рослин і тварин) і середовища (з грецьк. oikos - будинок, місце). Термін '"екологія" був введений в науку у 1866 році Е. Геккелем і з того часу екологія розвивалась переважно як наука про місцепроживання.

В наш час поняття екології значно розширилося. Екологічними ста- ли називати всі проблеми, які мають відношення до змін природи, умов місцепроживання людини, збереження навколишнього середовища, раціонального використання природних умов і ресурсів. Термін "еколо- гія" витіснив громіздке словосполучення "раціональне використання та охорона природи". Проте М.Д.Гродзинський [76] має рацію, коли вка- зує на обов'язкову умову екологічного підходу при будь-якому його розумінні - біоцентризм, який передбачає розгляд впливу господарсь- кої діяльності на будь-який із природних компонентів лише з точки зо- ру негативних наслідків його зміни на людину або інші живі істоти.

Застосування екологічного підходу у ландшафтознавстві полягає, на думку М.Д.Гродзинського, у використанні можливостей інтеграції двох підходів - ландшафтного та екологічного в один - ландшафтно- екологічний. Доцільність такої інтеграції полягає в тому, що у екології і ландшафтознавства є багато взаємодоповнюючих концепцій, теоретич- них положень і методів, із синтезом яких пов'язане формування теоре- тичного базису "ландшафтної екології". Саме так пропонує називати екологічне ландшафтознавство М.Д.Гродзинський виходячи із того, що цей термін, на відміну від інших (наприклад, терміну "геоекологія"), набув більшого вжитку і зафіксований у назвах міжнародної наукової асоціації і регулярних конференцій. Використання екологічного підхо- ду дозволило М.Д.Гродзинському визначити нові підходи до розуміння просторової структури і соціально-економічних функцій геосистем, оцінки стійкості геосистем до антропогенного впливу, ландшафтно- екологічного прогнозування і нормування антропогенних навантажень.

Таким чином, під екологічним ландшафтознавством розумі- ють застосування у ландшафтознавстві теоретичних положень і методів екологічного підходу для дослідження проблем негативних для живих істот наслідків господарської діяльності людини.

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади еко- логічно-ландшафтознавчих досліджень можна дізнатись з робіт [41; 76; 161; 171; 179; 188-189; 212; 220; 339].

7.8. Космічне ландшафтознавство

Космічне ландшафтознавство - це дослідження ландшафтних компчексів із Космосу. Основними методами космічних досліджень ландшафтних комплексів є : 1) візуальний; 2) фотографічний; 3) телеві- зійний; 4) спектрометричний; 5) мікрохвильовий. Найпоширенішим є фотографічний. Масштаби космічних знімків та їхня роздільна здат- ність змінюються в залежності від висоти польоту і поставленої мети. Знімки можуть бути о тримані в різних зонах спектру, зокрема спектро- зональні, тобто кольорові. Використання телевізійних зображень до- зволяє миттєво передавати фотозображення із Космосу (мал. 19).

Космічні спостереження, що проводяться за єдиним планом, дозво- ляють оглядати одночасно площі до 100 млн. км², робити спостережен- ня на протязі секунди і розтягувати їх на декілька років, бачити Землю в різних спектральних інтервалах, отримувати про неї інформацію без- перервно і автоматично обробляти її.

110

Більш докладно про принципи, методику і конкретні приклади ро- біт з космічного ландшафтознавства можна прочитати в роботах [223; 225; 281].