4. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії птк

У визначенні ландшафту, що було розглянуто у першому питанні теми, підкреслюється, що ландшафт є закономірно побудованою сис- темою локальних ПТК. З іншого боку, який у визначенні не згадується, будь-який ландшафт одночасно є частиною ПТК більшого рангу, тобто більших за розмірами і складніших за будовою регіональних ПТК - фі- зико-географічних районів, областей, провінцій і країн, які являють со- бою територіальне об'єднання або продукт інтеграції ландшафтів. Єд- ність цих двох особливостей просторової диференціації ландшафтів обумовлює його специфічне вузлове положення в ієрархії ПТК.

Існує дві основні закономірності просторової диференціації гео- графічної оболонки - зональність і азональність. Зональність зумовле- на нерівномірним територіальним розподілом тепла (сонячної радіації) і вологи (атмосферних опадів) і проявляється у послідовній зміні ПТК у горизонтальному або вертикальному напрямку. У якості зональних ПТК виділяють географічні пояси і природні зони. Ландшафт, як до- сить значна частина природної зони, несе в собі її риси і в цьому розу- мінні є зональним ПТК. Так, наприклад, зональними ознаками Димер- сько-Макаровського ландшафту, що розташований в межах зони міша- них лісів, є хвойно-широколистяні ліси і дерново-підзолисті грунти, які характерні лише для цієї зони. А зональними ознаками Трипільського ландшафту, що є сусідом Димерсько-Макаровського ландшафту, але розташований в межах лісостепової зони, є широколистяні ліси та опідзолені і типові чорноземи.

Азональність зумовлена різною тектонічною, геоморфологічною і літологічною будовою земної кори і проявляється у формуванні різних за розмірами і складністю будови ПТК в залежності від відмінностей тектонічної структури, рельєфу і гірських порід, незалежно від зональ- них особливостей території. У якості азональних ПТК виділяють фізи- ко-географічні країни, області і райони. Ландшафт є складовою части- ною фізико-географічного району і в цьому розумінні є азональним ПТК. Так, наприклад, Димерсько-Макаровський ландшафт сформував- ся на моренно-воднольодовикових відкладах, а Музичанський ланд- шафт, що є його сусідом і відноситься до тієї ж самої зони мішаних лі- сів, - на лесових відкладах. Відрізняються вони і за рельєфом.

Ландшафт, таким чином, є продуктом формування і зональних, і азональних чинників і являється однорідним в зональному і азонально- му відношеннях. Ця властивість не притаманна жодному з більших за ландшафт ПТК, складовою частиною яких він являється.

46

Проте однорідність ландшафту в зональному і азональному відно- шеннях не виключає його внутрішню неоднорідність. Ландшафт є за- кономірно побудованою системою локальних ПТК. І оскільки ланд- шафт розчленовується на різні фації, урочища і місцевості (див. тему № 4) він, звичайно, є внутрішньо неоднорідним. Ця неоднорідність обу- мовлюється виключно азональними факторами - поділом території на окремі ділянки, що відрізняються за рельєфом і літологічним складом гірських порід. Проте окремі морфологічні частини ландшафту (фації, урочища і місцевості), як відмічав В.Б.Сочава [298], не дають повної уяви про місцеву структуру географічного середовища і в силу цього не можуть розглядатися як основні таксономічні одиниці в ландшафтній ієрархії. В мозаїці фацій або урочищ ландшафту можна зустріти такі, що не типові для даного регіону. Лише всі урочища або фації ландшаф- ту, що взяті у сукупності, тобто як єдиний ландшафт, дають цілісну уяву про фізико-географічну специфіку тій чи іншої території.

Приклад, що підтверджує ствердження В.Б.Сочави, знайти неваж- ко. Так, в Димерсько-Макаровському ландшафті серед характерних для Українського Полісся урочищ моренно-воднольодовикової рівнини зу- стрічаються урочища лесової рівнини з опідзоленими чорноземами, що не характерні для зони мішаних лісів, але є домінуючими для північної частини лісостепової зони [170]. В той же час у лісостеповому Трипіль- ському ландшафті серед домінуючих урочищ лесової рівнини з типо- вими чорноземами зустрічаються урочища моренно-воднольодовикової рівнини, що не характерні для лісостепової зони і сформувались біля межі з Поліссям внаслідок впливу талих льодовикових вод [138].

Такої ж думки притримувався і М.А.Солнцев, якій відмічав, що окремі фації і урочища не оригінальні в тому розумінні, що генетичне сходні одиниці побудовані, в цілому, однаково і багато разів повторю- ються у ландшафті [296]. Ця обставина має дуже велике значення, оскі- льки дає можливість вивчати не всі конкретні фації або урочища, а ли- ше окремих представників із кожного типу, що зустрічаються в даному ландшафті. При вивченні більших за ландшафт регіональних одиниць, навпроти, необхідно застосовувати індивідуальний підхід, а типологіч- ний підхід грає вторинну роль або практично втрачає значення. Проте маючи справу з ландшафтами, потрібно звертати увагу як на індивідуа- льні риси кожного з них, так і на типологічні особливості різних груп ландшафтів, у які вони поєднуються. При вивченні ландшафту, таким чином, у найбільшій мірі поєднується обидва підходи до вивчення ПТК і "зверху" (дедуктивний) - тобто від загального до окремого, і знизу" (індуктивний) - від окремого до загального.

47

Основні властивості ПТК, їх структура, функціонування, динаміка, еволюція найбільш повно розкриваються при дослідженні ландшафтів. В комплексах цього рангу можна прослідкувати складні і різноманітні потоки речовини і енергії і між вертикальними, і між горизонтальними системами географічних зв'язків. Але, якщо первинною ланкою для аналізу вертикальних зв'язків слугує фація, то горизонтальні зв'язки можна виявити лише при дослідженні ландшафту як цілого [135].

Ландшафт, таким чином, займає вузлове положення на стику ПТК регіональної і локальної розмірностей. Він є завершальною ланкою в регіональній диференціації і вихідним об'єктом для аналізу локальних ПТК, що його складають. Звідси слідує наступне визначення:

основною, вузловою одиницею в ієрархічній структурі ПТК є ландшафт. Це пояснюється тим, що ландшафт, з одного боку, є складовою частиною більших за розмірами і складніших за будовою регіональних ПТК — фізико-географічних районів, областей, провін- цій і країн, які являють собою територіальне об'єднання або про- дукт інтеграції окремих ландшафтів. А з іншого боку, ландшафт сам складається із менших за розмірами і простіших за будовою локальних ПТК — місцевостей, урочищ. фацій.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення терміну "ландшафт" за М.А.Солнцевим.

2. Як розуміють термін "ландшафт" згідно із загальним трактуван- ням?

3. Як розуміють термін "ландшафт" згідно із типологічним тракту- ванням?

4. Як розуміють термін "ландшафт" згідно із індивідуальним трак- туванням?

5. Поясніть, що таке типологічна класифікація ландшафтів і назвіть її основні класифікаційні категорії.

6. Які показники покладені в основу виділення наступних класифі- каційних одиниць: "відділ ландшафтів", "система і підсистема ландша- фтів", "клас і підклас ландшафтів", "група ландшафтів", "тип і підтип ландшафтів", "рід і підрід ландшафтів", "вид ландшафтів"?

7. Поясніть, що таке регіональна класифікація ландшафтів і назвіть її основні класифікаційні категорії.

8. Яку одиницю територіального поділу називають основною, вуз- ловою одиницею в ієрархічній структурі ПТК і чому?

48

Т е м а 4. ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ЛАНДШАФТІВ

Основні питання:

1 Основні поняття та положення.

2. Вертикальна або компонентна структура ландшафтів.

3. Горизонтальна або морфологічна структура ландшафтів.

Рекомендована література: [81, с. 18-20, 20-28; 135, с. 125-156; 186, с. 42-58; 274, с. 11-16, 20-31; 347, с. 93-107]