15. Податковий кодекс України та основні правила ведення обліку господарської діяльності з метою оподаткування прибутку підприємства.

У Податковому кодексі податок на прибуток підприємств зазнав «революційних» змін, які пов'язані, насамперед, із необхідністю усунення багатьох розбіжностей між правилами податкового обліку та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання й оцінки доходів та витрат. У цій консультації розглянемо основні його положення щодо оподаткування прибутку підприємств, зокрема особливості розрахунку доходів та витрат для визначення об'єкта оподаткування, порядок нарахування цього податку, застовування пільг тощо.

Порядок визнання доходів установлено у ст. 137 ПК. Так, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, класифікуються за такими групами:

• дохід від операційної діяльності, що включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та дохід банківських установ;

• інші доходи, що включають, як і за чинним законодавством, зокрема, доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, доходи від операцій оренди/лізингу, доходи за операціями в іноземній валюті, доходи від торгівлі цінними паперами та деривативами, суми штрафів, неустойки чи пені, суми безповоротної фінансової допомоги, безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Склад витрат та порядок їх визнання встановлено у ст. 138 ПК. Як і при визначенні доходів, при визначенні витрат тепер не будуть враховуватися попередні (авансові) платежі. З метою достовірного визначення розміру витрат та дати їх виникнення платники податку визначатимуть собівартість товарів (робіт, послуг), до складу якої включатиметься вартість запасів. Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, поділяються на;

• витрати операційної діяльності (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, витрати банківських установ);

• інші витрати.

Витрати, що формують собівартість товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг). Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, з урахуванням, окремих особливостей. Так, наприклад, нараховані податки і збори включаються до витрат того звітного періоду, за який проводиться таке нарахування.

Новацією ПК є окрема норма про те, що платник податку має право на врахування в податковому обліку витрат, підтверджених документами, складеними нерезидентами відповідно до правил інших країн.

15. Платники податку, об’єкт, база оподаткування податком на прибутком.

Податок на прибуток підприємств - це прямий податок, сплачуваний підприємствами з прибутку, одержаного від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, а також із прибутку від орендних операцій, роялті та від позареалізаційних операцій.

Платники податку:

- з числа резидентів є:

1) суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність

як на території України, так і за її межами;

2) управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності

залізничного транспорту;

3) підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи,

які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

4) неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від

неосновної діяльності та/або доходів;

5) відокремлені підрозділи платників податку.

- з числа нерезидентів є:

1) юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі,

та отримують доходи з джерелом походження з України;

2) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом

походження з України.НБУ- Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства .

Об’єкт оподаткування:

• прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду

• дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України

Податковою базою податку на прибуток підприємств визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування: прибуток із джерелом походження з України та за її межами та дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України.

Ставки:

• основна 16% з 2014 року;

• перехідні 23% у 2011 році, 21% у 2012 році, 19% у 2013 році

• Додаткові ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 % для страхової діяльності та нерезидентів.