8. Дата видачі завдання “_29__”__грудня_2009__р.

Керівник роботи _______________________________________________________________

(прізвище, ініціали, вчений ступінь)

______________________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання

Студент-дипломник _____________________________________________________

(прізвище, ініціали)

______________________

(підпис)

Вищий навчальний заклад

Київський університет ринкових відносин

Рецензія на дипломну роботу

Випускник_______________________________________________________________Тема______________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спеціальність і група______________________________________________________ Обсяг роботи_________________________________________________________

Характеристика дипломної роботи:________________________________________

а) короткий зміст роботи та прийнятих рішень_________________________________

б) висновок про відповідність дипломної роботи завданню _________________________________________________________________________.

в) характеристика виконання кожного розділу роботу, ступінь .використання останніх досягнень науки та техніки і передових методів роботи ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

г) недоліки роботи ___________________________________________________ ___________________________________________________________________

д) позитивні сторони _________________________________________________

є) відгук про роботу в цілому

ж) оцінка дипломної роботи_____________________________________ ___________________________________________________________________________

Рецензент____________________________________________________

(посада, місце роботи)

_________________________________________________________________________________________

(прізвище, ініціали, підпис)

“____”___________________2010__рік

ВІДЗИВ

наукового керівника дипломної роботи

_______________________________________________________(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема роботи __________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

“___”___________2010__рік

Зміст

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ РИНКОВИХ ВІДНОСИН 10

Випускник_______________________________________________________________Тема______________________________________________________________________________________________________________________________________________ 11

Рецензент____________________________________________________ 12

Вступ 16

Таким чином, інвестиції потрібні для оздоровлення економіки країни і на цій основі вирішення багатьох соціальних проблем, насамперед - підйому життєвого рівня населення. 20

Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше чим виробництво валового продукту. Однієї з причин цього, було те що інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом останніх років, незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частина довгострокових кредитів, наданих суб'єктам господарювання усіх форм власності в загальному обсязі кредитів в економіці країни. 20

Пріоритетними напрямками для залучення і підтримки стратегічних інвесторів можуть бути визначені ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції, а саме: виробництво легкових і вантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобудування; авіа- і ракетобудування; суднобудування; замкнутий цикл виробництва палива для АЕС; розвиток енергогенерируючих потужностей; нафтогазовидобуток, зокрема на Чорноморському шельфі; упровадження енергозберігаючих технологій; переробка сільгосппродукції; транспортна інфраструктура. 20

Значне поліпшення інвестиційного клімату стає однієї з найважливіших задач економічної політики уряду. В умовах обмеженості бюджетних ресурсів державі необхідно не тільки створити всі умови, що полегшують приплив приватних інвестицій у реальний сектор, але і зробити вкладення у вітчизняну економіку однієї з найбільш вигідних форм використання вільних фінансових ресурсів приватних інвесторів. 20

Розділ 1. Теоретичні аспекти оцінки цінних паперів та прийняття рішень по фінансовим інвестиціям 22

1.1.Управління фінансовими інвестиціями 22

1.2.Види вартості оціннки цінних паперів 32

1.3.Оцінка інвестиційної привабливості акцій в умовах фінансової кризи 47

1.4.Державне регулювання інвестування в цінні папери 52

висновок 64

Розділ 2. Оцінка цінних паперів та прийняття рішень по фінансовим інвестиціям (на прикладі ВАТ «Молочник») 66

2.1. Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства 66

2.2. Оцінка фінансового стану ВАТ «Молочник» 73

2.3. Оцінка цінних паперів та прийняття рішення по фінансовим інвестиціям ВАТ «Молочник» 80

Висновок 88

В другому розділі ми охарактеризували та визначили суть діяльності певного підприємства що взяли за основу та проаналізували його фінансові перспективи. 88

Розділ 3. Шляхи удосконалення оцінки цінних паперів та прийняття рішення по фінансовим інвестиціям 90

3.1. Управління фінансовими інвестиціями ВАТ «Молочник» 90

3.2. Ефективність прийняття рішень по фінансовим інвестиціям 103

Висновок 116

Висновки 118

Список використаної літератури 124

Додатки 127

Додатки

Вступ

Інвестиційна діяльність у державі є одним з основних напрямків розширення та відтворення основних фондів і виробничих потужностей господарства на базі науково-технічного прогресу, що уможливлює регулювання розвитку економіки, істотне підвищення її ефективності.

Економічні перетворення в Україні повинні бути націленими на вирішення найважливішого завдання - це радикальні зміни в системі управління економікою як на макрорівні, так і на мікрорівні (рівні підприємств і об'єднань).

Розпочата в Україні економічна реформа потребує пожвавлення господарського життя з метою забезпечення економічного зростання держави. Досягти цього можна на основі фінансової стабілізації, структурної перебудови, приватизації, створення ринку капіталів. Особливо складною є проблема відродження фінансового ринку як саморегульованої системи переливання капіталів, системи довгострокових інвестицій. Невід'ємним елементом ефективно­го механізму інвестування є система гарантій, яка покликана забезпечувати умови для досягнення кінцевих цілей фінансування.

Однієї з найбільш гострих проблем сучасної України залишається досягнення стабільного економічного росту. У числі факторів, що роблять безпосередній вплив на динаміку економічного розвитку, безсумнівно, належить інвестиційній сфері.

Інвестиції торкаються самих глибинних основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасній ситуації інвестиції виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу України зі стану хронічної економічної кризи, здійснення структурних зрушень у народному господарстві, упровадження сучасних досягнень технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Активізації інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів подальших соціально - економічних перетворень.

В умовах ринкової економіки можливостей для інвестування досить багато. Разом з тим будь-яке підприємство має обмежені вільні фінансові ресурси, доступні для інвестування. Тому встає задача оптимізації інвестиційного портфеля.

Дуже істотний фактор ризику. Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може значно мінятися. Так, у момент придбання нових основних засобів ніколи не можна точно пророчити економічний ефект цієї операції. Тому нерідко рішення приймаються на інтуїтивній основі.

Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, ґрунтується на використанні різних формалізованих і неформалізованих методів. Ступінь їхнього сполучення визначається різними обставинами, у тому числі і тим з них, наскільки фінансист знайомий з наявним апаратом, застосовним у тім чи іншому конкретному випадку. У вітчизняній і закордонній практиці відомий цілий ряд формалізованих методів, розрахунки за допомогою яких можуть бути основою для прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсального методу, придатного для усіх випадків життя, не існує. Імовірно, керування все-таки в більшому ступені є мистецтвом, чим наукою. Проте, маючи деякі оцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою умовні, легше приймати остаточні рішення.

Багатогранність інвестиційної діяльності як соціально-економічного явища вимагає постійного вдосконалення і розвитку науково-теоретичних й методологічних засад управління ним. тобто глибокого пізнання, вивчення та аналізу нової управлінської концепції, що є адекватною сучасним умовам і особливостям функціонування підприємству трансформаційному середовищі, яким е економіка України.

Інвестиційна діяльність в різних її проявах притаманна кожному підприємству і є основою його розвитку та розвитку окремих галузей народного господарства та економіки країни в цілому. Інвестиції забезпечують динамічний розвиток підприємства та дозволяють вирішувати наступні завдання: розширення підприємницької діяльності за рахунок накопичення фінансових та матеріальних ресурсів; придбання нових підприємств та освоєння нових областей бізнесу. Від уміння інвестувати залежить розквіт власного виробництва, можливості вирішення соціальних й екологічних проблем, сучасний рівень і потенційний динамізм фізичного, фінансового та людського капіталів. Без надійних основ інвестиційної діяльності, якими професійно володіли спеціалісти відповідно профілю, важко сподіватися на сталий розвиток вітчизняного виробництва, науково-технічний та соціальний прогрес, а з ним і на належне місце у світовому господарстві.

Розвиток інвестицій в економіці постійно потребує мобілізації, розподілу і перерозподілу фінансових коштів. В економіці, що функціонує ефективно, цей процес здійснюється на ринку фінансових ресурсів. Ринок фінансових ресурсів інтегрує кредитний і валютний ринки, а також ринкові інструменти власності. Капітал на фінансовому ринку розподіляють на позичковий та акціонерний. Джерело їх формування однакове – це капітал, що належить юридичним і фізичним суб'єктам. Поділ відбувається за ознакою його функціонування у процесі фінансування. Фінансовий капітал є численним і багатофункціональним, а тому ринок фінансових ресурсів перебуває в очікуванні об’єкта фінансування – підприємства.

Метою дипломної роботи є проведення теоретичного та практичного дослідження оцінки цінних паперів та прийняття рішень по фінансовим інвестиціям.

Об’єктом дослідження є господарська діяльність ВАТ «Молочник».

Предметом дослідження є процес оцінки цінних паперів та прийняття рішень по фінансовим інвестиціям.

Згідно мети роботи були сформовані наступні завдання:

• проведення дослідження теоретичних аспектів оцінки цінних паперів та прийняття рішень по фінансовим інвестиціям;

• здійснення оцінки цінних паперів та прийняття рішень по фінансовим інвестиціям (на прикладі ВАТ «Молочник»);

• визначення шляхів удосконалення оцінки цінних паперів та прийняття рішення по фінансовим інвестиціям.

Таким чином, інвестиції потрібні для оздоровлення економіки країни і на цій основі вирішення багатьох соціальних проблем, насамперед - підйому життєвого рівня населення.

Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше чим виробництво валового продукту. Однієї з причин цього, було те що інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом останніх років, незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частина довгострокових кредитів, наданих суб'єктам господарювання усіх форм власності в загальному обсязі кредитів в економіці країни.

Пріоритетними напрямками для залучення і підтримки стратегічних інвесторів можуть бути визначені ті, де Україна має традиційні виробництва, володіє необхідним ресурсним потенціалом і формує значну потребу ринку у відповідній продукції, а саме: виробництво легкових і вантажних автомобілів; тракторо- і комбайнобудування; авіа- і ракетобудування; суднобудування; замкнутий цикл виробництва палива для АЕС; розвиток енергогенерируючих потужностей; нафтогазовидобуток, зокрема на Чорноморському шельфі; упровадження енергозберігаючих технологій; переробка сільгосппродукції; транспортна інфраструктура.

Значне поліпшення інвестиційного клімату стає однієї з найважливіших задач економічної політики уряду. В умовах обмеженості бюджетних ресурсів державі необхідно не тільки створити всі умови, що полегшують приплив приватних інвестицій у реальний сектор, але і зробити вкладення у вітчизняну економіку однієї з найбільш вигідних форм використання вільних фінансових ресурсів приватних інвесторів.

Розділ 1. Теоретичні аспекти оцінки цінних паперів та прийняття рішень по фінансовим інвестиціям

1. Управління фінансовими інвестиціями

«За твердженням Баффета, для загального здоров'я фінансових ринків потрібні довгострокові інвестори, які шукають тривалі перспективи і роблять відповідні інвестиції»

Шлях Уоррена Баффета", Роберт Г. Хагстрем молодший .

Уоррен Баффет сказав, що він завжди хотів написати книгу з інвестицій. Сподіваюся, коли-небудь це станеться. Але поки роль такої книги виконують його щорічні звіти, трохи нагадують творіння авторів XIX століття: Едгар Аллана По, Вільяма Теккерея і Чарльза Діккенса. Главами його книги є 17 щорічних звітів за 1977-1993 рр. У нас є тепер такоже книга «Шлях Уоррена Баффета», в якій Роберт Хагстрем опісує кар'єру Баффета і наводити приклади того, як його методи втягнулі в інвестиційний процес важливий людей.У ній докладно розглядаються ключові рішення Баффета з інвестицій, завдякі яким він ставши неперевершений рекордсменом з продуктивності. І нарешті, у ній опісані методи, що дозволяють будь-якому громадянину незалежно від рівня його добробуту дива процвітаючім інвестором .

Інвестиції - відносно новий для нашої економіки термін. У рамках централізованої планової системи використовувалося поняття "капітальні вкладення". Поняття "інвестиції" ширше, ніж поняття "капітальні вкладення". Інвестиції містять у собі як реальні, так і портфельні інвестиції, тобто вкладення в цінні папери й активи інших підприємств.

Сучасний економічний словник визначає інвестиції як довгострокові вкладення приватного чи державного капіталу у власній країні чи за рубежем з метою одержання доходу в підприємства різних галузей, підприємницькі проекти, соціально - економічні програми, інноваційні проекти. Інвестиції дають віддачу через значний термін після вкладення.

Слово "інвестиція" походить від латинського "invest", що означає вкладати. В даний час значення інвестицій в економіці підприємства досить високе. Для того щоб підприємство могло успішно функціонувати, підвищувати якість продукції, знижувати витрати виробництва і підвищувати конкурентноздатність своєї продукції, воно повинно направляти фінансові ресурси на поточні витрати і на інвестиції.

А зараз мі перейдемо безпосередньо до головного завдання цього підрозділу де ми разглянемо суть інвестицій та управління ними.

Загальна характеристика інвестицій

Інвестиції — це довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність (для одержання прибутку). Той, хто має капітал і вкладає його у ту чи іншу комерційну справу, називається інвестором, й сам процес вкладення капіталу — інвестуванням (довгостроковим фінансуванням). У будь-якій підприємницькій діяльності інвесторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, тобто як підприємства, так і окремі власники капіталу. Для сутнісно-змістової характеристики інвестицій істотне теоретичне і практичне значення має визначення різновидів інвестицій за окремими ознаками, тобто за їхнім функціонально-елементним складом.

Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), виокремлюють внутрішні (вітчизняні) й зовнішні (іноземні) інвестиції.

У свою чергу, внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні — на прямі й портфельні.

Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. За такого інвестування має місце переміщення титулів власності, котрі дають право на одержання нетрудового доходу. У літературі з питань політичної економії капітал у вигляді цінних паперів називається ще фондовим, або фіктивним, оскільки він не є реальним багатством і не має реальної вартості (на відміну від капіталу, вкладеного в різні сфери та галузі суспільного виробництва).

Реальні інвестиції — це вкладення капіталу у різні сфери та галузі народного господарства з метою оновлення існуючих і створення нових матеріальних благ, а як наслідок — одержання набагато більшого прибутку. Такі реальні інвестиції ще називають виробничими; проте в практиці господарювання за ними закріпилась інша назва — капітальні вкладення.

Зовнішні прямі інвестиції — це вкладення капіталу за кордоном, що за величиною становить не менше 10% вартості того чи того конкретного проекту, закордонні інвестиції, менші за 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту, називаються портфельними.

Періодичний аналіз співвідношення прямих і портфельних інвестицій має практичне значення для виявлення загальних масштабів і частки залучення іноземного капіталу у сферу розвитку й підвищення ефективності виробництва та інших напрямків діяльності суб'єктів господарювання. Ефективність довгострокового фінансування модернізації існуючих і будівництва нових виробничих і невиробничих об'єктів багато в чому залежить від пропорцій між державними та приватними інвестиціями. Природно, що з активізацією розвитку роздержавлення і приватизації власності, акціонування державних підприємств усе більшою ставатиме частка приватного капіталу в загальному обсязі інвестицій. Це сприятиме підвищенню рівня ефективності як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.

Характеристика фінансових інвестицій

За чинним законодавством фінансова інвестиція — це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних папepiв, деривативів та інших фінансових інструментів. Інвестування вільних коштів у фінансові інструменти передбачає різні цілі, основними з яких є: одержання в майбутньому прибутку, перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, установлення контролю над підприємством-емітентом тощо.

Фінансові інвестиції — це активна форма ефективного використання вільного капіталу підприємства, яка має особливості у тому, що:

• здійснюється на більш пізніх стадіях розвитку підприємства, коли задоволені його потреби в реальних інвестиціях;

• дає можливість здійснювати зовнішнє інвестування в країні i за її межами;

• є незалежними видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки, оскільки стратегічні завдання їх розвитку можуть вирішуватися тільки шляхом вкладень капралу до статутного фонду і придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств;

• дозволяє підприємству реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидко i дешево;

• підприємство має можливість вкладати кошти як в без ризикові інструменти, так i в спекулятивні, i, таким чином, здійснювати свою інвестиційну політику як консервативний або агресивний інвестор;

• потребує мінімум часу для прийняття управлінських рішень порівняно з реальними інвестиціями (проектами);

• виникає необхідність активного моніторингу i оперативності у прийнятті рішень при здійсненні фінансових інвестицій, оскільки фінансовий ринок має високі коливання кон'юнктури.

Переважно поняття фінансові інвестиції пов’язане з цінними паперами, цінні папери — це грошові документи, що засвідчують право володіння або кредитні відносини, визначають взаємини між особою, яка їх випустила (емітентом), та їхнім власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів чи відсотків, а також можливість передачі грошових прав іншим особам.

В умовах ринкової економіки з фінансових інвестицій найбільш поширеним є придбання акцій з метою одержання щорічного дивідендного доходу [4, с.436].

Фінансове інвестування здійснюється підприємством в наступних|таких| основних формах (рис. 1.1).

Рис.1.1. Основні форми фінансового інвестування, здійснювані підприємством

1. Вкладення капіталу до статутних фондів сумісних|спільних| підприємств|. Ця форма фінансового інвестування має найбільш тісний зв'язок з|із| операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв'язків з|із| постачальниками сировини і матеріалів (при участі в їх статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури (при вкладенні капіталу в транс­портні| і інші аналогічних підприємства); розширення можливостей| збуту продукції або проникнення на інших регіональні рин­ки| (шляхом вкладення капіталу до статутних фондів підприємств торгівлі); різні форми галузевої і товарної диверсифікації опера­ційної| діяльності і інші стратегічні напрями|направлення| розвитку підприємства. За своїм змістом ця форма фінансового інвестування| багато в чому підміняє реальне інвестування, будучи|з'являтися| при цьому менш капіталомісткою і більш оперативною. Пріоритетною метою|ціллю| цієї форми інвестування є|з'являється| не стільки отримання|здобуття| високого інвестиційного прибутку (хоча мінімально необхідний її рівень має бути забезпечений), скільки встановлення форм фінансового впливу на підприємства для забезпечення стабільного формування свого операційного прибутку [4, с.437].

2. Вкладення капіталу в прибуткові види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування направлена|спрямована| перш за все|передусім| на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом грошових інструментів інвестування є|з'являється| депозитний внесок|вклад| в комерційних банках. Як правило, ця форма використовується для короткострокового|короткотермінового| інвестування капіталу і її головною метою|ціллю| є|з'являється| генерування інвестиційного прибутку.

3. Вкладення капіталу в прибуткові види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є|з'являється| найбільш масовою і перспективною|. Вона характеризується вкладенням капіталу в різні види цінних|коштовних| паперів, що вільно обертаються|обертаються| на фондовому ринку |(|„ринкові цінні|коштовні| папери"). Використання цієї форми фінансового інвестування пов'язане з широким вибором альтерна­тивних| інвестиційних рішень|розв'язань| як по інструментах інвестування|, так і по його термінах; вищим рівнем державного регулювання і захищеності інвестицій; розвиненою інфраструкту­рою| фондового ринку; наявністю оперативно інфор­мації|, що надається, про полягання|достаток| і кон'юнктуру фондового ринку в розрізі окремих його сегментів і іншими чинниками|факторами|. Основною метою|ціллю| цієї форми фінансового інвестування також є|з'являється| генерування інвестиційного прибутку|, хоча в окремих випадках воно може бути використане| для встановлення форм фінансового впливу на окремі компа­нії при вирішенні стратегічних завдань|задач| (шляхом придбання|надбання| контрольного або достатнього вагомого|ваговитого| пакету акцій).

З урахуванням|з врахуванням| особливостей і форм фінансового інвестування організовується управління ним на підприємстві. Управління фінансовими інвестиціями підприємства представляє| собою систему принципів і методів забезпечення вибору найбільш| ефективних фінансових інструментів вкладення капіталу і своєчасного | його реінвестування.

Управління фінансовими інвестиціями підпорядковане загальній|спільній| інвестиційній| політиці підприємства і направлене|спрямоване| на досягнення його інвестиційних цілей [8, с.212].

Процес управління фінансовими інвестиціями підприємства здійснюється по наступних|слідуючих| основних етапах (рис. 1.2):

Рис. 1.2. Основні етапи управління фінансовими інвестиціями| підприємства.

1. Аналіз стану|достатку| фінансового інвестування в попередньому| періоді. Основною метою|ціллю| проведення такого аналізу є|з'являється| вивчення тенденцій динаміки масштабів, форм і ефективності фінансового| інвестування на підприємстві в ретроспективі.

На першій стадії аналізу вивчається загальний|спільний| об'єм|обсяг| інвестування капіталу у фінансові активи, визначаються темпи зміни| цього об'єму|обсягу| і питомої ваги фінансового інвестування в загальному| об'ємі|обсязі| інвестицій підприємства в передплановому періоді.

На Другій стадії аналізу досліджуються основні форми фінан­сового| інвестування, їх співвідношення, спрямованість на вирішення стратегічних завдань|задач| розвитку підприємства.

На третій стадії аналізу вивчається склад конкретних фі­нансових| інструментів інвестування, їх динаміка і питома вага в загальному|спільному| об'ємі|обсязі| фінансового інвестування.

На четвертій стадії аналізу оцінюється|оцінює| рівень дохідності| окремих фінансових інструментів і фінансових інвестицій в цілому|загалом|. Він визначається як відношення|ставлення| суми доходів, отриманих|одержувати| в різних формах по окремих фінансових інструментах (з|із| їх коректуванням| на індекс інфляції), до суми інвестованих в них коштів. Рівень прибутковості фінансових інвестицій підприємства зіставляється|співставляє| з|із| середнім рівнем прибутковості на фінансовому рин­ку| і рівні рентабельності власного капіталу [19, с.198].

На п'ятій стадії аналізу оцінюється|оцінює| рівень ризику окремих| фінансових інструментів інвестування і їх портфеля в цілому|. Така оцінка здійснюється шляхом розрахунку коефіцієнта варі­ації| отриманого|одержувати| інвестиційного доходу за ряд|лаву| попередніх звітних періодів. Розрахований рівень ризику зіставляється|співставляє| з|із| рівнем прибутковості інвестиційного портфеля і окремих фінан­сових| інструментів інвестування (відповідність цих показників ринковій шкалі „прибутковість-ризик").

На шостій стадії аналізу оцінюється|оцінює| рівень ліквідності окремих фінансових інструментів інвестування і їх портфеля в цілому|загалом|. Оцінка цього показника проводиться|виробляє| на основі розрахунку ко­ефіцієнта| ліквідності інвестицій на дату проведення аналізу (у останньому звітному періоді). Розрахований рівень ліквідності співставляється| з|із| рівнем прибутковості інвестиційного портфеля і окремих| фінансових інструментів інвестування.

Проведений аналіз дозволяє оцінити|оцінювати| об'єм|обсяг| і ефективність портфеля фінансових інвестицій підприємства в попередньому періоді.

2. Визначення об'єму|обсягу| фінансового інвестування в майбутньому| періоді. Цей об'єм|обсяг| на підприємствах, які не є|з'являються| інституціональними| інвесторами, зазвичай|звично| невеликий і визначається розміром вільних фінансових коштів, що заздалегідь|наперед| накопичуються|скупчують| для здійснення майбутніх|прийдешніх| реальних інвестицій або інших витрат| майбутнього періоду. Позикові засоби|кошти| до фінансового інвестуванню| підприємства зазвичай|звично| не притягуються (за винятком окремих| періодів, коли рівень прибутковості цінних|коштовних| паперів істотно|суттєвий| перевершує рівень ставки відсотка|процента| за кредит).

Певний об'єм|обсяг| фінансового інвестування диференціюється в розрізі довго-| і короткострокових|короткотермінових| періодів його здійснення|. Об'єм|обсяг| довгострокового фінансового інвестування визначається в процесі вирішення завдань|задач| ефективного використання інвестиційних| ресурсів для реалізації реальних інвестиційних проектів, страхових і інших цільових фондів|фундацій| підприємства, що формуються на довгостроковій| основі. Об'єм|обсяг| короткострокового|короткотермінового| фінансового інвестування| визначається в процесі вирішення завдань|задач| ефективного використання| тимчасово вільного залишку|остачі| грошових активів (у складі оборотного капіталу підприємства), що утворюється у зв'язку з нерівномірністю| формування позитивного і негативного|заперечного| грошових потоків [4, с.439].

3. Вибір форм фінансового інвестування. В рамках|у рамках| планованого| об'єму|обсягу| фінансових коштів, що виділяються на ці цілі, визначаються| конкретні форми цього інвестування, розглянуті|розглядувати| вище. Вибір цих форм залежить від характеру|вдачі| завдань|задач|, вирішуваних|рішати| підприємством| в процесі своєї господарської діяльності.

Вирішення стратегічних завдань|задач| розвитку операційної діяльності пов'язане з вибором таких форм фінансового інвестування, як вкладення капіталу до статутних фондів спільних підприємств і придбання| контрольного пакету акцій окремих компаній, що представляють|уявляють| стратегічний інтерес для цілей диверсифікації цієї діяльності.

Вирішення завдань|задач| приросту капіталу в довгостроковому періоді зв'язане, як правило, з|із| його вкладеннями в довгострокові фондові і грошові інструменти, прогнозована прибутковість яких з урахуванням|з врахуванням| рівня ризику задовольняє інвестора.

Вирішення завдань|задач| отримання|здобуття| поточного доходу і протиінфляційного захисту тимчасово вільних грошових активів зв'язане, як правило, з|із| вибором короткострокових|короткотермінових| грошових або боргових фондових інструментів інвестування, реальний рівень прибутковості яких норми, що не нижче склалася, прибуток на капітал, що інвестувався (відповідній| шкалі „прибутковість-ризик").

4. Оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інст­рументів|. Методи такої оцінки диференціюються залежно від видів цих інструментів; основним показником оцінки виступає|вирушає| рівень їх прибутковості, ризику і ліквідності. В процесі оцінки| досліджуються чинники|фактори|, що визначають інвестиційні якості різних видів фінансових інструментів інвестування, – акцій, облігацій, депозитних внесків|вкладів| в комерційних банках і тому подібне У систе­мі| такого аналізу отримують|одержують| віддзеркалення|відображення| оцінка інвестиційною привабливості| галузей економіки і регіонів країни, в якій здійснює свою господарську діяльність той або інший емітент цінних|коштовних| паперів. Важливу|поважну| роль в процесі оцінки грає також характер|вдача| звернення|звертання| тих або інших фінансових інструментів інвестування на організованому і неорганізованому інвестиційному ринку.

5. Формування портфеля фінансових інвестицій. Це фор­мування| здійснюється з урахуванням|з врахуванням| оцінки інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів. В процесі їх відбору у формований| портфель враховуються наступні|слідуючі| основні чинники|фактори|: тип портфеля фінансових інвестицій, що формується відповідно до його пріоритетної мети|цілі|; необхідність диверсифікації фінансових ін­струментів| портфеля; необхідність забезпечення високої ліквідності портфеля та інші. Особлива роль у формуванні портфеля фінансо­вих| інвестицій відводиться|відводить| забезпеченню відповідності цілей його формування| стратегічним цілям інвестиційної діяльності в цілому [26, с.274]|загалом|.

Сформований з урахуванням|з врахуванням| викладених чинників|факторів| портфель фінансових| інвестицій має бути оцінений по співвідношенню рівня прибутковості, ризику і ліквідності з|із| тим, щоб|аби| переконатися в тому, що по своїх параметрах він відповідає тому типу|типові| портфеля, який визначений| цілями його формування. При необхідності посилення ціленаправленості портфеля до нього вносяться необхідні корективи.

6. Забезпечення ефективного оперативного управління портфе­лем| фінансових інвестицій. При істотних|суттєвих| змінах кон’юнктури| фінансового ринку інвестиційні якості окремих фінансових| інструментів знижуються. В процесі оперативного управління портфелем фінансових інвестицій забезпечується своєчасна його реструктуризація з метою підтримки цільових параметрів його першопочаткового| формування.

Таким чином, в процесі здійснення управління фінансо­вими| інвестиціями визначаються основні параметри інвестиційної| діяльності підприємства в цій сфері і її найважливіші критерії.