4. Коментар учителя

До тих вічних цінностей, взірців, до яких варто звертатися, поет відносить природу, у якій усе гармонійно поєднане, вклю­чене в життєвий коловорот.

Людині притаманно сумніватися, помилятися. Тому потрібно і вчитися в природи, прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи. І вірити, мати якісь ідеали, співзвучні загальнолюдським, щоб не схибити, не піти манівцями. Така головна думка поезії Є. Плужника «Вчись у природи творчого спокою...».

5. Розповідь про останню збірку поезій є. Плужника «Рівновага»

Не побачила світу і третя книга віршів Є. Плужника «Рівно­вага» (1933). Рукопис її зберігся завдяки дружині письменника та був вивезений за кордон і надрукований там 12 років після смерті поета, а тепер основні вірші з неї надруковані у «Вибра­них поезіях». Остання збірка поезій Є. Плужника «Рівновага» — це є документ перемоги «духової людини», що серед бурхливої доби знайшла собі «тишу», душевну рівновагу, певність своєї правди, красу «світу єдиного», серед загального розпаду — «міц­ний зв'язок між днем біжучим і простором часу». Так, Є. Плуж-ник — син свого часу. Він, попри всі перешкоди, ішов до осяг­нення мудрості віку. Шкода, що передчасна смерть спинила його «на повороті до мети».

Вірш, що ввійшов до збірки «Рівновага» — «Ніч.., а човен — як срібний птах!..» — це мариністично-символічна поетична міні­атюра, сповнена неоромантичного світовідчування. Вона нагадує симфонію, у якій почуття ліричного героя й морські краєвиди зли ваються в один візерунок, характеризують макрокосмос і мікро­космос душі ліричного героя, його бунтівливу вдачу. Водночас морська стихія є втіленням вічності, що підносить душу людини до космічних вершин, до абсолюту світла: «Злітай, душе! І, мов нове світило, // Осяй глибини й простори ці!».

6. Виразне читання поезії напам'ять одним із підготовлених учнів

7. Бесіда з елементами дискусії

• Чим саме поезія Є. Плужника споріднюється із поезіями романтиків? {Пафосом пошуку, неспокою, захопленням гар монією космічної сфери й морської стихії)

• Доведіть, що ще в романтиків образ човна набув символічності й позначав долю людини в бурхливому морі життя. (Такий образ наявний в «Абідоській нареченій» Джорджа Байрона, «Парусі» Михайла Лєрмонтова, «Човнику» Віктора Забіли, «Човні» Євгена Гребінки, у поезії «Вітер з гаєм розмовляє» Тараса Шевченка, в яких він є символом свободи самотньої людини)

• Яким новим змістом наповнює митець образ човна? (Човен уподібнюється до срібного птаха, стає другим «я» митця)

• Доведіть, що у вірші Є. Плужника конкретна картина ночі на човні поєднується з алегоричною.

• Перечитайте поезію, зверніть увагу на розділові знаки. Яку роль відіграє кількаразове вживання трьох крапок? (За допо­могою трьох крапок автор передає глибоке внутрішнє хви лювання ліричного героя)

• Порівняйте поезію Є. Плужника «Ніч.., а човен — як срібний птах!..» з віршем П. Тичини «Не Зевс, не Пан...». (Як і Тичина, Плужник у своєму обожненні Всесвіту й природи доходить до пантеїзму, до космічного виміру нової людини. Таким же радісним світосприйманням, захопленням красою)

8. Індивідуальне письмове завдання за поезію

Є. Плужника «Ніч.., а човен — як срібний птах!..»

1. Враження, яке справляє поезія.

2. Тема поезії.

3. Ідея твору.

4. Його жанр.

5. Почуття й настрій ліричного героя. (Ліричний герой розуміє глибину й незбагненність світу, але в цьому його краса й при­вабливість, те, заради чого варто жити)

6. Композиційна будова поезії. (Композиційно поезія склада­ється з двох строф, але саме в другій строфі експресивна гама почуттів ліричного героя досягає своєрідного піку)

7. Художні засоби. (Порівняння «човен — як срібний птах»; «Не спіши, не лети по сяйних світах, // Мій малий ненадій­ний човне.'» (метафора, що може означати й людське життя, і вибір шляху людиною, і мрію)