Історія відкриття

Етиловий спирт, вірніше рослинний хмільний напій, що його містить, був відомий людству з глибокої давнини. Вважається, що не менш ніж за 8000 років до нашої ери люди виготовляли легкі спиртні напої з фруктів і меду.

Вперше спирт з вина отримали в 6-7 століттях арабські хіміки, а першу пляшку міцного алкоголю (прообразу сучасної горілки) виготовив перський алхімік Ар-Рази в 860 році.

У Європі етиловий спирт був отриманий із продуктів бродіння в 11-12 столітті, в Італії.

До Росії спирт вперше потрапив у 1386 році, коли генуезьке посольство привезло його з собою під назвою «аква віта» і презентувала царського двору.

У 1660 році англійський хімік і богослов Роберт Бойль вперше отримав зневоднений етиловий спирт, а також відкрив його деякі фізичні і хімічні властивості, зокрема виявивши здатність етанолу бути високотемпературним пальним для пальників. Абсолютний (безводний) етиловий спирт був отриманий у 1796 році російським хіміком Т.Є. Ловіцем.

У 1842 році німецький хімік Я.Г. Шіль відкрив, що спирти утворюють Гомологічний ряд, відрізняючись на деяку постійну величину. Щоправда, він помилився, описавши її як C₂H₂. Через два роки, інший хімік Шарль Жерар встановив вірне гомологічної співвідношення CH₂ і передбачив формулу і властивості невідомого в ті роки пропілового спирту.

У 1850 році англійський хімік Олександр Вільямсон, досліджуючи реакцію алкоголятів з етил йодидом, встановив, що етиловий спирт є похідним від води з одним зміщенням воднем, експериментально підтвердив формулу C₂H₅OH.

Вперше синтез етанолу дією сірчаної кислоти на етилен здійснив у 1854 році французький хімік Марселен Бертло.

Загальна характеристика

Этано́л (эти́ловый спирт, метилкарбино́л, ви́нный спирт, часто в просторіччі просто "спирт" або алкого́ль) - емпірична формула C₂H₆O, інші варіанти: C₂H₅OH або CH₃-CH₂-OH, другий представник гомологічного ряду одноатомних спиртів.

Діючий компонент алкогольних напоїв, що є психоактивным речовиною, що й впливає як депресант на центральну нервову систему людини.

Назви этанол і етиловий спирт указують на те що дане з'єднання містить у своїй основі этил - радикал этана . При цьому слово спирт (суфікс -ол) у назві вказує на зміст гідроксильної групи (-OH), характерної для спиртів.

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ

Етиловий спирт - природній продукт спиртового шумування органічних продуктів, що містять вуглеводи, що часто утворюється в прокисших ягодах і фруктах без усякої участі людини. Крім того, этанол є природнім метаболітом і втримується в тканинах і крові тварин і людину.

Вихідною речовиною для цього способу служать природні продукти, багаті на крохмаль: картопля, зерна пшениці, жита, кукурудзи тощо, а також целюлоза.

Картопля і зерно, на переробці яких базується виробництво етилового спирту за попереднім способом, — досить цінні харчові продукти. Тому їх намагаються замінити нехарчовою сировиною. В зв'язку з цим тепер уже знайшов широке застосування спосіб одержання спирту з целюлози, яка за своїм хімічним складом близька до крохмалю.

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Фізичні властивості

Зовнішній вигляд: у звичайних умовах являє собою безбарвну летучу рідину з характерним заходом. Слід уникати популярної помилки: часто змішують властивості 95,57 % спирту й абсолютизованого. Їхні властивості майже однакові, але величини починають різнитися, починаючи з 3 - 4- й значущої цифри.

Молекулярна маса	46,069 а. е. м.
Температура плавлення	-114,15 °C
Температура кипіння	78,15 °C
Критична крапка	241 °C (при тиску 6,3 Мпа)
Розчинність	змішується з бензолом, водою, гліцерином, діетиловим ефіром, ацетоном, метанолом, оцтовою кислотою, хлороформом
Показник переломлення	1,3611
Стандартна энтальпия утвору ΔH	-234,8 кДж/моль (г) (при 298 ДО)
Стандартна ентропія утвору S	281,38 Дж/моль·K (г) (при 298 ДО)
Стандартна мольна теплоємність Cp	1,197 Дж/моль·K (г) (при 298 ДО)
Энтальпия плавлення Δhпл	4,81 кДж/моль
Энтальпия кипіння Δhкип	839,3 кДж/моль

Суміш 95,57 % этанола + 4,43 % води є азеотропної, тобто не розділяється при перегонці.