8) Забезпечення користувачів комп'ютерної техніки мовно адаптованими програмними продуктами.

4.Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

Основні можливі загрози національній безпеці держави проявляються у найбільш важливих сферах її життєдіяльності: політичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технічній, інформаційній.

У політичній сфері:

посягання на конституційний лад і державний суверенітет;

втручання у внутрішні справи з боку інших держав;

наявність сепаратистських тенденцій в окремих регіонах та у пев­них політичних сил;

масові порушення прав громадян в державі та за її межами;

загострення міжетнічних і міжконфесійних відносин;

порушення принципу розподілу влади;

невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів дер­жавної влади та місцевого самоврядування;

відсутність ефективних механізмів забезпечення законності, право­порядку, боротьби із злочинністю, особливо її організованими формами, та тероризмом.

В економічній сфері:

неефективність системи державного регулювання економічних від­носин;

наявність структурних диспропорцій, монополізму виробників, пе­решкод встановленню ринкових відносин;

невирішеність проблеми ресурсної, фінансової та технологічної за­лежності національної економіки від інших країн;

економічна ізоляція держави від світової економічної системи;

неконтрольований відплив за межі держави інтелектуальних, мате­ріальних і фінансових ресурсів;

криміналізація суспільства, діяльність тіньових структур;

У соціальній сфері:

низький рівень життя та соціальної захищеності значних верств на­селення, наявність великої кількості громадян працездатного віку, не зайнятих у суспільне корисній діяльності;

суспільно-політичне протистояння окремих соціальних верств насе­лення та регіонів держави;

падіння рівня здоров'я населення, незадовільний стан системи його охорони;

тенденції моральної та духовної деградації в суспільстві; неконтрольовані міграційні процеси в країні.

У воєнній сфері:

посягання на державний суверенітет та територіальну цілісність держави;

нарощування поблизу кордонів держави угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;

воєнно-політична нестабільність та конфлікти в сусідніх країнах;

можливість застосування проти держави ядерної .зброї та інших видів зброї масового знищення;

зниження рівня боєздатності Воєнної організації держави;

політизація силових структур держави;

створення та функціонування незаконних збройних формувань.

В екологічній сфері:

значне антропогенне порушення та техногенна перевантаженість території держави, негативні наслідки екологічних катастроф;

неефективне використання природних ресурсів, широкомасштабне застосування екологічно шкідливих та недосконалих технологій;

неконтрольоване ввезення екологічно - небезпечних технологій, ре­човин і матеріалів;

негативні екологічні наслідки оборонної_та військової діяльності.

В науково-технологічній сфері:

невизначеність державної науково-технологічної політики; відплив інтелектуального та наукового потенціалу-за межі держави;

науково-технологічне відставання від розвинених .країн;

зниження рів­ня підготовки висококваліфікованих наукових та інженерно-технічних кадрів.

Загроза інформаційній безпеці — явище, дія негативних чинників або процес, через які: соціальні об'єкти інформаційної безпеки частково або повністю втрачають можливість реалізувати свої інтереси в інформаційній сфері; порушується нормальне функціонування, здійснюється руйнація або стримується розвиток технічних об'єктів інформаційної безпеки. Основні загрози інформаційній безпеці України, чинники та можливі негативні наслідки їх ескалації наводяться в таблиці «Загрози інформаційній безпеці України».

Загрозами в інформаційній сфері є:

невиважєність державної політики та відсутність необхідної інфра­структури в інформаційній сфері;

повільність входження у світовий інформаційний простір, брак у міжнародного співтовариства об'єктивного уявленюгпро державу;

інформаційна експансія з 6оку_ інших держав;

витік інформації, яка становить державну та_іншу, передбачену за­коном, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави;

запровадження цензури.