Практичне завдання 2 Тема: «Формування підприємницького капіталу»

Мета: Сформувати первинні знання про витрати виробництва та їх види, про формування бухгалтерського та економічного прибутків, за рахунок чого відбувається зростання підприємницького доходу. Формувати вміння розраховувати підприємницький прибуток. Розвивати логічне мислення, спостережливість, самостійність. Систематизувати знання про структуру виробничих витрат, про внутрішні та зовнішні чинники підприємницького доходу, розподіл підприємницького доходу. Навчити студентів обчислювати валовий, чистий, нормальний і економічний прибуток підприємця.

Ключові терміни: баланс підприємства, підприємницький прибуток, дохід, стартовий капітал, новий бізнес, франчайзинг, виробничий франчайзинг, діловий франчайзинг, суб-франчайзинг, оцінка вартості фірми.

2.1 Теоретична частина

Класифікація господарських засобів

Пpибyтoк - гoлoвний cтимyл пiдпpиємницькoї дiяльнocтi. Baжкo зaпepeчити, aлe нe мoжнa й пoгoдитиcя з тaким кaтeгopичним твepджeнням. He тiльки, a мoжливo, i нe cтiльки вiн. Бeзyмoвнo, пpибyтoк - нe лишe cимвoл ycпixy. Biн є мaтepiaльнoю ocнoвoю збiльшeння кaпiтaлy, poзшиpeння пiдпpиємницькoї cпpaви. Aлe є й iншi, нe мeнш вaжливi cтимyли. Цe caмocтвepджeння ocoбиcтocтi, мoжливicть peaлiзyвaти cвoї здiбнocтi в oднiй iз нaйcклaднiшиx cфep - cфepi людськoї дiяльнocтi. I бyлo б пoмилкoвим мaти yявлeння пpo cпpaвy тaк, нiби йдeтьcя пpo peaлiзaцiю тiльки ocoбиcтиx ycтpeмлiнь.......... Початковий капітал – це не тільки економічна категорія, необхідна для реалізації проекту, але й психологічний фактор, наявність і розмір якого впливають на імідж підприємця перед партнерами, а також є гарантом платоспроможності підприємця.

Основний – всі технічні засоби виробництва.

Оборотний – охоплює все те, що проходить через підприємство і призначений для виробничого й особистого споживання або продажу на ринку.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

• грошові та матеріальні внески засновників;

• доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;

• доходи від цінних паперів;

• кредити банків та інших кредиторів;

• капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

• майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

• інші джерела, не заборонені законодавством України.

Цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.

Реалізація майнових прав підприємства здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законодавчими актами України.

Володіння і користування природними ресурсами підприємство здійснює в установленому законодавством порядку за плату, а у випадках, передбачених законом, на пільгових умовах.

Підприємство випускає, реалізує та придбаває цінні папери відповідно до законодавства України.

Держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Підприємницький капітал охоплює:

• усі технічні засоби виробництва (будівлі, споруди, устаткування, рухомий склад транспорту) використовувані підприємцем на законній підставі (не лише як об’єкти власності, а й на правах оренди, лізингу і ін.);

• матеріальні оборотні елементи виробництва (сировина і матеріали, пристосування і інструменти одноразового або короткочасного використання);

• оборотні кошти у грошовій формі (фонд оплати праці, кошти для придбання елементів оборотних фондів, фонди обігу, у тому числі грошові кошти на розрахунковому рахунку у банку);

• інтелектуальна власність (власна підприємницька ідея, спосіб виготовлення сировини або готової продукції – все те, що прийнято називати “нау – хау”);

Величину підприємницького капіталу Кн можна обчислити:

Кн = Те + Ко + Мое + Він

Те - технічні елементи;

Ко - оборотні кошти;

Мое – матеріальні оборотні елементи;

Він – інтелектуальна власність (нематеріальні активи).

Формування початкового капіталу.

Організація нового підприємства будь якого типу неминуче зв’язана з наявністю достатнього капіталу. Початковим називають капітал, котрий вкладається у будь-яке власне діло з самого початку практичної реалізації підприємницького проекту.

Розмір початкового (стартового) підприємницького капіталу визначається на основі економічних розрахунків щодо конкретного проекту, розробленого стосовно прийнятої нової підприємницької ідеї. До можливих способів формування підприємницького капіталу належать:

перший – фінансові підсумки попередньої підприємницької діяльності, (власної або успадкованої);

другий – особисті заощадження (не лише у грошовій, а у речовій, товарній формі);

третій – позичкові кошти, тобто отримані в борг з певними зобов’язаннями (сплата встановленого відсотка за рік).

Третій спосіб формування початкового статутного капіталу має значне поширення на Україні, це так звані “зростання з нуля”. При цьому варто зазначити, що отримати кредит не так просто – потрібна тверда гарантія щодо його вчасного повернення. Такою гарантією може бути якість підприємницького проекту, точність економічних розрахунків, висока ймовірність значного ефекту, швидка оборотність і окупність капіталу.

З огляду на економічне розуміння не треба плутати терміни “позика” і “кредит” (хоч кредит виступає у формі позики - безвідсоткового кредиту).

Позика – це вид господарсько-економічної операції, у процесі здійснення котрої одна сторона (позикодавець) передає іншій стороні (позичальнику) у тимчасову власність гроші або товари, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму чи кількість товару в обумовлений срок.

Отже, позика надається завжди на умовах повернення, але без комерційного зиску, тобто безкоштовно. [2, 5, 10, 13,14]

Кредит – це господарсько-економічна операція з наданням однією стороною (юридичною особою) іншій (юридичній чи фізичній особі) грошей чи певного товару в борг (строкове користування на засадах повернення і, як правило, за певну плату встановленого відсотка від загальної суми кредиту).

Джерелами отримання фінансових коштів можуть бути комерційні кредити, банківські позики, кошти від продажу облігацій, кошти різноманітних інвестиційних установ, кошти приватних інвесторів. Можливі різні варіанти поєднання акціонерного і позичкового інвестування.

Схема формування підприємницького капіталу

Елементи капіталу	Можливі джерела
1 Будівля	- оренда - купівля - спільне виробництво
2 Обладнання офісів	- оренда, лізинг - купівля
3 Устаткування цеху	- купівля
4 Верстати, прилади та інструменти	- лізинг - купівля
5 Автомобільний транспорт	- лізинг, - купівля

Підприємець виконуватиме свої функції лише тоді, коли це дасть йому можливість реалізувати приватний інтерес, досягти власної вигоди. Вищим втіленням інтересу підприємця є підприємницький дохід.

прибуток = доход – витрати

Витрати:

Постійні – витрати, які протягом певного часу не залежать від обсягу виробництва.

Змінні – витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягів випуску продукції.

Зовнішні (явні) витрати – фактичні витрати підприємства на покупку ресурсів у зовнішніх власників ресурсів. Ці витрати враховуються в бухгалтерських звітах і називаються бухгалтерськими.

Внутрішні (неявні) витрати – витрати, пов’язані з використанням власних ресурсів фірми. Неявні витрати включають:

• “втрачену” заробітну плату, яку міг би отримати підприємець як найманик працівник за своїм фахом;

• “втрачену” орендну плату, якби він здав в оренду свої виробничі приміщення;

• “втрачений” відсоток на суму грошей, яку підприємець міг би покласти в банк замість інвестування у виробництво;

• нормальний прибуток як доход, достатній для того, щоб підприємець залишався в даній галузі.

Економічні (альтернативні) витрати = бухгалтерській (явні) витрати + неявні витрати.

Виконуючи свої функції, підприємець повинен забезпечити одержання доходу.

Загальний (сукупний, валовий) дохід (виторг) – це сума грошей, яку одержала фірма від реалізації продукції за певний проміжок часу:

TR=P·Q, де Р – ціна проданого товару, Q – обсяг продажів.

Загальний дохід
Зовнішні витрати	Бухгалтерський прибуток
Економічні витрати (зовнішні + внутрішні) (нормальний прибуток)		Економічний прибуток

Підприємницький дохід

Чистий прибуток – частина економічного прибутку, що залишилась після виплати податків і платежів.

Зростання підприємницького доходу:

Підприємницький доход

Нормальний прибуток		Економічний прибуток
Зовнішні витрати		Внутрішні витрати
Фактори незалежні (мало залежні) від діяльності підприємця (зовнішні):	Попит споживачів Ринкова кон’юнктура Розмір податків на прибуток Величина банківського проценту та орендної плати	Фактори, що визначаються діяльністю підприємця (внутрішні):	Зростання продуктивності праці Ефективність використання ресурсів Збільшення капіталовіддача Знання ринку (маркетинг)