6.3 Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте поняття "виставка" та "ярмарок". З якою метою підприємець бере в них участь?

2. Охарактеризуйте процедуру участі підприємця в роботі виставки або ярмарку.

3. Які витрати несе підприємець, який бере участь в роботі виставки або ярмарку. Як розраховуються ці витрати?

4. Як визначити ефективність участі підприємця в роботі виставки або ярмарку?

6.4 Тести до теми

1 Виставка – це:

1. захід під час якого експонуються товари та послуги підприємств з однієї або декількох країн, однієї або декількох галузей еко­номіки з метою вивчення попиту на них і сприянню їх реалізації на певно­му ринку;

2. тимчасовий або щоден­ний діючий торг, на який доставляються товари для роздрібного продажу;

3. це короткострокова виставка, що регулярно повторюється у певному місці під традиційною назвою в обумовлений термін з метою продажу товарів. Ярмарки поділяються на оптові та роздрібні.

2 Ярмарок – це:

1. короткострокова виставка, що регулярно повторюється у певному місці під традиційною назвою в обумовлений термін з метою продажу товарів. Ярмарки поділяються на оптові та роздрібні.

2. захід під час якого експонуються товари та послуги підприємств з однієї або декількох країн, однієї або декількох галузей еко­номіки з метою вивчення попиту на них і сприянню їх реалізації на певно­му ринку;

3. тимчасовий або щоден­ний діючий торг, на який доставляються товари для роздрібного продажу.

3 Роздрібний ярмарок – це:

1. тимчасовий або щоден­ний діючий торг, на який доставляються товари для роздрібного продажу;

2. ярмарок передбачає демонстрацію товарів для ознайом­лення з ними потенційних покупців і укладання оптових торговельних угод за виставленими зразками;

3. податок на додану вартість у витратах на участь у виставках включається до складу податко­вого кредиту за умови, що його сума підтверджена податковою накладною, а самі витрати включено до складу валових витрат.

4 Ярмарок буває:

1. оптовий;

2. роздрібний;

3. виставковий.

5 Участь підприємців у виставках і ярмарках із демонстрацією товарів або послуг є винятково:

1. рекламним заходом;

2. основою бізнесу;

3. укладання оптових торговельних угод за виставленими зразками.

Практичне завдання 7 Ділова гра «прибуткове виробництво»

ПРОСПЕКТ ГРИ. Під час вивчення дисципліни «Основи підприємництва» студенти мають зрозуміти, що економічний розвиток держави, підвищення добробуту населення залежать від вироб­ництва продукції, товарів, матеріальних благ і послуг. Гра проводиться для того, щоб ознайомити учасників із процесом виробництва продукції та отримання на цій основі прибутку в умовах ринкової економіки.

Мета: навчити робити найпростіші балансові розрахунки, форму­вати навички підприємницької діяльності, розвивати аналітичне мис­лення і комунікативні здібності.

Призначення гра. Гра проводиться з студентами до (або після) вивчен­ня теми «Виробництво, виробничі відносини або формування підприємницького капіталу». Кількість учасників - 10 - 15 осіб або більше, якщо є потрібний роздатковий матеріал.

Загальні дані про ігрову модель. Під час гри моделюється ситу­ація, яка може скластися на виробництві, що нараховує шість галузей. Усі галузі виробництва тісно зв'язані між собою, бо для випуску будь-якої продукції потрібні ресурси, вироблені в інших галузях.

Рівень складності У грі використовуються лише кілька основних економічних показників, які допомагають організувати виробництво. У ній не використовуються виробнича інфраструктура, накладні ви­трати та інші витрати, які необхідно враховувати у фінансових розра­хунках реального виробництва.

Регламент гри. Якщо в грі бере участь від 20 до 40 осіб, гра може тривати від 1 до 1,5 години. Підрахунок результатів і аналіз гри зай­мають приблизно 15 - 20 хвилин.

Бажаний результат. Розуміння учасниками гри суті таких важли­вих економічних понять, як «виробництво», «прибуток», а також за­кріплення навичок ділової взаємодії.

СЦЕНАРІЙ. Характеристика моделі соціально-економічної системи (об'єкт і керуюча система). У межах закритої економічної системи функціо­нують шість галузей; будівельна, паливна, сировинна, виробництво устаткування, промислових і продовольчих товарів. Вони представле­ні фірмами (в особі керівника-підприємця), які в умовах ринкової еко­номіки і залежно від наявної кон'юнктури самостійно вирішують, який товар варто випускати.

Передісторія змодельованої системи. Кожен учасник діє на рин­ку не перший рік, тому на початку гри він має певний капітал, як у на­туральних економічних ресурсах, так і у вигляді вільного капіталу.

Склад і розподіл обов'язків, відповідно до рольових цілей. Ос­новна частина учасників гри виступає в ролі підприємців, які мають свою справу (фірму) і займаються бізнесом. Троє гравців виконують обов'язки керівника виробничого відділу, банкіра і біржовика (посе­редника з аукціонного продажу).

Пояснення ролей проводиться усно перед початком гри, але «тех­нологічну карту» доцільно оформити на класній дошці або показати у вигляді табло. Інформація для керівника виробничого відділу, банкі­ра і біржовика оформляється у вигляді посадової інструкції.

Правила гри. Основне завдання кожного учасника - вибрати один вид виробництва і певну технологію, яка приносить у наявних ринкових умовах найбільший прибуток. Ресурса, які потрібно при­дбати учасникам для організації певного виду виробництва за однією з технологій, наведені в «Технологічній карті» таблиця 7.1.

Базові ціни за одиницю: будинок - 30 у.о.; сировина - 10 у.о.; устаткування - 20 у.о.; промтовари 5 у.о.; паливо - 15 у.о.; про­довольство - 3 у.о.

Якщо хтось із учасників тривалий час не зробив жодного товару (наприклад, упродовж 20 хвилин після початку гри), координатор має право оштрафувати його за нераціональне використання наявних ре­сурсів (залишки готової продукції на складі). Розмір штрафу встанов­лює сам координатор або банк.

Учасників, які зуміли впродовж гри організувати 10 і більше ви­робничих циклів, тобто випустити певну кількість товарів, причім по­ловину з них за технологією «В» чи «Г», координатор може відзначи­ти грошовою премією в розмірі, наприклад, 150 у.о. через банк.

Критерії оцінювання діяльності гравців. Основний критерій оцінювання дій учасників - підсумки виробничої діяльності. Окрім цього, оцінюється тактовність взаємодії з партнером під час обгово­рення предмета угоди. Оцінювання проводиться за 10-бальною шка­лою, причім учасники гри виставляють оцінки одне одному.

Таблиця 7.1 - Технологічна карта

Необхідні ресурси, одиниць
1	2	3	4	5	6	7		8
Техно логія	Будинки	Устаткування	Паливо	Сировина	Пром товари	Прод товари		Випуск, одиниць
Зведення будинків
А	1	2	2	2	2		3	6
Б	2	3	3	3	4		4	10
В	3	4	4	4	8		10	17
Г	4	5	5	5	10		15	30
Виробництво устаткування
А	1	2	1	1	4		4	7
Б	1	2	2	2	7		5	12
В	2	4	2	3	8		5	19
Г	3	6	4	5	10		10	40
Виробництво палива
А	1	3	2	7	2		2	15
Б	1	5	3	8	3		3	25
В	2	6	4	10	4		4	35
Г	3	8	5	12	8		8	70
Виробництво сировини
А	1	3	2	2	5		7	20
Б	1	5	4	2	8		10	35
В	2	8	7	4	15		12	70
Г	3	10	10	5	20		20	130

Продовження таблиці 7.1

1	2	3	4	5	6	7		8
Виробництво промислових товарів
А	1	1	2	1	10		9	35
Б	1	2	3	4	14		12	65
В	2	4	5	8	16		20	130
Г	3	5	7	10	18		25	225
Виробництво продовольчих товарів
А	1	1	1	2	4		7	45
Б	1	2	2	3	6		10	80
В	2	3	4	4	11		15	160
Г	3	4	6	6	15		20	300

ОПИС ІГРОВОЇ СИТУАЦІЇ. Форми взаємодії гравців. Основну частину часу учасники прово­дять, аналізуючи економічну ситуацію і проводячи переговори з пар­тнерами з метою укладення взаємовигідних угод.

Дії гравців (можливі альтернативні варіанти, навіть «ланцю­жок рішень»). Учасники мають право приймати самостійні рішення в межах «технологічної карти» лише за однією технологією. Причім рівень прибутку за технологією «А» відповідає приблизно 7-10 % від вкладених у виробництво засобів, за технологією «Б» - від 25 до 30 %, за технологією «В» уже від 50 % до 60 %, а за технологією «Г» - 100 % більш, але, відповідно, змінюється рівень витрат, не­обхідних для організації виробництва за кожною технологією.

Виконавши умови угоди, набравши необхідний комплект потріб­них економічних ресурсів, учасник на свій розсуд може налагодити випуск у натуральних одиницях або відразу продати через біржу та отримати відповідну кількість коштів.

Ігровий цикл. Особливість цієї гри полягає в тому, що кількість ви­робничих циклів не обмежена. Учасники розпочинають грати, або що­разу отримуючи стартовий капітал відповідно до таблиці розподілу, або з тим капіталом, який залишився після попередньої гри.

Каталізатори. Емоційна напруженість у грі створюється за допо­могою зміни цін на економічні ресурси та оголошення про те, що за підсумками гри визначатиметься «професіональний підприємець».

Рекомендації для координатора гри. Оснащення гри. Для її проведення необхідно виготовити «техно­логічні карти» для кожного учасника. У крайньому разі можна обме­житися 5-7 екземплярами для загального користування всіх гравців. Підбір і підготовка учасників гри. Не обов'язково готувати абсо­лютно всіх гравців. Щодо спеціальних ролей, то з цими гравцями не­обхідно завчасно опрацювати правила гри, допомогти їм освоїти свої ігрові функціональні обов'язки, відповісти на їхні можливі запитання ще до початку гри.

Проведення гри. Вступний етап. На початку гри кожен учасник отримує в банку стартовий грошовий капітал наявними грошовими знаками (ігрови­ми) і деяку кількість продукції однієї з галузей виробництва (у вигля­ді карток) на певну суму. Опис грошей і карток дивіться в додатку.

На початку гри (на старті економічної діяльності) всі учасники знаходяться в однакових умовах, тобто в сумарному вартісному вира­женні вони мають однаковий стартовий капітал. Наприклад, в одного учасника 5 одиниць устаткування (натуральні ресурси) і 100 у.о. готівки, у другого - 15 одиниць сировини і 50 у.о. готівкою. У сумі і пер­ший, і другий мають по 200 у.о. (5 х 20 + 100) і (15 х 10 + 50).

Координатор гри стежить за тим, щоб на самому початку гри на ринку була достатня кількість усіх видів продукції. Для цього учасни­ки розподіляються на шість приблизно однакових груп відповідно до шести галузей виробництва. Наприклад, при кількості 24 учасників: кожен із 4 учасників 1-ї групи отримує будинок, 2-ї групи - устатку­вання, 3-ї групи - паливо, 4-ї групи - сировину, 5-ї - промтовари, а кожен із 4 учасників 6-ї групи – продтовари таблиця 7.2.

Таблиця 7.2 - Розподіл стартового капіталу

Група	Натуральні ресурси найменування	Ціна	Готівка	Стартовий капітал
1	Будинки 3 одиниці	30	110	200
2	Устаткування 5 одиниць	20	100	200
3	Паливо 10 одиниць	15	50	200
4	Сировина 15 одиниць	10	50	200
5	Промтовари 30 одиниць	5	50	200
6	Продтовари 35 одиниць	3	95	200

Такий рівномірний розподіл забезпечує наявність ресурсів, необ­хідних для організації будь-якого виду виробництва.

Хід гри. Суть гри полягає в ринковій торгівлі і виробництві про­дукції. Кожен учасник одночасно є покупцем необхідних і відсутніх у нього ресурсів для організації власного виробництва і продавцем уже зробленого товару, потрібного іншим як ресурс. Про умови угоди купівлі-продажу, про ціну на той чи інший товар учасники мають до­мовитися самостійно. Цілком можливий і бартерний обмін, якщо він влаштовує обох учасників угоди.

Спочатку учасники можуть орієнтуватися на стартові базові ціни, наведені в «Технологічній карті». Але, зрозуміло, що реальна торгівля проводиться за ринковими цінами, які можуть значно відрізнятися від стартових. Кожен учасник мас право вільно вибирати форму свого біз­несу, замінювати один вид виробництва іншим, наприклад, після випуску устаткування налагодити виробництво продовольства. Для цього потрібно лише набрати комбінацію необхідних ресурсів (кар­ток), купуючи їх на ринку або обмінюючись з іншими учасниками.

Після того, як учасник набере необхідну кількість ресурсів для ви­пуску продовольства, промислових товарів або устаткування тощо (за технологією «А», «Б», «В» або «Г»), він може здати свої картки координаторові гри (або у виробничий відділ) і замість них отримати готову продукцію (картки) у кількості, яка відповідає обраній технології. Тобто виробничий відділ немов би перетворює ресурси в кінцеву продукцію, товари і передає к власникові ресурсів. Наприклад, учасник, торгуючи та обмінюючись власними ресурсами, набрав: 1 будинок, 2 одиниці устаткування, 1 одиницю палива, 1 одиницю сировини і по 4 одиниці промислових і продовольчих товарів. Відповідно до «Технологічної кар­ти» це дає можливість випустити 7 одиниць устаткування за технологі­єю «А». Виробничий відділ видає цьому учасникові 7 одиниць устатку­вання, при цьому всі ресурси, які він витратив на виробництво цих семи одиниць устаткування залишаються у виробничому відділі.

У процесі виробництва і після продажу може виникнути як дефі­цит окремих видів продукції, так і затоварення ними. Наприклад, як­що більшість учасників вирішує зайнятися виробництвом устаткуван­ня, то вже незабаром ринок буде переповнений ним, і водночас не ви­стачатиме продовольства або промислових товарів. У цьому випадку ціна на устаткування неминуче впаде, а на відсутні товари зросте. У такий спосіб можна спланувати майбутній стан справ на ринку.

Залежно від наявної ситуації відбувається перекачування капіталу, бо учасники прагнуть організувати виробництво товару, ціна на який даної миті значно вища, ніж на інші товари. У грі може статися еко­номічна криза, коли у всіх учасників не виявиться необхідної кількос­ті якого-небудь товару для організації виробництва, наприклад, браку­ватиме продовольства, необхідного для будь-якого виробництва. Про­довження гри стає неможливим. У цьому разі координатор приймає рішення влаштовує аукціон із продажу відсутнього виду ресурсу, ці­на на який встановлюється значно вища за стартову.

Процедура аукціону полягає в наступному. Усі учасники, яким не вистачає того або іншого виду ресурсу, звертаються на біржу з про­ханням про проведення аукціону з продажу ресурсів цього виду. Бір­жа оголошує початкову ціну 1 одиниці цього виду ресурсів приблиз­но в 1,5 рази вищу за стартову. Учасники починають торгуватися, збільшуючи ціну, додаючи по 1 у.о. або більше. Той, хто називає най­більшу ціну за товар, вважається його покупцем, і біржа дає вказівку виробничому відділу продати необхідну кількість цього товару, але за аукціонною ціною. Усі інші учасники можуть купувати даний вид то­вару за цією самою аукціонною ціною.

Під час гри можна створювати фірми для об'єднання капіталу і ре­сурсів учасників. Але у фірмі має бути не більше трьох осіб, Бо в протилежному разі це зменшить конкуренцію і порушить дію рин­кового механізму. Координатор стежить за дотриманням «антимоно­польного законодавства» і у разі виявлення великих монополій (біль­ше трьох осіб) штрафує їхніх співробітників і закриває ці об'єднання. «Штрафники» можуть продовжувати гру індивідуально, попередньо сплативши банку штраф.

Підсумки гри. Гру можна припинити будь-якої миті. У цьому ра­зі учасники підраховують готівку і вартість ресурсів за стартовими ці­нами. За отриманою сумою визначають переможця. Підсумки офор­мляються в спеціальній залишковій відомості таблиця 7.3.

Таблиця 7.3 - Залишкова відомість

Прізвище Ім´я	Гроші, у.о.	Натуральні ресурси						Разом
		Будинки	Устаткування	Паливо	Сировина	Промтовари	Продтовари
С. Орлов

Заповнення такої відомості сприяє закріпленню навичок складан­ня і ведення звітної документації.

Варіанти ускладнення гри

1 Координатор може оголосити про прийняття податкового зако­нодавства. У цьому разі всі учасники зобов'язані після закінчення, наприклад, 15 хв. ігрового часу сплатити протягом 3 хв. у банк податок у розмірі 10 у.о. Якщо учасник не встигає сплатити податок, його роз­мір подвоюється. Якщо учасникові бракує достатньої кількості готів­ки, він має або продати частку своїх ресурсів на ринку, або здати в банк за ціною на 20 % нижчою за стартову. Можна оголосити податок у вигляді відсотка від усього капіталу, наявного в кожного учасника на момент сплати податків. У цьому ви­падку координатор повідомляє про завершення чергового фінансового року і дає 5 хв. на складання підсумкового балансу (підрахунку суми готівки і вартості натуральних ресурсів за базовими цінами). Від цієї підсумкової суми і нараховується податок, наприклад, у розмірі 15 %.

2 У ході гри банк може діяти більш активно, прийнявши рішення вести постійну торгівлю ресурсами за цінами в 1,5-2,0 рази вищими за стартові, а також купувати надлишки натуральних ресурсів у грав­ців, яким потрібна готівка, за цінами, що складають 60-70 % від Стартової ціни. Це значно прискорить хід гри.

3 У процесі гри учасники можуть взяти в банку позичку для роз­ширення виробництва і придбання відсутніх ресурсів. У цьому випад­ку банк визначає рівень позичкового відсотка, наприклад, 30 %.

4 Може бути інший початок гри, коли всі учасники отримують од­наковий стартовий капітал лише готівкою, наприклад, 200 у.о. Кожен із них має право придбати тільки один вид ресурсів на будь-яку суму (зрозуміло, у межах наявних 200 у.о.), сплативши за кожну одиницю ресурсу базову ціну. У даному разі ані координатор, ані банк не регу­люють рівномірність розподілу натуральних ресурсів: або це роблять самі учасники, завчасно домовляючись між собою, або вони будуть змушені через якийсь час просити банк провести торговий аукціон для придбання відсутніх видів ресурсів.

Додаток

Вигляд, кількість і способи виготовлення грошей і карток ресурсів. [15]

Для організації і проведення гри необхідно виготовити грошові знаки різної номінальної вартості і картки ресурсів. їх можна надру­кувати на друкарській машинці під копірку, або намалювати і зроби­ти ксерокопії, або зробити те саме з допомогою комп'ютера і принте­ра. На одному аркуші паперу гроші і картки можна розмістити приб­лизно так, як показано нижче.

Для гри з кількістю учасників 30 осіб потрібно виготовити приб­лизно 30 таких аркушів, розрізати їх, і ви маєте готовий роздатковий матеріал, таблиця 7.4.

Таблиця 7.4 – Роздатковий матеріал

10 у.о.	30 у.о.	50 у.о.	100 у.о.	250 у.о.
10 у.о.	30 у.о.	50 у.о.	100 у.о.	250 у.о.
10 у.о.	30 у.о.	50 у.о.	100 у.о.	250 у.о.
Промтовари 1 одиниця	Промтовари 3 одиниці	Промтовари 5 одиниць	Промтовари 10 одиниць	Промтовари 25 одиниць
Продтовари 1 одиниця	Продтовари 3 одиниці	Продтовари 5 одиниць	Продтовари 10 одиниць	Продтовари 25 одиниць
Сировина 1 одиниця	Сировина 3 одиниці	Сировина 5 одиниць	Сировина 10 одиниць	Сировина 25 одиниць
Паливо 1 одиниця	Паливо 3 одиниці	Паливо 5 одиниць	Паливо 10 одиниць	Паливо 25 одиниць
Машина 1 одиниця	Машина 3 одиниці	Машина 5 одиниць	Машина 10 одиниць	Машина 25 одиниць