2.2. Структура магістерської роботи

Магістерська робота повинна містити:

• Титульний аркуш (Додаток А)

• Завдання (Додаток Б)

• Реферат

• Зміст

• Перелік умовних позначень і зкорочень (при необхідності)

• Основна частина

• Загальні висновки і рекомендації

• Список використаних джерел

• Додатки (при необхідності)

2.3. Вимоги до змісту магістерської роботи

2.3. 1. Реферат

Реферат обсягом 200…500 слів українською та іноземною мовами має відображати інформацію, яку подано в дисертації, у такій послідовності:

• відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел за переліком посилань;

• об’єкт та предмет дослідження, актуальність та мета роботи;

• методи (методики) дослідження;

• результати роботи та їхня новизна;

• рекомендації щодо використання результатів роботи;

• результати перевірки можливостей практичного використання отраманих результатів;

• пропозиції щодо можливих напрямів продовження досліджень;

• перелік 5…15 ключових слів (словосполучень), що є найістотнішими для розкриття суті роботи, надрукованих прописними буквами в називному відмінку в рядок через коми.

2.3.2. Зміст

Зміст подають на початку наукової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку джерел використаної літератури та ін.

2.3.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо в науковій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.

2.3.4. Основна частина

Основна частина магістерської роботи, обсягом 80…110 сторінок, складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Основна частина роботи повинна мати чітку логічну структуру і, як правило, поділяється на 3-4 розділи. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Перший, як правило, присвячується теоретичним аспектам досліджуваної теми. Обов’язковою складовою першого розділу є аналітичний огляд літератури, в якому студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Огляд літератури варто розпочати із законодавчих та нормативних джерел, що регулюють діяльність в обраній студентом для дослідження галузі. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, здобувач повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Кожне анотоване джерело має містити посилання на відповідну позицію у списку використаних джерел (за зразком – [1], [7], [15] і т. п.). Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Анотований огляд літератури має містити аналіз не менше половини джерел, представлених у списку літератури.

Другий розділ присвячується методичним засобам дослідження, третій – аналізу стану об'єкту дослідження, четвертий – рекомендаціям та пропозиціям щодо вирішення досліджуваної проблеми. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Усі розділи повинні бути логічно пов'язані між собою.

Основна частина повинна, як правило, містити:

• обґрунтування і вибір теоретичних та експериментальних методів дослідження поставлених задач;

• розробку методик досліджень, опис експериментального обладнання, аналіз похибок експериментів;

• розробку моделей технічних систем і процесів, що досліджуються у роботі;

• постановку задачі моделювання, обґрунтування припущень і розробку базової моделі, аналіз адекватності розроблених моделей;

• розробку алгоритмів, програмного забезпечення і методик проведення моделювання;

• формулювання результатів теоретичних та експериментальних досліджень;

• аналіз основних наукових (науково-технічних) результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

У кінці кожного розділу формулюють марковані висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Висновки повинні нести наукову новизну чи особисту думку автора до уже відомого матеріалу як результату проведеного дослідження.