5. Аналіз фінансового стану підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства є відправною точкою для розроблення заходів з управління окремими аспектами його (підприємства) діяльності. В цьому розділі роботи проводиться оцінка таких важливих аспектів фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як ліквідність, довгострокова платоспроможність, ділова активність (оборотність активів), прибутковість (рентабельність). Вихідними для виконання роботи є наступні дані:

1. Баланс підприємства станом на 31 грудня 2009р.

2. Баланс підприємства станом на 31 грудня 2010р.

3. Звіт про фінансові результати за 2009р.

4. Звіт про фінансові результати за 2010р.

При необхідності доцільно скористатися мережею Інтернет (www.smida.gov.ua). В роботі можуть бути використані дані будь-кого підприємства. При цьому для студентів різних академічних груп місцезнаходження підприємства необхідно вибирати з рекомендованих нижче регіонів:

Шифр академічної групи	Місцезнаходження підприємства
МЕ-21	Західний регіон
МЕ-22	Східний регіон
МЕ-23	Центральний
МЕ-24	Північний регіон

Фінансова звітність обраного підприємства обов’язково має бути представлена у додатках.

Оцінка ліквідності підприємства

Ліквідність означає здатність підприємства своєчасно погашати свої зобов'язання – короткострокову кредиторську заборгованість, мобілізувавши для цього поточні (оборотні) активи.

При оцінці ліквідності розраховуються такі коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття, що характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів і визначається, як відношення суми оборотних активів (ряд.260 ф.№1) до загальної суми поточних зобов'язань (ряд.620 ф.№1).

Згідно з розробленими в Україні методиками аналізу фінансового стану підприємства:

- значення коефіцієнта покриття в межах 1,0-1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;

- критичне значення коефіцієнта покриття прийняте рівним 1,0;

- при значенні коефіцієнта покриття менше 1,0 підприємство має неліквідний баланс.

2. Коефіцієнт проміжної ліквідності (коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт “лакмусового папірця”) враховує якість оборотних активів, визначається як частка від ділення суми, що одержана при вирахуванні від суми оборотних активів (ряд.260 ф.№1) величини запасів (ряд.100-140 ф.№1), на суму поточних зобов’язань (ряд.620 ф.№1) і доходів майбутніх періодів (ряд 630 ф. №1).

Орієнтовне значення цього коефіцієнта дорівнює 1,0.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (коефіцієнт грошової платоспроможності) показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Розраховується коефіцієнт як відношення грошових коштів та їх еквівалентів (ряд 230 + ряд 240 ф. №1) до суми поточних зобов'язань (ряд 620 ф.№1) і доходів майбутніх періодів (ряд 630 ф.№1). Значення цього коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно знаходиться в межах від 0,2 до 0,35.

Оцінка довгострокової платоспроможності

Для оцінки довгострокової платоспроможності підприємства, тобто його можливості (здатності) погашати довгострокові зобов'язання (термін погашення яких складає більше 12 місяців з дати балансу), частіше всього використовують наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансової незалежності), що визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує цей коефіцієнт можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів. Розраховується як відношення суми власного капіталу (ряд 380 ф. №1) до валюти балансу підприємства (ряд 640 ф. №1).

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійке і незалежне від кредиторів підприємство.

Згідно з методиками [8,9] підприємство вважається фінансово стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить не менше 50%.

2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Коефіцієнт є доповненням до попереднього показника – їх сума дорівнює 1,0 (або 100%). Він розраховується як відношення суми позикового капіталу (ряд 430 + ряд 480 + ряд 620 + ряд 630 ф.№1) до валюти балансу (ряд 640 ф. №1).

Чим менше значення цього коефіцієнта, тим менша заборгованість підприємства, тим стійкіше його положення. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

3. Співвідношення позикового і власного капіталу визначається як відношення позикового капіталу (ряд 430 + ряд 480 + ряд 620 + ряд 630 ф.№1) до власного капіталу (ряд 380 ф.№1).

Таке ж відношення довгострокових зобов'язань підприємства (ряд 480 ф. №1) до суми власного капіталу (ряд 380 ф.№1) називають коефіцієнтом фінансового лівериджу.

Зростання цих показників у динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, про зростання ризику.

4. Коефіцієнт забезпеченості за кредитами (коефіцієнт покриття процента) характеризує потенційну можливість підприємства погасити позику, ступінь захищеності кредиторів від несплати процентних платежів. Розраховується як відношення суми фінансового результату (прибутку від звичайної діяльності) до оподаткування (ряд 170 ф. №2) і витрат на виплату процентів (ряд 140 ф.№2) до фінансових витрат (ряд 140 ф.№2).

Зменшення значення коефіцієнта порівняно з аналогічним коефіцієнтом попереднього періоду свідчить про збільшення витрат підприємства на виплату процентів за кредит.

Оцінка ділової активності (оборотності)

Показники цієї групи показують, наскільки інтенсивно підприємство використовує свої активи. Серед цих показників можна виділити наступні:

1. Коефіцієнт оборотності активів, який показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства, або, скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції. Коефіцієнт розраховується шляхом ділення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд 035 ф. №2) на середньорічну вартість активів [(ряд 080 + ряд 260 + ряд 270 гр.3 ф. №1) + (ряд 080 + ряд 260 + ряд 270 гр.4 ф.№1)] : 2. Чим вище значення коефіцієнта, тим ефективніше використовуються активи.

2. Коефіцієнт оборотності оборотних активів – відношення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд 035 ф.№2) до середньорічної вартості оборотних активів (ряд 260 гр.3 ф.№1 + ряд 260 гр.4 ф. №1) : 2.

3. Коефіцієнт оборотності запасів визначається відношенням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд 035 ф.№2) до середнього залишку не грошових оборотних активів (ряд 100-150 гр. 3 ф.№1 + ряд 100-150 гр.4 ф. №1) : 2.

4.Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості визначається відношенням чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд 35 ф.№2) до середньоарифметичної величини між сальдо за дебіторами на початок і кінець звітного періоду (ряд 160 гр.3 ф. №1 + ряд 160 гр.4 ф.№1) : 2. Цей показник дає можливість визначити, скільки разів протягом року (або іншого звітного періоду, який аналізується) обсяги надходжень від реалізації продукції можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів).

5. Тривалість обороту оборотних активів – тривалість в днях одного обороту. Визначається відношенням кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності оборотних активів.

6. Тривалість обороту запасів визначається відношенням кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності запасів.

7. Тривалість обороту дебіторської заборгованості (термін кредиту покупцям, середній період погашення дебіторської заборгованості) визначається відношенням кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.

Подібно до того. як визначаються коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості і тривалість її обороту, можна визначити показники оборотності кредиторської заборгованості.

Оцінка рентабельності (прибутковості)

Рентабельність характеризує прибутковість (доходність) діяльності підприємства. Розраховують різні варіанти показників рентабельності.

1. Рентабельність продажу (норма чистого прибутку, маржа прибутку) показує, скільки прибутку приносить кожна гривня обсягів реалізації. Розраховується як відношення чистого прибутку (ряд 220 ф.№2) до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд 035 ф. №2).

2. Рентабельність активів (економічна рентабельність, рентабельність всього капіталу підприємства, коефіцієнт ROA) характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку (ряд 220 ф. №2) до середньорічної вартості активів [(ряд 080 + ряд 260 + ряд 270 гр.3 ф. №1) + ( ряд 080 + ряд 260 + ряд 270 гр.4 ф. №1)] : 2.

3. Рентабельність власного капіталу (коефіцієнт фінансової рентабельності, коефіцієнт ROE) характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу (активів, створених за рахунок власних джерел фінансування). Показник визначається як співвідношення чистого прибутку (ряд 220 ф.№2) і середньорічної вартості власного капіталу (ряд 380 гр.3 ф. №1 + ряд 380 гр.4 ф.№1) : 2.

1 Для спрощення розрахунків поділ необоротних активів на основні засоби, інші необоротні матеріальні та нематеріальні активи в розрахунковій роботі не проводиться.

0