щд1.Предмет «Університетська освіта». Ціль і задачі.

Предмет «Університетська освіта» має об’єм 36 годин – 1 кредит.

50% вивчення предмету – аудиторна робота, 50% - індивідуальна робота, консультації, самостійна робота.

Ціль предмету – формування системи знань у студентів про сучасні інтеграційні процеси у міжнародній освіті в контексті прийняття Болонської декларації(2005р).

Задачі предмету:Вивчити осн. поняття, суть і соц.значення вищої освіти.Познайомити студентів зі специфікою вибраної спеціальності і сучасними тенденціями в Болонському процесі.Сформувати знання про законодавчу і нормативну базу вузів.Навчити студентів самостійно працювати з бібліотечним фондом академії.

2НБУ як центральний банк країни.НБУ - центральний банк країни. У відповідності з Конституцією України і законом України про НБУ його осн.функція – забезпечення стабільності грош.одиниці України. Для виконання своєї осн.функції НБУ забезпечує стабільність банк.системи, а також стабільність цін в межах своїх можливостей. НБУ :Комерц.банки та пара банки ЦА НБУ м.Київ, вул.. Інститутська ЦА НБУ --- ТУ НБУ

У Києві ТУ м.Києва та Київ.обл, в Севастополі ТУ немає. Діяльність фін-кред системи Севастополя контролює управління в Криму.

3Уабд як вузькоспеціалізований вуз нбу.

УАБД НБУ – ВУЗ, державний, який є структурним підрозділом НБУ. Заснована згідно з постановою Кабміну від 12.02.1996р. В квітні 2004р. була акредитована як ВУЗ 4 рівня акредитації. На основі з ліцензіями Міносвіти і науки УАБС має право на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації спеціалістів, вести підготовку аспірантів ек.спец., докторантів і приймати їх публічний захист.

4.Ректорат уабс нбу, склад і функції.

Ректор - Єпіфанов Анатолій Олександрович.

Всі деканати, навчальний відділ, бібліотека підпорядковуються проректору по навч. роботі Дадашеву Б.А.

Проректор по наук.роботі – проф., доктор ек.наук Козьменко Сергій Миколайович. Курірує науково-дослідн.роботу студентів та викладачів. Наук.центр

ІІ корпус.Директор – канд.ек.наук, доц. Семененко Тетяна Олексіївна. Інформ.-видавн.відділ – Петренко Алла Миколаївна. Центр інф.технологій, аспірантура.

Проректор по вих.роботі – канд.філ.наук Ярова Алла Григорівна.(відділ по організації вих.роботи і позаурочної) Госп.управління – проректор по адмін.-госп ч-ні Володимир Григорійович Дульський(експлуат.-тех.відділ, відділ матер.забезп.)

№5Факультеты.их состав и функции

Факультет-осн.и обзательное организационно-учеб. Структурное подразделение высшего заведения.Факультетом управляет декан Новак с.н.3 факультета1)бт:ек,бс,ме,иностр.язык2)фуф:фк,бо,вышка3)юридический:соц..гум.дисциплиныДля кафедры опред.состав:1)заведующий кафедры2)профессор,доктор наук3)доценты4)старший препод5)асистенты6)научные сотрудники7)лаборант

Экономики и бп

ФК-заведует к.э.н.доцент Хайлук Светлана Олександровна,1профессор,2 доцента,1ассистент,1стажер-препод.

16,15Болонський процес - це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою на Європейському просторі. Якщо майбутнє України пов'язане з Європою, то не можна надалі стверджувати, що Болонський процес має для нас лише просвітнє та пізнавальне значення. Надання високої оцінки національній системі освіти не має заспокоювати нас і стримувати глибинне її реформування. Водночас участь системи вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів її якості. Орієнтація на Болонський процес не має призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. Навпаки, її стан треба глибоко осмислити, порівнявши з європейськими критеріями і стандартами та визначити можливості її вдосконалення на новому етапі. При цьому еволюцію системи освіти не слід відокремлювати від інших сфер суспільства. Вона має розвиватися в гармонічному взаємозв'язку з суспільством в цілому, беручи на себе роль його провідника.основна ціль б.п.:створити до 2010р. загальноєвропейську вищу освіту,зблизив освітню систему країн підписавши балонську декларацію. Обраний курс пролягає у правильному напрямі та має значущу ціль. Досягнення більшої сумісності та порівнянності систем вищої освіти, втім, потребує постійної рушійної сили. Ми повинні підтримувати цей процес, сприяючи реалізації конкретних заходів, аби наші кроки на окресленому шляху приносили відчутні результати. Інший важливий аспект Болонської декларації - вона про-понує закладам вищої освіти сприяти успіхові процесу реформ. Це абсолютно необхідне для всіх нас - працівників сфери вищої освіти. Нас запрошують діяти разом і переконувати міністрів, який тип Європейського простору вищої освіти нам потрібен. Це - унікальна можливість і висока відповідальність для всіх працівників вищої освіти.17 Болонский процесс включает в себя следующие ключевые моменты.

1. Четкая унификация студенческих документов, подтверждающих уровень и качество усвоенных знаний, для сопоставления высшего образования в различных странах. Такие меры должны обеспечить занятость европейских граждан с высшим образованием и международную конкурентоспособность европейского высшего образования.

2. Двухуровневая система высшего образования. Существуют также значительные различия между учеными степенями, получаемыми в университетах и академиях. Для обеспечения стандартизации степеней и специализаций планируется перейти на двухуровневую систему образовательно-квалификационных уровней: бакалавр и магистр. Бакалавр – это специалист, который может работать по специальности или продолжить образование, перейдя на вторую ступень – в магистратуру. Степень магистра предполагает наличие более глубоких фундаментальных знаний студента и ориентирует его на научную карьеру. Обучение на первом цикле должно составлять 3-4, на втором – 1-2 года. Последипломное образование осуществляется в докторантуре, что дает возможность получить ученую степень доктора наук после 7-8-летнего обучения. В странах-участницах Болонского процесса должна быть одна докторская степень, например доктор философии в соответствующих сферах знаний – естественные науки, социо-гуманитарные, экономические и пр.

3. Учреждение кредитной системы по Европейской кредитно-трансферной системе (ECTS). Кредитами называются условные единицы, в которых определяется объем образования. За каждой такой единицей стоит есть общая трудоемкость полученных знаний и умений, включая самостоятельную работу студентов и сдачу ими промежуточных и итоговых экзаменов, другие виды учебной работы. Для получения европейского диплома бакалавра требуется накопить 180-240 часов кредитов, а степени магистра – дополнительно 60-120 часов. Именно систему кредитов рассматривают как средство повышения мобильности студентов при переходе с одной учебной программы на другую, включая программы последипломного образования.Аккумулирующая кредитная система дает возможность учесть все достижения студента, не только учебную нагрузку, но и участие его в научных исследованиях, конференциях, предметных олимпиадах и т. д. В отдельных странах как условие начисления кредитов выдвигают следующее требование: учебная нагрузка должна включать 50% и более самостоятельной работы студента. Благодаря накопительной системе кредитов студент сможет поступить в университет одной страны, а окончить его в другой; сменить в процессе обучения университет или избранную специальность; закончить обучение на любом этапе, получив степень бакалавра или магистра, продолжить образование в удобный для себя период жизни.

4. Усиление мобильности студентов, преподавателей, администрации вузов. Для осознания и утверждения конкурентоспособности своих знаний и умений каждый студент должен иметь возможность хотя бы короткое время обучаться и стажироваться за рубежом, а благодаря этому в основном вузе он может сократить количество часов, посвященных изучению иностранных языков. Мобильности студентов способствует целенаправленная подготовка к сдаче языковых тестов типа TOEFL, тестов для поступления в магистратуру по экономике GRE, менеджменту GMAT и прочих.

5. Создание сравнимых критериев и общей методологии для вузов всех европейских стран. В настоящий момент страны Европы интенсивно занимаются созданием сети агентств по контролю качества и аккредитации. Предполагается учредить аккредитационные агентства, независимые от национальных правительств и международных организаций. Оценка студентов будет основываться не на длительности или содержании обучения, а на знаниях, умениях и навыках, которые приобрели выпускники. Одновременно с этим будут установлены стандарты транснационального образования.

6. Приведение высшего образования в различных странах к единым стандартам. Это касается разработки сходных учебных планов, тренингов, исследований.

7. Внедрение в жизнь концепции непрерывного (пожизненного) обучения, которое позволяет человеку получить в течение жизни несколько дипломов и ученых степеней, а университету – значительно улучшить финансово-материальное обеспечение за счет предоставления информационно-материальной базы для желающих продолжить обучение. В основе этой концепции лежит идея LLL (Life Long Learning) – образования, соразмеримого со всей протяженностью жизни.

8. Партнерство студенческих организаций и официальных образовательных институтов.

9. Повышение привлекательности (промоция) и конкурентоспособности европейского высшего образования.

10. Трудоустройство выпускников. Одним из важных положений Болонского процесса является ориентация высших учебных заведений на конечный результат: знания выпускников должны быть применимы и использованы на пользу как народа своей страны, так и других стран Европы. Академические степени и другие квалификации должны быть востребованы на европейским рынке труда, профессиональное признание квалификаций следует упростить и облегчить. Для признания квалификаций, присвоенных определенным вузом, планируется повсеместно использовать приложения к диплому

18 Болонський процес - це процес розпізнавання однієї освітньої системи іншою на Європейському просторі.модернізація вищої освіти з 1992р.:міністерство освіти створює департамент вищої освіти а також управління ліцензійної акредитації яким доручається відслідковувати якість освіти.менестерство образования создаёт департамент высшего образования а также управление лецензирование акредитацыикоторым поручается отслеживать качество образования .обозначения внутреных подразделений вместе с ведучими учебными заведениями создают учебные юредичебными заведениями создаютучебные юредические комисии которыеотрабатывают отростемные стандарты при подготовке кадров

19. 25 мая 1998 года Париж, Франция Принятие Совместной декларации четырьмя министрами представляющих Великобританию, Германию, Италию и Францию

Март 1999 года Веймар, Германия Встреча генеральных директоров EC и руководства Советов ректоров европейских стран для обсуждения проблем аккредитации и оценки в высшем образовании

Май 1999 года Копенгаген, Дания Публикация отчета "Тенденции в высшем образовании - I" по заказу CRE, Конфедерации Советов ректоров стран, входящих в EU, и при финансовой поддержке EC

18-19 июня 1999 года Болонья, Италия Первая встреча европейских министров, отвечающих за высшее образование, и принятии совместной декларации8-10 февраля 2001 года Лиссабон, Португалия Семинар "Аккредитация / Придание законной силы"14-15 февраля 2001 года Берлин, Германия Национальный семинар по вопросам Болонского процесса

16-17 февраля 2001 года Хельсинки, Финляндия Международный семинар "Университетские степени короткого цикла"

1-3 марта 2001 года Упсала, Швеция Неформальная встреча европейских министров, отвечающих за образование и научные исследования

2-4 марта 2001 года Мальмё, Швеция Международный семинар "Транснациональное образование"10 марта 2001 года Антверпен, Бельгия Семинар фламандского сообщества по проблемам Болонского процесса10-12 марта 2001 года Антверпен, Бельгия Семинар студентов Европы "Воплощение в жизнь Болонской декларации"

13-14 марта 2001 года Белград, Югославия Национальный семинар по проблемам Болонского процесса22-25 марта 2001 года Гетеборг, Швеция

Принятие Гетеборгской конвенции конференцией Ассоциации национальных студенческих союзов в Европе29-30 марта 2001 года Саламанка, Испания

Конференция европейских высших учебных заведений и образовательных организаций, принятие совместного документа

9 апреля 2001 года Стокгольм, Швеция Встреча Группы управления в Болонском процессе21 апреля 2001 года Брюссель, Бельгия Встреча Совета Ассоциации европейских университетов26 апреля 2001 года Брюссель, Бельгия Встреча в расширенном составе группы, готовящей рекомендации по Болонскому процессуАпрель 2001 года Хельсинки, Финляндия Публикация отчета "Тенденции в высшем образовании - II" при финансовой поддержке EC и ETF6-8 мая 2001 года Хальмстад, ШвецияВстреча генеральных директоров EC и руководства Советов ректоров европейских стран

10-16 мая 2001 года Братислава, Словакия Международный семинар и 40-я встреча Совета Ассоциации национальных союзов студентов в Европе17 мая 2001 года Прага, Чехия Встреча в расширенном составе группы, готовящей рекомендации по Болонскому процессу18-19 мая 2001 года Прага, Чехия

Встреча европейских министров, отвечающих за высшее образованиеИюнь 2001 года Рига, Латвия 8-я совместная встреча в рамках сетей ENIC и NARIC и принятие документа "Признание результатов (обучения) в Болонском процессе"5-8 декабря 2001 года Тампере, Финляндия 13-я ежегодная конференция EAIE, в большей своей части посвященная Болонскому процессу1-2 марта 2002 года Брюссель, Бельгия Болонский процесс: Зона европейского высшего образования: перспективы и развитие для сельскохозяйственных и связанных с ними наук; компетенция выпускников

20. Болонську декларацію було прийнято через рік після Сорбоннської декларації. Ці два документи мають декілька важливих рис. По-перше, їх об'єднує одна кінцева мета - поступове створення єдиного Європейського простору вищої освіти. Друга спільна риса - підхід до справи, що передбачає спільні зусилля міністрів і представників вищої освіти. По-третє, обидва документи віддають перевагу структурі перед змістом і більше зосереджуються на "кваліфікаціях", ніж на дипломах вищої школи ("бакалавр", "магістр" та ін.). По-четверте, можливо, уперше ці два документи звертають увагу на міжнародну конкурентоспроможність європейської вищої освіти. Після прийняття Сорбоннської декларації відбулися гарячі дискусії з проблем сумісності та гармонізації у вищій освіті. Було багато збентежених відгуків з приводу начебто прийняття системи вищої освіти, що передбачає 3-, 5- і 8річні терміни навчання, хоча формально Декларація цього не рекомендувала. Також висловлювались занепокоєння щодо намагань нав'язати єдину модель, яка загрожуватиме різноманіттю вищої освіти Європи. Інший важливий аспект Болонської декларації - вона про-понує закладам вищої освіти сприяти успіхові процесу реформ. Це абсолютно необхідне для всіх нас - працівників сфери вищої освіти. Нас запрошують діяти разом і переконувати міністрів, який тип Європейського простору вищої освіти нам потрібен. Це - унікальна можливість і висока відповідальність для всіх працівників вищої освіти

21. бакалавр-это образовательно квалификационный уровень высшего образования физического лица который получит на основании полного среднёго образования.данный уровень даёт фундаментальные и специальные знания и умения относительно обобщённого обьекта труда.достаточно для выполнений заданий и обезательностей определённого уровня профессиональной деетельности который предусмотрел для первинных должностей в определённом виде экономики или правовой деятельности.суть учёбы:изучают на младших курсах основы ек.знаний а также изучают общеобразовательные предметы в прикладном направлении обретают спецыальные знания.должны знать.должен знать:основные категории фундаментальной економики понимать разнообразность сушествующих систем в современном мире,иметь системное представление о структурах и тенденцыях развития украинского и мирового,понимать суть инстутицеональных предвращений в экономике,знать механизмы и принцыпи принятия и реализации економичных решений на микро и макро уровнях

22. Кредитна система - це систематичний спосіб описання освітньої програми з доданням кредитів до її компонентів. Опис кредитів у системах вищої освіти може базуватися на різних параметрах, таких як обсяг роботи, результати навчання та контактні години. Європейська кредитна система взаємозаліку (взаємовизнання) та накопичення - це система, в основу якої покладено визначення обсягу роботи студентів, потрібного для участі у програмі. Вона орієнтована на спеціалізовані умови вивчення результатів навчання та необхідної компетенції. Болонський процес активізував пошук шляхів, форм і методів зближення в тому, що стосується визначення та реалізації кредитних одиниць. Вищі навчальні заклади експериментують із застосуванням системи ECTS (на основі національних систем, а не замість їх). Багато суперечок виникає з приводу розширення та поглиблення практики використання системи, особливо щодо накопичення кредитних одиниць. Існують побоювання, що надто квапливе поширення ECTS може призвести до зниження якості освіти. Проте чимало вищих навчальних закладів Європи вважають свої національні системи сумісними з ECTS (але більшою мірою для переведення академічних кредитів, аніж для їх акумулювання). У цих випадках мова йде або про можливості звичайного переведення національних систем в ECTS, або про пряме застосування власне системи ECTS. Визнано переваги цієї системи для введення модульної організації освітнього процесу. ECTS полегшує читання та порівняння навчальних програм для будь-яких студентів - місцевих та іноземних. ECTS підвищує мобільність і академічне визнання, з її допомогою університети організовують і перевіряють навчальні програми. ECTS можна використовувати у будь-яких програмах і методах, вона робить європейську вищу освіту привабливішою для всіх інших студентів. . ECTS засновано на конвенції про 60 кредитних заходів з обсягу робіт студентів за один академічний рік. Обсяг робіт студентів за повний робочий час навчальної програми в Європі становить переважно 36-40 тижнів на рік, у такому випадку один кредит становить від 24 до 30 робочих годин. Обсяг робіт - це час, за який пересічний студент отримає необхідний результат навчання. Кредит також підсумовує результат навчання. Результати навчання - це знання, які вказують, що студент буде знати, розуміти або на що буде здатний після закінчення навчання, короткого чи тривалого. Кредити в ECTS можна отримати після закінчення відповідної роботи та оцінки здобутого результату. Розміщення кредитів ECTS протягом офіційного циклу програми навчання. Повний обсяг робіт, потрібний для закінчення першого рівня циклу, становить 3-4 роки (тобто 180 або 240 кредитів). Студентський обсяг робіт в ECTS включає час, проведений на лекціях, семінарах, час для самостійних робіт, підготовки до іспитів, їх складання тощо. Кредити поширюються на всі компоненти навчальної програми (модулі, курси, дисертаційні роботи). Також вони відображають обсяг робіт, кожного з необхідних компонентів, включених у програму відносно всього обсягу робіт, потрібного для закінчення повного року навчання. Документи, потрібні для вступу до ECTS : Стандартний інформаційний пакет (курсовий каталог) навчального закладу двома мовами (або тільки англійською мовою для програм, які вивчаються англійською) на веб-сайті і (або) на дискеті чи в буклеті. Інформаційний пакет (курсовий каталог) має містити пункти контрольних робіт, доданих до документа, включаючи інформацію для іноземних студентів. Договір про навчання складається з переліку курсів, які буде відвідувати студент. Його слід узгодити зі студентом і відповідальною особою навчального закладу. У разі кредитного взаємозаліку договір про навчання необхідно укласти зі студентом та двома уповноваженими органами перед його від'їздом і відкоригувати в разі якихось змін. Копії документів подає студент, він же вказує вивчені курси, отримані кредити, як локальні так і, по можливості, рівня ECTS. Під час кредитного взаємозаліку копії документів завіряють на місці до від'їзду, а потім в інституті, де навчатиметься студент, наприкінці періоду навчання.