Аналіз питної води в м. Житомирі
Аналіз якості води в Житомирі робить міська санітарно-епідеміологічна станція (вул. Гагаріна), в Житомирському районі - районна СЕС (м. Житомир, вул. Щорса, 93).
Співробітники Житомир.info придбали досвід перевірки якості води, занісши в СЕС воду з колодязя приватного одного з наших колег. Оскільки колодязь, з якого була взята вода, знаходиться в селі Довжик Житомирського району, то й аналіз робить не міська, а Житомирська районна СЕС.
Перевірили воду за чотирма показниками: вміст заліза, нітратів, патогенну мікрофлору і жорсткість.
Такий аналіз у райСЕС коштує майже 100 грн.
За даними газети «Місто», у Житомирській міській СЕС аналіз коштує близько 250 грн. (Швидше за все, тут мається на увазі повний аналіз за всіма показниками).
Треба відзначити, що аналіз якості води робиться безкоштовно в тому випадку, якщо в сім'ї є дитина до 3 років.
Для того, щоб досліджувати воду в Житомирської районної СЕС, потрібно написати заяву на ім'я начальника санстанції та отримати в бухгалтерії рахунок.
Потім прийти за результатами з сплачених у Ощадбаку (там менша комісія) рахунком.
Аналіз робиться в середньому 3 дні.
Воду на хімічний аналіз можна принести в чисто вимитій півлітровій пляшці, можна пластиковій. Якщо на бактеріологічне забруднення - то у стерильній скляній банці ємністю 0,5 л (як нам сказали по телефону). Однак лаборанти наполягають, щоб воду приносили в їх стерильній посуді.
Наша вода виявилася придатною за хімічними показниками (вміст заліза та нітратів приблизно в 2 рази менше норми, жорсткість середня), однак у воді виявлено БГКП (актерії групи кишкової палички).
Тобто, за бактеріологічними показниками вода не відповідає нормам, і таку воду не можна вживати в сирому вигляді. У санстанції сказали, її треба хлорувати. В Інтернеті знайшли інформацію про те, що бактерії і кишкову паличку вбиває ультрафіолет, і на виході води бажано поставити змінні ультрафіолетові фільтри або лампи.
За даними Житомирської міської СЕС, 90% води в приватних криницях та колонках міста також не відповідає нормам за мікробіологічними показниками.
Вимоги до якості питної води дедалі зростають. На сьогодні державний стандарт України передбачає аналіз води по 33 інгредієнтам.
Незабаром буде введена система контролю по 79 показникам.
Нові стандарти будуть стосуватися в першу чергу централізованого водопостачання.
Дослідження Сергія Рижука
Сергій Рижук провів нараду з питань якості питної води 2 червня 2011 року.
Як повідомили Інтернет-виданню Рупор Житомира в прес-службі ОДА, голова обласної державної адміністрації Сергій Рижук з перших днів свого перебування на посаді ініціював питання дослідження якості питної води в області. Ініціативу керівника області перехопив офіційний Київ, унаслідок чого було видане окреме доручення прем’єр-міністра України М.Я. Азарова щодо обстеження по всій Україні у двомісячний термін джерел децентралізованого водопостачання.
Сьогодні вперше за багато років в Житомирській облдержадміністрації пройшла розширена нарада з питання якості питної води та були розставлені відповідні акценти подальшої роботи санітарно-епідеміологічних та екологічних служб області.
Зокрема, у своїй доповіді голова ОДА Сергій Рижук наголосив на такому:
На території області знаходиться 269 водопроводів централізованого водопостачання, в тому числі 68 комунальних, 66 відомчих, 134 сільських, водопостачання яких здійснюється з 6 поверхневих та 555 підземних джерел водопостачання.
Із 269 водопроводів, майже 30 відсотків - не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
На 53 водопроводах – взагалі відсутні установки по знезалізненню води, на 26, водозабір яких здійснюється з підземних джерел – відсутні знезаражуючі установки. На жодному водозаборі області не застосовуються прогресивні методи знезараження води, на 19 – не облаштовані зони санітарної охорони.
Якість води з підземних джерел водопостачання характеризуються підвищеним вмістом заліза та радону, що обумовлено геохімічними особливостями регіону. Якість води поверхневих джерел – нестабільна і залежить від якості води в місцях водозабору, погодно-кліматичних умов, технології обробки води. Відомчий лабораторний контроль за якістю води відсутній на всіх водопроводах окрім водопроводів, водозабір яких здійснюється з поверхневих джерел (м. Житомира, Коростеня, Малина, Новоград-Волинського, Бердичева, смт Іршанськ та Нова Борова Володарсько-Волинського району).
Вибірковий лабораторний контроль води проводять в ході поточного державного санітарного нагляду територіальні санепідемстанції.
Проблемним залишається питання гарантованого водопостачання сільського населення.
Водопроводи, очисні споруди та знезаражуючі установки знаходяться у незадовільному технічному стані.
На сьогодні близько 90 % сільського населення користується питною водою з децентралізованих джерел. Обліку та періодичному контролю підлягають лише громадські криниці, яких на контролі у санепідемслужби знаходиться 1635. Решта населення використовує воду із шахтних криниць, які перебувають у приватній власності і в переважній більшості знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані.
Облік приватних криниць санепідемслужбою – не передбачений. Громадські криниці знаходяться на балансі сільських, селищних та міських рад.
Через несвоєчасність проведення ремонтів, очистки та дезінфекції, недотримання вимог по облаштуванню криниць та санітарних розривів – якість питної води значно погіршилась.
В 2009 році лабораторіями санепідемслужби області з криниць досліджено більше 7 тисяч проб води за санітарно-хімічними, та 4 тисяч проб – за мікробіологічними показниками. Питома вага нестандартних проб води за санітарно-хімічними показниками становила 37%, за мікробіологічними – 15%. Перевищення вмісту нітратів у окремих випадках становить від 1 до 7 разів.
Майже кожного року в області реєструється 3-4 випадки виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей перших місяців життя. В поточному році такі випадки зареєстровані в Бердичівському і Червоноармійському районах. Причиною отруєння дітей була неякісна питна вода з приватних криниць, яка використовувалась для приготування молочних сумішей. Використання води для питних потреб із цих криниць було заборонено.
Водні ресурси: основні шляхи захисту. Джерела забруднення внутрішніх водойм. Стічні води та методи їх очищення. Охорона водних ресурсів області. Стан та проблеми, пов'язані з очисткою стічних вод: загальний стан водних ресурсів області та основні тенденції його змін; основні напрями діяльності і заходи, спрямовані на охорону водних ресурсів та реабілітацію водних басейнів в області Вода – найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що становлять основу життя. Величезне значення вода має в промисловому і сільськогосподарському виробництві. Загальновідома необхідність її для побутових потреб людини, всіх рослин і тварин. Для багатьох живих істот вона служить середовищем існування. Зростання міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов і ряд інших чинників все більше ускладнюють проблеми забезпечення водою. Потреби у воді величезні і щорічно зростають. Щорічна витрата води на земній кулі за всіма видами водопостачання складає 3300-3500 км3. При цьому 70% всього водоспоживання використовується в сільському господарстві. Багато води споживають хімічна і целюлозно-паперова промисловість, чорна і кольорова металургія. Розвиток енергетики також призводить до різкого збільшення потреби у воді. Значна кількість води витрачається для потреб галузі тваринництва, а також на побутові потреби населення. Велика частина води після її використання для господарсько-побутових потреб повертається в річки у вигляді стічних вод. Дефіцит прісної води вже зараз стає світовою проблемою. Все більш зростаючі потреби промисловості і сільського господарства у воді примушують всі країни, вчених світу шукати різноманітні засоби для вирішення цієї проблеми. На сучасному етапі визначаються такі напрями раціонального використання водних ресурсів: більш повне використовування і розширене відтворювання ресурсів прісних вод; розробка нових технологічних процесів, що дозволяють запобігти забрудненню водоймищ і звести до мінімуму споживання свіжої води.
Джерела забруднення внутрішніх водойм Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймищах у зв’язку із скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин, які заподіюють або можуть створити незручності, роблячи воду даних водоймищ небезпечною для використання, завдаючи збитку народному господарству, здоров’ю і безпеці населення Забруднення поверхневих і підземних вод можна розподілити на такі типи: механічне – підвищення змісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень; хімічне – наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксичної дії; бактеріальне і біологічне – наявність у воді різноманітних патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей; радіоактивне – присутність радіоактивних речовин в поверхневих або підземних водах; теплове – випуск у водоймища підігрітих вод теплових і атомних електростанцій. Основними джерелами забруднення і засмічення водоймищ є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, крупних тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних копалин; води шахт, рудників, обробці і сплаві лісоматеріалів; скидання водного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і т. ін. Забруднюючі речовини, потрапляючи в природні водоймища, призводять до якісних змін води, які, в основному, виявляються в зміні фізичних властивостей води (зокрема, поява неприємних запахів, присмаків і т. ін.), у зміні хімічного складу води (зокрема, поява в ній шкідливих речовин), в наявності плаваючих речовин на поверхні води і відкладанні їх на дні водоймищ. Виробничі стічні води забруднені, в основному, відходами і викидами виробництва. Кількісний і якісний склад їх різноманітний і залежить від галузі промисл Вода - унікальну речовину на Землі: - Найпоширеніший мінерал на поверхні Землі - Джерело життя на Землі - Найкращий розчинник (практично немає речовин, які вона не могла б розчинити - це питання часу) - У той час як всі речовини з пониженням температури збільшують щільність (стискаються, важчають), вода має найбільшу щільність при температурі + 4о С, що зберігає життя у багатьох водоймах суші, інакше взимку вони б промерзали до дна, і життя б в них гинула - Все живе на 70 - 98% складається з води - Робить добові та сезонні коливання температури повітря на Землі допустимими для існування життя. Види води 1. Хімічно чиста (Н2О) - в природі не існує (тому її ще називають теоретичної), тому що при утворенні моментально розчиняє в собі навколишні гази або інші речовини і вже не є чистою Н2О 2. Дистильована - мінералізація (вміст мінеральних речовин) вкрай низька. У природі практично не існує, виходить штучним шляхом. Широко застосовується в хімії, медицині (фармакологія), техніці. 3. Прісна - мінералізація менше 1 о / оо (проміле - 1 / 1000 = 0,001). Тобто містить менше 1 г солей в 1 л 4. Солона - мінералізація> 1 о / оо. Залежно від вмісту солей її поділяють на ряд видів. Зазвичай вода з мінералізацією до 24,7 о / оо називається солонуватою Забруднення водойм є останнім часом проблемою не меншою, ніж виснаження запасів прісних вод. Види і форми забруднення настільки різноманітні і масштабні, що, для стислості, позначимо їх узагальнено: Промислові стоки (в-основному, хімічна і целюлозно-паперова промисловість, менше - металургія, машинобудування та ін) Каналізаційні та інші стоки Нафта і нафтопродукти С / г стоки (хімікати, миття худоби, відходи життєдіяльності худоби, які під фермами проникають навіть у підземні води) Населення (під час відпочинку, при митті транспортних засобів) Самоочищення водойм Фактори самоочищення водойм можна розділити на 3 групи. 1. Фізичні. Інтенсивне протягом річок забезпечує гарне перемішування й зниження концентрацій шкідливих речовин і організмів (а, як відомо, з невеликими концентраціями природа справляється сама). Осідання у воді нерозчинних опадів, а також відстоювання забруднених вод. Важливим фізичним фактором є ультрафіолетове випромінювання Сонця, завдяки якому відбувається знезараження води, тому що ультрафіолетові промені згубні для різних мікробів, бактерій, вірусів та ін деякі шкідливі речовини випаровуються. 2. Хімічні. Головним чином, це окислення органічних і неорганічних речовин. У значіетльной мірою сприяє самоочищенню гідроліз. 3. Біологічні. Головним фактором самоочищення багатьох водойм є молюски-фільтратори (гребінці, беззубки, мідії), а також різні бактерії, гриби та ін організми. Фільтратори пропускають через себе маси води (за допомогою фільтруючих пристроїв ротового апарату), використовуючи відціджені дрібні планктонні організми для харчування. Але при цьому фільтруються та інші речовини, що суттєво сприяє самоочищенню водойм. Однак висока концентрація шкідливих речовин (особливо хімікатів) веде до загибелі природних екологів, тому треба дбати про зниження концентрації викидів. Сприяють самоочищення водойм і водорості, правда, деякі з них (синьо-зелені) самі забруднюють водойми, насичуючи їх сірководнем і ін Незважаючи на настільки великі резерви природи для опору забруднення, різко зростаюча навантаження на всі екосистеми (водойми в тому числі) не залишає природі шансів самостійно впоратися з цим лихом. Все гостріше виникає необхідність у людській допомоги.
Очищення стічних вод Для очищення промислових стоків складного складу застосовується електролітичний (фізичний) спосіб. При цьому електричний струм пропускається через промстоки, що призводить до випадання в осад більшості забруднюючих речовин. Хімічний метод полягає в тому, що в стоки брудних вод вносяться реагенти, які вступають в реакцію з розчиненими і нерозчинені забруднюючими речовинами, сприяючи випаданню їх в осадок. Від нескладних домішок можна позбутися механічним шляхом - простим фільтруванням. Значно знижує утворення відходів переробка сировини на комбінатах, де відходів, як таких, немає або дуже мало, тому що практично все використовується у тому
чи іншому виробництві. Методи очищення побутових стічних вод підрозділяються на механічні та біологічні. При механічному очищенні відбувається поділ їх рідкої і твердої фаз, для чого застосовуються решітки, пісколовки, різні відстійники, піщані та ін фільтри. Рідка частина стічних вод піддається біологічному очищенню. У неї селять мікроорганізми (інфузорії-туфельки, коловертки тощо), а до самих отстойникам підведені аеротенки для подачі кисню і прискорення процесу переробки. Після цього суміш потрапляє у вторинні відстійники, в яких осідає перероблений мул, а вода фільтрується і йде на хлорування, нейтралізацію і далі на поля або у водойми. Перероблений мул є найпрекраснішим органічним добривом. Екологічні проблеми та шляхи їх вирішення 1. Зниження рівня води, в середньому на 6 - 7 см в рік. Однак треба зазначити, що озеро "дихає", тобто його рівень постійно коливається то вгору, то вниз. Найбільших величин це явище досягло останні 15 років, коли амплітуди його коливання досягали десятків см в рік, причому не тільки вниз, але і вгору. В цілому за останні 200 років рівень озера знизився на 12 - 18 м. Епохи трансгресії (настання озера) і регресії на Іссик-Кулі змінюються досить часто. Імовірно за останні 2000 років це сталося 7 разів. Доказом служать затоплені міста (значить озеро було колись значно нижче) і озерні відкладення, що значно перевищують сучасний його рівень. Сучасна епоха регресії почалася в 20-30 роках ХIХ століття. Причини різкого зниження рівня озера в кінці ХХ століття криються в наступному. Значна частина вод річок впадають розбиралася на зрошення, що призвело до зміни водного балансу, і випаровування стало значно перевищувати надходження води. До озера підходять 123 русла, але лише більше 80 з них доносять свої води до озера щорічно. Причому значна частина їх практично пересихає в літній час, коли вода розбирається на зрошення. Адже саме в цей період в річках спостерігається повінь (викликано таненням льодовиків), і вони покликані поповнити озеро. У русі тектонічних блоків, що утворюють улоговину озера переважають низхідні рухи. Шляхи вирішення цієї проблеми очевидні, але можуть призвести до певних проблем, до того ж дорого коштують. Перекидання частини вод річок Каркара або Сари-Джаз (такий проект у свій час навіть розглядалося, але це посилило б ситуацію з водою у прилеглих посушливих районах Китаю, що явно може привести до конфлікту з нашим східним сусідом) Перекидання частини вод річки Чу - це може ускладнити ситуацію з зрошенням на півночі Чуйської долини в КР і на півдні Казахстану Оптимальний варіант - менше займатися рослинництвом в Іссик-Кульської улоговині. Тоді річки влітку будуть приносити необхідний для збереження водного балансу озера об'єм води. Вивільнених людей можна зайняти в рекреаційному бізнесі. Справедливості заради треба зауважити, що озеро все-таки має тенденцію і до підйому рівня (хай короткочасну, але регулярну). Якщо озеро почне наступати, то наслідки можуть виявитися може бути навіть більш страшними - затоплення пляжів, пансіонатів, деяких населених пунктів ... Цю проблему буде вирішити набагато складніше. 2. Забруднення каналізаційними і стічними водами. Більшість населених пунктів та рекреаційних об'єктів або взагалі не мають очисних споруд, або проводять лише часткову очистку своїх скидів. У резуль