- •Задачі до ккр з навчальної дисципліни
- •Еталонна відповодь на варіант №1 ккр по навчальній дисципліні
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •Питання і відповіді до ккр з навчальної дисципліни
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при харчових отруєннях.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при хімічних отруєннях.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при враженні електричним струмом.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при сонячних та теплових ударах.
- •2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при втратах свідомості і зупинці серця.
- •2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломі бедрової кістки та хребта.
- •1. Іммобілізація стегна
- •2. Іммобілізація гомілки
- •3. Іммобілізація передпліччя (а, б); підвішування на косинці (в)
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломах: гомілки, кісток стопи, фаланг пальців.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при різних видах опіків.
- •Перша медична допомога при опіках
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при кровотечах.
- •2 Поясніть дії по наданню першої допомоги при пораненнях.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при повенях.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при зсувах.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при селевих потоках та лавинах.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при урагані, бурі, смерчі.
- •Пилові бурі бувають двох видів: потокові та вихрові.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при виникненні снігових заметів.
- •3. Обґрунтуйте дії по проведенню запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при ураженні блискавкою.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при пожежі в лісі та на торф’янищі.
- •3. Обґрунтуйте комплекс заходів по захисту населення у нс.
- •3. Обґрунтуйте організацію дій по проведенню рятувальних робіт в зоні радіоактивного забруднення.
- •Додаткова інформація, що використовується при формуванні відповідей на питання роботи Особливості захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
- •Які існують прийоми і способи проведення РіІнр у вогнищах враження?
-
3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при урагані, бурі, смерчі.
Це стихійне лихо природного походження має різноманітні прояви і зустрічається на території України майже скрізь. Бурі можуть призводити до значних змін температури та вологості повітря і супроводжуватися зливами, градом та осліплюючими спалахами блискавки яка поєднує вогнем небо та землю.
людини.
Бурі та грози можуть створювати сприятливі умови для формування та ініціювання таких стихійних явищ як повені, селеві потоки, лавини та обвали.
Крім вологих бурь майже на всій території України розповсюдили пилові бурі, особливо на торф’яних ґрунтах де були проведені невдалі меліорації.
Пилові бурі це складні атмосферні утворення, які розповсюджуються на великі території, пов'язані з циклонічною діяльністю і характеризуються великими швидкостями вітру.
Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься бувають: чорні (чорноземи); бурі та жовті (суглинок, супісок); червоні (суглинки з домішками окислів заліза) і білі (солончаки).
Жовті та червоні пилові бурі розповсюджені на території Середньої Азії, і ін. Білі бурі досить рідкісне явище. Воно спостерігається тільки на територіях зайнятих солончаками. (Крим, Арал). В зимово-весняний період в центральних та південних областях України спостерігаються сніжні пилові бурі.
Пилові бурі бувають двох видів: потокові та вихрові.
Потокові бурі - це місцеве стихійне явище яке має не велике в розповсюдження, починаючись та закінчуючись, як правило, в одній області.
Вихрові бурі одночасно можуть охоплювати території до 1 млн. км2 зі швидкістю вітру понад 30м/с. На щастя такі бурі трапляються рідко повторюючись через 30 - 40 років і тривають від декількох годин до декількох діб.
За часом дії пилові бурі бувають короткочасні та тривалі. Як одні, так і другі можуть бути з невеликими та сильними погіршеннями видимості.
Висота підйому пилу при будь-яких пилових бурях може досягати 2 – 3 км. Найчастіше висота підйому пилу буває від 1 до 1,5 км.
За походженням пилові бурі поділяються на місцеві, транзитні та змішані.
Силу бурі в основному визначає швидкість вітру на висотах до 1 км, а також кількість та склад пилу в м3 повітря. Найбільша інтенсивність бурі буває при короткочасних поривах вітру, швидкість якого може досягти 30-35м/с. Кількість пилу, що піднімається та переноситься бурею, залежить від спіну атмосфери, швидкості вітру, а також ландшафту місцевості, сухості, роздрібненості ґрунтів, характеру і ступеню розвитку рослинного покрову і т. ін.
Для голих ґрунтів та ґрунтів покритих трав'яною рослинністю, глибина виносу ґрунтів може досягти 15-20 см, а кількість видутих та перенесених ґрунтів десятки кубокілометрів. Якщо при проходженні бурі рослинний покрив і не переміщується вітром то суттєво порушується та ушкоджується на його відновлення, як правило, потрібно декілька років.
Над щільною, твердою чи кам'янистою поверхнею утворюються безпилові бурі. Вони не є рідким явищем, але їх часто не помічають так, як вони не спричиняють збитків.
Величина збитків та ефективність рятувальних операцій залежать від правильного зонування території, що підпадає під вплив бур, від точного виконання на них особливих будівельних норм та правил, від дотримання обмежень при розташуванні об'єктів народного господарства в небезпечних зонах.
Бурі часто повторюються та мають широке розповсюдження на території України тому важливим чинником для зменшення збитків, має точність прогнозу, надійність профілактичних заходів та особистий досвід людини, який визначає використання відомих заходів самозахисту та захисту матеріальних цінностей.
Точність прогнозу вихрових, пилових бур залежить від надійності синоптичної інформації. Великі бурі можуть бути розпізнані в місцях їх формування з космічних супутників погоди. На цій основі дають оперативні прогнози, як правило, за декілька годин до настання цього стихійного явища.
Профілактичні заходи, для зменшення негативних наслідків бурі, включають: підготовку систем оповіщення населення, передачу інформації про швидкість вітру, розміри небезпечних зон, тривалість стихійного лиха, висоту підйому та щільність пилового потоку і т.ін. Така інформація необхідна для оперативного вирішення питання про залучення рятувальних формувань і загонів, які візьмуть участь в ліквідації наслідків стихійного лиха. Ці заходи можуть передбачувати евакуацію населення з небезпечних зон, будівництво та використання штучних або природних захисних споруд.
Профілактичні заходи захисту рекомендують до приходу бурі закріплювати техніку і інше обладнання та матеріальні цінності знаходяться на відкритих площадках і доступні діям вітру. До появи бурі припиняють рух наземних транспортних засобів і направляють його гаражі та спеціальні укриття. В виробничих спорудах та жилих приміщеннях закривають двері, вікна, відключають електромережу, газ, воду і т. д.
Рятувальні операції можуть включати поетапну евакуацію населення та проведення аварій-но-відновлювальних робіт після припинення стихійного лиха. Населення, яке постраждало внаслідок стихії отримує відповідну допомогу. Завалені та пошкоджені будівлі розбирають або ремонтують.
Ефективність рятувально-відновлюваних робіт на території зазнала стихійного лиха буде залежати від якості завчасно підготовленої техніки, невоєнізованих формувань і рятувальників, забезпечення зони робіт засобам механізації та транспортними засобами.
