- •Задачі до ккр з навчальної дисципліни
- •Еталонна відповодь на варіант №1 ккр по навчальній дисципліні
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •1). Знайти глибину (г), ширину (ш), площу (s) зхз, та при необхідності, площу розливу сдор :
- •2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
- •Питання і відповіді до ккр з навчальної дисципліни
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при харчових отруєннях.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при хімічних отруєннях.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при враженні електричним струмом.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при сонячних та теплових ударах.
- •2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при втратах свідомості і зупинці серця.
- •2. Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломі бедрової кістки та хребта.
- •1. Іммобілізація стегна
- •2. Іммобілізація гомілки
- •3. Іммобілізація передпліччя (а, б); підвішування на косинці (в)
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломах: гомілки, кісток стопи, фаланг пальців.
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при різних видах опіків.
- •Перша медична допомога при опіках
- •2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при кровотечах.
- •2 Поясніть дії по наданню першої допомоги при пораненнях.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при повенях.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при зсувах.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при селевих потоках та лавинах.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при урагані, бурі, смерчі.
- •Пилові бурі бувають двох видів: потокові та вихрові.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при виникненні снігових заметів.
- •3. Обґрунтуйте дії по проведенню запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при ураженні блискавкою.
- •3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків нс при пожежі в лісі та на торф’янищі.
- •3. Обґрунтуйте комплекс заходів по захисту населення у нс.
- •3. Обґрунтуйте організацію дій по проведенню рятувальних робіт в зоні радіоактивного забруднення.
- •Додаткова інформація, що використовується при формуванні відповідей на питання роботи Особливості захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
- •Які існують прийоми і способи проведення РіІнр у вогнищах враження?
Еталонна відповодь на варіант №1 ккр по навчальній дисципліні
„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ” 2008 Р.
|
10 т, аміаку не обвалована 1 км, 300 чоловік 85%, відкрита 2 м/с , інверсія. |
1). знайти глибину (Г), ширину (Ш), площу (S) ЗХЗ, та при необхідності, площу розливу СДОР :
а).глибину (Г) ЗХЗ знаходимо за даними таблиці 1. та з урахуванням приміток 1, 3, 4 та формулою:
Г=0,9*5/0,6=7,5 [км2] ,
б). ширину (Ш) ЗХЗ , згідно даних умови та урахування особливостей стійкості повітря знаходимо за формулами:
- при інверсії Ш = 0,03*Г
- при ізотермії Ш = 0,15*Г
- при конвекції Ш = 0,8 Г
Ш = 7,5*0,03=0,225
в). площу (S) ЗХЗ згідно даних умов обчислюємо за формулою:
S = ½*Г*Ш ; S = 0,5*7,5*0,225=0,84 км2
г). у випадку зруйнування не обвалованої ємності , площу розливу СДОР розраховуємо за формулою :
Sp = G/(d*h) ; при цьому враховують: густина аміаку da = 0,68 т/м3 ;
густина хлору dx = 1,5 т/м3 ;
товщина шару розливу СДОР h = 0,05 м.
Sp = 10/(0,68*0,05)=10/0,034=294,12 м2
У випадку обвалованої ємності, розливу СДОР на прилеглу територію не відбувається. Вся СДОР залишається в межах обвалування і тільки іде його випаровування в атмосферу.
2).Час підходу (tпід) хмари зараженого повітря визначаємо за формулою:
tпід = R/(w*60) [хв.] ;
де: R – відстань від джерела забруднення до населеного пункту, в м.
Середню швидкість (w) переносу хмари зараженого повітря знаходимо за формулою:
w = (1,5 * v) , при R < 10 км , та w = (2,0 * v) , при R >10 км
де v – швидкість вітру , вказана у завданні в м/с.
tпід = 1000/(105*2*60)=1000/180=5,56 хв.
3). Тривалість вражаючої дії СДОР визначаємо за формулою, з урахуванням таблиці 3. та примітки до неї:
T = tвип * kвип [год]
T = 102*0,7= 0,84 год.
4). Визначення можливих втрат населення (В) проводимо за формулою:
В = N * В1 ; Де : N – кількість мешканців,
В1 – можливі втрати людей (з урахуванням таблиці 4. та примі –
ток до неї).
В = 300*0,215=65 чоловік.
а). ураження легкого ступеня:
65*0,25=16 чол.
б). ураження середнього та важкого ступеня :
65*024=26 чол.
в). ураження зі смертельними наслідками :
65*0,35=23 чол.
Результати розрахунків оцінки хімічної обстановки заносимо до зведеної таблиці і на основі їх даємо висновок:
|
Джерело забруднення
|
Вид СДОР |
Кількість СДОР (G), т |
Глибина ЗХЗ, (Г), км |
Ширина ЗХЗ, (Ш), км |
Площа ЗХЗ, (S), км2 |
Площа розливу СДОР, (Sр), м2 |
Час підходу хмари зараженого повітря, (tпід), хв. |
Тривалість вражаючої дії СДОР (Т), год. |
Можливі втрати , (В) , чоловік |
|
Ємність не обвалов. |
аміак |
10 т |
7,5 км |
0,225 км |
0,84 км2 |
294,12 м2 |
5,56 хв |
0,84 год. |
65 чол 16 чол 26 чол 23 чол |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновок:
оскільки населений пункт попадає в зону хімічного зараження, причому час підходу хмари СДОР складає 5,56 хв., а відстань від ємності до населеного пункту складає 1 км., то слід терміново оповістити мешканців населеного пункту про необхідність негайно одягнути протигази (при відсутності їх – ватно – марлеві пов’язки), хто немає захисних засобів – повинен сховатися, при наявності, у протихімічні захисні споруди чи герметичні протирадіаційні сховища, чи терміново евакуюватися з зони ураження в напрямку пер-пендикулярному до руху хмари зараженого повітря.
Враховуючи, що тривалість дії СДОР складає 0,84 години, після проходження цього часу можна починати рятувально – відновлювальні роботи і надавати медичну допомогу потерпілим і враженим СДОР.
Питання 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при харчових отруєннях.
Відповідь.
При харчових отруєннях спостерігаються – нудота, головокружіння, болі у шлунку, кишечнику, болі в голові, втрата свідомості. У важких випадках можлива не тільки втрата свідомості, але і зупинка серця.
При легких формах отруєння – необхідно викликати рвоту, промити шлунок слабким розчином марганцю, при необхідності поставити клізму, дати випити чаю чи молока і забезпечити спокій, викликати лікаря чи доставити в медичний заклад.
При складних формах отруєння – привести постраждалого до свідомості – давши понюхати нашатирного спирту чи спеціальної нюхальної солі, покласти на бік і викликати рвоту. При зупинці дихання і серцебиття – робити штучне дихання і закритий масаж сер- ця до прибуття професіональної медичної допомоги. Потерпілого доставляють до медичного закладу.
В усіх випадках обов’язково потрібно вияснити – чим було викликане отруєння! Це надасть змогу прийняти правильне рішення про способи надання першої до лікарської та професіональної лікарської допомоги.
Питання 3. Обґрунтуйте дії при проведенні запобіжних заходів, рятувальних робіт, ліквідації наслідків НС при землетрусах.
Відповідь.
Землетруси — явища, що проходять у певних ділянках земної кори. Це одне із жахливих стихійних лих. Воно виникає зненацька. І хоча тривалість основного поштовху не перевищує кількох секунд, його наслідки сягають величезних масштабів. Попередити землетрус, зупинити його чи уникнути неможливо. Люди не вміють точно передбачити його початок. На земній кулі щороку відбувається понад 100 землетрусів; вони призводять до загибелі тисяч людей і до різноманітних руйнувань.
Осередки землетрусів знаходяться на глибинах майже 60 км., а інколи на глибині до 700 км..
Залежно від причин і місця виникнення землетруси поділяються на тектонічні, вулканічні, обвальні і моретруси.
Вони захоплюють великі території і характеризуються : руйнуваннями будівель і споруд, виникненням масових пожеж, виробничих аварій, затопленням значних територій, отруєнням газами при вулканічних виверженнях, ураженням людей і руйнуванням споруд уламками вулканічних гірських порід, лавою, провалами при обвальних землетрусах, руйнуванням і змиванням населених пунктів при хвилях цунамі, негативною психологічною дією.
Для убезпечення негативної дії землетрусів у районах можливих їх виникнень треба ще на стадії проектування врахувати сейсмічну небезпечність місцевості, проаналізувати характер і руйнівну силу найбільш частих стихійних лих, суворо дотримуватись будівельних норм і правил, будувати житлові будинки і виробничі споруди підвищеної сейсмостійкості. У будівлях і спорудах при потребі слід встановити додаткові блоки, стояки, опорні колони. Завбачно забезпечити запас наметів, харчів, медикаментів, підготувати загони та дружини для рятувальних і інших невідкладних робіт.
Крім цих заходів важливо, щоб кожна людина знала і уміла поводитися в надзвичайній ситуації, була психологічно підготовлена до будь – якої ситуації вдома і на робочому місці на виробництві.
Якщо повідомлення надійшло завчасно, потрібно погасити печі, вимкнути освітлення, електричні прилади і газ, одягнути дітей і дорослих, узяти документи, необхідні речі, запас харчів, води і вийти на вулицю.
На вулиці якнайшвидше відійти від будов, споруд і зайняти місце на чистій незабудованій території, дивитися, щоб поблизу не було ліній електропередач, підземних споруд, метро, щоб не було провалу.
Якщо поштовхи застали на вулиці – відійти від будівель та споруд, комунікацій, небезпечних об’єктів. Не можна ховатися у будівлі, підвали, вийти і відійти від транспортних засобів, покинути метрополітен і відійти від нього на безпечну відстань. У будинку стати в дверному або балконному отворі – ці місця у будівлях найміцніші.
Щоб зменшити втрати і створити умови для проведення рятувальних робіт потрібно задіяти підрозділи ЦО та спец загони на виробничих підрозділах, провести відповідну розвідку зони ураження, скласти карти і намітити заходи по проведенню рятувальних робіт. По завалах забороняється ходити, застосовувати відкритий вогонь для освітлення, розрізати металеві конструкції можна тільки після перевірки на відсутність наявності газу та вибухонебезпечних речовин. Перед роботами встановити списки людей – хто є в наявності, а хто міг попасти в завали і хто пропав безвісти. Розбирають завали обережно і по-терпілим надається допустима і необхідна долікарьська допомога та доставляють їх у медичні заклади при необхідності. Зона розчищається, ремонтуються комунікації, при необхідності руйнуються небезпечні зруйновані споруди і починаються відновлювальні роботи по всій території.
ЕТАЛОННА ВІДПОВОДЬ НА ВАРІАНТ №2 ККР
ПО НАВЧАЛЬНІЙ ДИСЦИПЛІНІ
„БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”
|
25 т, хлору обвалована 1,5 км, 400 чоловік 90%, відкрита 2 м/с , інверсія. |
