7. 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при переломах: гомілки, кісток стопи, фаланг пальців.

Мал. 3. Способи іммобілізації при переломах

При переломі кісток стопи шина має бути трішки більшою, ніж довжина стопи. Закріплюють шину при .положенні стопи від­носно гомілки під прямим кутом; якщо стопа звисає, її положення не міняти.

При переломі фаланг пальців накладають шину довжиною від кінця пальця до променево-зап'ястного суглоба. Прибинтовують цю шину, починаючи з верхівки пальця до зап'ястя.

При переломі плечової кістки один помічник фіксує плече по­терпілого, а другий потягує зламану руку за зігнутий ліктьовий . суглоб (під прямим кутом). Шини можна накладати дві, трохи більші від довжини плеча, або одну, зовнішню, а роль другої шини виконує бокова поверхня грудної клітини, до якої разом із шиною прибинтовують зламану руку.

При переломі передпліччя руку потрібно зігнути у ліктьовому суглобі під прямим кутом, долоню повернути, до тулуба. Одну ши­ну накладають по розгинальній поверхні передпліччя — від п'ясних кісток до середньої третини плеча із загином біля ліктьового суглобу, другу — по згинальній поверхні передпліччя, від п'ясних кісток до ліктьового згину. Потім обидві шини прибинтовують і під­вішують руку на косинку або на пояс (рис. 3).

При переломах ребер потерпі­лий відчуває сильний біль у місці перелому під час дихання, особливо при глибокому вдиху. При рухах грудної клітини чути хруст від тертя кінців переламаних ребер. Потрібно накласти тугу кру­гову пов'язку на грудну клітину. Закріпивши навколо грудей руш­ник (в положенні глибокого вдиху, щоб дати потерпілому можли­вість дихати), туго прибинтовують його бинтом.

При переломі ключиці в пахвову ямку з боку пошкодженої ключиці вкладають невеликий м'який валик, руку згинають у лікті, трохи відводять назад і щільно прибинтовують до грудної клітини.

8. 2.Поясніть дії по наданню першої допомоги при різних видах опіків.

При опіках шкіру навколо ураженої ділянки обробляють спир­том, одеколоном, 2%-ним розчином питної соди, після чого накла­дають стерильну пов'язку.

Щоб запобігти інфекції, не можна розтинати пухирі, звільняти опечену ділянку від шматків одягу, торкатися ураженої ділянки тіла. Особливо уважно треба ставитися до потерпілих із великими опіками. Якщо більше десяте частини тіла людини уражено опі­ками, то потерпілому загрожує смерть. При великих опіках, коли бинтову пов'язку накласти не можна, обпечену ділянку необхідно накрити простирадлом і негайно направити потерпілого до лікарні.

Подаючи допомогу, насамперед треба припинити дальший вплив температури чи іншої причини опіку.

Якщо на тіло потрапить кислота або луг, слід якнайшвидше обмити уражену ділянку струменем проточної води.

При опіках фосфором з ураженої ділянки тіла видаляють шма­точки фосфору, потім змочують слабким 3—5%-ним розчином мід­ного купоросу або марганцевокислого калію. Потім накладають по­в'язку, змочену слабким розчином мідного купоросу.

При всіх опіках потерпілому після надання допомоги вводять протиправцеву сироватку.

При низькій температурі може настати пошкодження ткани­ни. Залежно від пошкодження розрізняють примороження, обмо­роження і замерзання.