- •Основи обробки матеріалів
- •Основи обробки матеріалів
- •1.2.2 Елементи та геометрія токарного різця
- •1.4 Методика визначення основних геометричних параметрів токарного різця
- •1.4.1 Будова кутомірів
- •1.4.2 Вимірювання кутів різця
- •1.5 Обладнання, матеріали та інструменти
- •1.6 Послідовність виконання роботи
- •1.7 Контрольні запитання
- •2.3.2 Елементи кінематичних схем
- •2.3.3 Механізми верстатів
- •2.3.3.1 Передачі
- •2.3.3.2 Елементарні механізми коробок швидкостей
- •2.3.3.3 Елементарні механізми коробок подач
- •2.3.3.4 Механізм реверсу
- •2.4 Обладнання і матеріали
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.6 Контрольні запитання
- •Рухи у верстаті
- •Будова верстата
- •3.3.4 Кінематика верстата
- •Розрахункові формули
- •3.4 Обладнання, матеріали та інструменти
- •3.5 Порядок виконання роботи
- •3.6 Контрольні запитання
- •Елементи та геометрія спірального свердла
- •Методика визначення основних геометричних параметрів свердла
- •4.5 Обладнання, матеріали та інструменти
- •4.6 Порядок виконання роботи
- •4.7 Контрольні запитання
- •5.3.3 Будова верстата
- •5.3.4 Кінематика верстата
- •5.3.5 Розрахункові формули
- •5.4 Обладнання, матеріали та інструменти
- •5.5 Порядок виконання роботи
- •5.6 Контрольні запитання
- •6.3.3 Будова верстата
- •6.3.4 Кінематика верстата
- •6.5 Розрахунок режимів роботи
- •6.4 Обладнання, матеріали та інструмент
- •6.5 Послідовність виконання роботи
- •6.6 Контрольні запитання
- •7.3.2 Будова ділильної головки
- •7.3.3. Спосіб безпосереднього поділу
- •7.3.4 Спосіб простого поділу
- •7.3.5 Спосіб диференціального поділу
- •Звідси загальне передавальне відношення зубчастих коліс від шпинделя до ділильного диска
- •7.4 Обладнання, матеріали та інструменти
- •7.5 Порядок виконання роботи
- •7.6 Контрольні запитання
- •Рекомендовані джерела
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ
Кафедра зносостійкості і відновлення деталей
Бурда М.Й.
Основи обробки матеріалів
Лабораторний практикум
Для студентів спеціальності
“Технологія і устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій”
2003
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ
Кафедра зносостійкості і відновлення деталей
Бурда М.Й.
Основи обробки матеріалів
Лабораторний практикум
Для студентів спеціальності
“Технологія і устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій”
МВ 02070855 – 1134 - 2003
Івано-Франківськ
2003
Бурда М.Й.. Основи обробки матеріалів: Лабораторний практикум – Івано-Франківськ: Факел, 2003. – 91 с.
Лабораторний практикум складений згідно із діючим в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу навчальним планом і програмою дисципліни ”Основи ообробки матеріалів” для студентів спеціальності “Технологія і устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій” стаціонарної та заочної форм навчання.
Лабораторний практикум орієнтований на вивчення і вирішення конкретних теоретичних, технічних і практичних завдань, формування технічного мислення студентів. Може бути використаний для виконання курсових та дипломних проектів.
Рецензент: канд. техн. наук, доцент кафедри зносостійкості і відновлення деталей ІФНТУНГ Григоренко С.І.
Дане видання – власність ІФНТУНГ. Забороняється ти-ражування та розповсюдження.
Бурда М.Й.. Основи обробки матеріалів: Лабораторний практикум – Івано-Франківськ: Факел, 2003. – 91 с.
Лабораторний практикум складений згідно із діючим в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу навчальним планом і програмою дисципліни ”Основи ообробки матеріалів” для студентів спеціальності “Технологія і устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій” стаціонарної та заочної форм навчання.
Лабораторний практикум орієнтований на вивчення і вирішення конкретних теоретичних, технічних і практичних завдань, формування технічного мислення студентів. Може бути використаний для виконання курсових та дипломних проектів.
Рецензент: канд. техн. наук, доцент кафедри зносостійкості і відновлення деталей ІФНТУНГ Григоренко С.І.
Голова навчально-методичного
об’єднання спеціальності Я.А. Криль
Завідувач кафедри зносостійкості
і відновлення деталей Я.А. Криль
Член експертно-рецензійної
комісії університету Я.М. Дрогомирецький
Нормоконтролер О.Г. Гургула
Коректор Н.Ф. Будуйкевич
Дане видання – власність ІФНТУНГ. Забороняється ти-ражування та розповсюдження.
Зміст
Правила виконання, оформлення і захисту лабораторних робіт. Правила техніки безпеки…………………………………4
Лабораторна робота №1. Вивчення елементів і геометрії токарного різця…………………………………………………..5
Лабораторна робота №2. Ознайомлення з елементами та механізмами металорізальних верстатів на кінематичних схемах ………………………………………………………….15
Лабораторна робота №3. Вивчення будови, кінематичної схеми та робіт виконуваних на токарно-гвинторізному верстаті 1К62…………………………………. 39
Лабораторна робота №4. Вивчення елементів та геометрії спірального свердла…………………………………51
Лабораторна робота №5. Вивчення будови, кінематичної схеми та робіт, виконуваних на вертикально-свердлильному верстаті моделі 2А135………………………………………… 61
Лабораторна робота №6. Вивчення будови, кінематичної схеми та робіт, які виконуються на горизонтально-фрезерному верстаті моделі 6П80Г………………………………………….69
Лабораторна робота №7. Вивчення будови, кінематичної схеми та робіт, виконуваних за допомогою універсальної ділильної головки……………………………………………………………80
Рекомендовані джерела ………………………………….91
Лабораторна робота №1
Вивчення елементів і геометрії токарного різця
1.1 Мета роботи
Вивчити елементи, координатні площини і кути токарного різця; засвоїти будову настільного кутоміру, а також методику вимірювання кутів різця; виміряти розміри і кути різця та подати у звіті отримані результати.
1.2 Тривалість і місце проведення роботи
Робота проводиться в лабораторіях кафедри зносостійкості та відновлення деталей. Тривалість роботи-2 години
1.2 Теоретичні відомості
1.2.1 Загальні положення
Токарний різець - це клиноподібний різальний інструмент, який під час обробки заглиблюється в тіло заготовки і поступово зрізує стружку. Схема обробки заготовки токарним різцем і рухи при цьому показані на рисунку 1.1. На оброблювальній заготовці розрізняють оброблювану поверхню 3. яка підлягає обробці, поверхню різання 4, що утворюється різальним вістрям різця і оброблену поверхню 5, отриману в результаті зрізування стружки.