6. Посилення Московської держави в XV ст.

Робота з ілюстрацією підручника".

Методичні рекомендації щодо проведення — див. урок № 2. Схарактеризуйте Івана III за гравюрою XVI ст.

План характеристики

1. Що в першу чергу привертає вашу увагу на портреті?

2. Як ви можете схарактеризувати вираз обличчя Івана III, про які риси характеру свідчить його погляд?

3. Схарактеризуйте одяг московського князя, зверніть увагу на його головний убір.

4. Що тримає Іван III у руці? Про що це свідчить?

5. Зробіть загальний висновок про те, яке враження справляє на вас особистість, зображена на гравюрі.

Додаткова інформація.

Іван III (1462—1505 рр.) завершив об'єднання удільних князівств Північно-Східної Русі в єдину державу. За нього Вели­ке князівство Московське перетворилося на велику європейську державу. Він остаточно приєднав до Москви Новгород (1478 р.) І Твер (1482 р.). Незалежними залишалися лише Псков та час­тина Рязанського князівства.

Особливо напруженою була боротьба з Новгородською респуб­лікою; Іванові довелося двічі ходити проти неї: у 1471 і 1478 рр. У результаті другого походу була остаточно ліквідована Нов­городська республіка. Символом її занепаду було перевезення вічового дзвона з Новгорода до Москви.

За Івана НІ було повалене татаро-монгольське ярмо. Хоча після розгрому Золотої Орди військами Тимура ярмо було но­мінальним, проте данина, як і раніше, сплачувалася, хоча й нерегулярно. У 1476р. Іван відмовився сплачувати данину ха­нові Ахмату. У відповідь хан вирушив у похід, заручившись підтримкою Польщі та Литви. Цей похід завершився «стоянням на Угрі», яке й означало закінчення ярма.

У своїй боротьбі проти Литви та Польщі Іван активно вико­ристовував свого союзника, Кримське ханство, яке здійснювало набіги на південні володіння Литви, тобто українські землі.

Успішні війни проти Литви дозволили Іванові приєднати до своїх володінь Вязьму, Новгород-Сіверський, Стародуб, Гомель, Брянськ тощо.

Іван III одружився з візантійською царівною Софією, ЩО до­зволило йому та його нащадкам претендувати на звання спад­коємців Візантії.

7. Суспільство. Державне правління. Повсякденне життя. Куль­тура.

Робота в групах.

Методичні рекомендації щодо організації роботи в групах — див. уроки № 4 та 7.

У класі створюється чотири групи, кожна з яких проводить міні-дослідження одного з аспектів питання, що розглядається. На проведення дослідження відводиться 6—8 хвилин.

Група 1

Тема дослідження. Суспільство в Північно-Східній Русі.

Ознайомтеся з текстом підручника та інформаційною карткою і підготуйте повідомлення за планом:

1. Які верстви населення становили суспільство Північно-Східної Русі?

1. Що означало для селянина введення Юрієвого дня?

2. Що таке «місництво»?

3. Чим руське суспільство було подібне до візантійського?

Інформаційна картка 1

Об'єднання руських земель у централізовану державу призве­ло до зміни статусу дворянства. Якщо раніше це були самостійні та на пів самостійні правителі, то тепер вони стали служилою знаттю. Змінилися й відносини власності на землю. Вотчинне (спадкове) землеволодіння витісняється поміщицьким; помі­щикам земельні ділянки виділялися князем за службу. Таким чином, посилювалася влада Великого князя московського, а фе­одальна роздробленість була ліквідована,

У 1497р. був виданий Судебник Івана III, який установив нові суспільні відносини. Цей документ був спрямований на по­долання феодальної роздробленості й посилення великокнязів­ської влади. Саме він закріпив поняття помістя для визначення особливого виду умовного володіння. Він затвердив кріпосниць­ке право, заборонив селянам лишати свого пана (крім одного пе­ріоду протягом року — за тиждень до Юр'єва дня (26 листопада) і тиждень після нього).

Група 2

Тема дослідження. Державне правління у Північно-Східній усі.

Ознайомтеся з текстом підручника та інформаційною карткою її підготуйте повідомлення за планом:

1. Хто стояв на чолі руських земель?

2. Чим була обмежена влада князя?

3) Як вплинула монгольська навала на організацію держав­ного правління на Русі?

Інформаційна картка 2

Володимирські та пізніше московські князі змінили політич­ний устрій, який існував за часів Київської Русі. У Київській Русі влада князя була обмежена вічем, представниками арис­тократії — боярами. Ще за часів князя Всеволоде Велике Гніздо були створені «великі ради». Вони складалися з представників духовенства, дворянства, заможного міщанства. Фактично це був станово-представницький орган, аналогічний англійському Парла­менту та французьким Генеральним штатам. Однак монгольська навала знищила існуючий суспільний устрій, призвів ще до поси­лення ролі князів. Старий вічовий устрій зберігся у Новгороді та Пскові, де він набув форми, феодальної республіки.

З об'єднанням Північно-Руських земель навколо Москви її великий князь став їхнім верховним правителем. При ньому діяв дорадчий орган — Боярська дума,- до складу якої входи­ли найвпливовіші феодали..У державний апарат призначалися дрібні дворяни — дяки.

Група З

Тема дослідження. Повсякденне життя у Північно-Східний Русі. Ознайомтеся з текстом підручника і підготуйте повідомлення на планом:

1) У яких будинках жили князі та бояри на Русі? Що слугу­вало за житло простому люду?

2) Який одяг носили жителі Північно-Східної Русі? 3) Чим харчувалися на Русі в епоху Середньовіччя?