- •II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
- •III. Вивчення нового матеріалу
- •1. Володимире-Суздальське князівство.
- •2. Великий Новгород.
- •4. Невська битва та Льодове побоїще.
- •4. Монгольська навала, золотоординське ярмо.
- •5. Початок об'єднання руських земель навколо Москви. Повалення ярма.
- •6. Посилення Московської держави в XV ст.
- •7. Суспільство. Державне правління. Повсякденне життя. Культура.
- •IV. Узагальнення й систематизація навчальних знань і вмінь учнів
- •VI. Домашнє завдання
5. Початок об'єднання руських земель навколо Москви. Повалення ярма.
Робота з підручником .
Ознайомтеся з текстом відповідного пункту параграфа і складіть хронологічну таблицю за зразком.
Утворення та посилення Московської держави
Дата |
Подія |
1147р. |
Перша літописна згадка про Москву |
|
|
Розповідь учителя.
Перша літописна згадка про Москву датується 1147р. Власне князівство тут було створене у 1246р., першим його князем став син Великого князя володимирського Ярослава Всеволодовича Михайло Хоробрий. Першим удільним князем московським став із 1263р. син Олександра Невського князь Данило. Він вів удалі війни з рязанським князівством, захопив місто Коломну, отримав у спадок Переяслав-Заліський. Його син Юрій Данилович (1303—1325рр.) значно розширив вплив московського князівства. Однак найбільше для встановлення панівного становища Москви серед князівств зробив син Юрія, Іван Калита (1325—1340 рр.). Він домігся значного розширення Московського князівства та посилення його впливу. За Івана Калити кафедра митрополита була перенесена з Києва до Володимира. У 1327р. він узяв участь у придушенні ординцями повстання у Твері, яке підтримав і місцевий князь. Таким чином Калита усунув найважливішого суперника Москви і в нагороду за заслуги перед татарами отримав ярлик на княжіння володимирське (1328р.) і право збирати податки з усіх руських земель. На цьому він дуже збагатився, за що й отримав прізвисько «калита» (тобто торба для грошей). Із цього часу, як правило, саме московські князі стають Великими князями вол од й мирськими.
Спадкоємцем Івана став його син Симеок Гордий. За нього Московське князівство поширює свій вплив на Псковську республіку. У роки правління Симеона виникає конфлікт з Великим князем литовським Ольґердом. Москва посилила свої позиції й ослабила татарське ярмо за небожа Симеона, Дмитра Івановича (Донського). Йому довелося знову вступити у боротьбу а Тверським князівством, яке захопило Велике князівство Володимирське. Найбільше князь Дмитро уславився своєю перемогою над Мамаєм у Куликовській битві в 1380 р. Однак розгром Москви Тохтамишем у 1382 р. значно підірвав могутність князівства і Дмитру довелося їхати до хана « з покаянням ». Його син Василь 1 (1389—1425рр.) скористався ослабленням Орди після її розгрому Тимуром і самостійно, без ханського ярлика, став Великим князем володимирським. Василь вів запеклу боротьбу з Литвою, занепокоєною зростанням могутності Москви та її претензіями на всі руські землі.
Василь II, син Василя І, правив в умовах нестабільності. Йому довелося боротися з удільними князями, які двічі скидали його з князівського престолу. Він був осліплений, за що отримав прізвисько «Темний». Проте Василю II вдалося придушити опозицію. Він ліквідував удільні князівства і посилив центральну владу. За нього митрополита почали призначати за царським наказом і московська церква остаточно відділилася від константинопольської.