
- •Системи технологій (за видами діяльності)
- •Розділ 1. Промисловість України
- •1.1. Загальна характеристика промисловості
- •1.2. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів
- •1.3. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів
- •Розділ 2. Теоретичні засади технології
- •2.1. Основні технологічні поняття та визначення
- •2.2. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології
- •2.3. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології
- •2.3.7. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем
- •2.3.2. Кінетика технологічних процесів
- •2.4. Технологічні закономірності технології
- •2.4.1. Використання законів фундаментальних наук
- •2.4.2. Принципи ресурса- ma енергозбереження в технології
- •2.4.3. Принцип інтенсифікації процесів
- •2.4.4. Принцип найкращого використання устаткування
- •2.4.5. Принцип оптимального варіанту
- •Контрольні запитання до 2-ї глави
- •Розділ 3. Технологічна лінія як система
- •3.1. Загальні уявлення про систему
- •3.2. Технологічна система
- •3.3. Система керування підприємством
- •3.3.1. Визначення системи керування
- •3.3.2. Виявлення і аналіз проблем та суперечностей
- •3.3.3. Структура управління
- •3.4. Моделювання систем керування (управління)
- •3.4.1. Загальна постановка завдань моделювання
- •3.4.2. Складання моделі для визначення собівартості продукції
- •3.5. Технічниий рівнь об'єктів технології
- •3.5.1. Показники якості технологічних процесів
- •3.5.2. Номенклатура показників якості технічних об'єктів
- •3.5.3. Методи визначення показників якості технічної продукції
- •3.5.4. Економічна оцінка технічного рівня
- •9. Економічна оцінка технічного рівня.
- •Розділ 4. Основні процеси, машини та апарати будь-якої технології
- •4.1. Класифікація процесів та апаратів в технології
- •4.2. Механічні процеси
- •4.2.1. Подрібнення
- •4.2.2. Класифікація подрібнювачів
- •4.3. Перемішування
- •4.4. Гідродинамічні процеси
- •4.4.1. Класифікація і характеристика неоднорідних систем
- •4.4.2. Осідання в гравітаційному полі
- •4.4.3. Фільтрування
- •4.4.4 Відцентрові методи розподілу неоднорідних систем
- •4.5. Теплові процеси
- •4.5.7. Теплопередача
- •4.5.2. Тепловіддача при зміні агрегатного стану речовини
- •4.5.3. Конструкції теплообмінників
- •4.5.4. Випарювання
- •4.4.5 Конденсація
- •4.6. Масообмінні процеси
- •4.6.1. Класифікація масообмінних процесів
- •4.6.2. Масопередача
- •Загальні відомості
- •Матеріальний баланс повітряної сушарки
- •4.6.4 Кристалізація
- •4.6.5. Перегонка і ректифікація
- •4.6.6. Сорбція
- •4.6.7. Екстрагування
- •4.7. Штучне охолодження
- •4.8. Хімічні та біохімічні перетворення
- •4.8.1. Хімічна кінетика
- •4.8.2. Кінетика мікробіологічних процесів
- •Контрольні запитання до 4-го розділу
- •Розділ 5. Металургійний комплекс
- •5.1. Загальна характеристика металургійного комплексу
- •5.2. Технологія чавуну
- •5.3. Характеристика, хімічний склад і класифікація чавуну
- •5.4. Виробництво сталі
- •5.4.1. Класифікація сталі та її технологія
- •Електричні печі
- •5.4.2. Безчавунне виробництво сталі
- •5.4.3. Рафінування та розливання сталі
- •5.4.4. Виготовлення виробів тиском
- •5.5. Технологія кольорових металів
- •5.5.1. Класифікація кольорових металів
- •5.5.2. Технологія міді
- •5.5.3. Технологія алюмінію
- •5.6. Технологія магнію і титану
- •5.25. Схема електролізера
- •5.7. Корозія та антикорозійні заходи
- •5.7.1. Причини виненкнення корозії
- •5.7.2. Захист металів від корозії
- •Контрольні запитання до 5 розділу
- •Розділ 6. Паливно-енергетичний комплекс
- •6.1. Загальна характеристика паливно-енергетичного комплексу
- •6.2. Паливо
- •6.3. Характеристика підприємств для вироблення електроенергії
- •6.4. Технологічна схема вироблення електроенергії
- •6.5. Паротурбінні (теплові) електростанції
- •6.6. Електрогенератори
- •6.7. Атомні електростанції
- •6.8. Гідроелектростанції
- •6.9. Електричні мережі
- •Контрольні запитання до 6-го розділу.
- •Розділ 7. Будівельні матеріальні
- •7.2. Гіпсові в'яжучі матеріали
- •7.2.1. Виробництво гіпсових в'яжучих при низькотемпературному випалюванні
- •7.3. Повітряне вапно
- •7.3.1. Вапно-випалювальні печі
- •7.3.2. Фізико-хімічні основи процесу гасіння вапна
- •7.3.3. Мелене негашене вапно
- •7.3.4. Тверднення вапняного розчину
- •7.3.5. Властивості і застосування вапна
- •7.4. Технологія цементу
- •7.4.1. Сировина для цементу
- •7.4.2. Технологічна схема виробництва цементу
- •7.5. Цегла та черепиця
- •7.5.1. Сировина для виробництва цегли та черепиці
- •7.5.2. Формування цегли, та глиняно/черепиці
- •7.6. Керамічні вироби
- •7.6.1. Класифікація керамічних виробів
- •7.6.2. Керамічна плитка
- •7.7. Переробка деревини
- •7.8. Вироблеництво скла
- •Контрольні запитання до 7-го розділу
- •5. Технологія цементу.
- •7. Виробництво скла.
- •Розділ 8. Машинобудівний комплекс
- •8.1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу
- •8.2. Конструкційні матеріали в машинобудуванні
- •8.3. Антифрикційні сплави
- •8.4. Матеріали на основі порошкової металургії
- •8.5. Композиційні матеріали
- •8.6. Мастильні матеріали та допоміжні матеріали
- •8.7. Антифрикційний чавун і його властивості
- •Контрольні запитання до 8 розділу
- •1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу.
- •Розділ 9. Легка промисловість
- •9.1. Загальна характеристика легкої промисловості
- •9.2. Текстильна промисловість
- •9.3. Шкіряна і взуттєва промисловість
- •9.4. Швейна промисловість
- •9.5. Виробництво хімічних волокон
- •9.6. Виробництво паперу
- •9.6.1. Виробництво паперу та сировина для його виготовлення
- •9.6.2. Технологій виготовлення паперової маси
- •9.6.3. Виготовлення паперу
- •Контрольні запитання до 9-го розділу
- •1. Загальна характеристика легкої промисловості.
- •13. Виготовлення паперу.
- •Розділ 10. Хімічна промисловість
- •10.1. Загальна характеристика хімічної промисловості
- •10.2. Виробництво пластичних мас
- •10.2.1. Будова та структура пластичних мас
- •10.2.2. Пластмаси на основі продуктів ланцюгової полімеризації
- •10.2.3. Пластмаси на основі продуктів поліконденсації і ступеневої полімеризації
- •10.2.4. Пластмаси на основі природних полімерів
- •10.2.5. Переробка полімерів у вироби
- •10.3. Гума і гумові технічні вироби
- •10.4. Виробництво добрив
- •10.5. Виробництво миючих засобів
- •10.5.1. Миючі засоби
- •10.5.2. Сполуки і властивості миючих засобів
- •10.5.3. Класифікація миючих засобів
- •10.6. Процеси переробки нафти та нафтопродуктів
- •10.6.1. Фракційна переробка нафти
- •10.6.2. Фракційна переробка нафти
- •10.6.3. Високотемпературна переробка нафти
- •10.6.4. Коксування кам'яного вугілля
- •10.7. Виробництво кислот та лугів
- •10.8. Виробництво сірчаної кислоти
- •10.9. Виробництво хлору, водню та їдкого натру
- •10.10. Виробництво пеніциліну
- •10.11. Виготовлення лаку
- •Контрольні запитання до 10 розділу
- •Розділ 11. Загальна характеристика харчових виробництв
- •11.1. Харчування та харчові продукти
- •11.2. Сировина та асортимент харчових продуктів
- •11.3. Класифікація харчових виробництв
- •Контрольні запитання до 11-го розділу
- •Розділ 12. Технологія олії
- •12.1. Сировина для виготовлення олії і асортимент готової продукції
- •12.2. Технологічна схема виробництва олії
- •12.3. Екстрагування макухи
- •12.5. Гідрогенізація жирів
- •12.6. Технологія маргарину
- •Контрольні запитання до 12-го розділу
- •Розділ 13. Технологія кондитерських виробів
- •13.1. Сировина та асортимент кондитерських виробів
- •13.2. Технологія карамелі
- •13.3. Технології шоколаду
- •13.4. Технологія цукерок
- •13.5. Технологія мармеладу та пастили
- •13.6. Технологія мучних кондитерських виробів
- •Контрольні запитання до 13-ї глави
- •Розділ 14. Технологія молочних виробів
- •14.1. Склад та властивості молока
- •14.2. Технологія переробки молока
- •14.3. Виробництво морозива
- •14.4. Технологія сиру
- •14.4.1. Класифікація сирів
- •14.4.2. Технологія твердих сичужних сирів
- •14.5. Виробництво кисломолочного сиру (творогу)
- •14.6. Виробництво вершкового масла
- •6 Проміжний банк, 8 — сепаратор для одержання високожирних
- •Контрольні запитання до 14 глави:
- •Розділ 15. Технологія м'ясних виробів
- •15.1. Сировина для виробництва м'ясних виробів та асортимент продукції
- •15.2. Технологічна лінія виробництва ковбаси
- •15.3. Технологія сирокопчених ковбас
- •Контрольні запитання до 15 розділу
- •Розділ 16. Переробка, плодоовочевої сировини
- •16.1. Асортимент продукції при переробці овочів та плодів
- •16.2.Технологічна схема консервування, основні операції та устаткування
- •16.3. Технологічна лінія "Комплекс" для виробництва зеленого горошку
- •16.4. Контроль виробництва консервів
- •16.5. Квашення плодів і ягід
- •Контрольні запитання до 16-го розділу.
- •Розділ 17. Зберігання та переробка зерна
- •17.1. Загальні відомості про зерно та продукти його переробки
- •17.2. Технологічна лінія та устаткування для зберігання зерна
- •17.3. Сушіння та активне вентилювання зерна
- •17.4. Контроль та керування процесом зберігання зерна
- •Контрольні запитання до 17 розділу
- •Розділ 18. Технологія борошна
- •18.1. Сировина та асортимент продукції
- •Контрольні запитання до 18—їглави
- •Розділ 19. Технологія крупів
- •19.1. Асортимент крупів та сировина для їх виробництва
- •19.2. Хімічний склад крупів та норми виходу продукції
- •19.3. Підготовка зерна для переробки в крупи
- •19.4. Загальні принципи переробки зерна в крупи
- •Контрольні запитання до 19-го розділу
- •Розділ 20. Технологія хліба і макаронів
- •20.1. Сировина для виготовлення хліба і макаронів та асортимент продукції
- •20.2. Основні технологічні операції виробництва хліба
- •20.3. Технологічна схема виробництва хліба та основне устаткування
- •20.4. Контроль та керування технологічним процесом хлібопекарського виробництва
- •20.5. Технологічна схема виробництва макаронів
- •20.6. Пакування та зберігання макаронних виробів
- •20.7. Контроль та управління макаронним виробництвом
- •Контрольні запитання до 20 розділу
- •Розділ 21. Виробництво етилового спирту
- •21.1. Загальна характеристика бродильних виробництв
- •21.2. Сировина для виробництва спирту, показники якості сировини і готової продукції
- •21.3. Виробництво етилового спирту з крохмалевмісної сировини
- •21.4. Розварювання сировини
- •21.5. Зброджування оцукреної маси
- •21.6. Вилучення спирту
- •21.7. Особливості виробництва спирту із меляси
- •21.8. Контроль та управління технологічним процесом
- •Контрольні запитання до 21-го розділу
- •Розділ 22. Виробництво пива та безалкогольних напоїв
- •22.1. Сировина для виробництва пива, показники якості сировини і готової продукції
- •22.2. Технологічна схема виробництва пива
- •5__Змішувач для одержанні суспензії; 6— фільтр;
- •22.3. Виробництво безалкогольних напоїв
- •Контрольні запитання до 22-го розділу
- •Розділ 23. Виробництво вина
- •23.1. Сировина для виробництва вин
- •23.2. Технологічний процес виробництва виноградних вин
- •23.3. Особливості виробництва ігристих вин
- •23.4. Особливості виробництва кон'яку
- •23.5. Лінії первинного та вторинного виноробства
- •Контрольні запитання до 23-го розділу
- •Розділ 24. Технологія цукру
- •24.1. Сировина для виробництва цукру
- •24.2. Технологічна схема цукробурякового заводу
- •24.3. Контроль та керування технологічним процесом бурякоцукрового виробництва
- •Контрольні запитання до 24-го розділу
- •Розділ 25. Виробництво крохмалю і крохмальної патоки
- •25.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини і готової продукції
- •25.2. Технологічна схема виробництва крохмалю
- •25.3. Технологічна схема виробництва крохмальної патоки
- •25.4. Контроль і керування технологічним процесом виробництва патоки
- •Розділ 26. Викиди в довкілля
- •26.1. Утворення шкідливих викидів на підприємствах та в побуті
- •26.2. Води в промисловості
- •26.5. Очищення газових (повітряних) викидів
- •26.6. Знешкодження твердих побутових відходів
- •26.6.1. Проблеми тпв в Україні
- •26.6.2. Варіанти утилізації тпв
- •Контрольні запитання до 26-го розділу
4.4.3. Фільтрування
Загальні відомості
Фільтрування — найпростіший метод розподілу неоднорідних систем з рідким і газовим дисперсійним середовищем. Фільтрування рідин і газів досягається за допомогою проникнення їх крізь шпарувату перегородку, яка затримує завислі частинки.
Перевага фільтрування перед процесом осідання полягає в тому, що рідини або гази майже цілком звільняються від завислих частинок. Широке застосування цього методу пов'язане не тільки з простотою його здійснення, а й легкою пристосованістю до різних умов.
Залежно від властивостей неоднорідної системи звичайно вдається підібрати такі умови фільтрування, за яких одержують 145
бажані результати. При цьому є велика можливість вибору тиску, швидкості фільтрування, фільтрувальної перегородки та інших умов виконання процесу. Чимале значення у цьому випадку має і конструктивне оформлення фільтрувальної установки.
У процесі розділення суспензій крізь фільтрувальні перегородки є кілька випадків фільтрування: 1) фільтрування з утворенням осаду і 2) фільтрування без утворення осаду із закупорюванням шпар (закупорювальне фільтрування).
У практиці можливий одночасний перебіг процесів фільтрування з утворенням осаду і закупорюванням шпар. Процес фільтрування з утворенням осаду у практиці зустрічається частіше, ніж фільтрування із закупорювання шпар. Фільтрування з утворенням осаду застосовують головним чином для рідин, що містять значну кількість завислих частинок. У цьому випадку частинки майже не проникають у середину фільтрувальної перегородки, а утворюють склепіння над її шпарами. Ці склепіння перешкоджають проникненню частинок осаду в шпари перегородки і утримують основний шар осаду.
Фільтрування без утворення осаду, або закупорювальне, застосовують для рідин високої в'язкості, що містять незначну кількість завислих частинок. Ці частинки проникають у шпари фільтрувальної перегородки і затримуються у звивинах шпар,
поступово закупорюючи їх. В міру забруднення шпар фільтру-
вальної перегородки і утворення шару осаду умови фільтрування поліпшуються, але продуктивність або об'ємна кількість фільтрату процесу падає.
Схему фільтрувальної камери зображено на рис. 4.11. Фільтрувальна перегородка ділить камеру фільтра на дві порожнини І і II.
У першу
порожнину під тиском
,
надходить суспензія. Під дією додатної
різниці тисків
в
порожнинах проходить фільтрування
крізь перегородку, причому на ній
утворюється осад. Чистий фільтрат стікає
з порожнини II,
а
осад періодично видаляють з фільтра.
Необхідна для процесу фільтрування
додатна різниця тисків
забезпечується різними способами, але
за певних умов
>
.
146
Якщо
тиск
,
більший від атмосферного і створюється
насосом, то це буде фільтрування під
тиском. Якщо тиск
дорівнює атмосферному, а
менший від атмосферного, то фільтрування
відбувається під розрідженням і фільтри
називають вакуум-фільтрами. Досить
часто фільтрування відбувається під
гідростатичним тиском стовпа рідини
над фільтром.
Товщина осаду у процесі фільтрування збільшується, якщо на початку фільтрування відбувається лише крізь фільтрувальну перегородку, то з часом фільтрат повинен проходити і крізь шар осаду. Дрібні частинки твердої фази звичайно проникають крізь фільтрувальну перегородку і фільтрат спочатку виходить каламутний. У подальшому, коли на фільтрувальній перегородці наростає шар осаду, якість фільтрування залежить і від тиску. При значних тисках можливість проникнення дрібних твердих частинок крізь фільтрувальну перегородку більша, ніж при низьких. Враховуючи цю обставину, процес фільтрування починають з меншого тиску, підвищуючи його в міру зростання товщини осаду, оскільки можливість проходження твердих частинок крізь товстий шар осаду незначна. Іноді процес фільтрування проводять у дві стадії: спочатку під великим тиском для відокремлення основної маси осаду (при цьому одержують каламутний фільтрат), а потім під невеликим тиском на іншому фільтрі вже одержують з каламутного чистий фільтрат: проходячи крізь отвори в фільтрувальній перегородці і особливо крізь пори в шарі осаду, фільтрат спричиняє на гідравлічний опір, на подолання якого витрачається діюча різниця тисків. Осад в міру потовщення його шару чинить дедалі більший опір проходженню рідин, і продуктивність фільтра поступово зменшується.
Величина гідравлічних опорів залежить від ряду обставин, головними з яких є: структура осаду, в'язкість фільтрату, будова фільтрувальної перегородки.
Як фільтрувальні перегородки використовують: сітки з металевого дроту; бавовняні, синтетичні і шерстяні тканини; шпарувату кераміку; кізельгур; сипкі матеріали (пісок, дрібне вугілля, кісткова крупка). Найчастіше застосовують фільтрувальні тканини. Головною характеристикою будь-якої тканини є густість плетіння, що вимірюється кількістю ниток на сторонах квадрата розміром 100-100 лш. Так, наприклад, густість фільтрувального полотна незначна і тому його не можна застосовувати у тих випадках, коли основним затримувальним фактором частинок сус-
147
пензії
є шар осаду. Густіша тканина дає кращі
результати при фільтруванні без утворення
істотного шару осаду (механічні фільтри)
або коли осад безперервно видаляють
(вакуум-фільтри). Швидкість фільтрування.
Кількісна сторона фільтрування
визначається швидкістю фільтрування,
під якою розуміють об'ємну кількість
фільтрату, яку одержують за одиницю
часу з одного квадратного метра
фільтрувальної перегородки. Якщо
позначити через Q
кількість фільтрату в кубічних метрах,
яку одержують під час фільтрування
крізь площу F
протягом часу
,
то швидкість фільтрування буде
(4.14)
Розмір швидкості фільтрування, м/с, відповідає розміру швидкості руху.
Режим фільтрування. Процес фільтрування може відбуватися в таких варіантах змін тиску і швидкості:
при сталій швидкості і змінному тиску;
при сталому тиску і змінній швидкості;
при змінних тиску і швидкості.
Якщо фільтрування відбувається під сталим тиском, то з часом, в міру нагромадження осаду на фільтрувальній перегородці, швидкість фільтрування зменшиться. Якщо фільтрування відбувається з сталою швидкістю, то з часом, в міру нашарування осаду, треба для підтримання однакової швидкості підвищувати тиск. Отже, у цьому випадку тиск з часом зростає. Залежність між тиском і часом зображується графічно прямою лінією, нахил якої до горизонту залежить (за інших однакових умов) від величини швидкості. В обох випадках потрібне очищення фільтра через певні проміжки часу: у першому випадку, щоб уникнути зниження пропускної спроможності фільтра, а у другому — щоб запобігти підвищенню тиску понад встановлену межу.
Класифікація фільтрів. За технологічною ознакою розрізняють фільтри газові і рідинні. Залежно від режиму роботи промислові фільтри поділяють на фільтри періодичної і безперервної дії. Залежно від способу створення перепаду тиску розрізняють фільтри, що працюють під тиском, розрідженням і під дією гідростатичного тиску стовпа поділямої суспензії.
Залежно від характеру фільтрувальної перегородки розрізняють фільтри: з незв'язаною зернистою перегородкою, з ткани-
148
ною і нерухомою жорсткою. За конструктивними особливостями розрізняють: рамні, камерні фільтрпреси, мішкові, барабанні, дискові, стрічкові фільтри, патронні та ін.
Піщаний фільтр. Належить до групи фільтрів з зернистим шаром, що працюють під тиском стовпа рідин, яку фільтрують. Піщаний фільтр застосовують у промисловості для фільтрування води та інших рідин коли вміст твердої фази в рідині відносно незначний.
Піщаний фільтр (рис. 4.12) має циліндричний корпус 1, всередині якого є знімні ґратчасті диски 5, які розділяють фільтр на три частини: верхню приймальну, середню фільтрувальну і нижню збірну. Зернистим матеріалом служить кварцовий пісок. Між нижнім і верхнім дисками вкладають шар дрібного і шар крупного піску 6, розділений тканиною 4. Нижні і верхні грати накривають фільтрувальною тканиною 4, а на верхні грати кладуть ще шар вати 3. Рідина, яку фільтрують, надходить у фільтр через трубу 2 і відводиться через трубу 7. До патрубка прикріплюють повітряний краник. Фільтрують рідину під тиском (0,02...0,03) МПа. Перші порції фільтрату каламутні і їх повертають на повторне фільтрування. В міру забруднення фільтра швидкість фільтрування зменшується, а коли вона вже дуже зменшиться, фільтр перезаряджають: виймають фільтрувальні матеріали і забруднений пісок, промивають їх і знову вкладають у фільтр.
Перевага
такого фільтра —
простота
конструкції, висока якість фільтрування.
Але продуктивність його низька внаслідок
малої швидкості фільтрування
(0,00007...0,0002)
пов'язаний
із значними витратами праці і часу на
його перезарядження.
Патронний
фільтр (рис. 4.13) належить до фільтрів
періодичної дії, що працюють під
тиском; швидкість фільтрування (0,16...
1,7)
.Він
складається з циліндричного корпуса З
(з конічним дном), трубних ґрат 2, в яких
закріплено патрони 1 з дротяною, керамічною
або тканинною фільтрувальною поверхнею.
Принцип дії всіх фільтрів однаковий. У
простір між патронами нагнітають
суспензію, яка проходить крізь
фільтрувальні елементи (патрони). З
верхньої частини фільтра по трубі 5
відводять
фільтрат і промивні води. Промитий осад
видаляють через патрубок 4.
Ці
фільтри застосовують у цукровому
виробництві для контрольного фільтрування.
У патронних фільтрах значна фільтрувальна
площа на одиницю об'єму апарата і
незначний гідравлічний опір.
149
Мішковий фільтр застосовують для фільтрування рідини, що містить тонку каламуть. Фільтрування відбувається при незначному напорі, створюваному стовпом рідини (2...3) м над фільтром. Фільтрувальна поверхня цих апаратів складається з рамок, на які надівають мішки з полотна.
Рамний фільтрпрес (рис. 4.14) працює під надлишковим тиском (0,3...0,4) МПа. Його станина складається з двох стояків 1 і 5, між якими закріплені гайками дві округлі балки 4. На цих балках почергово вкладені рами 2 і плити 3, між якими знаходиться фільтрувальна тканина. Рами і плати можуть бути квадратної, прямокутної або круглої форми. Для стиснення рам і плит застосовують затискачі 6: ручний (гвинтовий), електричний і гідравлічний. З боків рам і плит є ручки, а внизу з одного боку — приливок 2 з круглим наскрізним отвором 3. Цей отвір крізь щілину 4 в стінці сполучений з внутрішньою порожниною рами. У плиті з другого боку внизу є косий приливок 5, крізь який проходить наскрізна щілина всереди-
150
Рис. 4.14. Рамний фільтрпрес:
а — загальний вигляд; б — рама і плита;
в — схема фільтрування; г — схема промивання
151
ну плити 6. Внутрішня поверхня плити рифлена. Передки преса також рифлені і виконують роль крайніх плит.
У складеному і стиснутому пресі в нижніх приливках утворюється суцільний канал, в який під тиском подають суспензію. З цього каналу крізь отвори вона потрапляє всередину рам, фільтрується крізь полотно, стікає по рифленій поверхні плит вниз і виходить крізь отвір у косому приливку в приймач. Зменшення швидкості витікання фільтрату є ознакою заповнення рам осадом. Після закінчення процесу фільтрування осад промивають. Промивна вода входить у канал, з якого крізь похилі отвори в плитах потрапляє у простір між плитою і фільтрувальною тканиною. Проходить крізь шар осаду і виливається через краники.
У рамних фільтрах високорозвинена поверхня фільтрування, досить високий тиск цього процесу, вони прості конструктивно і надійні в роботі. їх недолік — значна витрата фільтрувальної тканини. Процес фільтрування на фільтрпресах пов'язаний із значними витратами праці і часу (до 30%) на допоміжні операції.
Фільтри з дисковими фільтрувальними елементами, з яких осад навантажується під дією відцентрової сили, поширились недавно.
В СРСР створена конструкція автоматичного камерного фільтрпреса ФПАКМ (рис. 4.15), який працює під тиском 0,6 МПа. Цей фільтр призначений для фільтрування тонкодисперс-них суспензій при температурі (5... 80) °С. ФПАКМ складається з горизонтально розміщених одна над одною на відстані 25 мм фільтрувальних плит 2. Верхня частина плит вкрита перфорованим листом і фільтрувальною тканиною 3, виконано у вигляді нескінченної стрічки, переміщуваною системою роликів. У нижній частині кожної плити є конічне дно для фільтрату. Для ущільнення зазорів між плитами служать гумові шланги 1. Коли в них подають під тиском (8... 10) атм воду, шланги роздувають і утворюють камери, куди подають суспензію. Після закінчення фільтрування і віджимання осаду зменшують тиск у шлангу. При цьому утворюється щілина для виходу тканини з осадом завтовшки (5... 20) мм. Осад знімають з тканини ножами 4, а інші ножі 5 підчищають тканину від залишків осаду. Тканину промивають водою в камері регенерації 6.
Робочий процес фільтра складається з таких операцій: стиснення плит, фільтрування, промивання осаду, його сушіння, розсування плит, зняття осаду з фільтрувальної тканини. Усі ці опе-
152
Рис. 4.15. Схема автоматичного камерного фільтрпреса
рації автоматизовані, завдяки чому продуктивність ФПАКМ в (6...20) разів вища порівняно з іншими фільтрами. У них розвинена фільтрувальна поверхня (відносно одиниці площі).
Перевагою фільтрів безперервної дії, крім полегшення їх обслуговування і економії робочої сили, є: автоматизація всього робочого циклу при одночасному значному підвищенні продуктивності.
Відцентрові методи розділення полягають у тому, що неоднорідні системи піддають дії поля відцентрових сил, використовуючи при цьому суцільні і проникні для рідини перегородки. Для створення поля відцентрових сил у техніці використовують два прийоми: забезпечують обертальний рух потоку рідини (газу) в нерухомому робочому органі апарата (циклони, гідроциклони); потік оброблюваного матеріалу спрямовують в робочий орган, що обертається, в якому відбувається їх спільне обертання (центрифуги, надцентрифуги, сепаратори).
153