- •Системи технологій (за видами діяльності)
- •Розділ 1. Промисловість України
- •1.1. Загальна характеристика промисловості
- •1.2. Одиниці виміру фізичних величин, фізичні властивості матеріалів і робочих агентів
- •1.3. Властивості сировини, кінцевих продуктів і робочих агентів
- •Розділ 2. Теоретичні засади технології
- •2.1. Основні технологічні поняття та визначення
- •2.2. Класифікація технологічних процесів та апаратів технології
- •2.3. Фізико-хімічні та біохімічні закономірності в технології
- •2.3.7. Закони зберігання маси та енергії в умовах рівноваги систем
- •2.3.2. Кінетика технологічних процесів
- •2.4. Технологічні закономірності технології
- •2.4.1. Використання законів фундаментальних наук
- •2.4.2. Принципи ресурса- ma енергозбереження в технології
- •2.4.3. Принцип інтенсифікації процесів
- •2.4.4. Принцип найкращого використання устаткування
- •2.4.5. Принцип оптимального варіанту
- •Контрольні запитання до 2-ї глави
- •Розділ 3. Технологічна лінія як система
- •3.1. Загальні уявлення про систему
- •3.2. Технологічна система
- •3.3. Система керування підприємством
- •3.3.1. Визначення системи керування
- •3.3.2. Виявлення і аналіз проблем та суперечностей
- •3.3.3. Структура управління
- •3.4. Моделювання систем керування (управління)
- •3.4.1. Загальна постановка завдань моделювання
- •3.4.2. Складання моделі для визначення собівартості продукції
- •3.5. Технічниий рівнь об'єктів технології
- •3.5.1. Показники якості технологічних процесів
- •3.5.2. Номенклатура показників якості технічних об'єктів
- •3.5.3. Методи визначення показників якості технічної продукції
- •3.5.4. Економічна оцінка технічного рівня
- •9. Економічна оцінка технічного рівня.
- •Розділ 4. Основні процеси, машини та апарати будь-якої технології
- •4.1. Класифікація процесів та апаратів в технології
- •4.2. Механічні процеси
- •4.2.1. Подрібнення
- •4.2.2. Класифікація подрібнювачів
- •4.3. Перемішування
- •4.4. Гідродинамічні процеси
- •4.4.1. Класифікація і характеристика неоднорідних систем
- •4.4.2. Осідання в гравітаційному полі
- •4.4.3. Фільтрування
- •4.4.4 Відцентрові методи розподілу неоднорідних систем
- •4.5. Теплові процеси
- •4.5.7. Теплопередача
- •4.5.2. Тепловіддача при зміні агрегатного стану речовини
- •4.5.3. Конструкції теплообмінників
- •4.5.4. Випарювання
- •4.4.5 Конденсація
- •4.6. Масообмінні процеси
- •4.6.1. Класифікація масообмінних процесів
- •4.6.2. Масопередача
- •Загальні відомості
- •Матеріальний баланс повітряної сушарки
- •4.6.4 Кристалізація
- •4.6.5. Перегонка і ректифікація
- •4.6.6. Сорбція
- •4.6.7. Екстрагування
- •4.7. Штучне охолодження
- •4.8. Хімічні та біохімічні перетворення
- •4.8.1. Хімічна кінетика
- •4.8.2. Кінетика мікробіологічних процесів
- •Контрольні запитання до 4-го розділу
- •Розділ 5. Металургійний комплекс
- •5.1. Загальна характеристика металургійного комплексу
- •5.2. Технологія чавуну
- •5.3. Характеристика, хімічний склад і класифікація чавуну
- •5.4. Виробництво сталі
- •5.4.1. Класифікація сталі та її технологія
- •Електричні печі
- •5.4.2. Безчавунне виробництво сталі
- •5.4.3. Рафінування та розливання сталі
- •5.4.4. Виготовлення виробів тиском
- •5.5. Технологія кольорових металів
- •5.5.1. Класифікація кольорових металів
- •5.5.2. Технологія міді
- •5.5.3. Технологія алюмінію
- •5.6. Технологія магнію і титану
- •5.25. Схема електролізера
- •5.7. Корозія та антикорозійні заходи
- •5.7.1. Причини виненкнення корозії
- •5.7.2. Захист металів від корозії
- •Контрольні запитання до 5 розділу
- •Розділ 6. Паливно-енергетичний комплекс
- •6.1. Загальна характеристика паливно-енергетичного комплексу
- •6.2. Паливо
- •6.3. Характеристика підприємств для вироблення електроенергії
- •6.4. Технологічна схема вироблення електроенергії
- •6.5. Паротурбінні (теплові) електростанції
- •6.6. Електрогенератори
- •6.7. Атомні електростанції
- •6.8. Гідроелектростанції
- •6.9. Електричні мережі
- •Контрольні запитання до 6-го розділу.
- •Розділ 7. Будівельні матеріальні
- •7.2. Гіпсові в'яжучі матеріали
- •7.2.1. Виробництво гіпсових в'яжучих при низькотемпературному випалюванні
- •7.3. Повітряне вапно
- •7.3.1. Вапно-випалювальні печі
- •7.3.2. Фізико-хімічні основи процесу гасіння вапна
- •7.3.3. Мелене негашене вапно
- •7.3.4. Тверднення вапняного розчину
- •7.3.5. Властивості і застосування вапна
- •7.4. Технологія цементу
- •7.4.1. Сировина для цементу
- •7.4.2. Технологічна схема виробництва цементу
- •7.5. Цегла та черепиця
- •7.5.1. Сировина для виробництва цегли та черепиці
- •7.5.2. Формування цегли, та глиняно/черепиці
- •7.6. Керамічні вироби
- •7.6.1. Класифікація керамічних виробів
- •7.6.2. Керамічна плитка
- •7.7. Переробка деревини
- •7.8. Вироблеництво скла
- •Контрольні запитання до 7-го розділу
- •5. Технологія цементу.
- •7. Виробництво скла.
- •Розділ 8. Машинобудівний комплекс
- •8.1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу
- •8.2. Конструкційні матеріали в машинобудуванні
- •8.3. Антифрикційні сплави
- •8.4. Матеріали на основі порошкової металургії
- •8.5. Композиційні матеріали
- •8.6. Мастильні матеріали та допоміжні матеріали
- •8.7. Антифрикційний чавун і його властивості
- •Контрольні запитання до 8 розділу
- •1. Загальна характеристика машинобудівного комплексу.
- •Розділ 9. Легка промисловість
- •9.1. Загальна характеристика легкої промисловості
- •9.2. Текстильна промисловість
- •9.3. Шкіряна і взуттєва промисловість
- •9.4. Швейна промисловість
- •9.5. Виробництво хімічних волокон
- •9.6. Виробництво паперу
- •9.6.1. Виробництво паперу та сировина для його виготовлення
- •9.6.2. Технологій виготовлення паперової маси
- •9.6.3. Виготовлення паперу
- •Контрольні запитання до 9-го розділу
- •1. Загальна характеристика легкої промисловості.
- •13. Виготовлення паперу.
- •Розділ 10. Хімічна промисловість
- •10.1. Загальна характеристика хімічної промисловості
- •10.2. Виробництво пластичних мас
- •10.2.1. Будова та структура пластичних мас
- •10.2.2. Пластмаси на основі продуктів ланцюгової полімеризації
- •10.2.3. Пластмаси на основі продуктів поліконденсації і ступеневої полімеризації
- •10.2.4. Пластмаси на основі природних полімерів
- •10.2.5. Переробка полімерів у вироби
- •10.3. Гума і гумові технічні вироби
- •10.4. Виробництво добрив
- •10.5. Виробництво миючих засобів
- •10.5.1. Миючі засоби
- •10.5.2. Сполуки і властивості миючих засобів
- •10.5.3. Класифікація миючих засобів
- •10.6. Процеси переробки нафти та нафтопродуктів
- •10.6.1. Фракційна переробка нафти
- •10.6.2. Фракційна переробка нафти
- •10.6.3. Високотемпературна переробка нафти
- •10.6.4. Коксування кам'яного вугілля
- •10.7. Виробництво кислот та лугів
- •10.8. Виробництво сірчаної кислоти
- •10.9. Виробництво хлору, водню та їдкого натру
- •10.10. Виробництво пеніциліну
- •10.11. Виготовлення лаку
- •Контрольні запитання до 10 розділу
- •Розділ 11. Загальна характеристика харчових виробництв
- •11.1. Харчування та харчові продукти
- •11.2. Сировина та асортимент харчових продуктів
- •11.3. Класифікація харчових виробництв
- •Контрольні запитання до 11-го розділу
- •Розділ 12. Технологія олії
- •12.1. Сировина для виготовлення олії і асортимент готової продукції
- •12.2. Технологічна схема виробництва олії
- •12.3. Екстрагування макухи
- •12.5. Гідрогенізація жирів
- •12.6. Технологія маргарину
- •Контрольні запитання до 12-го розділу
- •Розділ 13. Технологія кондитерських виробів
- •13.1. Сировина та асортимент кондитерських виробів
- •13.2. Технологія карамелі
- •13.3. Технології шоколаду
- •13.4. Технологія цукерок
- •13.5. Технологія мармеладу та пастили
- •13.6. Технологія мучних кондитерських виробів
- •Контрольні запитання до 13-ї глави
- •Розділ 14. Технологія молочних виробів
- •14.1. Склад та властивості молока
- •14.2. Технологія переробки молока
- •14.3. Виробництво морозива
- •14.4. Технологія сиру
- •14.4.1. Класифікація сирів
- •14.4.2. Технологія твердих сичужних сирів
- •14.5. Виробництво кисломолочного сиру (творогу)
- •14.6. Виробництво вершкового масла
- •6 Проміжний банк, 8 — сепаратор для одержання високожирних
- •Контрольні запитання до 14 глави:
- •Розділ 15. Технологія м'ясних виробів
- •15.1. Сировина для виробництва м'ясних виробів та асортимент продукції
- •15.2. Технологічна лінія виробництва ковбаси
- •15.3. Технологія сирокопчених ковбас
- •Контрольні запитання до 15 розділу
- •Розділ 16. Переробка, плодоовочевої сировини
- •16.1. Асортимент продукції при переробці овочів та плодів
- •16.2.Технологічна схема консервування, основні операції та устаткування
- •16.3. Технологічна лінія "Комплекс" для виробництва зеленого горошку
- •16.4. Контроль виробництва консервів
- •16.5. Квашення плодів і ягід
- •Контрольні запитання до 16-го розділу.
- •Розділ 17. Зберігання та переробка зерна
- •17.1. Загальні відомості про зерно та продукти його переробки
- •17.2. Технологічна лінія та устаткування для зберігання зерна
- •17.3. Сушіння та активне вентилювання зерна
- •17.4. Контроль та керування процесом зберігання зерна
- •Контрольні запитання до 17 розділу
- •Розділ 18. Технологія борошна
- •18.1. Сировина та асортимент продукції
- •Контрольні запитання до 18—їглави
- •Розділ 19. Технологія крупів
- •19.1. Асортимент крупів та сировина для їх виробництва
- •19.2. Хімічний склад крупів та норми виходу продукції
- •19.3. Підготовка зерна для переробки в крупи
- •19.4. Загальні принципи переробки зерна в крупи
- •Контрольні запитання до 19-го розділу
- •Розділ 20. Технологія хліба і макаронів
- •20.1. Сировина для виготовлення хліба і макаронів та асортимент продукції
- •20.2. Основні технологічні операції виробництва хліба
- •20.3. Технологічна схема виробництва хліба та основне устаткування
- •20.4. Контроль та керування технологічним процесом хлібопекарського виробництва
- •20.5. Технологічна схема виробництва макаронів
- •20.6. Пакування та зберігання макаронних виробів
- •20.7. Контроль та управління макаронним виробництвом
- •Контрольні запитання до 20 розділу
- •Розділ 21. Виробництво етилового спирту
- •21.1. Загальна характеристика бродильних виробництв
- •21.2. Сировина для виробництва спирту, показники якості сировини і готової продукції
- •21.3. Виробництво етилового спирту з крохмалевмісної сировини
- •21.4. Розварювання сировини
- •21.5. Зброджування оцукреної маси
- •21.6. Вилучення спирту
- •21.7. Особливості виробництва спирту із меляси
- •21.8. Контроль та управління технологічним процесом
- •Контрольні запитання до 21-го розділу
- •Розділ 22. Виробництво пива та безалкогольних напоїв
- •22.1. Сировина для виробництва пива, показники якості сировини і готової продукції
- •22.2. Технологічна схема виробництва пива
- •5__Змішувач для одержанні суспензії; 6— фільтр;
- •22.3. Виробництво безалкогольних напоїв
- •Контрольні запитання до 22-го розділу
- •Розділ 23. Виробництво вина
- •23.1. Сировина для виробництва вин
- •23.2. Технологічний процес виробництва виноградних вин
- •23.3. Особливості виробництва ігристих вин
- •23.4. Особливості виробництва кон'яку
- •23.5. Лінії первинного та вторинного виноробства
- •Контрольні запитання до 23-го розділу
- •Розділ 24. Технологія цукру
- •24.1. Сировина для виробництва цукру
- •24.2. Технологічна схема цукробурякового заводу
- •24.3. Контроль та керування технологічним процесом бурякоцукрового виробництва
- •Контрольні запитання до 24-го розділу
- •Розділ 25. Виробництво крохмалю і крохмальної патоки
- •25.1. Сировина для виробництва крохмалю, показники якості сировини і готової продукції
- •25.2. Технологічна схема виробництва крохмалю
- •25.3. Технологічна схема виробництва крохмальної патоки
- •25.4. Контроль і керування технологічним процесом виробництва патоки
- •Розділ 26. Викиди в довкілля
- •26.1. Утворення шкідливих викидів на підприємствах та в побуті
- •26.2. Води в промисловості
- •26.5. Очищення газових (повітряних) викидів
- •26.6. Знешкодження твердих побутових відходів
- •26.6.1. Проблеми тпв в Україні
- •26.6.2. Варіанти утилізації тпв
- •Контрольні запитання до 26-го розділу
13.4. Технологія цукерок
Цукерками називаються кондитерські вироби, отримані із однієї або декількох цукерних мас, виготовлені на цукровій основі з різноманітними добавками. Цукерки відрізняються за формою, обробкою, смаком. На відміну від карамелі вони мають більш м'яку консистенцію. Цукерки займають перше місце в виробництві кондитерських вробив. Асортимент цукерок різноманітний. В залежності від виду цукерних мас, із яких виготов-: ляється внутрішня частина (корпус), цукерки діляться на: помадні, протлінові, лікерні, грильяжні, молочні, збивні, кремові, марципанові. Корпуси цукерок іможуть виготовлятися із двох або більше шарів цукерних мас. В цьому випадку вони називаються двохшаровими або багатошаровими. Найбільшу питому вагу в асортиментні цукерок займають помадні, пралінові і найменше — лікерні, збивні і грильяжеві. Таке співвідношення в значній мірі пояснюється високою трудомісткістю останніх.
Технологічні процеси і техніка у виробництві цукерок різно-видні. Але в більшості випадків можна виділити такі загальні
559
операції: приготування імаси, формування корпусів, охолодження, глазурування з охолодженням і пакування (рис. 10.3).
Помадні цукерки отримують із напівфабриката помади, що є продуктом кристалізації висококонцентрованих цукрово-паточ-них сиропів. Помада уявляє собою структуровану пластично-в,язку систему, що складається із двох фаз: твердої і рідкої: тверда скалається із найдірбиіших частико сахарози. Рідка уявлє собою насичені розчини цукрів: сахарози, фруктози, мальтози і декстринів. Метою виготовлення помади є викристалізування із цукрово-паточного розчину дрібних фракцій сахарози з розміром частинок (20...30) мкм.
Для приготування цукрової і молочної помади призначено помадозбивальні агрегати, що складаються із відкритого варочного котла, ванни-фільтру, двоплунженого насосу, двох шнекової варочної колонки і двох шнекових помадозбивальних машина. У варочному котлі здійснюють приготування цукрово-паточного або малодно-цукрово-паточного сиропу, який готують так, як і для карамелі. Потім сироп через ванну-фільтр подають за допомогою двоплунжерного насосу в змієвикову варочну колонку, де уварюється при тиску (400...600) кПа до вмісту вологи (10... 12)%. Уварений сироп при температурі (109... 115) °С підходить у паровідокремлювач, а тоді самопливом у воронку пома-дозбивальної машини. Помадозбивальні машини складаються із 4-6 секцій-цилиндрів і шнека. Помада кращої якості отримується на машинах із охолоджуваними шнеком. Температура помади на виході із машин (65...70) °С.
Формування цукерок із цієї помади здійснюється методом екструзії. Помада, виготовлена "холодним" способом, не потребує ви стійки при отриманні корпусів цукерок, так як нема необхідності в охолодження і утворенні скоринок. Строк зберігання цукерок збільшується. Пралинові цукерки відрізняються більшим вмістом горіхів і мають високі харчові властивості. Асортимент пралинових цукерок різноманітний, але в основному їх можна розділити на дві підгрупи: з одношаровим корпусом із пралинової маси("Білочка", "А-ну відніми!", "Кара-Кум" та ін.) і багатошаровим, в якому поряд з полиновим шаром знаходяться і важельні шари ("Мішка косолапий", "Мішкана півночі", "Червона шапочка" та ін.). Горіхові маси, із яких готують пралинові корпуси цу-рок, з структурою, фізико-хімічними властивостями і способами виготовлення мають велику подібність з шоколадною масою.
560
Принципова технологічна схема і устаткування не відрізняються від застосовуємих для готування шоколадних мас. Збивні цукерки отримують збивання м піноутворювачів із цукровопаточним сиропом і студнеутоворювачем. До них відносяться "Птиче молоко", "Суфле", тощо, що відрізняються високими смаковими якостями і особливою харчовою цінністю в зв'язку з легким засвоєнням завдяки їх піноутворюючій структурі. Піну отримують двома способами: збиванням маси цукропаточного розчину з піноутворювачем в періодично діючих машинах під атмосферним тиском і насичення маси повітрям при надмисковому тиску в безперервно діючій машині. Цукерні маси готують в періодично діючих збивальних машинах на попередньо приготованому ага-роцукровопаточному сиропі. При збиванні проходить подрібнення бульбашок повітря на рибні частики і в'язкість маси підвищується. Лікерні цукерки виготовляють на рідких цукрових сиропах з добавкою смакових речовин. При формуванні їх в карамель утворюється корпус із дрібнокристалічною скоринкою із сахарози на поверхні, в середині якої знаходиться насичений розчин сахарози у водно-спиртовому або більш складному розчиннику.
Формування і охолодження корпусів цукерок. Найбільше розповсюдження отримав спосіб відливу цукерної маси в крохмаль; він є найбільш універсальним, оскільки дозволяє формувати помадні, фруктові, молочні, лікерні і збивні цукерки. Відлив іде на основі текучості цих мас в гарячому стані і затвердінні їх при структуруванні. Спосіб потребує довгої вистойки і охолодження корпусів цукерок перед глазуруванням. Для формування використовують кукурудзяний крохмаль, який періодично просіюють і підсушують. Він не тільки утворює форму для корпусів, але і поглинає вологу з поверхні корпусу.
Консистенція цукерної маси має велике значення для процесу відливу. З підвищенням температури маси зменшується її в'язкість і вона легше відливається. Найкращі температури цукерних мас при відливі такі: помадні (65...75)°, фруктові (96... 109), молочні (100...115), лікерні (90...95) °С. Відлив цукерних мас у крохмаль проводиться на цукерновідливочних машинах, куди із обігріваємої відливочної воронки за допомогою поршневих насосів відливається маса. Для отримання багатошарових цукерок відлив очних механізмів може бути декілька. Помадні, фруктові, желейні і молочні маси перекачують у воронку відливочної машини шестерінчастими насосами. Лікерні і збивні маси завантажують вруч- 561
ну, щоб уникнути руйнування структури. У лотках за допомогою спеціального механізму виштамповуються комірки. Різні за формою і розмірами. Для прискореного структурування і охолодження корпусів цукерок з метою зміни їх консистенції в кондитерській промисловості використовуються спеціальні камери-вистойки. В них помадні, лікерні цукерки твердіють з утворенням скоринки на поверхні, фруктові і желейні набувають студене подібну структуру. Лотки із відлитими корпусами надходять у камеру безперервної ви-стойки люлечного або шахтного типу. Час вистійки залежить від виду корпусу і параметрів камери(температура оточуючого повітря, крохмалю). Вистійка помадних корпусів проводиться протягом (32...40) хв. при температурі повітря в камері (4... 10) °С, фруктових — (40...50) хв. при (4...10) °С, молочних(типу "Старт" — (60...90) хв. при (25...28) °С (спочатку) і (8...10) °С (в кінці); лікерних масою (1...14) г при (18...20) °С, збивних масою (6...8)г при (18...20) °С. Лотки із камери безперервної вистойки повертаються в відливочну машину, де корпуси відокремлюється від крохмалю, проходять через щіточний механізм, в якому поверхня корпусів очищається від залишків крохмалю. Очищені корпуси подходять або на глазуваня або на завертання. Формування цукерок у крохмаль має значні недоліки. Крохмаль погіршує санітарні умови в виробництва. Розпил крохмалю при очищенні корпусів цукерок, трудомісткі операції по очищенню і сушінню крохмалю збільшення браку через осипання, ви стійка, тощо. Найбільше перспективним методом є екструзія, при якій охолоджені маси вичавлюються через насадки на стрічковий конвейєр. Метод дозволяє зберегти рядність(спрямованість) корпусів цукерок від формування до гла-зування виробів. Формування методом вичавлювання здійснюється на поточно-механізованих лініях виробництва пралі нових цукерок. Добре вимішану горіхову і відтемперовану масу завантажують у воронку формуючої машини і вичавлюють через мундштучку насадку на стрічковий конвейєр у вигляді безперервних джгутів круглого або прямокутного перерізу. Відформовані джгути або цукерні пласти охолоджуються на клейончастій стрічці. Різальна машина ділить цукерний пласт на окремі корпуси. Передбачено регулювання різки за довжиною в межах (38...40) мм. Різновидністю екструзійного методу формування є метод відсадки корпусів цукерок типу "Трюфелі". Для цукерок "Трюфелі" маса із завантажувальної воронки надходить при температурі (27...28) °С в шнеки, які подають її безперервно в спеціальні камери. Нижня час-
562
тина камер має 12 отворів, через які вичавлюється маса. Отвори періодично перекриваються відсікаючою планкою. Висадка цукерок проводиться на стрічку ковейєра, з перервним рухом. Після висадки вироби надходять до камери, куди подається охолоджене (6...8) °С повітря проти течією до руху транспортера із виробами. Тривалість охолодження — 7 хв.
Охолоджені корпуси цукерок надходять на глазурування і охолодження. Глазурування має мету зберегти стійкість цукерок проти висихання, а також для надання їм кращого смаку і зовнішнього вигляду. Застосовують шоколадну або жирову глазур. Жирову глазур виготовляють на гідро жарі або кондитерському жирі з наповнювачами. Продуктивність глазуровочних машин визначається шириною сітки, яка змінюється від 400 до 10000 мм. Охолодження після глазурування здійснюють в агрегатах, тривалість процесу, в яких залежить від виду корпусу і конструкції агрегату.
