Міжпредметні зв’язки

Запропонована програма переплітається з рядом інших програм дисциплін, які викладаються студентам. Зокрема йдеться про логіку, культурологію, психологію.

Теми пов’язані з логікою: 1,2,5,6,9. В цих темах прослідковується історія генези людського мислення, рефлексії структури форм мислення, дослідження типів мислення і виокремлення законів мислення. Особливо важливий зв'язок між логікою і темою «антична класика» та «німецька класика», оскільки вивчення саме цих періодів історії становлення і розвитку мислення є принципово необхідним для розуміння історичного контексту поступу цивілізації, цивілізаційних викликів сучасності.

Теми пов’язані з культурологією: 3,4,7.

З культурологією пов’язані теми, в яких репрезентується східна філософія та релігія, культурний поворот у добу Відродження. Знання філософської думки сходу і європи допомагає краще та глибше зрозуміти соціально-культурні процеси, які відбуваються сьогодні.

Теми пов’язані з психологією: 10,11,12.

З психологією пов’язані ті теми, в яких йдеться про проблему свідомості людини, глибинних структур мислення та законів життя. Особливо важливе місце в цьому займає вивчення психоаналітичної традиції та феноменології.

Підсумковий (семестровий) контроль

Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни „Філософія” передбачена така форма звітності, як іспит, який проводиться у І семестрі. Протягом семестру студент може набрати до 50 балів. Для допуску до іспиту студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 24 балів.

Іспит є обов’язковою підсумковою формою контролю, яка дає змогу оцінити системне, а не фрагментарне засвоєння навчального матеріалу з „Філософії” і проводиться в усній формі. За усну відповідь 50 балів виставляється таким чином:

41-50 балів – „відмінно”

31-40 бали – „добре”

21-30 балів – „задовільно”

11-20 балів – „достатньо”

1-10 балів – „незадовільно”

Контрольні питання до курсу:

1. Проблема визначення філософії.

2. Запит та його горизонт.

3. Основні категорії даосизму та конфуціанства;

4. Проблема свідомості у філософії буддизму та йогачари.

5. Першопричина як метафізичне поняття.

6. Категорії архе, апейрон та логос у до сократівській філософії.

7. Буття, категорії часу та простору у філософії досократиків.

8. Буття в концепції Платона та Арістотеля.

9. Причини буття сущого та закони логіки арістотеля.

10. Атрибутивні ознаки міфологічного світогляду.

11. Оріген та Тертуліан: диференціація типів мислення.

12. Проблема свободи, віри, розуму та часу у філософії Августина.

13. Докази існування бога Т. Аквінського та вчення про способи буття сущого.

14. Номіналізм та реалізм: проблема універсалій.

15. Конвенціоналізм П. Абеляра.

16. Основні онтологічні категорії філософії Н Кузанського

17. Вчення Дж. Бруно про причину, початок та єдине.

18. Методологія та вчення про ідоли Ф. Бекона.

19. Рівні буття. Буття та свідомість.

20. Буття та Ніщо.

21. Проблема мови і мовлення.

22. “Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.

23. “Метафізичні розмисли” Р. Декарта.

24. “Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.

25. Основні категорії філософії Б. Спінози.

26. Субєктивний ідеалізм Дж. Берклі.

27. Критицизм Д. Юма.

28. Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.

29. Трансцендентальна естетика Канта.

30. Трансцендентальна логіка Канта.

31. Трансцендентальне вчення про метод канта.

32. «Факти свідомості» І. Фіхте.

33. «Система трансцендентального ідеалізму» В.Й.Ф. фон Шеллінга.

34. Проблема змісту, форми, матерії та руху.

35. Час, простір та рух як виміри буття.

36. Свідомість та дійсність. Проблема об’єкту та суб’єкту.

37. Питання про буття як запит про бога.

38. “Феноменологія духу” Гегеля.

39. Ірраціональна філософія А. Шопенгауера.

40. Основні ідеї філософії життя Ф. Ніцше.

41. Буття та Суще. Самокажучість та феномен.

42. Феноменологічна редукція та епохе у феноменології Е. Гуссерля.

43. Екзистенціальний аналіз присутності М. Гайдеггера.

44. Буття як інтерпретація: герменевтика Г.Г. Гадамера.

45. Основні напрямки та проблеми екзистенційної філософії 20ст.

46. Аналітична філософія 20 ст.

47. Поняття структури, системи, знаку, коду, тексту, знакової дії.

48. Свідоме та підсвідоме. Поняття архетипу.

49. Психологічні типии К.Г. Юнга.

50. Основні проблеми психоаналізу.

51. Поняття світогляду та його категоріальна структура.

52. Проблема визначення предмету та об’єкту філософії.

53. Міфологія: основні підходи до її аналізу.

54. Специфіка релігійного світогляду.

55. Філософія і світогляд.

56. Структура філософського знання.

57. Специфіка філософії за природою елементів її знання.

58. Релігія як феномен. Зв'язок міфу та релігії.

59. Метафізика та її місце у філософії та її історії.

60. Галузі філософського знання та принципи його структурування.

61. Функції філософського знання.

62. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії.

63. Форми та закони мислення. Типи логік та їх застосування у філософії.

64. Особливості філософії Г. Сковороди. Вчення про три світи і дві натури.