- •Філософія Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни
- •В. X. Арутюнов, м. М. Демченко, с. Л. Йосипенко, і. С. Кабика, о. О. Круш, в. М. Мішин, н. Я. Станілевич
- •1. Навчальна програма курсу філософії та тематичні завдання для самостійної роботи
- •1.1. Мета і завдання курсу
- •1.2. Бюджет часу
- •1.3. Тематичний план теоретичного (лекційного) курсу
- •1.3.2. Зміст модулів
- •Тема 1. Предмет філософії
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя
- •Тема 4. Філософія Нового часу
- •Тема 5. Німецька класична філософія
- •Тема 6. Історія філософії України
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (XX cm.)
- •Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Тема 9. Онтологія
- •Тема 10. Гносеологія
- •Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія
- •Тема 12. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання
- •1.4. Тематичний план семінарських занять
- •1.4.1. Плани семінарських занять
- •Тема 1. Предмет філософії (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 2. Філософія Стародавнього світу (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 3. Філософія Середньовіччя (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 4. Філософія Нового часу (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 5. Німецька класична філософія (2 год.)
- •Література
- •Тема 6. Історія філософії України (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 8. Проблеми систематизації філософського знання (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 9. Онтологія (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 10. Гносеологія (2 год.)
- •Л ітература
- •Тема 11. Соціальна філософія і філософська антропологія (4 год.)
- •Л ітература
- •Тема 12. Філософія і методологія соціального і економічного пізнання (2 год.)
- •Л ітература
- •1.5. Тематичний план завдань з срс (самостійної роботи студентів)
- •1.5.1. Зонд-тест з теми «предмет філософії»*
- •1.5.2. Експрес-тести Експрес-тест № 1 (Тема 1)
- •Експрес-тест № 10 (Тема 10)
- •1.5.3. Тест «100 філософських шкіл»
- •1.5.4. Тест «хто є хто» (сто імен філософів)
- •1.5.5. Завдання для складання частотного словника: 100 базових філософських понять*
- •1.5.6. Теми для написання рефератів
- •1.6. Основні вимоги до знань, умінь та навичок студентів
- •1.7. Система поточного та підсумкового контролю
- •1.7.1. Оцінка знань студентів за рейтинговою системою контролю
- •1.7.2. Нова система оцінок знань студентів
- •Вимоги до відповіді студента
- •Зразок екзаменаційного білета
- •1.7.3. Підсумковий тест (100 питань з 10 модулів) Експрес-тест (версія: «Так» — «Ні»)
- •Експрес-тест (аналітична версія)
- •Доповніть категорії «До пари» та визначте їх:
- •Тест «Що вам відомо про філософські школи?»
- •Тест «Структура філософського знання»
- •Хто є хто (перша версія)
- •Хто є хто? (друга версія)
- •Кому і до якого напряму філософії належать ці твердження?
- •Зробіть поділ понять:
- •Закінчення
- •1.8. Література Підручники, навчально-методичні посібники та довідкові видання
- •Першоджерела
- •2. Конспект лекцій з курсу філософії*
- •2.1. Тема 1. Предмет філософії
- •Конспективний виклад теми
- •1. Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти
- •2. Поняття та типи світогляду
- •3. Предмет філософії та особливості філософського мислення
- •4. Основне питання, методи і функції філософії
- •Питання для самоконтролю
- •2.2. Тема 2. Філософія стародавнього світу
- •Конспективний виклад теми
- •1. Історія філософії як наука та принципи її періодизації
- •2. Історичні типи філософії
- •3. Давньоіндійська філософія
- •4. Філософія стародавнього Китаю
- •5. Антична філософія
- •Питання для самоконтролю
- •2.3. Тема 3. Філософія середньовіччя
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку
- •2. Основні напрями середньовічної філософії (номіналізм та реалізм)
- •3. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження
- •4. Діалектика епохи Відродження
- •5. Натурфілософія епохи Відродження
- •6. Реформація, її ідеї
- •Питання для самоконтролю
- •2.4. Тема 4. Філософія нового часу (XVII—XVIII ст.)
- •Конспективний виклад теми
- •1. Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість
- •2. Характеристика діяльності основних філософів цієї епохи
- •3. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм
- •4. Французький матеріалізм XVIII ст.
- •Питання для самоконтролю
- •2.5. Тема 5. Німецька класична філософія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії
- •2. Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта
- •3. Об’єктивний ідеалізм г. Гегеля. Діалектика та принципи історизму. Суперечність між методом та системою
- •4. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії л. Фейєрбаха
- •5. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й. Фіхте
- •6. «Філософія тотожності» законів природи і мислення ф. Шеллінга
- •Питання для самоконтролю
- •2.6. Тема 6. Історія філософії України
- •Конспективний виклад теми
- •1. Особливості формування філософської думки в культурі Київської Русі. Філософські, етичні та соціально-політичні ідеї в поглядах Іларіона, Володимира Мономаха, Кирила Туровського та ін.
- •2. Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів
- •3. «Філософія серця» Григорія Сковороди
- •4. Проблема людини та нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства. Філософські погляди т. Шевченка
- •5. «Філософія серця» п. Юркевича та його ставлення до матеріалізму л. Фейєрбаха та м. Чернишевського
- •6. «Філософія серця» та її вплив на формування філософських концепцій в. Соловйова, м. Бердяєва, с. Франка, п. Флоренського, в. І. Вернадського
- •7. Філософські погляди і. Франка, Лесі Українки, м. Драгоманова, с. Подолинського, м. Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу
- •Питання для самоконтролю
- •2.7. Тема 7. Тенденції розвитку сучасної філософії
- •Конспективний виклад теми
- •1. Загальна оцінка і відмінні риси сучасної філософії, етапи її становлення
- •2. Діалектичний та історичний матеріалізм
- •3. Позитивізм і неопозитивізм
- •4. Філософія життя
- •5. Філософська антропологія
- •6. Герменевтика
- •7. Структуралізм
- •8. Екзистенціалізм
- •9. Неотомізм
- •10. Ірраціоналізм
- •11. Фрейдизм та неофрейдизм
- •Питання для самоконтролю
- •2.8. Тема 8. Проблема систематизації філософського знання
- •Конспективний виклад теми
- •1. Проблема систематизації основних галузей філософії
- •Систематизація основних галузей філософії*
- •2. Проблема структурування філософії
- •3. Принципи і основи побудови філософської теорії
- •4. Проблема систематизації законів і категорій філософії
- •Питання для самоконтролю
- •2.9. Тема 9. Онтологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Сутність, проблеми і основні форми буття
- •2. Буття матеріального. Сутність матерії
- •3. Основні форми існування матерії
- •4. Проблема єдності світу
- •5. Свідомість як відображення буття
- •6. Закони розвитку буття
- •Питання для самоконтролю
- •2.10. Тема 10. Гносеологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Природа і призначення процесу пізнання
- •2. Практика як основа і рушійна сила пізнання
- •3. Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види
- •4. Поняття істини, її види, шляхи досягнення
- •5. Практика, як критерій істини, її абсолютний і відносний характер
- •6. Специфіка наукового пізнання
- •7. Поняття науки, її види і функції
- •8. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання
- •9. Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження
- •Наукове пізнання
- •Питання для самоконтролю
- •2.11. Тема 11. Соціальна філософія: філософська антропологія
- •Конспективний виклад теми
- •1. Поняття суспільства
- •2. Матеріалістичний та ідеалістичний підходи до розуміння суспільства
- •3. Філософська антропологія про людину
- •4. Закони суспільства, їх характер і особливості
- •5. Соціально-філософський зміст категорії «суспільне виробництво»
- •6. Поняття суспільно-економічної формації та її структура
- •7. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу
- •8. Суспільний прогрес, його критерії, типи та напрями розвитку
- •Питання для самоконтролю
- •2.12. Тема 12. Філософія і методологія соціального та економічного пізнання
- •Конспективний виклад теми
- •1. Методології та стилі мислення
- •2. Рівні методологій
- •3. Основні методи наукового пізнання
- •4. Економічна діяльність і мораль
- •5. Проблема гуманізації економічної освіти
- •Питання для самоконтролю
- •3. Питання для підготовки студентів до іспиту з філософії
- •VIII. Тест «Xто є хто» (Друга версія)
- •2. Конспект лекцій з курсу філософії
Питання для самоконтролю
-
Методологія як пропедевтика для відшукування ефективних методів творчості. Рівні методології та умови їх застосування.
-
Назвіть основні типи методів пізнання та розкрийте можливості їх використання в соціально-економічних дослідженнях.
-
Назвіть специфічні методи для соціально-економічних досліджень, дайте їм функціональну оцінку як методам творчості.
-
Експериментально-досліджувані методи, можливості пошуку творчих результатів.
-
Метод сходження від абстрактного до конкретного.
-
Метод поєднання логічного з історичним.
-
Метод аналогії (в тому числі історичних подій) у творчому дослідженні.
-
Робоча гіпотеза як вихідний пункт для соціально-економічного дослідження.
-
Мислений експеримент як метод пошуку і встановлення вірогідності творчого теоретичного результату.
-
Методи формалізації (математизації) як необхідна умова найбільш ефективного розгляду експериментального матеріалу, надання йому необхідної теоретичної форми.
-
Конкретні соціологічні дослідження, їх специфіка і форми.
-
Методи соціально-економічного прогнозування.
-
У чому полягає принципова різниця ставлення до підприємництва православ’я, католицизму, протестантизму, ісламської та буддистської релігій?
-
Яка релігійна аскеза сприяла формуванню підприємницьких відносин?
Філософський словник: методологія, методи пізнання, філософська методологія, мораль і економіка.
3. Питання для підготовки студентів до іспиту з філософії
І. Альтернативні тести (можлива відповідь на питання: або «так», або «ні», пояснення чому).
-
Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні?
-
Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму?
-
Чи є агностики серед матеріалістів?
-
Чи є серед ідеалістів моністи?
-
Чи може об’єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу?
-
Чи визнає суб’єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини?
-
Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки?
-
Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму?
-
Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість?
-
Чи може, за Аристотелем, матерія існувати без форми?
-
Чи тотожні філософські поняття «мова» й «мовлення»?
-
Чи існує у мірі суб’єктивна компонента?
-
Чи є загальне в одиничному?
-
Чи тотожні поняття «причинність» і «каузальність»?
-
Чи може необхідне водночас бути випадковим?
-
Чи тотожні поняття «народонаселення» і «суспільство»?
-
Чи тотожні поняття «індивід» і «особистість»?
-
Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії?
-
Чи тотожні поняття «культура» і «цивілізація»?
-
Чи є в істині релятивне?
-
Чи є в істині абсолютне?
-
Чи може свобода бути абсолютна?
-
Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа?
-
Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога?
-
Чи визнає апологетика античну філософію?
-
Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля?
-
Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля?
-
Чи погоджуються номіналісти з ученням Платона про ідеї, поняття?
-
Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття?
-
Чи може об’єкт пізнання існувати без суб’єкта пізнання?
ІІ. Альтернативні тести (друга версія): Обрати правильну відповідь і обґрунтувати її.
-
Особистістю народжуються чи стають?
-
З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою чи світоглядом?
-
Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості чи поняття кількості?
-
Що є більш багатим за змістом — одиничне чи загальне?
-
Що відображає сутність явища, за Кантом, — «річ у собі» чи «річ для нас»?
-
Гегель був представником об’єктивного ідеалізму чи представником суб’єктивного ідеалізму?
-
Декарт розробив індуктивний чи дедуктивний метод?
-
Світосприйняття відноситься до релігійного чи філософського відображення світу?
-
Світорозуміння характеризує міфологічне чи філософське відображення світу?
-
Світорозуміння характеризує релігійне чи філософське відображення світу?
-
Марксизм створив формаційний чи культурологічний підхід вивчення історії філософії?
-
Схоластична філософія була теоцентричною чи космоцентричною?
-
Антична філософія була космоцентричною чи антропоцентричною?
-
Філософія Відродження була «техноцентричною» чи антропоцентричною?
-
Що таке суспільний договір: угода між народом і владою чи угода між кількома державами?
-
Що для софістів було головним: досягнення істини чи засіб доказу?
-
Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості чи причинності?
-
Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості чи причинності?
-
Апологетика є характеристикою патристики чи схоластики?
-
Хто засновник томістської філософії: Августін чи Аквінат?
-
Що відроджує філософія Відродження: гармонійну людину доби античності чи політеїзм стародавніх греків?
-
Що характеризує натурфілософію Відродження: геоцентризм чи геліоцентризм?
-
Від чого абстрагувався Макіавеллі: морально-етичних оцінок чи законів?
-
Що може стимулювати людську працю, за Мором: примус чи висока мораль?
-
Які якості, за Локком, є первинними: смак, звук, колір чи форма, простір, рух, спокій?
-
Які якості є вторинними, за Локком: густина, протяжність, число чи колір, смак, звук?
-
Як можна подолати «відчуження», за Марксом: шляхом знищення приватної власності чи шляхом підвищення свідомості людей?
-
Що є основою неповторності людини, за Юркевичем: розум чи серце?
-
Світ символів, за Сковородою: це Біблія чи логіка?
-
Чим є праця, за Лютером: покликом чи тягарем?
ІІІ. Тест на пошук визначеного поняття (дефінієндума) за його визначенням (дефінієнсом)
-
Що визначається марксистами як об’єктивна реальність, яка дана нам у відчуттях?
-
Що у філософії визначається як єдність сутності та існування?
-
Що у філософії визначається як теорія пізнання?
-
Що у філософії визначається як вчення про світ?
-
Що у філософії визначається як система цінностей і життєвих сенсів?
-
Яка частина філософського знання вивчає загальні підходи до пізнання і розуміння буття?
-
Яка філософська дисципліна осмислює власний шлях, генезу філософії?
-
Яка філософська категорія відображає єдність якості і кількості, межу між якісними змінами?
-
Яка філософська категорія відображає послідовність явищ і процесів?
-
Яка філософська категорія відображає розташування одних предметів біля інших?
-
Яка філософська категорія відображає проблематичність або необов’язковість зв’язків, явищ, подій?
-
Яка філософська категорія відображає обов’язковість, стійкість зв’язків, неминучість явищ і подій?
-
Яка філософська категорія відображає процес переходу до нової якості?
-
Яка філософська категорія відображає полярну спрямованість тенденцій, явищ, процесів, що є взаємовиключеними?
-
Яка філософська категорія відображає єдність суттєвих властивостей об’єкта або процесу, що відрізняють їх від інших об’єктів або процесів?
-
Яка філософська категорія визначається як сукупність елементів, що перебувають у певних зв’язках і відношеннях один до одного, створюють певну цілісність?
-
Яку філософську категорію визначають як соціальне організоване виробництво різновиду знання?
-
Що у філософії визначають як цілеспрямовану діяльність, яка створює принципово нові і соціально значущі матеріальні та духовні цінності?
-
Що у філософії визначають як образ, адекватний відображуваному об’єкту?
-
Що у філософії визначають як специфічну форму взаємодії суб’єкта й об’єкта, кінцевою метою якої є істина, розробка моделей, програм, спрямованих на освоєння об’єкта відповідно до потреб суб’єкта?
-
Що у філософії визначають як міру людського у людині?
-
Що у філософії визначають як найвищу форму і результат відображення дійсності?
-
Що у філософії визначають як активну діяльність конкретно-історичного суб’єкта, у ході якої він здійснює матеріальне перетворення об’єкта відповідно до своїх цілей, розвивається і змінюється сам?
-
Що у філософії визначають як діяльність на ґрунті пізнання необхідності?
-
Що у філософії визначають як такий напрям розвитку, що забезпечує більш високий ступінь і потенціал розвитку?
-
Якою філософською категорією позначають такий перехід від старої якості до нової, за якого певні риси старої якості входять у нову якість?
-
Що у філософії визначається як джерело розвитку?
-
Що у філософії визначають як здійснену можливість?
-
Яка філософська категорія відображає відносність істини?
-
Що у філософії визначається як перехід у протилежну нову якість?
IV. Тест «Філософські категорії»
Задана філософська категорія |
Назвати протилежну філософську категорію |
Дати визначення протилежної філософської категорії, розкрити діалектичний взаємозв’язок між парами категорій |
|
91. |
Матеріалізм |
? |
? |
92. |
Ідеалізм |
? |
? |
93. |
Монізм |
? |
? |
94. |
Дуалізм |
? |
? |
95. |
Монотеїзм |
? |
? |
96. |
Політеїзм |
? |
? |
97. |
Сенсуалізм |
? |
? |
98. |
Раціоналізм |
? |
? |
99. |
Об’єктивна діалектика |
? |
? |
100. |
Суб’єктивна діалектика |
? |
? |
101. |
Молодогегельянство |
? |
? |
102. |
Старогегельянство |
? |
? |
103. |
Якість |
? |
? |
104. |
Кількість |
? |
? |
105. |
Матеріальне буття |
? |
? |
106. |
Ідеальне буття |
? |
? |
107. |
Одиничне |
? |
? |
108. |
Загальне |
? |
? |
109. |
Діалектика |
? |
? |
110. |
Метафізика |
? |
? |
111. |
Сутність |
? |
? |
112. |
Явище |
? |
? |
113. |
Необхідність |
? |
? |
Закінчення
Задана філософська категорія |
Назвати протилежну філософську категорію |
Дати визначення протилежної філософської категорії, розкрити діалектичний взаємозв’язок між парами категорій |
|
114. |
Випадковість |
? |
? |
115. |
Причина |
? |
? |
116. |
Наслідок |
? |
? |
117. |
Форма |
? |
? |
118. |
Зміст |
? |
? |
119. |
Можливість |
? |
? |
120. |
Дійсність |
? |
? |
V. Тест «Доповнення»
121. Доповнити етапи розвитку античної філософії: 1) досократичний;
2) _____________, 3) _____________, 4) _____________;
122. Доповнити етапи розвитку давньоіндійської філософії: 1) ведичний;
2) _____________, 3) _____________;
123. Доповнити етапи розвитку середньовічної філософії: 1) апологетика;
2) _____________; 3) _____________;
124. Доповнити етапи розвитку філософії позитивізму: 1) класичний позитивізм;
2) _____________; 3) _____________;
125. Доповнити етапи розвитку української філософської думки: 1) докласична доба;
2) _____________; 3) _____________;
126. Доповнити основні методи емпіричного пізнання: 1) спостереження;
2) _____________; 3) _____________;
127. Доповнити основні загальнологічні методи пізнання: 1) індукція:
2) _____________; 3) _____________;
128. Доповнити основні теоретичні методи пізнання: 1) ідеалізація;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
129. Доповнити основні форми чуттєвого пізнання: 1) відчуття;
2) _____________;. 3) _____________;
130. Доповнити основні логічні форми пізнання: 1) поняття;
2) _____________; 3) _____________;
131. Доповнити основні рівні методологічного знання: 1) філософська методологія;
2) _____________;. 3) _____________;
132. Доповнити основні концепції розуміння суспільства: 1) натуральна (соціал-дарвіністська);
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
133. Доповнити основні функції практики: 1) основа пізнання;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
134. Доповнити основні критерії істини: 1) логічні;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
135. Доповнити основні рушійні сили розвитку суспільства: 1) потреби;
2) _____________;. 3) _____________;
136. Доповнити основні критерії суспільного прогресу: 1) ступінь задоволення матеріальних потреб;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
137. Доповнити основні суб’єкти суспільного розвитку: 1) Великі соціальні групи;
2) _____________;. 3) _____________;
138. Доповнити основні види творчості: 1) наукова творчість;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
139. Доповнити структуру психіки людини, за Фрейдом: 1) воно:
2) _____________; 3) _____________;
140. Доповнити основні концепції філософської антропології: 1) біологічна;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
141. Доповнити основні форми буття: 1) буття речей;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
142. Доповнити основні форми суспільної свідомості: 1) політична;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
5) _____________; 6) _____________;
143. Доповнити основні види матерії: 1) речовина;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
144. Доповнити атрибутивні властивості матерії: 1) рух;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
145. Доповнити основні характеристики свідомості: 1) діяльне відображення;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________;
146. Доповнити етапи розвитку абсолютної ідеї, за Гегелем: 1) абсолютна ідея поза часом і простором;
2) _____________; 3) _____________;
147. Доповнити ступені заперечення заперечення у формі гегелівської тріади: 1) теза;
2) _____________; 3) _____________;
148. Доповнити елементи системи натурального права, за Локком: 1) право на життя;
2) _____________; 3) _____________;
149. Доповнити можливі шляхи пізнання, за Беконом: 1) шлях павука;
2) _____________; 3) _____________;
150. Доповнити правила наукового методу Декарта: 1) визначення принципів;
2) _____________; 3) _____________; 4) _____________.
VI. Тест «Філософські школи»
Назва школи, напрям у філософії |
Час заснування |
Місце заснування |
Представники |
Коло проблем |
151. Чарвака |
? |
? |
? |
? |
152. Індуїзм |
? |
? |
? |
? |
153. Буддизм |
? |
? |
? |
? |
154. Конфуціанство |
? |
? |
? |
? |
155. Даосизм |
? |
? |
? |
? |
156. Мілетська школа |
? |
? |
? |
? |
157. Елейська школа |
? |
? |
? |
? |
Закінчення
Назва школи, напрям у філософії |
Час заснування |
Місце заснування |
Представники |
Коло проблем |
158. Піфагорійський союз |
? |
? |
? |
? |
159. Кініки |
? |
? |
? |
? |
160. Кіренаїки |
? |
? |
? |
? |
161. Мегарська школа |
? |
? |
? |
? |
162. Атомісти |
? |
? |
? |
? |
163. Софісти |
? |
? |
? |
? |
164. Академія Платона |
? |
? |
? |
? |
165 .Перипатетики |
? |
? |
? |
? |
166. Неоплатоніки |
? |
? |
? |
? |
167. Стоїки |
? |
? |
? |
? |
168. Александрійська школа |
? |
? |
? |
? |
169. Номіналісти |
? |
? |
? |
? |
170. Реалісти |
? |
? |
? |
? |
171. Києво-Могилянська академія |
? |
? |
? |
? |
172. Львівсько-Варшавська школа |
? |
? |
? |
? |
173. Віденський гурток |
? |
? |
? |
? |
174. Німецька класична філософія |
? |
? |
? |
? |
175. Франкфуртська школа |
? |
? |
? |
? |
176. Школа психоаналізу |
? |
? |
? |
? |
177. Герменевтика |
? |
? |
? |
? |
178. Екзистенціалізм |
? |
? |
? |
? |
179. Український романтизм |
? |
? |
? |
? |
180. Неопозитивізм |
? |
? |
? |
? |
VII. Тест «Хто є хто» (Перша версія)
Ім’я філософа |
Період історії філософії |
Країна або етнічна його належність |
Напрям, течія або філософська школа |
Внесок у філософію |
181. Фалес |
? |
? |
? |
? |
182. Анаксимандр |
? |
? |
? |
? |
183. Анаксимен |
? |
? |
? |
? |
184. Геракліт |
? |
? |
? |
? |
185. Піфагор |
? |
? |
? |
? |
186. Сократ |
? |
? |
? |
? |
187. Платон |
? |
? |
? |
? |
188. Епікур |
? |
? |
? |
? |
Закінчення
Ім’я філософа |
Період історії філософії |
Країна або етнічна його належність |
Напрям, течія або філософська школа |
Внесок у філософію |
189. М. Кузанський |
? |
? |
? |
? |
190. Боецій |
? |
? |
? |
? |
191. Конфуцій |
? |
? |
? |
? |
192. Мартін Лютер |
? |
? |
? |
? |
193. М. Вебер |
? |
? |
? |
? |
194. Фіхте |
? |
? |
? |
? |
195. Поппер |
? |
? |
? |
? |
196. Макіавеллі |
? |
? |
? |
? |
197. Т. Гоббс |
? |
? |
? |
? |
198. Дж. Берклі |
? |
? |
? |
? |
199. Д. Юм |
? |
? |
? |
? |
200. Ж.-П. Сартр |
? |
? |
? |
? |
201. Вольтер |
? |
? |
? |
? |
202. Ніцше |
? |
? |
? |
? |
203. Шопенгауер |
? |
? |
? |
? |
204. Конт |
? |
? |
? |
? |
205. Шеллінг |
? |
? |
? |
? |
206. В. Липинський |
? |
? |
? |
? |
207. З. Фрейд |
? |
? |
? |
? |
208. М. Драгоманов |
? |
? |
? |
? |
209. І. Франко |
? |
? |
? |
? |
210. М. Соловйов |
? |
? |
? |
? |