5.2.3. Заповнення текстової частини операційної карти

При виконанні індивідуального завдання необхідно використовувати бланки операційних карт відповідно до ДСТ 3.1404-86 форми 2 (2а) або 3.

У верхній частині карти заповнити графи, що відносяться до оброблюваної деталі ( позначення, найменування, матеріал, дані заготовки, маса, кількість оброблюваних деталей); указати найменування операції, устаткування, пристрій ЧПК й позначення програм для верстатів із ЧПК, охолодження, дані по нормуванню операції.

У нижній частині карти записується зміст операції. Запис даних у бланках варто робити в технологічній послідовності виконання операції, переходів, приймання робіт. Переходи варто нумерувати числами натурального ряду (1, 2, 3 і т.д.). Установи нумерувати прописними літерами російського алфавіту (А, Б, У й т.п.).

Правила запису операційних переходів регламентовані ДСТ 3.1702-79. У змісті переходу ключове слово, що характеризує метод обробки, виражається дієсловом у невизначеній формі, наприклад, «точити», «свердлити» і т.п. Рекомендації з вибору схеми обробки й способів установки заготовок на верстатах наведені в довіднику [5].

Запис змісту операції допускається повний і скорочений. При наявності операційного ескізу виконується звичайно скорочений запис переходу, наприклад, «Підрізати торець 1», «Точити канавку 2» і т.п. Повний запис варто виконувати для проміжних переходів, що не мають графічних ілюстрацій, наприклад, «Точити поверхню 1 попередньо, витримавши d=40^-0.34 і l=80^±0,4.

Запис допоміжних переходів по установці й зняттю деталі допускається не виконувати при наявності позначень баз і опор на операційному ескізі. Переходи, що передбачають переустановку деталі, повинні бути записані в операційну карту.

Запис інформації в операційній карті варто виконувати у строк із прив'язкою до відповідних службових символів. При зазначенні даних по технологічному оснащенню варто керуватися вимогам відповідних класифікаторів, державних і галузевих стандартів на кодування (позначення) і найменування технологічного оснащення, при цьому інформацію варто записувати в послідовності: пристосування (ПР); допоміжний інструмент (ДІ); різальний інструмент (РІ); засобу виміру (ЗВ). Поділу інформації з кожного засобу технологічного оснащення варто виконувати через знак «;».

Зазначення даних за технологічним режимом варто виконувати після запису складу застосовуваного технологічного оснащення.

У першій графі текстової частини карти перед номером рядка необхідно вказати символ інформації:

О - зміст переходу;

Т - інформація про застосовуване технологічне оснащення;

Р - інформація з технологічних режимів.

Рекомендації з вибору технологічного оснащення наведені в довіднику [8]. Вимірювальні інструменти для контролю вільних розмірів приймати універсальні, а на посадкові - граничні калібри.

Розрахункові розміри обробки приймати, виходячи із заданих розмірів деталі, максимальних припусків на обробку з урахуванням врізання й перегону інструмента.

Величину врізання різця дозволяється приймати рівній глибині різання, а величину перегону при вільному виході різця – 2 мм.