- •49600, Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4
- •1. Загальні методичні вказівки
- •Розподіл навчальних годин робочої програми
- •2. Рекомендована література
- •3. Програма та методичні вказівки до вивчення дисципліни
- •Розподіл навчальних годин за темами і видами занять
- •Продовження табл. 3.1
- •Тема 1. Вступ. Мета і задачі дисципліни. Основні поняття й визначення. Виробничий і технологічний процеси виготовлення машин (8 годин) Лекційний матеріал (1,0 година)
- •Тема 2. Основи технічного нормування робіт (6,5 годин)
- •Тема 3. Технологічність конструкції та її вплив на експлуатаційну надійність машини (6,5 годин)
- •Самостійне вивчення (6 годин)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 4. Точність виробів (9 годин) Лекційний матеріал (1 година)
- •Самостійне вивчення (8 годин)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Базування деталей і заготовок (6,5 годин) Лекційний матеріал (0,5 години)
- •Самостійне вивчення (6 годин)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Технологічні розмірні ланцюги (5,5 годин) Лекційний матеріал (0,5 години)
- •Самостійне вивчення (5 годин)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Якість поверхні й технологічні методи підвищення експлуатаційних властивостей деталей машини (6 годин) Лекційний матеріал (1 година)
- •Самостійне вивчення (5 годин)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Допуски і припуски на обробку заготовок (5 годин)
- •Тема 9. Вихідна інформація і послідовність проектування технологічних процесів виготовлення машин (6 годин)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Проектування технологічних процесів обробки заготовок (6 годин) Лекційний матеріал (1 година)
- •Самостійне вивчення (5 годин)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11. Проектування технологічних процесів складання машин (5,5 годин)
- •Тема 12. Проектування технологічних процесів для верстатів із програмним керуванням (8 годин)
- •Самостійне вивчення (7 годин)
- •Тема 13. Технологія виготовлення корпусних деталей (4,5 години)
- •Тема 14. Технологія виготовлення деталей класу „Круглі стержні” (4,5 години)
- •Тема 15. Технологія виготовлення деталей класу „Некруглі стержні (важелі)” (4,5 години) Лекційний матеріал (0,5 години)
- •Самостійне вивчення (4 години)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 16. Технологія виготовлення деталей класу „Порожнисті циліндри” (4,5 години)
- •Тема 17. Технологія виготовлення зубчастих передач (6 годин)
- •Тема 18. Технологічні особливості виготовлення великогабаритних деталей (7 годин)
- •Тема 19. Складання машини й вузлів (7 годин)
- •Тема 20. Використання електрофізичних і електрохімічних процесів у машинобудуванні (8,5 годин) Лекційний матеріал (1,5 години)
- •Самостійне вивчення (7 годин)
- •Питання для самоконтролю
- •4. Лабораторні роботи
- •5. Індивідуальні завдання і методичні вказівки до їх виконання
- •5.1. Загальні вимоги
- •5.2. Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань
- •5.2.1. Оформлення маршрутної карти
- •5.2.2. Оформлення карти ескізів
- •5.2.3. Заповнення текстової частини операційної карти
- •5.2.4. Розрахунок режимів обробки
- •5.2.5. Нормування операції
- •5.2.6. Приклад виконання індивідуального завдання (деталь нульового варіанта; заготовка - лиття в піщані форми)
- •Р ис. 5.1 Схема розмірного ланцюга
5.2.3. Заповнення текстової частини операційної карти
При виконанні індивідуального завдання необхідно використовувати бланки операційних карт відповідно до ДСТ 3.1404-86 форми 2 (2а) або 3.
У верхній частині карти заповнити графи, що відносяться до оброблюваної деталі ( позначення, найменування, матеріал, дані заготовки, маса, кількість оброблюваних деталей); указати найменування операції, устаткування, пристрій ЧПК й позначення програм для верстатів із ЧПК, охолодження, дані по нормуванню операції.
У нижній частині карти записується зміст операції. Запис даних у бланках варто робити в технологічній послідовності виконання операції, переходів, приймання робіт. Переходи варто нумерувати числами натурального ряду (1, 2, 3 і т.д.). Установи нумерувати прописними літерами російського алфавіту (А, Б, У й т.п.).
Правила запису операційних переходів регламентовані ДСТ 3.1702-79. У змісті переходу ключове слово, що характеризує метод обробки, виражається дієсловом у невизначеній формі, наприклад, «точити», «свердлити» і т.п. Рекомендації з вибору схеми обробки й способів установки заготовок на верстатах наведені в довіднику [5].
Запис змісту операції допускається повний і скорочений. При наявності операційного ескізу виконується звичайно скорочений запис переходу, наприклад, «Підрізати торець 1», «Точити канавку 2» і т.п. Повний запис варто виконувати для проміжних переходів, що не мають графічних ілюстрацій, наприклад, «Точити поверхню 1 попередньо, витримавши d=40-0.34 і l=80±0,4.
Запис допоміжних переходів по установці й зняттю деталі допускається не виконувати при наявності позначень баз і опор на операційному ескізі. Переходи, що передбачають переустановку деталі, повинні бути записані в операційну карту.
Запис інформації в операційній карті варто виконувати у строк із прив'язкою до відповідних службових символів. При зазначенні даних по технологічному оснащенню варто керуватися вимогам відповідних класифікаторів, державних і галузевих стандартів на кодування (позначення) і найменування технологічного оснащення, при цьому інформацію варто записувати в послідовності: пристосування (ПР); допоміжний інструмент (ДІ); різальний інструмент (РІ); засобу виміру (ЗВ). Поділу інформації з кожного засобу технологічного оснащення варто виконувати через знак «;».
Зазначення даних за технологічним режимом варто виконувати після запису складу застосовуваного технологічного оснащення.
У першій графі текстової частини карти перед номером рядка необхідно вказати символ інформації:
О - зміст переходу;
Т - інформація про застосовуване технологічне оснащення;
Р - інформація з технологічних режимів.
Рекомендації з вибору технологічного оснащення наведені в довіднику [8]. Вимірювальні інструменти для контролю вільних розмірів приймати універсальні, а на посадкові - граничні калібри.
Розрахункові розміри обробки приймати, виходячи із заданих розмірів деталі, максимальних припусків на обробку з урахуванням врізання й перегону інструмента.
Величину врізання різця дозволяється приймати рівній глибині різання, а величину перегону при вільному виході різця – 2 мм.