Показники ефективності менеджменту

Ці показники допомагають інвестору порівнювати спроможності досліджуваних компаній керувати наявними в їхньому розпорядженні активами.

Звичайно в літературі зустрічаються три показники ефективності менеджменту:

1. Показник рентабельності власного капіталу (Return on Equity, ROE). Іноді його називають також «норма прибутковості власного капіталу».

2. Показник рентабельності інвестицій (Return on Investment, ROI), або норма прибутковості інвестицій.

3. Показник рентабельності активів (Return on Assets, ROA), або норма прибутковості активів.

Показник ROE розраховується як виражене у відсотках відношення чистою прибутку компанії, тобто показник ROE відображає спроможність керівництва компанії керувати своїми активами або показує, який прибуток приносить компанії її акціонерний капітал.

Показник ROІ визначає спроможність керівництва компанії отримувати прибуток від керування не тільки власними коштами, але і коштами, вкладеними у компанію інвесторами на значний термін.

Показник ROA характеризує спроможність компанії отримувати прибуток із сукупних активів, що знаходяться в й розпорядженні, й обчислюється у такий спосіб:

Сукупні активи являють собою суму власних коштів, довгострокових інвестицій та короткострокових (не менше року) запозичень.

Загальне правило для інвесторів полягає у тому, щоб знайти компанію з високими показниками ROE, ROI й ROA і не інвестувати у компанії, у яких ці показники мають тенденцію до зменшення.

Коефіцієнт «Beta» (ß)

Коефіцієнт ß є категорією технічного аналізу. Цей коефіцієнт характеризує ступінь відносної мінливості ціни акції у порівнянні з коливаннями всього ринку і розраховується за підсумками п'яти останніх років. Коефіцієнт «Beta» розраховується відносно індексу «Standard & Poor's - 500», тобто ß цього індексу приймається за 1. Так, якщо ß будь-якою акції дорівнює 0,8, це означає, що за останні 5 років щоразу, коли індекс S&P - 500 зростає на 10%, ця акція зростає тільки на 8%, але щоразу, коли індекс опускається на 10%, ця акція опускається усього на 8%. Якщо ß дорівнює 2, це означає, що при зростанні індексу S&P - 500 на 10%, ця акція зросла на 20% а при зниженні індексу на 10% - акція відповідно падала на 20%.

Коефіцієнт ß допомагає інвестору підібрати акції відповідно до поставлених інвестиційних цілей. Агресивні інвестори, що здатні на ризик заради отримання високого прибутку, будуть, підбирати акції з високим значенням ß. Інвестори, чия ціль полягає у збереженні капіталу і забезпеченні його помірного зростання, будуть підбирати акції зі значенням ß, меншим або рівним 1

Крім того, існує загальне правило, відповідно до якого при очікуваному зростанні ринку інвестори купують акції з високим значенням ß, а при очікуваному зниженій ринку - акції з низьким значенням ß.

2.4. Стратегії інвестування у звичайні акції

Інвестор вибирає акції у відповідності зі своїми інвестиційними цілями. По суті, усі ці цілі зводяться до трьох основних:

1. Збереження капіталу.

2. Накопичення капіталу.

3. Одержання поточного прибутку.

Для досягнення цих цілей інвестори вдаються до різноманітних стратегій. До таких стратегій відносяться:

- стратегія довгострокового володіння;

- стратегія отримання високих прибутків на інвестований капітал;

- стратегія довгостроковою зростання інвестицій;

- агресивне керування портфелем акцій;

- стратегія спекуляції.