 
        
        - •Передмова
- •Розрахункове завдання № 1.
- •Розрахунок електричних кіл постійного струму
- •Методом „згортання”.
- •Завдання
- •Методичні вказівки до виконання завдання № 1.
- •Розрахункове завдання № 2 Розрахунок складних електричних кіл методом вузлових та контурних рівнянь.
- •Методичні вказівки
- •Розв’язок
- •Розрахункове завдання № 3 Розрахунок складних електричних кіл методом вузлової напруги
- •Варіанти 1 – 10
- •Варіанти 11 – 20
- •Методичні вказівки
- •Приклад 3.
- •Розрахункове завдання № 4 Розрахунок електричних кіл методом перетворення трикутника опорів в зірку та зірки в трикутник. Варіанти 1 – 10
- •Методичні вказівки до виконання завдання № 4.
- •Розрахункове завдання №5 Розрахунок електростатичних кіл
- •Методичні вказівки до виконання завдання № 5.
- •Розрахункове завдання №6. Розрахунок магнітних кіл.
- •Методичні вказівки до виконання завдання № 6.
- •Розрахункове завдання № 7. Розрахунок нерозгалужених кіл змінного струму.
- •Методичні вказівки до виконання завдання № 7.
- •Розв’язок:
- •Розрахункове завдання № 8. Розрахунок розгалужених кіл змінного струму.
- •Методичні вказівки до виконання завдання №8.
- •Приклад 8а
- •Приклад 8б
- •Розрахункове завдання № 9. Розрахунок кіл змінного струму символічним методом. Варіанти 1 - 20
- •Варіанти 21-30
- •Методичні вказівки до виконання завдання № 9
- •Аргумент комплексного числа визначається виразом . ( 2 )
- •Методику та послідовність розв’язання розрахункового завдання № 9 розглянемо на прикладі 9.5. Приклад 9.5.
- •Розрахункове завдання №10. Розрахунок трифазних кіл.
- •Методичні вказівки до виконання завдання №10.
- •Приклад 10а
- •Розв’язок.
- •Приклад 10б
- •Розв’язок
- •Розрахункове завдання №11. Розрахунок електричних кіл з несинусоїдними струмами та напругами.
- •Методичні вказівки до виконання завдання №11.
- •Розрахункове завдання №12. Розрахунок перехідних процесів.
- •Методичні вказівки до виконання завдання №12.
- •Приклад 12а.
- •Розв’язок.
- •Приклад 12б.
- •Розв’язок.
- •Список літератури
Варіанти 21-30
Ділянки кола змінного струму з’єднані мішано (рис.9.3).Напруга та повні опори ділянок задані в символічній формі (табл.9.3). Визначити: струми віток, струм у нерозгалуженій частині кола; повну потужність кола; активну і реактивну потужності кола. Побудувати векторну діаграму в осях комплексних чисел.
Таблиця 9.3.
| Варіант | Z1 Ом | Z2 Ом | Z3 Ом | Z4 Ом | 
 | 
| 21 | 8-j6 | 7-j3 | 1+j9 | 2+j8 | 
 | 
| 22 | 25 | 17+j8 | 8+j7 | -j25 | 
 | 
| 23 | 4+j3 | 1-j3 | 3+j6 | 4-j1,5 | 60 | 
| 24 | -j15 | 10-j10 | 10+j10 | 25+j25 | 300 | 
| 25 | 4+j3 | 4-j4 | 4-j2 | 4-j3 | 
 | 
| 26 | 8+j6 | j15 | 20 | 8-j8 | 
 | 
| 27 | -j50 | 50-j10 | J10 | 25-j25 | 
 | 
| 28 | 10+j10 | -j10 | 10+j20 | 5+j5 | 
 | 
| 29 | 50+j20 | 30+j30 | 20-j20 | 25-j10 | 250 | 
| 30 | 16-j12 | 8+j6 | 8+j6 | 16+j12 | 
 | 
 
Рис 9.3.
Методичні вказівки до виконання завдання № 9
Основи символічного методу розрахунку електричних ланцюгів змінного струму. Символічний метод, що ґрунтується на використанні комплексних чисел, знайшов широке застосування для розрахунку складних ланцюгів змінного струму. Комплексне число А складається з дійсної а і уявної b частин :
A = а + jb. Комплексне число на комплексно-числовій площині можна зобразити вектором. Проекція вектора на вісь дійсних величин (вісь абсцис) відповідає дійсній частині комплексного числа а . Проекція вектора на вісь уявних величин j (вісь ординат) відповідає коефіцієнтові при уявній одиниці в , j — уявна одиниця являє собою поворотний множник, добуток на який означає поворот вектора на 90° проти годинникової стрілки (тобто в додатньому напрямку). Причому j2 = - 1.

 
j j a +1



 
b A = a + j b φ


 
 
 φ
                                                             
                              
A
= a –jb
                φ
                                                             
                              
A
= a –jb
  0
                              
 a
           +1                -
b
0
                              
 a
           +1                -
b
 
 
 j
              
       -
a
                                                   + 1
                                        j
              
       -
a
                                                   + 1
 



 b
                                       b

 φ
                                                                     
            φ     
 
  φ
                                                                     
        -b
                                          φ
                                                                     
        -b
  -a
                                 
+1
 -a
                                 
+1
                                   
A = - a + j b A = - a – j b
Рис. 9.4
Комплексне число А можна подати у трьох формах : алгебраїчній, тригонометричній, показниковій
Алгебраїчна – А = а + jb ;
Тригонометрична – А = r соs φ + j r sin φ = r ( Cos φ + j Sin φ )
Показникова – А = r еjφ
Модуль
комплексного числа   r
 відповідає довжині вектора комплексного
числа .З векторних діаграм видно , що
модулі комплексних чисел знаходяться
за теоремою Піфагора :
 ( 1 )
                                    ( 1 )
Кут φ , що утворюється між вектором та додатньою частиною дійсної вісі (вісі абсцис ) називається аргументом комплексного числа .

 В
В





