- •5 Розв’язування геометричних задач з використанням
- •7 Багатогранники. Перетин багатогранників з площиною,
- •Умовні позначення
- •1 Проекції точки
- •1.1 Утворення додаткових систем площин проекцій
- •1.2 Креслення без вказування осей проекцій
- •Запитання для самоперевірки
- •2 Проекції прямої
- •2.1 Пряма, що не паралельна жодній із площин проекцій
- •2.2 Прямі, що паралельні та перпендикулярні
- •2.3 Визначення натуральної довжини відрізка прямої загального
- •2.4 Точка і пряма
- •2.5 Сліди прямої
- •2.6 Дві прямі
- •2.7 Відстані та кути між двома прямими
- •Запитання для самоперевірки
- •3 Площина
- •3.1 Подання площини на кресленні
- •3.2 Побудова слідів площини
- •3.3 Точка і пряма у площині
- •3.4 Головні лінії площини
- •3.5 Площини, що перпендикулярні та паралельні площинам проекцій
- •Запитання для самоперевірки
2.4 Точка і пряма
Якщо
точка належить прямій, то її проекції
належать однойменним проекціям цієї
прямої. Точка може перебувати у різних
положеннях щодо прямої. Так на рис. 2.12
представлено пряму l(l1,
l2)
і декілька точок, про які можна сказати:
точка А(А1,А2)
знаходиться перед прямою l,
точка В(В1,
В2)
за прямою l,
точка С
під прямою l,
точка D
над прямою l,
точка Е знаходиться у третій чверті, а
задана частина прямої l
у першій чверті. І тільки точка F(F1,
F2)
належить прямій l,
бо F1
l1,
a
F2
l2.
Але , якщо задана , наприклад, профільна
пряма DE
на горизонтальній і фронтальній
проекціях, то не будь-яка точка F,
проекції F1
і F2
якої належать однойменним проекціям
прямої DE,
належить цій прямій (рис. 2.13). У цьому
можна переконатися, якщо побудувати
профільну проекцію прямої DE
і точки F.
Профільна проекція F3
не належить проекції D3E3.
Це означає, що точка F
не належить прямій DE.
Цей факт можна встановити іншим шляхом.
Із властивостей паралельного проекціювання
відомо, що відношення відрізків прямої
дорівнює відношенню їхніх проекцій. Із
рис. 2.13 видно, що D2F2
/F2E2
D1F1
/ F1E1,
отже точка F
не належить прямій DE.
Н
а
підставі названої властивості можна
побудувати точку К, яка б належала
профільній прямій GH
(рис. 2.14). Для цього на горизонтальній
проекції G1H1
прямої GH
задаємо горизонтальну проекцію Рис.
2.12
К1 точки К. Від точки Н1
проводимо допоміжну пряму під будь-яким кутом і на ній відкладаємо відрізок Н1G0, довжина якого дорівнює довжині проекції G2H2 відрізка GH. Точку G0 cполучаємо з точкою G1. Через точку К1 проводимо відрізок К1К0 G1G0 . На проекції G2H2 відкладаємо відрізок H2K2 = H1K0. Проекції К1 і К2 – це проекції точки К, що належить прямій GH.
Аналогічно можна поділити будь-який відрізок у заданому відношенні. Наприклад, необхідно на відрізку MN Рис. 2.13 Рис. 2.14 Рис. 2.15
(рис. 2.15) побудувати точку L,
яка поділила б його у відношенні 1: 3. Для цього від точки N2 проводимо під довільним кутом пряму лінію і на ній відкладаємо 4 однакові відрізки довільної довжини. Поділку 4 сполучаємо з точкою M2 і через поділку 1 проводимо відрізок 1L2 | 4M2.
Точка L2 поділяє проекцію M2N2 у відношенні 1 : 3. За лінією зв’язку знаходимо проекцію L1 точки L. Точки L1 і L2 – це проекції точки L, яка поділила відрізок MN у відношенні NL/LM = 1:3.
2.5 Сліди прямої
На будьякій прямій є особливі точки це точки перетину прямої з площинами проекцій, які називаються слідами прямої. Точка перетину прямої з горизонтальною площиною проекцій називається горизонтальним слідом, точка перетину прямої з фронтальною площиною проекцій називається фронтальним слідом, а з профільною профільним. Пряма загального положення перетинається з трьома площинами проекцій, тобто має три сліди, лінія рівня перетинається з двома площинами проекцій, отже має два сліди, а проекціювальна пряма має тільки один слід. У залежності від розташування прямої щодо площин проекцій вона може проходити через ті чи інші квадранти та октанти. На рис. 2.16, а показано побудову слідів прямої l(l1, l2) на площинах проекцій П1 та П2:
H горизонтальний слід,
H1 горизонтальна проекція горизонтального сліду,
H2 фронтальна проекція горизонтального сліду,
F фронтальний слід,
F1 горизонтальна проекція фронтального сліду,
F2 фронтальна проекція фронтального сліду.
Д
ля
побудови горизонтального сліду на
кресленні прямої (рис. 2.16, б)
Рис. 2.16
продовжуємо її фронтальну проекцію l2 до перетину з віссю проекцій x12 маємо точку H2, за лінією зв’язку знаходимо точку H1 на горизонтальній проекції прямої l1.
Далі будуємо фронтальний слід. Для цього продовжуємо горизонтальну проекцію l1 до перетину з віссю x12 маємо точку F1, за лінією зв’язку знаходимо точку F2 на фронтальній проекції l2 прямої. Сліди поділили пряму на три частини. З розташування проекцій цих частин щодо осі проекцій видно, що пряма l проходить у першій, другій та четвертій чвертях.
На рис. 2.16, в побудовано сліди прямої m(m1, m2). При такому розташуванні прямої вона проходить у першій, третій та четвертій чвертях.
Будь-яка пряма рівня має тільки два сліди і не має сліду, однойменного з площиною проекцій щодо якої вона паралельна. Наприклад, горизонтальна пряма має тільки фронтальний і профільний сліди і не має горизонтального. Проекціювальна пряма має лише один слід, однойменний з площиною проекцій, до якої пряма перпендикулярна, і збігається з виродженою проекцією прямої на цю площину проекцій.
