
- •Вступ Невизначений і визначений інтеграли.
- •Розділ 6. Невизначений інтеграл.
- •6.1. Первісна та її властивості.
- •6.2. Невизначений інтеграл і його властивості.
- •6.6. Основні методи інтегрування.
- •6.6.1. Метод безпосереднього інтегрування.
- •6.6.2. Метод підстановки (заміни змінної).
- •6.6.3. Метод інтегрування частинами.
- •Рекомендації до застосування методу інтегрування частинами.
- •6.6.4. Інтегрування раціональних дробів.
- •6.6.5. Інтегрування виразів, що містять ірраціональності.
- •6.6.6. Інтегрування деяких тригонометричних виразів.
- •6.6.8. Раціональна функція від .
- •Розділ 7. Визначений інтеграл.
- •7.1. Умови існування визначеного інтеграла.
- •7.1.1. Означення визначеного інтеграла.
- •7.1.2. Класи інтегрованих функцій.
- •7.2. Основні властивості визначеного інтеграла.
- •7.3. Основна формула інтегрального числення.
- •7.4. Основні правила інтегрування.
- •7.4.1. Заміна змінної у визначеному інтегралі.
- •7.4.2. Інтегрування частинами у визначеному інтегралі.
- •7.5. Методи наближеного обчислення.
- •7.6. Геометричне застосування визначеного інтеграла.
- •7.6.1. Площа плоскої фігури.
- •7.6.2. Об’єм тіла обертання та площі поверхні тіла обертання.
- •7.8. Деякі застосування в економіці.
- •7.8.1. Витрати, доход та прибуток.
- •7.8.2. Коефіцієнт нерівномірного розподілу прибуткового податку.
- •7.8.3. Максимізація прибутку за часом.
- •7.8.4. Стратегія розвитку.
- •Питання для самоконтролю.
- •Вправи до розділу “Невизначений інтеграл”.
- •Використовуючи правила інтегрування та таблицю основних інтегралів, знайти інтеграли:
- •Обчислити інтеграли методом підстановки.
- •Обчислити інтеграли методом інтегрування частинами.
- •Використовуючи піднесення під диференціал обчислити наступні інтеграли.
- •Використовуючи невизначений інтеграл, розв’язати задачі економічного змісту.
- •Правила виконання і оформлення контрольних завдань.
- •Індивідуальне контрольне завдання по темі “Невизначений інтеграл”.
- •Вправи до розділу “Визначені та невласні інтеграли”.
- •Обчислити інтеграли:
- •Знайти площу фігури, обмеженої заданими лініями:
- •Знайти об’єм тіла, утвореного обертанням навколо осі фігури, обмеженої слідуючими лініями:
- •Дослідити невласні інтеграли:
- •Індивідуальне контрольне завдання по темі “Визначені та невласні інтеграли”.
- •Рекомендована література.
7.6. Геометричне застосування визначеного інтеграла.
7.6.1. Площа плоскої фігури.
Якщо
на відрізку
функція
,
то згідно з формулою
,
обчислення площі криволінійної трапеції,
зображеної на рис.1, можна знайти за
формулою
.
Якщо
на відрізку
функція
,
то криволінійна трапеція, обмежена
кривою
,
відрізка
та прямими
і
,
буде розташована нижче осі
.
Визначений інтеграл
у цьому випадку буде
.
Але площа є невід’ємною величиною, тому
площу криволінійної трапеції, розташованої
нижче осі
,
треба знаходити за формулою
або
.
Якщо
на відрізку
,
декілька разів змінює знак, то інтеграл
по відрізку
треба розбити на суму інтегралів по
часткових відрізках. Інтеграл буде
додатним на тих відрізках, де
та від’ємним
там, де
.
Інтеграл по відрізку
дає різницю площ, що лежать вище та нижче
осі
.
Щоб
одержати суму площ (без врахування
розташування відносно осі
)
треба знайти суму абсолютних величин
інтегралів по часткових відрізках або
обчислити інтеграл від абсолютного
значення функції, тобто
.
Приклад:
Обчислити площу фігури обмеженої лініями
та
.
Розв’язування. Спочатку зобразимо фігуру, площу якої треба знайти.
Знайдемо
точку перетину цих парабол. Координати
точок перетину задовольняють обом
рівнянням, тому
.
Отже, площа заштрихованої фігури буде:
.
рис. 3.
7.6.2. Об’єм тіла обертання та площі поверхні тіла обертання.
Нехай
криволінійна трапеція, обмежена кривою
,
відрізком
осі
та прямими
та
обертається навколо осі
(рис 3.). Тоді об’єм
тіла обертання можна знайти за формулою
,
а площу поверхні обертання за формулою
.
Приклад:
Обчислити об’єм
кулі радіуса
.
Розв’язування.
Кулю можна розглядати як результат
обертання полукруга, обмеженого частиною
кола
,
навколо осі
.
Використовуючи рівність
,
симетричність кола відносно осі
та формулу
,
одержимо
кулі:
.
7.7. Невласні інтеграли.
Згідно з теоремою існування визначеного інтеграла цей інтеграл існує, якщо виконані умови:
-
відрізок інтегрування
скінчений;
-
підінтегральна функція
неперервна або обмежена і має скінчену кількість точок розриву.
Якщо хоч одна з умов не виконується, то визначений інтеграл називають невласним.
Якщо
не виконується перша умова, то
або
або
та
,
то інтеграли називають невласними
інтегралами з нескінченими межами.
Якщо
не виконується лише друга умова, то
підінтегральна функція
має точки розриву другого роду на
відрізку інтегрування
.
В цьому випадку
називають невласним інтегралом від
розривної функції або від функції,
необмеженої в точках відрізку інтегрування.
Дослідження невласних інтегралів.
Дослідження невласних інтегралів проводять шляхом використання граничного переходу до визначеного інтеграла.
Інтеграли з необмеженими межами розглядають так:
.
.
Якщо вказані границі існують (будуть скінченими числами), то відповідний інтеграл називають збіжним і він дорівнює своїй границі. Якщо якась границя не існує або дорівнює нескінченості, то інтеграл називають розбіжним.
Приклад:
Обчислити інтеграл
або встановити його розбіжність.
Розв’язування: Згідно з означенням невласного інтеграла, маємо:
.
Отже, цей інтеграл, збіжний і дорівнює
1.
У
випадку необмеженої на
функції
її точки розриву можуть бути на лівому
кінці або на правому кінці або всередині
проміжку інтегрування
.
У цих випадках невласні інтеграли
визначають так:
Якщо
вказані границі існують, то відповідний
інтеграл називають збіжним. У протилежному
випадку розбіжним.
Приклад:
Обчислити інтеграл
або встановити розбіжність.
Розв’язування:
В точці
підінтегральна функція необмежена,
тобто вона має розрив всередині проміжка
інтегрування. За означенням такого
невласного інтеграла маємо:
.
Отже, інтеграл розбіжний.